Після розлучення: як через суд встановити графік спілкування з дитиною

Які права батьків щодо дитини?

Відповідно до ст.141 Сімейного кодексу України (далі – СК України) мати, батько мають рівні права та обов’язки щодо дитини, незалежно від того, чи перебували вони у шлюбі між собою. Розірвання шлюбу між батьками, проживання їх окремо від дитини не впливає на обсяг їхніх прав і не звільняє від обов`язків щодо дитини, крім випадку, передбаченого ч.5 ст. 157 цього Кодексу.

Тож, згідно зі ст.153 СК України мати, батько та дитина мають право на безперешкодне спілкування між собою, крім випадків, коли таке право обмежене законом.

Відповідно до статті 15 Закону України "Про охорону дитинства" дитина, яка проживає окремо від батьків або одного з них, має право на підтримання з ними регулярних особистих стосунків і прямих контактів.

Якщо батьки не домовилися, яким чином вони будуть спілкуватися з дитиною, перш за все, важливо звернення до Служби у справах дітей за місцем реєстрації або фактичного проживання дитини.

Які документи взяти з собою?

Підготуйте папку з копіями (оригінали візьміть з собою):

1. Заява (пишеться на місці за зразком, який дасть інспектор), у ній Ви просите "встановити графік участі у вихованні дитини".
2. Ваш паспорт та ідентифікаційний код.
3. Свідоцтво про народження дитини (копія).
4. Довідка про Ваше місце проживання.
5. Довідка з місця роботи та про доходи.
6. Характеристика з місця роботи.
7. Довідка від нарколога та психіатра.

Добре, коли побачення з дитиною стануть регулярними і родинний зв'язок буде міцнішати. Проте буває такі ситуації, коли рішення Служби у справах дітей не виконується іншою стороною, це призводить до стресу, і єдиний вихід – звернення з позовною заявою місцевого суду.

У чому суть позовної заяви?

Сімейні історії – це завжди особисте, і складно відкривати своє серце іншим людям, навіть адвокату. Тож важливо вміти скласти позовну заяву самостійно.

У таких випадках, що треба вказати:

1. Назва суду, його юридичну адресу
2. Позивач і Відповідач батьки (паспортні дані, адреси проживання, контактний телефон, електронна пошта).
3. Третя особа – Служба у справах дітей, адреса, код ЄДРПОУ.
4. Суть позовної заяви – про усунення перешкод, встановлення способу та порядку спілкування з дитиною, третя особа – Служба у справах дітей.

Текст позовної заяви, структура:

1. Опишіть, як саме Відповідач заважає спілкуванню з дитиною (не бере слухавку телефону, конфліктує, не пускає додому, переховує дитину).
2. У заяві вкажіть, ви маєте рівні права з іншим з батьків (ст. 141 Сімейного кодексу України) та сумлінно виконуєте свої обов’язки (сплачуєте аліменти, купуєте речі, допомагаєте при лікуванні, що дитина до вас звикла).
3. Опишіть ваші стосунки з дитиною, спільні хобі та емоційний зв'язок, спільний проведений час.
4. Чітко визначте дні тижня, години, порядок святкування днів народження та можливість спільного відпочинку (наприклад, 2 тижні влітку). У позові варто вказувати варіанти "зима/літо".
5. Під час розгляду справи, можна просити суд встановити тимчасовий порядок побачень на час розгляду справи, щоб не втрачати зв'язок з дитиною.

До суду подається позовна заява з копіями документів для всіх сторін (Для суду, для Відповідача та Служби у справах дітей).

