"Я не знаю, як це називається. Катівня", - говорить співробітниця типографії Балаклії Світлана, спускаючись у абсолютно темний підвал будівлі своєї організації в центрі міста.

Жінка каже, що раніше у цьому приміщенні працівники типографії святкували дружні застілля, ювілеї, професійні свята, однак із окупацією тут розмістилася російська так звана "Військова комендатури Балаклії". На цей підвал росіяни забирали місцевих мешканців, котрих або підозрювали в чомусь, або які хоч якимсь чином були пов’язані з учасниками АТО. Крім будівлі поліграфії, таких людей тримали й у приміщенні відділу поліції, що просто навпроти.

Камера для затриманих у балаклійській типографії / Фото: Думка

У темному залі підвалу росіяни спорудили перегородки з порожніх ящиків від боєприпасів, створивши кілька великих "кімнат", у кожній із яких встановили камери для тримання затриманих громадян України. У цих кабінках стоять відра, куди затримані мали ходити у туалет, схоже, що до вбиральні їх не пускали. У приміщенні відчувається сморід. У камерах є лавки, залишки особистих речей та баклажки з, найімовірніше, сечею. На стінах приміщення вивішені антиукраїнська агітація та плакати зі спотвореними фактами з історії України.

Російська агітація "на підвалі" / Фото: Думка

"Наш співробітник тут 3 доби просидів. Взяли на площі, він дивився в телефон, вони і сказали, начебто він корегувальник. Його забрали, просидів тут три доби. Першу добу він просидів тут із кайданками за спиною", - говорить Світлана.

Освітяни-колаборанти та освітяни-патріоти

Тим часом у центрі міста, на площі перед Балаклійською міською радою, громадянам роздають гуманітарну допомогу. Там ми зустрічаємо директорку гімназії у Борщівці під Балаклією Наталію Засадченко. Жінка до сліз радіє повернення української влади, згадує, як вибігла через город зустрічати передові загони Сил оборони України. Вона говорить із журналістами тільки українською.

Директорка зізнається, що колаборанти в Балаклії були, однак більшість мешканців міста намагалися із загарбниками не спілкуватися. "Війна показала, хто є хто. Хто гнилий. І втекло ж багато", - говорить вона. Засадченко також спростовує поширену у ЗМІ інформацію, що до Балаклії приїздили російські вчителі.

Балаклійська міська рада / Фото: Думка

"У нас не було російських вчителів. Вони не встигли приїхати. Пропонували співпрацювати, але ж ні! Яка може бути взагалі співпраця?! І російські вчителі не приїхали. Лікар російський травматолог була тут, а вчителів – ні, не було. Але вони на курси збиралися направляти, пропонували Курськ, Бєлгород. Потім хотіли, щоб вилучили українську літературу", - згадує 6-місячну окупацію жінка.

Засадченко також констатує, що були жертви російських загарбників серед цивільного населення. "Жертви звичайно були. Я навіть знаю свого сусіда. Він зник ще на початку окупації. До сих під його мати не може знайти, вона де тільки не зверталася", - говорить директорка школи.

Жінка з відразою ставиться до окупантів та обурюється, що ті планували перевозити сюди навіть свої сім'ї. "Вони були впевнені, що вони тут уже назавжди. Один, він був із Поволжя, говорив: "Ой, мне у вас здесь так нравится, я, наверно, сюда и семью перевезу после победы. У вас здесь так красиво. У нас там степь, а здесь леса, реки, я сюда семью перевезу".

Знищена російська техніка на в'їзді до Балаклії / Фото: Думка

Побачивши журналістів, до нас підходить група жінок, серед яких місцева вчителька біології Алла Зінченко – мати 11-річної школярки Софії Зінченко. Жінка говорить підкреслено російською, навіть відповідаючи на питання, поставлені українською мовою. Вона заявила, що в серпні "дітям запропонували відпочити" у таборі "Ведмежатко" в селищі Кабардінка поблизу міста Геленджик на росії. За її словами, туди відправили 25 дітей із Балаклії.

Зінченко прямо не говорить, але скидається на те, що вона співпрацювала з російською владою як педагог. "Кажуть, ми дурні! Так, ми дурні, напевно!", - зі сльозами каже вона, просячи допомоги в поверненні дитини. За її словами, організовувала поїздку завідувачка відділом балаклійського освіти Олена Ярмоленко, а з дітьми поїхала ще одна вчителька Юлія Кобець.

Ексгумація застрелених мешканців Балаклії

Цього ж дня в Балаклії пройшла ексгумація тіл двох місцевих цивільних чоловіків, яких окупанти застрелили минулого тижня на блокпосту неподалік від центрі міста. Через військову ситуацію загиблих змогли поховати на невеличкому пустирі на території приватного сектору в місті.

Директор Територіального управління ДБР у місті Полтаві Денис Маньковський у коментарі журналістам у Балаклії визнає, що військових злочинів на території громади виявили дуже багато. Зараз ці правопорушення правоохоронна система розпочинає документувати.

Денис Маньковський

Водночас він зазначає, ДБР вже затримало трьох поліцейських-колаборнатів із Балаклії на Харківщині. "Станом на сьогодні Державним бюро розслідувань затримано вже троє осіб у порядку статті 208 КПК. Основна проблематика в тому, що з Балаклії вони всі втекли. Вони намагалися втекти до російської федерації, але російська федерація їх не пустила до себе. Станом на сьогоднішній день вони залишилися приблизно десь під Куп'янськом. Їх місцезнаходження встановлюється, але з урахуванням того, що зараз відбуваються бойові дії на тих територіях, є певні складнощі із затриманням", - сказав Маньковський.

Першу особу, яку затримали слідчі ДБР, був керівник окупаційної поліції міста Балаклії Олег Калайда. Інші особи – це співробітники так званої "народної міліції". Їм інкримінується державна зрада, яка передбачає позбавлення волі на строк до 15 років.

Газета окупантів у Балаклії / Фото: Думка

Крім цього, за даними Маньковського, в Балаклії виявили одну з таємних тюрем окупантів. "Ми вже були в одній із таємних тюрем, ми її поки не документуємо, це буде прерогатива Національної поліції і Служби безпеки України", - зауважив він.

Деокупація Балаклії

Звільнення Балаклії відбулося в першій декаді вересня 2022 року. Зараз у місті продовжуються стабілізаційні заходи, фахівці виявляють та знешкоджують вибухонебезпечні предмети, прочісують місцевість та знешкоджувати російських військових.

Російські боєприпаси / Фото: Думка

Працівниця Балаклійської поліграфії Світлана каже, що з міста окупанти тікали поспіхом пізно увечері. "Коли вони втекли, у цьому підвалі уже нікого не було. А навпроти, з будівлі поліції випускали затриманих наші люди, ламали двері. Сказали, було 30 чоловіків і жінок", - говорить вона.

Світлана радіє, що в місто повернувся український прапор, який був під забороною довгих 6 місяців.

Читайте також: Голова Харківської ОВА Олег Синєгубов: За 200 днів війни ЗСУ показали, що вміють бити "другу армію світу"