Голова Держлісагентства Віктор Смаль: Якщо ми підемо до Смарагдової мережі, для лісової галузі це означатиме смерть

Одразу після обрання на посаду у 2019 році президент України Володимир Зеленський одним із пріоритетних завдань назвав боротьбу з корупцією в лісовій галузі. Символом цієї корупції став харківський голова лісництва Віктор Сиса, який зрештою отримав судовий вирок із позбавленням волі на 5,5 років, однак ще у 2022 році виїхав за кордон і не повертався до України.

В ексклюзивному інтерв’ю виданню "Думка" голова Державного агентства лісових ресурсів України Віктор Смаль розповів про структурні реформи галузі на шляху до подолання корупції, про забезпечення фронту деревиною, про кількість замінованих і пошкоджених лісів на Харківщині, а також висловив переконання, що надмірна заповідність лісів і повне запровадження Смарагдової мережі шкодять лісовому господарству України.

Як зараз ситуація з корупційною складовою в лісництвах у Харківській області?

- Я не знаю, наскільки ви детально слідкували за змінами в галузі протягом п'яти років. Сталася величезна кількість докорінних змін в галузі, які в тому числі впливають і на корупцію. Я не буду детально розказувати повністю всі зміни, які відбулися, але я зупинюся на кількох фундаментальних, для того, щоб ви зрозуміли, наскільки взагалі суттєво змінилася вся ситуація.

Із 2022 року ми розпочали інституційну реформу лісової галузі, яка практично повністю реалізована.

Що було зроблено? Був створений єдиний суб'єкт господарювання. Із майже 400 лісгоспів України було створено одне велике підприємство – ДП "Ліси України". Зараз ДП "Ліси України" є найбільшим лісокористувачем Європи. За модель створення і такого реформування були взяті кращі зразки європейських країн. Це була Латвія, Польща, німецька модель управління.

Для чого це було зроблено? Це було зроблено для того, щоб відповідати, по-перше, кращим практикам Європи, а, по-друге, для того, щоб відповідати нашим євроінтеграційним вимогам. Тому що серед переліку тих змін, які необхідно зробити, саме створення єдиного суб'єкта господарювання було одним із них.

Крім цього, відбулося розділення функцій всередині галузі. Якщо до 2021 року у нас господарювання велося по єдиній вертикалі, і у нас лісгоспи об'єднувалися в обласні управління, а обласні управління підпорядковувалися Держлісагентству, то зараз наші тероргани, якими були і обласні управління, зараз ці тероргани називаються міжрегіональні управління. Докорінним чином змінився перелік їхніх функцій. Вони не займаються більше господарськими функціями, вони займаються контролюючими функціями, перш за все.

Ви природно можете запитати, ну і що? І який в цьому смисл? А смисл величезний. Для цього потрібно на рівень нижче спуститися, щоб ви зрозуміли, що змінилося. Кількома базовими функціями зараз тероргану, в одному із них ми зараз знаходимося, є видача контрольних дозвільних документів. Першим таким великим документом є лісорубний квиток, який ми цифровізували і з 2023-го року він став повністю цифровим і обов'язковим для всіх лісокористувачів. Другим таким великим процесом є сертифікат про походження лісоматеріалів. І він також був нами цифровізований в 2023-му році.

Якщо лісорубний квиток необхідний для того, щоб робити будь-яку заготівлю в будь-якій частині країни для будь-якого лісокористувача, то сертифікат про проходження потрібен для експортних операцій.

Оцифрувавши ці речі, ми вже дуже сильно відчистили і вдарили по корупції, зараз до цього дійдемо. Але щоб ви зрозуміли саму механіку змін. До того, коли ці процеси були оцифровані і змінені, лісокористувачі самі собі могли виписувати лісорубні квитки. От тут просто зрозумійте це. Це фундаментальна взагалі зміна парадигми. Не на всі види рубок, але на велику кількість. Ну, і ви можете зрозуміти і здогадатися, що...

Це санітарні рубки, про які дуже часто говорять.

- Лісокористувачі свідомо йшли на те, щоб виписати собі ті заходи, на які вони можуть собі видати лісорубний квиток. Так от, зі зміною функцій всередині лісової галузі у нас ця практика відмінилася. І тепер будь-який лісокористувач повинен звернутися до територіального нашого управління для того, щоб воно видало їм лісорубний квиток. Це не просто якась заява. Це великий оцифрований пакет документів, який є необхідним для отримання цього дозволу. Зайвим буде казати, що все залишається в пам'яті, ми його бачимо, ми його централізовано зберігаємо і в випадку якогось інтересу зі сторони правоохоронних органів ми швидко можемо надавати ці документи: що стало підставою для заготівлі в тому чи іншому місці. Ось, будь ласка, все зберігається.

Це просто, щоб ви розуміли фундаментальні зміни, які впливали на це все. Якщо лісокористувач міг собі виписати лісорубний квиток, міг провести заготівлю, міг собі просто господарювати в рамках області і розуміти, що от він сам собі планує якісь заходи, це впливало дуже сильно.

Повернуся знову до рівня Віктора Миколайовича Сиси. Чи є в Харківській області зараз сиси? Чи можлива їхня поява?

- Ви просто повторюєте це прізвище, я особисто з ним не знайомий.

Це прізвище стало загальновідомим і асоціюється з корупцією в лісгоспах. Його президент згадував на кількох нарадах.

