Чому гусь вилетів на Соборку: соковиті фразеологізми, які уживають у Харкові

Фразеологічні одиниці відтворюють менталітет народу, його традиції, звичаї, обряди, тобто виступають маркерами національної ідентичності. А ще стійкі словосполуки можуть бути своєрідними регіональними ідентифікаторами, допомагаючи визначити, з якої частини країни є людина, що вживає ті чи інші стійкі вислови, оскільки нерідко вони позначені виразними діалектними рисами.

Скажімо, вирази шляк би тебе трафив! чи говорити на штири ока відразу викликають асоціації з західними областями України.

Наш земляк Гнат Хоткевич, чудовий знавець гуцульської говірки, часто вживав діалектні фразеологізми у творах, події яких відбувались на Гуцульщині: Бог би тє вкрив! на псю маму! до дідчої мами в зуби ("Камінна душа"). Такі ж своєрідні фразеологічні маркери мають і слобожанські, зокрема харківські говірки, які плідно досліджувались на кафедрі української мови ЗНУ імені В. Каразіна.

Наприклад, Ольга Плетнєва 2005-го року захистила кандидатську дисертацію на тему "Фразеологія говірок центральної Слобожанщини (структурно-семантичний аспект)". Але найпомітнішим здобутком у дослідженні діалектної фразеології Харквщини є праці колишнього доцента кафедри української мови, кандидата філологічних наук Анатолія Сагаровського, який попри те, що вже перебуває на заслуженому відпочинку, не полишає діалектологічних студій, у тім числі й у галузі діалектної фразеології.

Найґрунтовнішим результатом цих досліджень стали спочатку матеріали до словника, а потім і повноцінний "Фразеологічний словник Центральної Слобожанщини (Харківщини)" (2024).

Якими ж фразеологічними цікавинками багаті говірки Слобожанщини?

З одного боку, наші земляки послуговуються загальновідомими виразами, використовуваними по всій території України: битком набитий (переповнений, щільно заповнений чимось чи кимось), вискочити на сухе (знайти вихід зі складної ситуації), жабі (горобцю) по коліна (дуже мілко). Але більш цікавими є вирази, які відносять до власне діалектної фразеології, позначені місцевою мовною специфікою.

І. Як уже зазначалось в одній із попередніх публікацій, слобожанські говірки позначені використанням слів-росіянізмів, що є результатом розташування Слобожанщини на межі з Росією. Такі ж прояви мовної інтерференції спостерігаємо і у фразеології Харківщини.

Наші земляки нерідко послуговуються загальномовними виразами, де нормативні українські компоненти замінені російськими. Іноді навіть трапляються "українізовані" російськомовні фразеологізми. І саме в такій формі, а не "причесані" й олітературені, вони зафіксовані у названому словнику, як, скажімо, вирази завтріками годувать чи минута час береже, що є кальками з російських кормить завтраками і минута час бережет.

ІІ. Іншою особливістю слобожанської фразеології є вживання місцевих, діалектних відповідників літературних слів. Скажімо, у слобожанських говірках звук [т] може замінюватись звуком [к]: кісно, кісто замість тісно, тісто. Спостерігаємо це і в дещо грубуватому (але ж це живе мовлення!) фразеологізмі у Христі і ср...ка в кісті. Так говорять про невмілу неохайну господиню. Вираз є відповідником загальновідомого вислову видно, що кума пироги пече: вся голова в тісті.

ІІІ. Особливо цікавими є вислови, у яких відбито реалії Харківщини, зокрема топоніми – власні географічні назви. Одним з таких висловів, більше відомим харківцям старшого віку, є вираз за тобою Соборка плаче.

Фразеологізм уживається для позначення неадекватної поведінки людини, що нагадує божевілля. У вислові збереглась народна назва Сабурової дачі (Сабурки) – місця в Харкові, де ще з ХІХ століття була розташована психіатрична лікарня, яка функціонує й донині на тому ж місці.

До речі, на позначення проблем із психікою вживаються і місцеві вирази гусь вилетів і не всі вальти в колоді, які автор чув на своїй малій батьківщині у Вовчанську. Ці фразеологізми є синонімами до загальновживаних не всі вдома чи клепки в голові не вистачає.

Інший топонім зберігся у вислові заїхати в Харьковську губернію, що означає вдарити когось в обличчя. У фразеологізмі спостерігається цікава словесна гра. З одного боку, обігрується багатозначність слова заїхати, яке одним із значень має "прибути кудись": заїхати в місто. Крім того, це слово має розмовне значення "ударити": заїхати в пику. А з іншого боку, обігрується певна близькозвучність вульгарного слова харя (обличчя) і назви нашого регіону.

IV. В українській загальномовній фразеології чимало висловів на позначення вживання спиртного. Однак разом з ними наші земляки послуговуються й регіональними фразеологізмами: ковтнути ряски, бєлку ганять. Останній вираз є алюзію на інший вислів – бєлка/бєлочка прийшла, тобто хтось захворів на білу гарячку від зловживання спиртним.

V. У фразеології слобожанських говірок є багато висловів, що характеризують людину за зовнішністю, рисами характеру чи поведінкою. Так, названий словник А. Сагаровського фіксує фразеологізми тіки на бакші ставить (про зовні некрасиву людину, що нагадує опудало на городі). Балакучу жінку, схильну до пліткарства, могли назвати хуторською газетою, а чиюсь безцеремонну поведінку передавали висловом зробити морду плугом (автор чув на Вовчанщині): "Зробив морду плугом і лізе без черги".

У статті наведено лиш деякі цікавинки слобожанської фразеології, але й вони підтверджують справедливість слів Максима Рильського:

...Немає

Мудріших, ніж народ, учителів;

У нього кожне слово – це перлина.

Тож прислухаймось, як народ говорить і не біймось заглядати у словник, бо то, за словами М. Рильського, "пишний яр, а не сумне провалля".

Читайте також: Не тремпелем єдиним. Які мовні стереотипи існують щодо харківців