Професор, геолог Василь Суярко: Рідкоземельні металі – це вітаміни стратегічної промисловості

Але не поклала. Більше року після рамкової угоди жодних серйозних дій щодо її предмету з боку американського уряду чи компаній зроблено не було. Рідкісноземельні метали досі залишаються недоторканними, попри свою високу вартість і затребуваність.

Відомий український геолог, доктор геолого-мінералогічних наук, професор, академік Академії наук Вищої школи України Василь Суярко в ексклюзивному інтерв’ю виданню "Думка" розповів про багатства українських надр, поклади в Харківській області та інших регіонах, у чому цінність рідкісноземельних і розсіяних елементів, як їх можна застосовувати, чи може такі родовища самостійно розвивати Україна та що треба найпершим видобувати після війни.

Чи дійсно в Україні ґрунтовні дослідження корисних копалин проводилися ще в радянські часи? Чи були й сучасні дослідження? Наскільки вивчені зараз надра України?

- Це цікава проблема. Можливо, хтось не знає, що Україна належить до провідних мінерально-сировинних держав світу. На початок ХХІ століття Україна, яка займає всього 0,4% земної суші, мала у своїх надрах до 5% мінерально-сировинного потенціалу всього світу. Тобто основне наше багатство – це корисні копалини, навіть не чорнозем, навіть не технології. Те, що може дати старт Україні, - це корисні копалини.

В Україні виявлено понад 20 тисяч родовищ і рудопроявів. Рудопрояви – це ще недорозвідані родовища, але вони можуть стати родовищами. 117 видів корисних копалень. 117 видів і 20 тисяч. Це величезні цифри! Із них 8700 приблизно мають промислове значення і враховуються Державною комісією запасів України, яка фіксує всі відкриття геологічні в надрах, фіксує всі родовища, прояви і де беруть дозволи на видобування корисних копалин. Бо у нас надра за Конституцією належить державі, народу. І держава дає дозволи на розробку корисних копалин.

До останнього часу найбільше економічне значення мали, зрозуміло, кам'яне вугілля. У нас величезні запаси були за рахунок Донбасу. Нафта і газ, яких у нас багато дуже, скажімо, в Харківській області, Полтавській, Сумській, Чернігівській області, Прикарпатті, Івано-Франківська область, Волинська область, Львівська область. Але це те, що відомо.

Також кам'яна сіль, якої в принципі залишилось дуже мало. Окупований Бахмут, бої за Соледар недавно закінчилось. І в принципі це дуже позбавило нас корисних копалин.

Окрім того, треба зазначити, що залізні і марганцеві руди у нас на рівні найбільших у світі запасів. Вони теж зараз під ударами. І місто Марганець, і Кривий Ріг, Криворізький залізорудний регіон. Усі вони під ударами, йде наступ ворога.

Україна за багатьма корисними копалинами випереджає не тільки європейські країни, а й такі країни, як США, ту ж саму Росію, Велику Британію, Францію, Канаду й інші країни. Тобто ми багата сировинна країна.

За запасами і видобутком залізних руд, наприклад, 4% від світових. Марганцеві руди – 10% від світових у нас. Це величезні цифри. Ну і той же самий графіт, про який мало кажуть, мало згадують, але 4% графіту світових запасів тут. Уран. Україна багата на уран. Жовті Води, Дніпропетровщина.

Наскільки я знаю, там законсервовані вже шахти.

- Законсервовані, але в будь-який момент можуть розконсервуватися. Два проценти світових запасів урану. Це дає можливість для розвитку ядерної енергетики. Ну, але і не тільки. Як складуться умови.

Україна займає провідне положення в Європі і в світі за різними родовищами рідкісних елементів.

Це те, що називається рідкоземельні?

- Не обов’язково. Є і рідкоземельні такі. А є і не тільки рідкоземельні. Я вам скажу так, за оцінками Світового банку, Україна є одна з потенційно багатих країн, економічно розвинутих країн, якщо буде займатися своїми природними ресурсами, які знаходяться в надрах.