До неї додаються:

1. Копія паспорта та ІПН Позивача (Відповідача за наявності).
2. Копія свідоцтва про народження дитини.
3. Копія свідоцтва про розірвання шлюбу (за наявності).
4. Копія звернення до Служби у справах дітей (якщо Ви вже намагалися вирішити дану проблему до звернення до суду).
5. Висновок органу опіки та піклування.
6. Докази ігнорування рішень органу опіки, документи, що підтверджують виїзди за адресою дитини разом із представниками органів опіки та піклування (акти, довідки, листування) – за наявності.
7. Письмові покази свідків (сусідів, родичів), які бачили конфлікти.
8. Довідка про доходи з місця роботи, або довідка з податкової за рік.
9. Характеристика з місця роботи.
10. Довідка про стан здоров’я.
11. Акт обстеження ваших житлово-побутових умов (що у вас є місце для відпочинку дитини).
12. Якщо батько не бачив дитину довго, суд обов’язково з’ясовуватиме причину: це була примусова ізоляція з боку матері чи пасивність самого батька, тому важливо довести обставини.
13. Квитанція про сплату судового збору.

Що враховується судами під час винесення рішення?

Батько, який проживає окремо від дитини, також має право на особисте спілкування з нею, а мати не має права перешкоджати батьку спілкуватися з дитиною та брати участь у її вихованні, якщо таке спілкування не має негативного впливу на нормальний розвиток дитини. Вказаний висновок викладений у постанові Верховного Суду від 11 грудня 2019 року у справі № 753/15487/18.

Таким чином, право батьків на зв'язок з дитиною є важливим та непорушним. Рішення суду, яке набуло законної сили, повинно обов’язково виконуватися іншим з батьків, і дитина повинна спілкуватися з іншим.

Подібна ситуація була в історії харків’ян – Юлії та Миколи.

Цю історію знаю від Юлії, яка зверталася за правовою допомогою.

Вони одружилися в лютому 2023 року, і того ж року у них народився син. Проте сімейна ідилія тривала недовго. Микола мав гарну роботу в компанії автодорожнім експертом, він орендував квартиру в центрі міста. Юлія була студенткою, вчилась на заочному в університеті.

Через півроку після одруження Микола почав влаштовувати сварки, вважаючи, що він занадто рано одружився, а сімейні обов’язки стали для нього тягарем. Ця внутрішня неготовність вилилася у безвідповідальність: після того, як подружжя роз’їхалося, Микола фактично самоусунувся від життя сина, якому було 3 місяці. І поки Юлія з немовлям на руках намагалася облаштувати побут у статусі переселенки за 150 кілометрів від Харкова, батько не виявляв ініціативи бачити дитину протягом дев'яти місяців, бо він вважав цю відстань "чималою", а претензії дружини "неспівмірними". Коли він приїхав, візит був без іграшок і подарунків, бо він вважав подарунком себе, про що заявив. Не маючи можливості повноцінно працювати через догляд за немовлям, Юлія звернулася до суду, щоб мати матеріальну підтримку від чоловіка.

Тож, коли кохання зникає, залишаються обов’язки. І саме тут почалися розбіжності, які змусили Юлію та Миколая зустрітися в суді двічі: спочатку через гроші, а потім – вирішувався, яким чином батько буде спілкуватися з дитиною. Її вимоги були: аліменти на сина та кошти на власне утримання, поки дитині не виповниться три роки. Суд виніс рішення, згідно зі статтею 180 Сімейного кодексу України, адже батько зобов’язаний брати участь у витратах на сина, незалежно від того, які стосунки у нього з колишньою дружиною, також, відповідно до судового рішення, і колишній дружині було призначено аліменти.

Але батько дитини заявив свої права на побачення з дитиною. Микола вимагав графіка: забирати дитину до себе в Харків на вихідні без присутності матері, проводити з ним відпустки та всі свята, возити до батьків в село Харківської області, святкувати дні народження всіх членів родини без присутності матері.

Юлія ж виступила категорично проти, аргументуючи:

1. Вік дитини: малюку виповнився рік, він повністю залежний від матері, її догляду та режиму.
2. Психоемоційний контакт: через тривалу відсутність батька дитина його просто не впізнає. Поїздка наодинці у такому віці – це колосальний стрес для психіки немовляти. Побутові умови: дитина має свій графік годування та сну, про які батько, що не живе з сім'єю майже рік, не знає.

