Переговори про мир. На що справді потрібно звертати увагу

Розмови у трикутнику Трамп – Путін – Зеленський неможливо розглядати у відриві від головних переговорів світу – переговорів США – Китай, особливо на фоні нового витка тарифно-рідкісноземельного загострення, яке має стартувати 30 жовтня.

1. На Алясці Путін зумів переконати Трампа, що можна вести переговори до припинення вогню. Лише зміна цієї формули є важливою для розуміння подальших змін. Думаю, формула: "спочатку мир, а потім переговори" – це головне питання переговорів Трамп – Зеленський. Її підтримка чи не підтримка – головна відповідь на питання, чи можливий мир найближчим часом, хоча б теоретично.

2. Стратегія Трампа полягає в залякуванні Росії, що в разі не припинення війни Росія почне різко втрачати нафтові прибутки. При цьому Томагавки залишаються головною страшилкою Вашингтона: якщо Росія не припиняє війну, "українські Томагавки" розбивають нафтоперевалку на Балтиці.

3. Стратегія Путіна також більш-менш зрозуміла: він тягне час і продовжує пропонувати Трампу міфічний видобуток рідкоземів в Росії. Паралельно Путін має свої страшилки: він демонструє, що активно готується до мобілізації. І демонструє, що може вдарити по Європі. Його ціль – обміняти спокій НАТО на Україну. Наша задача – не допустити цього.

4. Головна червона лінія Путіна зараз – Донбас. Зупинити війну без контролю над Донбасом він може лише під страхом за своє життя.

5. Зустріч у Будапешті (буде вона чи не буде, зараз не має значення) – це подвійна гра Трампа. З однієї сторони, він підтримує Орбана перед квітневими виборами-2026. Але головна ціль – отримати певний переговорний "плацдарм" перед переговорами з Китаєм. Росія не може бути 100% сателітом Китаю в цей момент. В ідеалі Трамп хотів би отримати хоч якийсь варіант миру. Не вийде, тоді важлива програма мінімум – не допустити спільної позиції РФ і Китаю. Хоча, як на мене, тут американці явно переоцінюють роль Москви в сучасній світовій історії.

Ну, а щодо миру, то його вірогідність доволі низька. Хоча й більша за нуль.

Джерело – фейсбук Вадима Денисенка

Редакція "Думки" може не поділяти позицію авторів. Відповідальність за матеріали в розділі "Блоги" несуть автори текстів. Кожен бажаючий опублікувати блог може звернутися до редакції сайту "Думка".