Для цього потрібно розвивати геологію. Не так, як вона зараз загнана хтозна куди, під екологію. І для цього треба займатися державними програмами із залученням інвесторів. Державні програми можуть бути різними. Можуть бути міждержавними, можуть бути колективними за участю багатьох держав. У нас такі в принципі починання вже були перед війною. Були, і досить багато.

І там, і там, у різних місцях починалися розробки, принаймні розвідка родовищ, які були попередньо розвідані. Детальна розвідка. А після детальної розвідки, якщо там підтверджуються запаси, підтверджуються ті рудні тіла, йдуть уже процеси видобування.

Могли б ви буквально на пальцях пояснити, що таке рідкоземельні метали і чому вони так цікаві США?

- Минулого року президента США Дональда Трамп неодноразово говорив про рідкісноземельні метали. Перш за все, його цікавив літій. До нього долучаються ще такі елементи, як рубідій, цезій. Це все стратегічні елементи.

Але я хочу наголосити ось на чому. Рідкісноземельні – це тільки невелика група рідкісних елементів. Є у нас багато елементів, скажімо, шість елементів основних складають нашу літосферу. Більше 30-40 елементів – це ті, які входять до складу і є основними рудоутворюючими, мінералоутворюючими елементи великих рудних родовищ.

А є рідкісні елементи і є розсіяні елементи. Так от, рідкісні елементи – це елементи, які знаходяться в дуже малих середніх концентраціях, так званих кларках, по всій землі, рідкісні. Але вони раптом можуть в певних геохімічних умовах утворювати досить велике родовище. Ну, скажімо, та сама ртуть. Рідкісний елемент утворює велике родовище. Той самий уран, той самий літій, він розсіяний, але за певних геохімічних умов, це фізичні, хімічні умови, ці хімічні елементи концентруються і утворюють досить велике родовище.

При тому не тільки в породах, а й, скажімо, у водних розчинах. Це дуже цікава проблема, її у нас чомусь не розвивають. Я про це писав багато в статтях своїх, і доповідав, і в Кабінеті міністрів, але воно все... Свого часу мене ніхто не слухав.

Тобто літій можна видобувати не тільки з землі?

- Безумовно! Із розчинів. І це набагато простіше. І передові країни, такі як, скажімо, та сама Японія, Італія, Німеччина, вони давно видобувають оці хімічні елементи із водних розчинів. Не треба збагачувати.

Наскільки великі запаси саме літію в Україні?

- Літію достатні запаси. Я вам потім про це скажу. Я хочу сказати так, що є рідкісні елементи, а є розсіяні елементи. От розсіяні елементи, вони теж в невеликих концентраціях, може в більших концентраціях бути, ніж рідкісні, але вони майже або практично не утворюють родовищ. Вони не концентруються через свої геохімічні особливості внутрішні і через особливості зовнішні, які є в середовищі їхнього існування, як кажуть геохіміки, їхньої міграції.

Щодо рідкісноземельних елементів, вони здебільшого знаходяться у мінералах у вигляді домішок різних. Називаються ці домішки акцесоріями, акцесорними домішками, і видобуваються дуже часто попутно в усіх розвинутих країнах. Цінність їх полягає в тому, що їх мало і вони мають таку велику комерційну вартість, бо вони застосовуються через свої хімічні і фізичні властивості у науці і техніці, у космічній галузі, наприклад, у військовій галузі, електротехнічні різні галузі.

Той же самий літій – літієві батареї для електромобілів. Це те, що прості люди знають, не спеціалісти. Просто людство зараз не зможе обходитись без них, якщо мова буде йти про високі технології. А ми ж усі намагаємося розвивати високі технології, і в Україні теж.

Тобто ці метали лежать в основі розвитку технологій, саме тому вони стають затребувані?

- Безумовно! Комп'ютерні технології, ті самі мобільні телефони, якими всі ми користуємося, медичне обладнання, медичні обстеження, всі вони так або інакше ґрунтуються на використанні цих рідкісних хімічних елементів, і в тому числі, й рідкоземельних елементів. Рідкоземельні металі – це, кажуть вчені, вітаміни стратегічної промисловості. Їх небагато, з них деталі не роблять, але їх потрошку додають до різних сплавів, до різних виробів, і вони відіграють свої дуже важливі функції.

