Махотка Ольга Ігорівна

Народилася 1 січня 1976 року в місті Харків.

Освіта

Закінчила школу в місті Харків, після чого вступила в Харківський державний університет харчування і торгівлі на спеціальність "Харчові технології".

Родина

Заміжня, є син.

Кар’єра

У 2008 році прийшла на ТОВ "Салтівський м`ясокомбінат", працювала майстром виробничого відділу.

Із 2012 року була переведена на позицію старшого комірника дільниці експедиції ТОВ "Салтівський м'ясокомбінат".

У 2015 зайняла посаду завідувача складу готової продукції ТОВ "Салтівський м'ясокомбінат".

Із 2020 по теперішній час – директор ТОВ "Салтівський м'ясокомбінат".

Бізнес і благодійність

Із першого дня повномасштабного вторгнення, опинившись в одній із найгарячіших точок Харкова, "Салтівський м'ясокомбінат" під керівництвом Ольги Махотки не припиняв своєї роботи. Завод працював, чим у буквальному розумінні вберіг харків'ян від голоду. Директор підприємства допомагала з евакуацією людей, розподілом продуктових наборів лікарням, дитячим будинкам, військоматам, ТРО, благодійним фондам та звичайним людям, які приходили під стіни заводу. Заснувала внутрішній Благодійний Фонд для допомоги співробітникам, які пішли до лав ЗСУ.

Нагороди

Нагороджена грамотами та подяками Харківської обласної адміністрації, Харківської обласної ради, Харківського обласного комітету ВСВВ, має відзнаки від командувань військових частин, а також нагороди від низки благодійних фондів.

Політична діяльність

Ольга Махотка не балотувалася на жодних виборах та не є членом політичних партій.

Цитати

Про діяльність підприємства на початку повномасштабного вторгнення:

- Я щоранку прокидалася і спілкувалася з власником та начальником служби безпеки. Моніторили ситуацію і, якщо бачили, що підприємству не загрожує безпосередня небезпека, якщо немає вибухів, якщо є комунікації, ми працювали.

- За цикл цех виготовляв 20 тонн продукції. Вони буквально могли врятувати й рятували людей від голоду. Адже в цей час у місті була паніка, товарів у магазинах мережі не вистачало, все розкуповувалося.

- Загалом близько 30 людей разом із тваринами жили на підприємстві. Були ті, хто не знав, де приткнутися, бо розбомбили житло, чи просто не міг повернутися до свого дому, бо окупували територію – у нас дуже багато людей працює з районів області.

Про допомогу жителям міста:

- Дуже багато до нас зверталися за продовольчою допомогою. Магазини не працювали, люди панікували, що нічого не можуть купити. Де могли, ми відкривали свої магазини, звідти реалізовували. Доходило до того, що наймали машину, відчиняли двері та починали роздавати та продавати прямо там. Якісь вироби прямо через ворота комбінату віддавали. Вишикувалася черга з мешканців прилеглих районів.

- Волонтерам давали продукцію, і міськраді відвантажували, й дітям, й інвалідам. Денис Юсупович дав команду – надавати допомогу всім, хто потребує, допомагати продуктами харчування, усім, що потрібно, що в наших силах. Була, наприклад, організація інвалідів: керівник їх виїхав, а люди лишилися. Їм не було кому допомогти. Наші співробітники відвозили їм продукти харчування, щоб вони могли якось прогодуватись, протриматися. У мене кожні десять хвилин хтось просто приходив на прохідну: "Допоможіть, будь ласка, ми така організація". І благодійники, і волонтери, і ветеранські організації. Ми і до війни через благодійний фонд Дениса Парамонова у великих обсягах людям допомагали, а з 24 лютого 22-го стали допомагати ще більше. Усім допомагали, допомагаємо і продовжуватимемо це робити. Вважайте, що це наша соціальна місія.

Про працевлаштування ВПО:

– Денис Юсупович попросив допомагати тим, хто змушений був залишити свої будинки, особливо тим, хто з дітьми, хто лишився без роботи. Ми останнім часом працевлаштували 24 таких людей.

Станом на 20 листопада 2023 року