Оскільки між батьком і сином втрачено психоемоційний зв’язок, зустрічі наодинці могли б стати для дитини величезним стресом, тому в рішенні суду вказано, що важливо спілкування в присутності матері, щоб дитина звикала і розуміла, хто її батько.

Микола не став оскаржувати рішення суду щодо побачень з дитиною. Більше того, коли Юлія згодом вдруге вийшла заміж, Микола самостійно прийняв рішення припинити будь-які зустрічі з сином, про що повідомив.

Це ставить перед нами важливе питання: що буде, коли дитина підросте?

Відмова батька від зустрічей: юридичні наслідки.

Відповідно до норм чинного законодавства, батько не може "офіційно відмовитися" від дитини (окрім процедури позбавлення батьківських прав або надання згоди на усиновлення іншою особою). Проте його фактична відсутність має серйозні наслідки:

1. Позбавлення батьківських прав: якщо Микола протягом тривалого часу (зазвичай, від 6 місяців) не спілкується з дитиною, не цікавиться її здоров’ям та розвитком (навіть якщо платить аліменти), це є прямою підставою для позбавлення його батьківських прав. Юлія може ініціювати цей процес, щоб захистити стабільність своєї нової родини.
2. Усиновлення вітчимом: оскільки Юлія вийшла заміж, її новий чоловік може захотіти всиновити хлопчика. Якщо Микола не бере участі в житті дитини, процедура всиновлення може відбутися за його згодою або через суд, якщо його визнають таким, що ухиляється від виконання обов'язків.

Для Миколи його добровільна відмова зараз – це втрачена можливість збудувати фундамент довіри.

Коли син цієї родини подорослішає, закон дає йому право:

• Дитина має право знати батька, і якщо бажає, може ініціювати спілкування з ними.
• Спадкові права: навіть якщо Микола не спілкується з сином, хлопчик залишається його спадкоємцем першої черги (якщо не буде проведено повного всиновлення вітчимом).

Ця справа порушила важливе питання: що робити бабусям, дідусям та іншим родичам у таких конфліктах, якщо вони люблять дитину?

• Бабусі та дідусі мають повне право на спілкування, згідно зі ст. 257 СК України. Якщо Юлія чи Микола заважатимуть старшому поколінню бачити онука, бабуся може подати окремий позов для побачення з дитиною, також просячи встановити окремий графік.

Як зазначив Верховний Суд у постанові від 05.06.2024 у справі № 752/24353/20, під правом на повагу до сімейного життя баби та діда стосовно до своїх онуків в першу чергу розуміється право на підтримання нормальних стосунків між бабою або дідом та онуками шляхом контактів з ним. Такі контакти зазвичай відбуваються за згодою особи, яка несе батьківську відповідальність, а це означає, що доступ баби, діда до онука, як правило, здійснюється на розсуд батьків дитини.

• Вітчим та мачуха: якщо в майбутньому в Юлії чи Миколи з’являться нові партнери, які виховуватимуть дитину і "прикиплять" до неї всім серцем, Сімейний кодекс України захищає і їх. Якщо вони проживали однією сім'єю, вони також можуть претендувати на участь у вихованні.
• Брати та сестри: навіть якщо вони від різних шлюбів, вони мають право знати одне одного, підтримувати родинні зв’язки, спілкуватися.

Підсумок. Історія Юлії та Миколи – це дзеркало багатьох родин, яке наочно демонструє, що в сімейних спорах немає і не може бути "переможця". Навіть якщо суд винесе рішення на користь одного з батьків, справжня перемога полягає у збереженні психологічного спокою дитини.

Сімейне право України створює всі умови для захисту родинних зв’язків: від батьків, до захисту прав бабусь і дідусів до захисту інтересів мачух та вітчимів.

Пам’ятайте: коли розпадається шлюб, дитина не перестає потребувати обох батьків. І найвищий прояв щирості – зуміти залишитися батьками навіть тоді, коли ви перестали бути парою.

Читайте також: Як уникнути шахрайства під час купівлі-продажу нерухомості в Харкові