Директор ДБР у Полтаві Денис Маньковський: Колаборанти на Харківщині не впали з неба, це – агенти Кремля
Харківський підрозділ Територіального управління ДБР у Полтаві з початку деокупації чи не щотижня звітував про затримання посадовців і працівників правоохоронних органів, котрі добровільно перейшли на бік ворога. За рік після вдалої контрнаступальної операції в Харківській області робота з виявлення державних зрадників і колаборантів досі триває.
Який соціальний портрет харківського колаборанта, як їх документували правоохоронці, хто із колаборантів запам'ятався найбільше, куди направлять виявлену в регіоні російську зброю в інтерв'ю виданню "Думка" розповів директор Територіального управління ДБР у Полтаві Денис Маньковський.
Як по області ви документуєте та виявляєте колаборантів?
- Ця робота розпочалася ще на початку 2022 року, грубо кажучи, з моменту окупації частини Харківської області. Фактично, ми взяли списки наших суб’єктів на окупованій території. Після цього ми почали моніторинг, хто виїжджав із окупованої території, хто залишився на окупованій території, вивчали причини. У нас було достатньо часу все це проаналізувати.
Зрозуміло, не можна казати, що всі наші суб’єкти, які залишилися на окупованій території, - вороги. Серед них є люди, котрі з об’єктивних причин не змогли виїхати. Є люди, які залишилися на нелегальному положенні і допомагали Збройним силам та іншим органам правопорядку, сфери оборони та безпеки. Але само-собою були негідники, які справді перейшли на бік російської федерації.
Ми чітко розуміли, хто з наших суб’єктів посідає яку посаду, що він робить, як він це робить. Ми проводили допити осіб, які виїжджали з тимчасово окупованих території Харківської області. Увесь період із початку війни і до деокупації ми розклали усіх, проводили слідчі дії, збирали доказову базу, проводили інші непублічні заходи і слідчі дії. Фактично, до вересня минулого року ми чітко розуміли, хто є хто. У нас уже була доказова база на кожного такого суб’єкта.
Фото: ДБР
Коли відбулася деокупація у вересні 2022 року, я вважаю, дуже системна була поставлена робота підрозділами ДБР. Ми знали, куди ми їдемо, куди ми йдемо на слідчі дії, кого ми допитуємо, яких свідків викликаємо додатково, яких підозрюваних затримуємо, де вони живуть, де їхні рідні, де в них були службові кабінети. Хоча деокупація відбулася дуже швидко, стрімко та несподівано, ми до цього були готові і просто оперативно зробили нашу роботу.
Насправді, величезне спасибі й іншим правоохоронним органам. Для прикладу, нам допомагали співробітники поліції, тому що для них це були принципові моменти – свої зрадники. Харківська обласна прокуратура теж відпрацювала на високому рівні.
Чи багатьох колаборантів і державних зрадників у Харківській області вдалося затримати?
- Так. Насправді, затримали ми багатьох. У нас 22 особи були затримані фізично. Останнього ми затримували вже у 2023 році.
Що на них очікує?
- Від 15 років до довічного позбавлення волі. Це особливо тяжкий злочин, тому санкція дуже серйозна. Там мова про умовні чи незначні строки йти не може. В основному це державна зрада, перехід на бік ворога в умовах воєнного стану.
Який найбільш кричущий випадок зради у Харківській області ви можете згадати?
- Насправді, всі вони дуже специфічні, усі дуже індивідуальні, про кожен із них можна розповідати дуже довго. Але мені запам’яталося одне з наших перших затримань. Так званий, начальник окупаційної балаклійської поліції.
- Так. Воно запам’яталося тим, що це було одне з перших затримань. А, по-друге, тому що тут вийшла доволі мемна історія. Кажуть, що росіяни своїх не кидають. Коли всі росіяни та колаборанти втекли з Балаклії, він у тому числі хотів втекти, дійшов до Куп'янська. Далі намагався перебратися на російську федерацію, але справа в тому, що його росіяни на свою територію не пустили. Він скитався, бігав і ховався, але ми оперативно спрацювали, знайшли його, затримали. Зараз він перебуває за ґратами, а справа слухається в суді.
Фото: ДБР
Також запам’яталося затримання начальника окупаційної конвойної служби Куп'янська. Він теж перейшов на бік ворога, виконував функції керівника конвойної служби у тимчасово окупованому Куп'янську. Охороняв, допитував, катував незаконно затриманих у Куп'янську людей з числа мирного населення. Колаборант тривалий час бігав, але в підсумку в січні 2023 року ми його знайшли, затримали і по ньому вже є рішення суду – 15 років позбавлення волі з конфіскацією майна.
