Директор центру зайнятості в Харкові Олександр Котуков: Майбутнє бізнесу – робота в підземних приміщеннях

Бізнес у Харківській області зазнав істотних змін від початку великої війни: частина підприємств була змушена перенести виробництво в більш безпечні регіони України, а чимало кваліфікованих фахівців виїхали за кордон або переїхали вглиб країни. Водночас, до Харкова приїхали тисячі внутрішньо переміщених осіб, але все одно нині через мобілізацію відчувається гострий дефіцит робітників у традиційно "чоловічих" професіях. Попри це, Харків залишається одним із ключових економічних центрів країни, де активно працюють підприємства, відновлюються робочі місця та розвиваються різноманітні державні програми.

В інтерв’ю виданню "Думка" директор Харківського обласного центру зайнятості Олександр Котуков розповів про основні тенденції ринку праці Харкова станом на 2025 рік, звільнення харківського бізнесу від місцевих податків і вплив цього на ринок праці, про поточний рівень безробіття, популярні професії та перспективи працевлаштування переселенців, про необхідність перекваліфікації жінок на традиційно "чоловічі" професії, а також про актуальні для прифронтового міста державні програми підтримки.

Як можна схарактеризувати поточний стан на ринку праці на Харківщині? Як він змінюється з роками?

- Основна тенденція останнього року – стабілізація ринку праці. Якщо ми будемо порівнювати вакансії, зокрема, які пропонуються роботодавцями, ми можемо навіть спостерігати певне збільшення кількості попиту на працівників. Тобто з точки зору кількості безробітних, ми маємо стабілізацію ситуації. Цього й минулого року до нас звернулася приблизно та сама кількість людей. Якщо ж казати про попит на вакансії, на працівників, то цього року, як і минулого, до нас звернулося 1500 роботодавців, але кількість вакансій за цей час зросла на 1100. Тобто попит на працівників збільшився на 1100 людей.

Тобто зараз тенденція, що компанії шукають собі працівників, а не працівники роботу?

- Саме так. Якщо говорити про кількість безробітних – вона така ж сама, як минулого року. До нас звертається та сама кількість осіб, але кількість вакансій є більшою.

Тенденцією останнього року є зростання попиту на працівників. Ще однією тенденцією останніх 2-3 років є поступове скорочення різниці між вакансіями та безробітними. Якщо 2023 року в Харківській області в цілому на одну вакансію претендувало 8 осіб, то сьогодні ми маємо тенденцію до того, що в Харкові ця цифра скоротилася до півтори особи на місце, а в області десь три особи на місце.

Таким чином, ми маємо тенденцію щодо дефіциту працівників на багато професій і спеціальностей. Сьогодні ми говоримо навіть про істотний кадровий голод. Характеризуючи сучасний стан, можна сказати двома фразами: кадровий голод на кваліфікованих працівників і конкуренція за кваліфіковані кадри.

Який зараз рівень безробіття в Харкові?

- У цьому питанні треба аналізувати ситуацію, яка склалася з початку повномасштабної війни. По-перше, 2022 року з Харкова та Харківської області виїхало дуже багато кваліфікованих кадрів. За різними оцінками, щонайменше півмільйона кваліфікованих людей покинуло місто: які мали освіту, знання, уміння, навички.

Наступна тенденція: у Харків, Харківську область приїхало понад півмільйона внутрішньо переміщених осіб. Приїхали різні люди, але в цілому, якщо брати їхні професійні характеристики, то їх фах був нижчий, ніж тих людей, які виїхали.

Сьогодні ми спостерігаємо ситуацію, коли у нас не вистачає кваліфікованих працівників: токарів, слюсарів, фрезерувальників. Це якщо ми беремо робітничі спеціальності. У нас не вистачає водіїв, електромонтерів, фахівців-фармацевтів, не вистачає лікарів. Знаєте, завжди казали, що у нас багато юристів, фахівців у цій сфері, але зараз не вистачає юристів. Не вистачає бухгалтерів. Дуже важко сьогодні навіть сказати, кого вистачає. Можливо, фахівців у сфері туризму, тому що туризму фактично у нас сьогодні немає. А так у нас дійсно дефіцитні майже всі професії та спеціальності.

