Ядерна небезпека: чи читає Дональд Трамп новини з Харкова

Російська війна проти України триває вже четвертий рік. У ніч із 27 на 28 вересня українці знову пережили одну з найбільших масованих атак агресора. Протягом 12 годин повітряної тривоги небо над країною розривали сотні ракет і безпілотників. Під ударами опинилися майже всі великі міста – від Києва й Дніпра до Одеси та Львова. Сотні будинків, у тому числі й на Харківщині, залишилися без електрики, газу та води, десятки поранених і загиблих додалися до трагічної статистики.

Ці удари стали ознакою вересня 2025 року: Росія, попри заяви Кремля про можливе перемир’я та припинення війни, нарощує інтенсивність обстрілів. Воєнні дії агресора характеризуються кількома небезпечними тенденціями, серед яких – постійна наростаюча загроза підриву об’єктів мирної атомної енергетики.

Загроза ядерних катастроф

Питання безпеки українських АЕС хвилює світ ще з перших днів вторгнення. Найбільшу тривогу сьогодні викликає Запорізька атомна електростанція, окупована росіянами. Україна неодноразово попереджала, що будь-яка аварія на ЗАЕС матиме катастрофічні наслідки для всієї Європи. Глава МЗС Андрій Сибіга днями заявив: "Росія свідомо перетворила найбільшу в Європі АЕС на об’єкт ядерного шантажу".

Але це не єдиний виклик. В Україні працюють ще чотири атомні електростанції, які разом мають п’ятнадцять енергоблоків. До цього додається Чорнобильська зона відчуження, де взимку 2025 року російський дрон влучив в укриття Саркофагу (конфайменту) над зруйнованим 4-м енергоблоком ЧАЕС. Війна принесла пряму загрозу в ті сфери, які колись здавалися максимально контрольованими та захищеними.

Загалом, за даними Міненерго на середину літа 2025 року, російська армія від початку повномасштабного вторгнення понад 700 разів атакувала українську енергетичну інфраструктуру.

Харків під прицілом

Окрема тривога – Харківський фізико-технічний інститут (Національний науковий центр "ХФТІ"), розташований у П’ятихатках на півночі міста. Від кордону та лінії фронту сюди – якихось двадцять кілометрів. Ще з літа 2022 року ми писали про російські удари по інституту. І хоча тоді йшлося передусім про знищену інфраструктуру, сьогодні питання лунає набагато гучніше: чи усвідомлює світ масштаби загрози, коли Росія б’є ракетами й дронами по ядерному об’єкту?

Харків’яни пам’ятають: у 2022-му, станом на вересень, прокуратура зафіксувала щонайменше 74 пошкодження будівель інституту. Це були офіційні дані на той момент. Минуло три роки, війна триває, обстріли не тільки не припинилися, а й посилюються. Тож треба говорити вже не про "кілька десятків влучань", як інколи пишуть іноземні колеги, а про системне багаторічне нищення унікального наукового комплексу.

Що бачить світ

На події звернуло увагу одне з провідних видань світу – The New York Times. Журналісти відвідали прифронтовий Харків, аби розповісти, як виживає в умовах постійних обстрілів відомий науковий інститут. Стаття має промовистий заголовок: Nuclear Sites Dotted Across Ukraine Pose Threat of Radiation Disaster – "Ядерні об’єкти, розкидані по всій Україні, становлять загрозу радіаційної катастрофи".

Тут важливо пояснити: англійське dotted несе нейтральне значення – "розташовані", "розміщені". Але в автоматичних перекладах це слово може транслюватися як "розкидані". У багатьох мовах світу воно має відтінок хаотичності або безвідповідальності. Виникає парадоксальна думка, ніби Україна сама винна, що на її території "розкидані" ядерні об’єкти. Іншими словами, заголовок у цьому випадку програмує спотворене сприйняття ситуації в цілому.

Журналісти NYT розповіли про Харківський фізико-технічний інститут, зокрема про його внесок у радянську ядерну програму, про "допомогу у розробці перших радянських атомних бомб". Але до цього треба додати й те, що саме в цьому Інституті 1932 року вперше в СРСР та вдруге у світі було розщеплене атомне ядро літію. Це відкриття сприяло початку епохи ядерних досліджень.

Чим пишається Харків

Українці хотіли б наголосити, що для них ХФТІ – не в першу чергу інститут, який допоміг створити радянську атомну бомбу. Сьогодні – це сучасний науковий заклад світового рівня. За роки незалежності саме тут було започатковано унікальний проект "Джерело нейтронів". ХФТІ продовжує здійснювати розробки навіть в умовах війни та бомбардувань.

Про значення проекту один із керівників інституту сказав так: "Це майбутнє світової науки. Якщо говорити загалом, завдяки Джерелу нейтронів можна забезпечити людство на 4-5 мільярдів років і не думати про проблеми з паливом на Землі".