Ну і в принципі рідкісні елементи, що найголовніше, є обов'язковим компонентом для переходу на так звані чисті види енергії. Чисті види енергії. Я вже так, до слова скажу, що перед війною я теж долучався до цієї проблеми в Академії наук, в Інституті геологічних наук Академії наук. Проблема пошуки водню. Зараз всі шукають водень. Водень, гідроген, він в принципі буде свого часу і, думаю, в недалекому майбутньому замінювати вуглеводні. Бо енергетичний потенціал, потенціал корисної дії водню у тисячі разів вищий за вуглеводні, за метан той же самий. Тобто пов'язано все з технологіями, які можуть забезпечити як раз всі ці рідкісні і розсіяні елементи.

А у зв’язку із заявою Трампа… Було багато різних цих заяв. Була рік тому з президентом України Зеленським підписана угода про розвиток, про розробку цих родовищ. Видно, американці обіцяли якісь інвестиції, але я на сьогоднішній день не чув і не знаю від своїх колег-геологів, щоб десь хтось розробляв ці родовища з більшою інтенсивністю.

Більше того, ті родовища, про які говорили, вони у нас, на жаль, знаходяться дуже часто, такі розвідані, на лівому березі Дніпра. Дуже їх багато на Донеччині, Приазовський масив, Маріуполь. Там багато родовищ. І ті родовища, наприклад, родовища цирконія, а там є і гапній, і скандій, вони окуповані. Тарасівське родовище, Малишевське титано-цирконієве родовище. Мазуревське родовище рідкометалеве. Це все те, що на сьогоднішній день навряд чи можна буде розробляти.

Чи є в Харківській області родовища рідкоземельних металів?

- Харківська область якраз не дуже багата на такі корисні копалини в силу своєї геологічної будови території. І таких великих родовищ немає, які б могли дуже цікавити когось, в тому числі й нас. Але на півдні Харківської області є уранові родовища, які я сам бачив, колись відкривав їх. Є у нас поліметалічне одне родовище. Воно не експлуатується, але це середнє за запасами родовище в світовому порядку. Поліметалічне – свинець і цинк. А там є різні домішки. У тому числі і рідкісноземельні елементи: літій, рубідій там є в невеличкій кількості. Тобто у Харківській області теж є, але цим треба займатися. На сьогоднішній день ніхто не займається нічим.

Чому?

- До 1995-го точно було Міністерство геології України. В кожній області був трест геологічний. В кожному тресті декілька експедицій геологічних. Тобто працювали геологи, ви знаєте, так як мурахи ходили по землі, їх багато і все шукали. Зараз немає. Зараз немає геології такої, зараз немає цих кадрів, немає цих фахівців, немає цих організацій. Чому? Я вам скажу, різні модні течії – соціальні, політичні.

Наприклад, геологія – маленький відділ у Міністерстві екології. Екологія – перша, як у Європі. А там десь маленька-маленька геологія. На сьогоднішній день яка екологія? На сьогоднішній день треба нам буде, якщо закінчиться війна, дай Бог, швидше і з нашою перемогою, то нам треба шукати можливості забезпечувати країну і громадян ресурсами, грошима. А це корисні копалини. Я вам сказав, скільки родовищ у нас відкрито і не експлуатуються. У тому числі і всі родовища, які називаються рідкісноземельними, рідкіснометальними.

Розвідки родовищ велися ще за радянських часів. Чи повністю вивчена територія України? Чи актуальні ті дані, які були отримані 30-50 років тому?

- Ці дані є актуальними. Це моє переконання. Тому що я сам працював у польових партіях, у польових експедиціях. Працював у науково-дослідних інститутах, у академічних і галузевих, виїжджав в експедиції в поле. Ми відбирали десятки тисяч проб і їх аналізували. Можливо, були не такі чутливі прибори, можливо, не такі були технології, але кількість була набагато більша, ніж зараз. Зараз дуже дорогі аналізи, дуже дорогі експедиції, і в кількісному плані, а ви знаєте, кількість інколи визначає якість. І оця проблема кількість-якість – вона не на користь сучасної України.

Якщо Україна береться за розробку розвіданих родовищ, скільки для цього потрібно часу, грошей? Чи потрібна для цього іноземна допомога? Чи Україна може без США видобувати той же літій?