Дуже важко дати зараз статистику з рівня безробіття, адже з 2022 року статистика фактично не ведеться. Ми можемо оперувати виключно тими цифрами, які є на сьогодні з точки зору нашої статистики Центру зайнятості. З неї випливає, що за перші 9 місяців цього року було зареєстровано 14 тисяч безробітних по Харківській області. Мали статус безробітного 21 тисяча, але ми розуміємо, що ці 7 тисяч, які тут рахуються, - це ті, які були зареєстровані ще минулого року, тобто довготривалі безробітні.

Якщо порівнювати з кількістю людей, які були безробітними на аналогічний період 2021 року, сьогодні кількість безробітних зменшилася приблизно в три рази. Для цього є як об'єктивні умови, так і суб'єктивні умови.

Об'єктивні: дійсно, кількість мешканців Харківської області стала меншою. Багато чоловіків пішли воювати, відповідно не стоять у нас на обліку. До того ж зменшився термін виплати допомоги по безробіттю. Якщо раніше допомога по безробіттю виплачувалася залежно від стажу роботи та попереднього досвіду шість місяців, рік, то сьогодні термін виплати обмежений трьома місяцями.

Дуже часто людям немає сенсу стояти у нас на обліку, тому що вони не отримують допомогу, та й розмір цієї допомоги зменшився. Сьогодні середній розмір допомоги по безробіттю в Харківській області складає близько 4,5 тис. грн. Ці гроші допомагають, умовно кажучи, підтримати якийсь мінімальний рівень життя, але не дають можливості жити.

Це певною мірою державна політика, тому що ми стимулюємо людей йти працювати, а не стояти у нас на обліку. Наша філософія сьогодні – це перехід до дружньої служби зайнятості для всіх, хто хоче працювати, реалізовувати себе, щоб людина мала можливості для розвитку власної справи, навчання, підвищення кваліфікації.

Якщо казати про рівень безробіття, за даними опитування, в Харківській міській територіальній громаді на початок жовтня фіксувалося 841 тисяча людей працездатного віку. Із них статус безробітного саме в Харкові мали 1860 осіб. Тобто якщо казати про офіційну статистику, то рівень зареєстрованого безробіття в місті Харкові сьогодні складає 0,22%. Тобто він є мінімальним.

Але ж знов кажу, що є об'єктивні причини цього, чому люди не хочуть або не стають на облік на службу як безробітні. По-перше, це невигідно з точки зору того, що не є розмір виплати допомоги по безробіттю таким, який був раніше, і люди могли отримати, залежно від зарплати на попередньому місці роботи, достатньо великі гроші. По-друге, ми сьогодні не тримаємо довго у нас, просто відсидітися не виходить. Ми відразу пропонуємо роботу, пропонуємо, якщо не хочеш, навчання. Не всі на це погоджуються, ті, хто просто хочуть перебувати на обліку. І по-друге, все ж таки є факт, коли не всі звертаються, особливо чоловіки, тому що потрібно, скажімо так, надавати військово-облікові документи, а не всі, на жаль, хочуть це робити.

Чимало людей також не працевлаштовані офіційно, а працюють за зарплатню "у конвертах". Чи це впливає на рівень безробіття?

- Безумовно. Якщо людей нема у нас на обліку і вони офіційно не працюють, не сплачують податки, це впливає на офіційну статистику. Однак звертаю увагу, що ми також працюємо над цим, щоб легалізувати бізнес.

Є ціла низка програм, спрямованих на таку легалізацію. Окремо хочу зазначити, що є у нас програма "Власна справа". Це один із інструментів легалізації бізнесу, тому що підприємцям, які створюють робочі місця, надаються гранти на створення або розвиток власної справи. Дуже часто до нас звертаються підприємці, які мають, наприклад, кав'ярню. Вони кажуть: "Наша кав'ярня працює два-три роки".

Ми дивимось за офіційною статистикою, а там немає найманих працівників. Ми питаємо, чи планують вони працевлаштовувати людей, вони кажуть, що так. Це дійсно допомагає нам повернути людей в "білу площину" ринку праці. Тільки цього року створено понад 1200 нових робочих місць.

Це дійсно працює, тому що ми сьогодні надаємо до 500 тис. грн на створення або розвиток власної справи. Людям вигідно брати ці гроші, тому що обігових коштів часто не вистачає, особливо у малого бізнесу. Харківська область, до речі, була першою, хто отримав можливість надавати підприємцям 500 тис. грн. Це була наша ініціатива: Служби зайнятості, Асоціації підприємців, обласної військової адміністрації.