Західні журналісти констатують, що цей проект започаткований на умовах "часткового фінансування" урядом США "в обмін на уран для бомб". Дійсно, 2010 року Сполучені Штати, за участю Аргонської національної лабораторії, та Україна розпочали спільний міжнародний проект, який не має аналогів у світі. Інтерес до Джерела нейтронів на міжнародному рівні досить значний. Крім науковців ХФТІ та Аргонської лабораторії, до його створення були залучені фахівці з Німеччини, Китаю, Великої Британії, Швейцарії та Франції, які запропонували багато різних проектів у ході експлуатації установки.

Джерело нейтронів – це про медицину, нові матеріали, перспективну та безпечну енергетику. Це про мирні технології, здатні зробити крок у майбутнє.

Війна проти науки

На жаль, війна відкинула ці плани. Внаслідок постійних обстрілів інститут зазнав катастрофічних руйнувань. Обстріляні лабораторії, обладнання, корпуси. Пошкоджено унікальні установки – подібних немає в Європі. Усе це – результат свідомого російського терору проти української науки.

Звідси й постійна тривога харків’ян: якщо Росія була здатна підірвати Каховську ГЕС на Дніпрі, здійснивши на очах у всієї планети рукотворну катастрофу з фатальними наслідками, то що завадить їй ударити по науковому ядерному об’єкту? Тим паче, коли поруч лінія фронту і в небі щодня з’являються дрони та ракети.

Наслідки можуть бути непередбачувані. І амбітний проект українських науковців, успішна реалізація якого, на їхнє переконання, забезпечить безаварійну роботу атомної енергетики та вирішить проблеми з паливом на планеті, буде назавжди похований.

Злочин і кара

Як повідомляла Dumka.media, країна-агресорка вже на початку війни застосовувала для бомбардувань Харківщини авіабомби типу ФАБ-500, снаряди ствольної артилерії та реактивних систем залпового вогню "Град", "Ураган", "Смерч", САУ "Піон". На місто періодично прилітають балістичні та іншого типу смертоносні ракети, удосконалені окупантами безпілотники. Останнім часом все це лише наростає.

За оцінками фахівців, у разі пошкодження установки Джерела нейтронів у самому Харкові постраждають сотні тисяч людей. Зона радіаційного ураження може охопити територію в радіусі 10 км навколо Інституту. Це майже 15 населених пунктів, де проживають понад 640 тисяч людей.

Водночас експерти неодноразово наголошували, що ракетне бомбардування Джерела нейтронів може призвести до аварії, співставної з катастрофами на АЕС – стануться руйнування, викиди палива та радіоактивне забруднення територій.

Таким чином, можлива аварія в П’ятихатках зачепить не "частину міста", як обережно написали журналісти NYT, а значно більші території. Радіаційна хмара не зупиниться на околиці Харкова – вона піде далі, за межі України.

Україна судить російських генералів за злочини екоциду

За фактом обстрілу Харківського фізико-технічного інституту вже пред’явлені підозри п'ятьом представникам вищого командування російської армії, до суду будуть скеровані відповідні провадження. Це перший у світі випадок кримінального переслідування за злочин екоциду, вчинений під час війни.

Прокуратурою провадяться ще кримінальні справи саме за фактами вчинення злочинів екоциду: обстріли Оскільського гідровузла та аміакопроводу, який проходить територією Харківщини. Колишній генеральний прокурор Андрій Костін стверджував, що Україна здійснює першу у світі спробу покарання за злочин екоциду. Він вважає, що подібні судові справи забезпечать належну відповідальності Росії за скоєне в Україні.

Міжнародний вимір

Реакція МАГАТЕ – організації, яка покликана упереджувати ядерні катастрофи на планеті і про що іноді забувають сказати західні журналісти – в цій ситуації виглядає, м’яко кажучи, недостатньою. МАГАТЕ здебільшого фіксує факти та робить заяви, але не чинить реального впливу на агресора. Тим часом кожна нова ракета чи дрон, які падають біля ядерного об’єкта, збільшують ризик глобальної катастрофи. Світ має це усвідомити.

Бо ядерні об’єкти в Харкові – це не лише українська проблема. Це – частина європейської та світової безпеки.

Голос Харкова

Харків'яни позитивно сприймають те, що світова преса пише про легендарний інститут та небезпеку, яка нависає щодня. Але хотілося б, аби голос самого Харкова пролунав більш потужно. Мешканці міста пишаються історією УФТІ, його науковими відкриттями та проектами, переймаються майбутнім Інституту. Водночас вони прагнуть того, щоб світ зрозумів: удари по ХФТІ – це не "місцева проблема", а потенційна трагедія для мільйонів.

На завершення

Сподіваємося, що тривожний голос Харкова, підсилений публікаціями авторитетних видань, буде почутий у Вашингтоні. Ми хочемо вірити, що Дональд Трамп – лідер найсильнішої демократичної держави світу – докладе зусиль, аби припинити варварську російську війну. Бо йдеться не лише про долю України – йдеться про виживання Європи й про безпеку всієї планети.

Читайте також: Ядерний терор Росії: Під прицілом АЕС України та Джерело нейтронів