Насправді, суди дуже принципово до цих речей ставляться, у них державницька позиція, вони такій категорії справ, такій категорії осіб дають справедливі та реальні строки.
Читайте також: Гетто "народної міліції" Путіна: Улюблені катування росіян у Куп'янську Харківської області
Проблем у судових інстанціях не виникає?
- Проблем немає. Завжди є робочі моменти, я їх так називаю. Але це не проблеми, це робочі моменти. Є повне порозуміння, суди відстоюють конструктивну державницьку позицію. Ми із ними взаємодіємо у межах закону, вони ухвалюють законні рішення.
Чи були серед державних зрадників, яких викривали в Харківській області, саме агенти росії, а не ті, хто ситуативно прибився до окупантів?
- Я вважаю, від початку всі вони – агенти російської федерації. Ми розуміємо, що колаборанти не впали з неба. Росіяни до цього готувалися тривалий час, прораховували. Я впевнений, що вони складали списки людей на заміщення вакансій у державних органах, в органах поліції, у правоохоронних органах. Я впевнений, що ще до 24 лютого ключові особи розуміли, хто і ким буде. І керівники окупаційних органів – однозначно агенти. Вони перевірялися завчасно, вони підбиралися завчасно. У нас є факти, коли цим людям ще до війни казали: поводь себе таким-то чином, усе буде нормально. Тому однозначно практично всі керівники окупаційних органів, правоохоронних органів окупаційної влади були агентами ще до 24 лютого.
Ті люди, які нижче, звичайні співробітники й інспектори тощо, вони в основному не агенти спецслужб російської федерації. Тому що їх часто набирали масово, кого знайшли, того і поставили на посаду.
Який соціальний портрет середньостатистичного колаборанта?
- Це залежить від категорії посади і як його використовували. Якщо це якийсь рядовий працівник, рядовий колаборант, то це в основному маргінал. Ті маргінали, які у житті нічого не досягнули, коли була тут нормальна українська влада. Коли прийшли агресори, вони отримали якийсь шанс у житті чогось досягнути, отримати якісь звання, регалії. Вони, на жаль, вирішили цим шансом скористатися.
Що стосується керівників якоїсь окупаційної влади, то це вже інша мотивація. Це вже більше ідейне натхнення, вони з ідейних міркувань обіймали ці посади і перейшли на сторону ворога.
Фото: ДБР
Чи є соціальні наслідки від явища колабораціонізму після деокупації?
- Місцеві мешканці пожили трошки в окупації, вони побачили, як воно за росії. Вони зрозуміли, що за росії вони більше жити не хочуть, а хочуть жити в нормальній вільній державі – Україні. В основному росіяни розраховували на підтримку населення, у тому числі, й Харківської області. Підтримки населення на Харківщині не було.
Місцеві мешканці вважають колаборантів і росіян негативними елементами в цьому житті. Люди допомагають, співпрацюють. Дуже багато допомоги від громадян було у вересні-жовтні, коли відбулася деокупація. Дуже активно населення допомагало правоохоронному блоку, Силам оборони, Збройним силам. Зараз, звичайно, самосвідомість, дуже сильно змінилася в людей.
Чи встигли окупанти сформувати органи влади на окупованих територіях?
- Так, частково встигли. Якісь органи вони встигли сформувати, але не все. Вони для початку намагалися формувати ключові органи влади. Зараз же досі діє так звана "Військово-цивільна адміністрація Харківської області російської федерації", хоча лише 2% території Харківщини поки що залишаються окупованими, а в них є своя адміністрація. Зрозуміло, що це смішно. Досі існує, так зване, "Управління внутрішніх справ по Харківській області російської федерації". Хоча це теж смішно. Вони якусь картинку намалювали, вони в неї свято вірять і навіть показують бурхливу діяльність в цьому напрямку.
ДБР у минулі місяці виявляло на території Харківської області велику кількість зброї. Що це за зброя? Куди вона далі піде?
- Це та зброя, яку залишила російська федерація, коли окупувала цю територію. Досі знаходяться якісь склади, якісь схрони. Я впевнений, що їх ще тривалий час будуть знаходити. За останні кілька місяців наш підрозділ у Харкові знайшов близько 10 тонн різних боєприпасів, зброї. Ми намагаємося цю зброю, ці боєприпаси максимально оперативно по закону передавати у Збройні сили, щоб їх можна було використовувати для захисту нашої Батьківщини.
Читайте також: Катівня та розстріли: Які жахи під час російської окупації пережила Балаклія