Ми звернулися до уряду для того, щоб прифронтова Харківська область мала особливі умови для розвитку бізнесу, і Уряд нас в цьому підтримав. Із травня 2024 року ми маємо можливість виплачувати 500 тис. грн. Цей досвід був визнаний успішним, тому що за результатами минулого року Харківська область за кількістю грошей, спрямованої на цю програму, вийшла на друге місце в Україні.

Цього року за кількістю фінансування цієї програми ми вже на першому місці в Україні. Ця програма дійсно допомагає людям купувати нове обладнання, інструменти для ведення бізнесу. Розумію, що це дрібниці з точки зору всієї економіки, але програма дозволила не тільки створити нові робочі місця, а й дозволила створити майже 300 нових підприємств, які реально працюють, щось виробляють. Після збільшення розміру такої допомоги до 500 тис. грн ми маємо попит вже не тільки на розвиток сфери послуг, а й на виробництво товарів.

Дуже часто до нас звертаються підприємці, які виробляють меблі, одяг, взуття, металеві якісь конструкції, навіть сувенірну продукцію, якій немає аналогів у світі навіть. Коли люди відчувають таку підтримку з боку держави, змінюється і ставлення до держави, і до державних програм. Сьогодні на різних заходах підприємці часто висловлюють нам вдячність за таку підтримку.

До того ж ми не просто надаємо гранти на розвиток власної справи. Ми надаємо роботодавцям цілу низку компенсацій. Кожен малий підприємець, який створює нове робоче місце та бере на роботу особу, яка стоїть у нас на обліку, протягом року отримує компенсацію єдиного соціального внеску. Якщо таких найманих працівників на підприємстві кілька, то вже виходять достатньо солідні суми.

Розуміючи особливості положення, в якому опинилися внутрішньо переміщені особи – залишились без житла, без роботи – ми надаємо компенсації роботодавцям, які працевлаштовують на роботу внутрішньо переміщених осіб. Буквально в жовтні було збільшено термін виплати такої компенсації. Якщо раніше ми три місяці платили по 8 тис. грн компенсації за працевлаштування внутрішньо переміщених осіб кожному роботодавцю, навіть якщо ця внутрішня переміщена особа у нас не була на обліку, тобто 24 тис. грн, то тепер цей термін збільшився вдвічі, і ми маємо можливість сплачувати роботодавцям уже 48 тис. грн.

Таким чином ми намагаємося підтримувати менш конкурентоспроможні соціальні групи на ринку праці, а також роботодавців. Але дійсно важливо доносити інформацію про ці можливості як внутрішньо переміщеним особам, так і роботодавцям.

На різних заходах ми їм розповідаємо, що якщо вони візьмуть на роботу молоду людину до 25 років, ми будемо сплачувати 6 місяців половину мінімальної зарплати за нього. Якщо ви візьмете на роботу особу з інвалідністю, ми будемо сплачувати 6 місяців по одній мінімальній заробітній платі і так далі. Дуже багато програм, які реально працюють і попит на них зростає. Це дозволяє інвестувати в економіку регіону гроші, які потім допомагають розвиватися бізнесу, виплачувати зарплати і загалом триматися в цих складних умовах.

Як вплинуло на ринок праці рішення Харківської міськради про звільнення місцевого бізнесу від податків?

- Моя особиста думка, що Харків – найкраще місто на землі. Це не просто емоції – це факти, які підтверджені емпіричним досвідом. Я бував в дуже багатьох містах світу, і Харків є лідером з точки зору запозичення, накопичення, використання і впровадження провідного світового досвіду. 2006 року я був у Парижі й побачив там скляні зупинки з картами маршрутів. За кілька років такі ж зупинки з'явилися в Харкові. Те ж саме з клумбами, парками, безкоштовним транспортом. Усе це з’явилося в Харкові не вперше, але в сукупності дає можливість більш-менш комфортно жити навіть в умовах воєнного стану.

Щодо звільнення від податків. Ця ініціатива лунала від харківських підприємців вже не один місяць. На форумі, який відбувся у квітні 2024 року, було відповідне звернення до Уряду та міської ради для підтримки цієї ініціативи. Для того, щоб її підтримали, треба було погодження міської влади та Уряду, тому що Уряд виділяє субвенцію на погашення цієї різниці, яку недоотримує місцевий бюджет. Усі пазли склалися так, що це рішення було ухвалено.