- Пошук і розвідка, розробка родовищ корисних копалин – це певні етапи, які поділяються на стадії. Спочатку це пошук родовищ, тобто їх контури, приблизна кількість корисної копалини, їхня якість. Тоді розвідка, точні контури, моделі цих рудних тіл, скажімо, або нафтогазових покладів. Так от це другий такий великий етап. А далі підготовка до проведення різних гірничих виробіток, без яких неможлива розробка родовищ. Якщо ми не будемо брати до уваги нафту і газ, де це налагоджено, то там теж треба техніка. І все це займає великий час. Приблизно, за різними оцінками, для того, щоб підготувати до розробки родовище, у найкращому випадку це 3-4, а то й 5 років.

І самостійно ми цього поки що робити не можемо?

- Самостійно ми можемо це робити, але у нас немає технологій, у нас немає техніки такої. Чому, скажімо, ми самостійно не видобували сланцевий газ, так званий, із щільних колекторів? Уже є і нафта у нас в Україні, до речі, сланцева нафта, нафта з щільних колекторів. Запрошували ту саму компанію Shell, яка працювала на Харківщині, яка дала можливість нам, до речі, в Каразінському університеті видати на їхні гроші, в тому числі, я видав свій великий підручник "Прогнозування, пошук та розвідка родовищ вуглеводнів". Вони принесли нові технології, новітні технології буріння, свою апаратуру, свої результати вивчення в інших регіонах світу процесу накопичення і видобування цих газів.

Тобто ми так або інакше відстали на дуже довгий час від технологічно розвинутих країн. І це потрібно усвідомлювати.

Що потрібно робити, щоби скорочувати цю технологічну відстань? Чи правильно я розумію, що першим кроком має бути створення Міністерства геології, повернення до тої моделі, яка була до 1995 року?

- Ой, було б дуже добре. Було б дуже добре. Я весь час над цим думаю. Інколи мені просто страшно. Я з геологічної родини, у мене мама була відомим геологом. Я вам скажу, що в принципі без геології Україна не виживе. Бо геологія – це всі наші корисні копалини: вугілля, залізо. Це так, дуже просто. Я вже не кажу про рідкісні та розсіяні елементи. Будівельний матеріал. Все ж треба знайти, треба розвідати і після того видобувати.

Ми повинні підключати інвесторів. Інвесторів з відомих фірм, відомих компаній. Уже після війни, зрозуміло. Які б взялися на різних умовах – лізингові умови, часткова участь у розподілі продукції. Мова йде про те, що ми повинні долучати дуже активно іноземців, у яких є технології. Якщо в нас цих технологій немає, то розвиток теж буде дуже повільний. А нам треба пришвидшуватися постійно.

У США є такі технології. Тоді, виходить, угода з Трампом була вигідна?

- Угода ця була, на мою думку, щось не дуже вигідна. По-перше, ця угода була великою мірою, як мені здається, не економічна, а політична. А політичні угоди дуже залежать від політичної кон'юнктури, і тому на сьогоднішній день після тієї угоди, ну я щось ніде не чув, щоб почали розробляти якісь родовища в Україні, які пов'язані з тими самими рідкоземельними металами, про які казав Дональд Трамп.

Чому тоді в політичний словник кожного депутата і кожного пересічного громадянина ввійшло поняття рідкісноземельні метали?

- Модне слово. Депутати підтримують президента. Президент схопив те, що сказав президент Сполучених Штатів, хотів його долучити. Але на сьогоднішній день я не бачу цього. І ви ж не бачите, щоб Сполучені Штати дуже з нами співпрацювали.

Чи є зараз в Україні родовища рідкісноземельних металів, які вже розробляються і від яких уже є економічний ефект?

- На сьогоднішній день рідкісноземельні родовища не розробляються. Визначені їхні запаси, часто ресурси, запаси за такими обмеженими категоріями приблизними. І вони не розробляються. На сьогоднішній день їх немає. Та й більшість їх знаходиться на окупованих територіях.

А коли-небудь розроблялося в Україні?