Яким чином це сприяло? Позитивно. Сьогодні Харків отримує певні переваги щодо того, як вести бізнес, які податки сплачувати. Земельний податок, який входить у перелік тих, від яких звільнено підприємців, - один із ключових у структурі витрат підприємців у Києві, Львові, в інших великих містах. У Харкові такого податку немає, відповідно, є певні преференції. На фоні постійних обстрілів та ризиків це – перевага.

Це надає нам можливості майже протягом всього цього року бути лідером в Україні за кількістю наданих грантів на розвиток власної справи. Підприємці Харкова вірять в те, що тут можна і потрібно будувати свій бізнес, розвиватися, тож вони створюють середовище, яке дозволяє їм працювати, будувати якісь плани. Зараз у Харкові з'явилося те активне підприємницьке ком'юніті, яке підтримує один одного не тільки на словах.

Наприклад, один відкриває кав'ярню, інший – випікає тістечка, третій – виробляє стільці. Вони комунікують один з одним і створюють собі ринки продажу своїх товарів або послуг. З точки зору умов для ведення бізнесу сьогодні є такі умови, яких ніколи в історії України ще не було. Вони найзручніші з точки зору реєстрації, ведення бізнесу, перевірок, грантових можливостей, які надає держава. Ніколи держава не видавала гранти на виробництво, а сьогодні ти можеш купити обладнання на 8 млн грн, навіть якщо ти до цього не займався цією справою. У нас є приклади підприємств, які беруть ці гранти, і завдяки ним починають виробляти товари, які мають попит не тільки в Україні.

У нас є, наприклад, підприємство "Vodart Group". Вони у нас взяли грант наприкінці 2023 року або на початку 2024 року. Маленьке підприємство починало з того, що вони купували цукерки десь і продавали тут. Потім почали виробляти цукерки. Коли вони брали у нас грант, у них було 5 працівників. Сьогодні, якщо не помиляюсь, близько 100, і вони вже експортують свої цукерки в 4 країни світу. Це приклад того, як грант став певною основою для розвитку потужного бізнесу. І таких прикладів багато.

За ініціативи, зокрема, харківських підприємств були запроваджені також гранти на відновлення в розмірі 16 млн грн. До цього ми мали різні компенсації на випадок "прильотів" по підприємствах, але власники часто казали, що цього недостатньо, тому що обладнання коштовне, дуже часто важко його відновити. Тому для підприємців така фінансова допомога – це реальна підтримка в складних умовах, в яких сьогодні існує Харківська область.

Чи повертається бізнес до Харкова зараз?

- Я не можу сказати, що бізнес повертається. Можу сказати, що бізнес залишається. Той, хто хотів поїхати, той поїхав. Головне для нас в поточних умовах – залишити тих, хто є. А ті, хто є, залишаються.

2022 року ми дійсно мали хвилі, коли виїхало близько 300 підприємств. Але я вам сказав трошки раніше, що майже 300 ми вже створили завдяки тільки програмі "Власна справа". Так, дійсно важко порівнювати розмір, масштаби, але ж ми не знаємо, як ці підприємства будуть розвиватися і що з ними буде за кілька років. Може вони замінять ті, які поїхали.

Є, до речі, підприємства, які принципово не захотіли переїжджати. Я спілкуюся з багатьма керівниками, які кажуть, що хотіли б переїхати, але там нема таких кваліфікованих кадрів, які є тут. Вони запитують працівників: "Поїдемо в якийсь регіон заходу України? Будемо там намагатися?" Вони кажуть: ні. Хочуть залишатися в Харкові.

Сьогодні важко говорити про повернення. При всіх перевагах Харкова, про які ми говорили, усе ж таки це достатньо ризиковано для ведення бізнесу. Це прифронтова територія. Ми всі це розуміємо. Але залишити тих, хто є, створити умови страхування їх бізнесу, захистити від форс-мажорів та створити особливі умови для бронювання працівників – це наше завдання. Ми над цим також працюємо.

Буквально сьогодні, під час платформи "Діалог бізнесу і влади" був озвучений проєкт того, що статус критично важливих можуть отримувати фізичні особи-підприємці, які працюють на території Харківської області та інших прифронтових територіях. Тобто бізнес отримає захист, який допоможе йому працювати: не ховатися, не боятися форс-мажорів, тому що, якщо будуть гарантії того ж страхування, захисту від цих ситуацій, то бізнес буде залишатися.

У Харкові залишилися не ті, кому нікуди їхати, а ті, хто дійсно є патріотами міста. Ті, хто хоче працювати тут і будувати своє життя, виховувати своїх дітей тут. Попри дійсно складні умови, ми вже 3,5 роки тримаємо марку одного з найкомфортніших міст для проживання, і на сьогодні це вже одне з найкомфортніших міст для розвитку бізнесу в Україні. Це теж факт.

Яких бізнесів у Харкові зараз відкривається більше: малих/середніх/великих?

- Малий бізнес.

Чи можуть тоді вони бути гідним замінником великому підприємству?

- Вони вже гідні через те, що залишилися. З точки зору кількості та масштабу діяльності скажу: час покаже, наскільки вони зможуть стати гідним замінником. Але якщо ми навіть логічно будемо з вами міркувати та намагатися зрозуміти логіку діяльності на прифронтових територіях, то на сьогодні навіть концентрувати весь бізнес на одній локації небезпечно. Навіть великі підприємства намагаються розділити свої виробництва на різні локації для того, щоб якщо постраждає якась одна ділянка роботи, можна було швидко її замінити й закупити відповідне обладнання. Тому що якщо все в одному місті, туди щось прилетіло – це шалені втрати.

Сьогодні за рахунок розвитку великої кількості малих підприємств, які розташовані абсолютно в різних місцях, ми створюємо фундамент для розвитку нашої прифронтової економіки.

Великі підприємства є, але вони вимушені закопуватися під землю, вимушені захищати таким чином своє виробництво. Є підприємства, які вже захищені, але якщо ми говоримо про розвиток великого бізнесу, то хочеш, не хочеш, але ворог нікуди не подінеться. Навіть якщо завтра припиниться війна, великі бізнесмени будуть думати про те, як захистити свій бізнес.

Тому будівництво індустріальних парків, цілих великих територій під землею – це те майбутнє, яке чекає на місто Харків. Ми розуміємо, що саме це буде захистом інвестицій, які можуть вкладатися в місто. Ми розуміємо, що великий бізнес може існувати тільки в рамках чітких гарантій фізичної захищеності. Це дійсно якісь захисні споруди під землею, безумовно, протиповітряна оборона. Однак саме за рахунок малого бізнесу, дрібних підприємств, які спеціалізуються на абсолютно різних напрямках, у нас створюються абсолютно унікальні речі.

Знаєте, у чому сила Харкова? У нас був один із найпотужніших, якщо не найпотужніший, науковий і освітній центр, де було багато студентів, які навіть з усієї країни приїжджали й дуже часто залишалися тут. Я один з таких прикладів. Я приїхав з Черкаської області, закінчив університет і залишився тут. Через те, що Харків – науковий, освітній центр, тут дійсно дуже розвинута наука, у нас дуже багато творчих, ініціативних, креативних людей, які працюють у різних індустріях. Вони закінчили політехнічний інститут, радіоелектроніки, авіаційний університет і створюють такі продукти, які є унікальними у світі.

Так, дійсно, багато поїхало, але багато й залишилося. Я щоразу дивуюся, коли відвідую своїх підприємців, які отримували гранти. Приїжджаєш до одного підприємця, він виробляє бездимні печі-гриль, можна смажити м'ясо на балконі та не заважати сусідам. Точніше дим є, але його зовсім небагато. Я кажу, що такого не бачив, а він відповідає, що це його унікальна розробка.

Щоразу дивуєшся, наскільки харківські підприємці талановиті, наскільки вони можуть робити унікальні речі. Я розумію причину цього. Знову-таки, Харків – науковий центр. Тут наука розвивається й зараз: розвиваються цілі школи, які випускають талановитих людей, які працюють на різних виробництвах. Багато з цих виробництв дійсно є унікальними, а їхня продукція має попит в багатьох країнах світу.

Що унікального виробляється в Харкові?

- Наприклад, продукція, пов'язана з машинобудуванням. Виробляються унікальні складові, пов'язані з оборонною промисловістю. Я вже казав про літакобудування, про виробництво товарів, які потрібні для оборонного комплексу. Не буду багато конкретизувати, але є виробництво, пов'язане з елементами, які є начинкою для багатьох машин, двигунів.