- Ні, я не пам'ятаю. Ну, розроблялося у нас родовище цирконія. Воно було біля Волновахи. Там навіть був завод по переробці цього цирконія. Це так званий хіміко-металургійний завод. Він зараз в окупації. Там було велике родовище. За світовими мірками – середнє родовище цирконія, яке розроблялося дійсно. Там різні були методи, все. Далі – ні.

Уран у нас розроблявся і розробляється потрошку.

Говорять, що в районі Покровська і Мирнограда були і залишаються, але тепер вони, на жаль, в окупації, дуже великі родовища літія. Чи це правда?

- Дуже велике родовище літія в районі Покровська і Мирнограда? Я займався Донбасом довгий час. Я, в принципі, сам з Донбасу, займався багато цим регіоном. І літія в рудах багато там немає, але от в шахтних водах там дуже високі концентрації. У шахтних водах, у підземних водах. Шахтні води – це підземні води, які дренуються шахтами.

У мене навіть були публікації з цього приводу. Там високі концентрації, промислові концентрації літія, рубідія, цезія, ванадія, германія. Можна було це видобувати. Я колись навіть був на доповіді у віце-прем’єра України. Уже давно це було. Але... Але це не швидкі гроші, немає технологій у нас. Вони є, тільки в нас їх не запроваджують. А кожна технологія, кожний новий етап, кожний новий напрямок, він потребує часу і ресурсів: і матеріальних ресурсів, і людських ресурсів теж, ну і технологічних ресурсів.

Який в Україні потенціал видобутку літія? Чи з цим потенціалом ми можемо стати частиною міжнародних торговельних ланцюжків?

- Літій – дуже цікавий елемент. Я вам вже сказав, яку роль він відіграє. Він відіграє роль велику і у військовій техніці, і в медицині, і в електротехніці, і в космічній техніці, до речі. Мінерали літія, їх небагато, які мають велике значення. Це такі мінерали, як, здається, спадумен, лепідоліт, ще деякі.

А інші мінерали не чисто літійні мінерали. Там 5-6-7 основних хімічних елементів, серед яких є літій. Це так звані акцесорні мінерали. Це не золото, яке може бути мономінеральним, і не свинець, який може бути PbS – сірка і свинець.

Так от що таке літій? Літій – це дуже кон’юнктурний хімічний елемент. Його ціна постійно то зростає, в залежності від розвитку технологій, то зменшується. На сьогоднішній день, наприклад, я дивився ціни 2022 року, за тонну металу давали 85 тисяч доларів США на зовнішньому ринку.

Який в Україні потенціал по літію?

- У нас потенціал є. Це не тільки Приазов’я, яке вже окуповане. Це Кіровоградська область, там декілька є родовищ. Таке, скажімо, родовище "Надія", рудопрояв, воно буде родовищем, "Липнянський", Полохівське родовище Мова йде про те, що такі родовища ще можуть бути і в Прикарпатті.

Багато місць ще Геологічною службою України не вивчені настільки, щоб говорити точно. Але є. У нас є потенціал. Який потенціал? Ну, я думаю, ми можемо і себе забезпечувати, і експортувати. На сьогоднішній день це різні цифри, десь до пів мільйона тонн ресурсів літієвої груди.

Під час підписання цієї угоди з США озвучувалися цифри в трильйони доларів, якщо говорити про запаси всіх мінералів, які цікавлять США. Чи ця цифра, на ваш погляд, валідна?

- Ця цифра, як кажуть, взята зі стелі. Оцінював "Форбс", оцінював Міжнародний банк. Оцінюють від 500 до 700 тисяч тонн того самого літія в Україні на сьогоднішній день. Дехто каже з геологів, що ця цифра завищена, хтось каже, що це правильно, а хтось каже, що можна знайти і більше.

Я думаю, що це десь півмільйона тонн в усіх родовищах, в усіх проявах, якщо вони стануть родовищами. Це величезні в принципі цифри. Тоді Україна стане одною із таких передових країн, які видобувають саме рідкісноземельні елементи.

А якщо говорити про всі рідкісноземельні елементи, чи це може оцінюватися в трильйони доларів, чи це все одно не та цифра?

- От якщо про всі, то може. Їх же багато. Безумовно, якщо про всі ці елементи говорити, то мова може йти про дуже великі цифри.