Також, наприклад, турбіни, які виробляються на "Українських енергетичних машинах". Аналогом може бути тільки "Siemens" – єдина організація в Європі, яка виробляє щось схоже на те, що виробляє підприємство "Українські енергетичні машини". Але ж там ці турбіни складаються з цілої низки елементів.

Що теж відомо, "Південкабель" виробляє унікальні дроти з точки зору співвідношення їх ціни та якості. Це продукція, яка є і технологічною, і для того, щоб її розробити, треба мати наукове підґрунтя та досвід виробництва. Тобто це комплекс, який сьогодні дозволяє нам пишатися цим підприємством.

У Харкові також виробляються драбини з пластику, вони не б'ються, не ламаються, легкі та їхній розмір може досягати 10-20 метрів. Це дуже якісний продукт. Я кажу: "Чому ми не знаємо про це?", на що отримую відповідь, що виробники нічого не афішують, є постійні клієнти, які купують продукцію. Але конструкція дійсно унікальна. Іноді просто дивуєшся, як люди приходять до цього, наскільки вони творчі, наскільки Харків є унікальним містом.

Поговоримо про можливості працевлаштування у Харкові. З яким запитом найчастіше звертаються охочі знайти собі роботу?

- Найчастіший запит – хочу отримувати багато, а працювати мало. Люди часто хочуть отримувати роботу, яка потребує мінімальних зусиль, кваліфікації. Є запити на роботу адміністратора, охоронця, продавця – те, що, скажімо так, може кожен. Шукають такі саме вакансії.

Це обумовлено тим, що в Харків приїхало багато внутрішньо переміщених осіб, які не мають відповідної кваліфікації для того, щоб працювати токарем високого розгляду або фрезерувальником. Ми пропонуємо навчитися, отримати професію. Але часто люди все одно обирають піти працювати в якісь торгові мережі продавцями, прибиральниками, охоронцями. Це факт.

У яких спеціальностях істотно відчутний брак чоловіків?

- Усі кваліфіковані робітничі професії. Їх складно замінити. Не вистачає водіїв, електромонтерів, токарів, слюсарів, столярів, малярів, усіх будівельних професій. Однак ми намагаємося впливати на цю ситуацію. Сьогодні 80% тих, хто перебуває у нас на обліку, це жінки. До війни було 55%. Ми говоримо про те, що дійсно сьогодні чоловіків нема.

Що ми робимо в цій ситуації? Запускаємо експериментальний проєкт і говоримо про те, що кожна жінка може безкоштовно отримати робітничу професію або спеціальність. Хочете бути водієм – навчимо. Хочете бути фрезерувальником – навчимо. У нас є перелік 31 робітничої професії.

Сьогодні в Харківській області 22 навчальних заклади навчають цим професіям. Зазначу, що з початку здійснення проєкту 46 жінок почали навчання на замовлення 28 роботодавців. Зокрема, 8 водійок тролейбуса готуються під замовлення КП "Тролейбусне депо №2". Це ось наше місто Харків.

Так можна і на машиністку крана навчитися, і на електромонтерку, і на фрезерувальницю, і на оператора верстата з програмним керуванням, до речі. Якщо говоримо про цю професію, то тут заробітні плати стартують від 30 тис. грн. А там програмне керування: прийшов, натиснув якісь кнопки й воно працює.

Дуже часто жінок лякає, наприклад, професія тракториста, машиніста. Я питаю: "А що вас лякає?". Відповідають, що там старі трактори, кермо повернути неможливо. Але це об'єктивно зараз уже не так. Зараз у багатьох фермерських господарствах Харківської області сучасна техніка, де трактор – це сучасний агрегат, в якому теж усе зручно, кондиціонер є. Ти зайшов, одну кнопку натиснув, він поїхав прямо. Іншу – праворуч, іншу – ліворуч. Не треба ремонтувати ці трактори, тому що є окремі спеціалісти з цього приводу. Треба просто керувати для того, щоб прибирати, чи засіювати, чи орати поля. Сьогодні у нас вже навчається 13 трактористок.

Сподіваюся, наступного року буде вже 130, тому що дійсно, для того, щоб наша економіка розвивалася, треба готуватися до того, що жінки мають опановувати чоловічі професії, що ця межа чоловіче/жіноче буде стиратися. Хоча цікавий факт: не всі знають, але до 2017 року в Україні діяв список так званих нежіночих професій. Їх було 450. Деякі професії були заборонені для роботи з жінками, починаючи з нормативної бази 1919 року.

Зокрема, жінки не мали права бути кондукторами на залізниці, водолазами, пожежниками, слюсарями, збирачами насіння в сільських господарствах, де висота дерев перевищує 4 метри. Заборони на нічну роботу були виключені, тільки якщо колеги або керівництво не є родичами жінки. Такі ось були нормативи. Після 2017 року ці нормативи було скасовано, але зараз певні заборони залишилися.

В умовах воєнного стану ми від цього відійшли, тож я сподіваюся, що ця сфера праці буде й далі регулюватися, тому що дійсно з розвитком технологій, штучного інтелекту та роботизації ця межа, де чоловічі, а де жіночі професії, буде поступово стиратися. Наше завдання як служби зайнятості не тільки донести інформацію до жінок, що можна і потрібно працювати водіями, трактористами, машиністами, операторами верстатів з ЧПУ, фрезерувальниками, операторами 3D-принтерів тощо, а й стимулювати жінок, мотивувати жінок перенавчатися, тому що якщо беремо традиційні жіночі професії, сьогодні там рівень оплати праці менший, ніж за традиційно чоловічими.

Чи вплинув на ринок праці дозвіл хлопцям до 22 років виїжджати за кордон?

- Ми проаналізували статистику і зараз на ринок праці у Харкові це не вплинуло. Ми не відчули відтоку молодих людей, які мають відповідний вік.

Цього року на обліку Харківській філії центру зайнятості перебувало 249 чоловіків віком до 35 років, із них 45 – віком до 22 років, тобто 18% Аналогічна ситуація була минулого. Було 235 чоловіків до 35 років і 38 хлопців до 22 років. Цього року ще на 7 хлопців більше, ніж в попередньому. Це просто сухі цифри.

Якщо ж говорити про перспективу, дійсно, боротьба за молодь стане одним з головних трендів ринку праці. Сьогодні телефонує мені керівник одного з підприємств і каже: "Мені потрібні механізатори. Я надам усе: житло, гідну заробітну плату, соцпакет. Знайдіть мені молодих механізаторів. Я всьому навчу. Готовий брати з першого, другого курсу, переводити їх на дуальні форми".

Йде боротьба за молодь. Коли ми проводимо наші ярмарки вакансій в університетах, роботодавці в черзі стояли. Можна було конкурс проводити за місце на цьому ярмарку. Зараз усі борються за випускників навчальних закладів: коледжів, училищ і, відповідно, вищих навчальних закладів. Ми говоримо про те, що сьогодні роботодавці розуміють, що вигідно брати саме молодих людей, навчати їх під свої вимоги, а не брати людину, яка вже має якийсь досвід, який не можна застосувати тут. До того ж молода людина швидше навчається. Тому сьогодні в умовах тотального кадрового голоду йде просто неймовірна конкурентна боротьба саме за молоді кадри, і вона буде загострюватись. Це буде трендом розвитку ринку праці найближчих років.

Молодь сама звертається до Центру зайнятості?

- Так, звісно, звертається, але відсоток молодих людей у нас здебільшого невеликий.

Наведу приклад. Запросили мене на випуск в одному з університетів. Надали слово, а я побажав випускникам успіхів та порадив звертатися до Центру зайнятості. Вони почали сміятися, бо вважали, що це тільки для безробітних. Насправді ж ми маємо сьогодні інструменти підтримки кожного, хто хоче працювати.

Служба зайнятості сьогодні – це не про те, щоб стати на облік. Це те, щоб знайти себе. Про це ми говоримо з усіма нашими клієнтами, з молоддю, зокрема. Типова помилка, коли люди звертаються на work.ua, robota.ua, хоча всі вакансії, які є на цих сервісах, акумулюються на державному порталі.

У нас понад 200 тисяч вакансій, які об'єднують усі вакансії, які надають навіть інші портали. Ба більше, якщо ви шукаєте роботу, у нас є банк резюме, який ми пропонуємо роботодавцям. Ми намагаємося індивідуально працювати з кожним, хто до нас звертається. І сьогодні ми, я вважаю, уже гідні конкуренти приватним кадровим агентствам. Ми на сьогодні інститут, який намагається допомогти кожному, хто хоче працювати. У нас, я думаю, певною мірою це виходить.

Яка середня та максимальна заробітна плата по Харкову?