На які копалини після завершення війни Україні варто звернути увагу в першу чергу?

- У першу чергу треба звернути увагу на ті корисні копалини, які найбільше коштують, які мають найбільшу економічну цінність. Це на мою думку.

Назвіть їх, будь ласка!

- Це може бути і золото, скажімо, в Українському щиті. Це можуть бути розвідані родовища, де через відсутність технологій видобувати не можуть на сьогоднішній день, і перед війною не могли, і 10 років тому не могли, і 20 років не могли. Інвестори долучалися, щось не складалося.

Нам треба повністю міняти технологію розробки родовищ, особливо рідкісних і розсіяних елементів. У всьому світі розробляють, а ми чогось пасемо задніх у цьому плані. У нас вугілля, заліза, сіль, пісок, нафта, газ. Безумовно, видобувають і метали, але я маю на увазі рідкісні та розсіяні елементи.

Які надра ще найбільш економічно ефективні?

- Що у нас може бути? У нас, до речі, було велике родовище літія – Шевченківське родовище. Це Великоновоселівський район, біля Волновахи Донецької області. На жаль, нема. Далі у нас є родовище цирконія. Волоноваха, я вже казав, і навіть завод там стояв зі збагачення. Також окуповане.

Може бути родовище на правому березі Дніпра. Це родовище у Кіровоградській області. Це родовище на Волині "Ястебовське". Там великий комплекс: і ніобій, і тантал, і цирконій, і золото, до речі.

До речі, Харківське родовище, про яке я казав, я колись був причетним до його відкриття, коли я ще був молодим геологом, його ніхто не розробляв. Перед розвалом СССР його запаси підрахували, почали будувати збагачувальну фабрику невеличку, і почали прокладати гілку залізничну до Костянтинівки. Костянтинівка – це місто, за яке зараз ведуться бої. Там був завод, так званий Укрцинк. Він збагачував руду. Переробляв руду на метал. На сьогоднішній день він вже не працює. І от в цьому родовищі є і золото.

На півдні Харківської області є золото?

- Дві тонни золота в цьому родовищі. Це невелике за площею, компактне родовище. Я знаю запаси його, але не буду про це говорити.

Але мова йде про те, що коли я побачив перші свердловини, які пробурили, тоді я ще був молодим геологом, я, зрозуміло, здивувався. Півтора-два метри суцільного сфалерита і галеніта. Сфалерит – це ZnS, рудний мінерал цинку. Галеніт – це PbS. Повністю керн металевий. Двометрові пласти і більше. Це середнє родовище за запасами. Є проблеми з заляганням, обводненням. Але на сьогодні це стратегічний метал.

Бо якщо ми залишимося без цього далі, без своїх ресурсів, які, до речі, ми можемо ще і експортувати, продавати, то це сильно дуже послабить нашу і оборонну промисловість, бо всі розуміють, що таке свинець і цинк для військової техніки і технології.

Насамкінець хотів запитати вашу особисту думку. Як ви вважаєте, чи можна називати війну Росії проти України війною за ресурси, в тому числі геологічні?

- Ну, я думаю, що за ресурси – ні. Вони, звичайно, маються це на увазі. Я дивився, як вони захоплювали, захоплювали з великими боями, якраз саме, скажімо, Шевченківське родовище, там величезні були бої. Літієве родовище, велике родовище, яке ніхто не експлуатував.

А так, це війна на знищення, екзистенційна війна. Війна на знищення, і ми знаємо, бачимо і чуємо ці гасла, які лунають з Кремля, про те, що українців не повинно бути на цьому світі.

У Росії достатньо цих ресурсів, достатньо корисних копалин. Росія величезна. Просто так вийшло, так от Господь Бог створив Україну, що тут на цьому відносно невеликому шматку європейського континенту знаходиться в пропорційному відношенні, я вам казав вже про цю пропорцію, дуже велика кількість різних родовищ. І велика кількість, великі об’єми корисних копалин, які можуть бути корисними як для нашої держави, так і для інших, у тому числі, європейських країн. І не тільки європейських.

Читайте також: Голова Держлісагентства Віктор Смаль: Якщо ми підемо до Смарагдової мережі, для лісової галузі це означатиме смерть