- Жоден роботодавець, навіть якщо ти геній та все вмієш, не стане тобі одразу платити максимальну зарплату. Якщо ти тільки до нього приходиш, зарплата буде невелика, але поступово буде збільшуватися.

Можу сказати про середній рівень заробітних плат, що 2025 року по Харківській області він складає 14 534 гривні. Це те, що афішують роботодавці. Дуже часто до цього не входять премії, якісь доплати, надбавки, заохочення за особливі досягнення, виплати за вислугу років, за ненормований робочий день.

Насправді ж я вважаю, що сьогодні по Харківській області середній рівень заробітних плат є вищим. Він складає близько 20 тис. грн, тому що зарплата по вакансіях і зарплата в реальному секторі економіки – це трошки різні речі. Чому ми говоримо сьогодні про цифру 20? Тому що цифра 20 дозволяє підприємствам отримати статус критично важливих, тому вони всі намагаються підтягувати зарплату до показника не менше 2,5 мінімалок, тобто вона має бути більша. Таким чином, вона тягне за собою всіх інших, тому що якщо це підприємство платить 25 тисяч, а це платить 15 – треба йти туди, де платять більше, плюс, є можливість бронювання.

Якщо казати про найбільший рівень заробітних плат, дійсно це Збройні Сили України. Ми допомагаємо нашим Збройним Силам у підборі кадрів. Буквально нещодавно нам трапилася вакансія, де грошове забезпечення було вказано в сумі 200 тис. грн. До того ж це вакансія тилова, штабна. Не сказати, що це треба зі зброєю в руках бути. Тобто це робота без зброї, але, тим не менш, зарплата отака пропонується.

Дуже багато таких вакансій у Збройних Силах від 100 до 200 тисяч на місяць. Якщо брати не Збройні Сили, а інші галузі, то, наприклад, на підприємстві "Світло шахтаря" кваліфікований працівник отримує 30 і більше тисяч гривень.

Спілкувався з Асоціацією працівників, які працюють з полімерами, вони кажуть, що машиністу-екструдернику готові платити 60 тисяч, навіть готові навчати. Водіям зараз дуже багато підприємств платять 30 тис. грн і більше, особливо, якщо це далекобійники.

Ось приклади: HALO Trust в Україні, фахівець транспортного відділу – 64 тис. грн; друкар офсетного плоского друкування ТОВ "ДІСА Плюс" – 50 тис. грн; менеджер управління з постачання ТОВ "Артика Біо" – 45 тис. грн; торгівельний представник товариство "Кредо" – 35 тис. грн; таблетувальник на ТОВ "ХФП "Здоров'я народу" – 30 тис. грн. Тобто сьогодні зарплата в 30-60 тисяч – це вже не виключення, а постійна практика тих пропозицій, які ми бачимо від роботодавців.

Чи можете прокоментувати ситуацію з ремонтом будівлі Харківського обласного центру зайнятості?

- Я можу прокоментувати цю ситуацію, приховувати особливо нічого. Дійсно, 2023 року у нас був ремонт будівлі Харківської філії Харківського обласного центру зайнятості. Ремонт був зроблений, але через 3 або 4 місяці виникла надзвичайна ситуація, коли під час сильного дощу частина води почала литися на нижчі поверхи.

Дійсно, після цього почалося розслідування. Воно ще не завершено, я не можу про все говорити, але існують різні версії, чому це сталося. Одна з версій, яка лунає, що під час ремонту на даху залишились певні речі, які забили ливньовки, тому вода пішла через верх.

Але я думаю, що крапку в цьому поставить слідство. Будівля Харківської філії потребувала ремонту протягом багатьох років. Ремонт був обов'язково потрібен, тому що проблеми протікання даху були з 2017 чи 2018 років. Ми намагалися втрутитись у цю ситуацію, вирішити цю проблему. Частково вона була вирішена, тому що на сьогодні протікань немає, лівньовки були очищені, і починаючи з квітня 2024 року таких проблем немає.

Цим питанням опікуються правоохоронці, займаються розслідуванням того, наскільки якісно було здійснено ремонтну роботу. З точки зору документів є авторська експертиза, є технічний огляд, є інші документи, які підтверджують те, що ремонтна робота була виконана на належному рівні. Але ще раз підкреслю, що кінцеву крапку мають поставити ті, хто спеціалізується на цьому.

Читайте також: Нардеп і екс-спікер Дмитро Разумков: До кінця наступного року державний борг України перевищить 100% ВВП