- Я дуже сподіваюся, що з часом у нас стануть інші прізвища більш популярні в галузі, які будуть асоціюватися з позитивами. На жаль, в силу просто арифметичних законів великих чисель, в галузі, в якій працюють кілька десятків тисяч чоловік, напевно, знаходиться місце для сиси. Чи ми можемо станом на зараз сказати, що повністю все зроблено і сиса більше не з'явиться? Такого точно я не можу сказати і прогарантувати.

Але те, що я точно можу вам пообіцяти, що ті заходи, які були зроблені, починаючи з 2021 року і які впроваджувалися крок за кроком, вони зробили життя і бажання людей, які хочуть незаконно проводити діяльність, більш складно реалізовувані. Зараз я просто закінчу думку із реформуванням для того, щоб ви зрозуміли, що ще змінилося.

Значить, велика кількість змін у нас лежить у цифровій платформі, у цифровій площині. Що змінилося з 2021 року, я просто перерахую, щоб ви собі відточкували зміни, які відбулися. 2021 рік, осінь. Ми зробили інструкцію з електронного обліку деревини обов'язковою для всіх лісокористувачів. Фундаментальна зміна. Що таке електронний облік деревини? Це програмне забезпечення, яке веде облік всієї заготованої деревини, де вона знаходиться у конкретного лісокористувача і куди він її реалізує.

Це як у задачці зі шкільного підручника, скільки води втікає в басейн і скільки з нього витікає. Електронний облік деревини з 2021 року дає нам абсолютно чітке розуміння по всім лісокористувачам країни, скільки заготовлено, скільки у них є на балансі і куди вони дівають продукцію.

Продукція обліковується не тільки в розрізі лісокористувача, вона обліковується в розрізі місцезнаходження тієї чи іншої партії, на тому чи іншому складі. У нас є різні категорії складів, де знаходиться продукція. Верхній – у лісі, проміжні, нижні. І ми в кожний момент часу розуміємо, скільки на балансі у якого лісокористувача якої продукції знаходиться.

Далі. Із 2021 року ми зробили обов'язкову електронну товаротранспортну накладну для транспортних операцій. Що це означає? Це означає, що ми стандартизували підходи для логістичних операцій. Із 2023-го року ми зробили і ввели фотофіксацію партії вантажу. У тому ж 2023-му році, це практика, до речі, Румунії і Габону, яку ми використали. Це суттєво ускладнює маніпуляції із незаконним перевезенням, тому що будь-хто, я наголошую на цьому, будь-хто, їдучи за лісовозом по трасі, тільки потрібне мобільне покриття, заходячи на наш спеціалізований сайт, будь-хто може ввести номер автомобіля, який він бачить перед собою, і йому підвантажаться фотографії вантажу, який їде в машині. Такої практики і в Габоні, і в Румунії, до речі, немає. Тільки в нас таке є. У режимі реального часу ми так перевіряємо, той вантаж чи ні. Уявіть собі, наскільки це ускладнює маніпуляцію.

Питання, чи можливо незаконне перевезення в цьому випадку? Так, можливо. Але це абсолютно свідоме порушення. І той, хто їде, я вас запевняю, що він їде, напевно, із пульсом 150. Тому що він переживає, що його зараз зупинять. І він буде розуміти, що йому чи тікати кудись на лісову дорогу, чи він знає, що йому треба проїхати цих 5 кілометрів до якоїсь точки, де чекають цей вантаж, і він їде, просто труситься, тому що будь-хто це може зробити. Це логістика і що змінилося по логістиці.

По лісорубному квитку, ви зрозуміли, повна фіксація кожного кубічного метра і з чітким розумінням, законна діяльність чи ні. Цифровізація лісорубних квитків, в свою чергу, теж дозволила нам підсилити таку складову, яка здавалось би в усіх лісокористувачів і так повинна бути. Це матеріали лісовпорядкування.

Матеріали лісовпорядування – це є база і це є той необхідний мінімум для лісокористувача, для лісгоспу, який потрібен для господарювання. Це план його діяльності на 10 років. Матеріали лісопорядкування не з'являються самі собою і лісокористувач їх сам для себе не робить. Цим займається спеціалізовано Всеукраїнське обєднання "Ліспроект". Це група юридичних осіб, і тільки вони мають право робити ці матеріали лісовпорядкування. Це світова загальна практика, тут немає ніякого ноу-хау, але логіка така, що коли ти розумієш, що в тебе є великий лісокористувач в країні, ти властиво очікуєш, що в нього є матеріали лісовпорядування.

Так от, коли ми оцифрували лісорубні квитки, мінімальною підставою для того, щоб ти подався на квиток, є матеріали лісовпорядування. І цілий ряд цих лісокористувачів встали і сказали: "Так, а нам що робити? У нас немає матеріалів лісовпорядкування". Питання, а чим ви займалися десятки років тоді? І як ви виписували собі лісорубні квитки? Розумієте?

Оце все відповідь на ваше питання: що з корупцією? Вона ось у ось цих процессах: вона в логістиці була, вона була в виписуванні лісорубного квитка, вона була просто от у підміні понять тоді, коли там рубка одна замінялася іншою. Ось вона все тут.

Найчастіше у нас викарбали, коли є дозвіл на санітарну рубку, але пиляється здоровий товарний ліс. Чи є зараз це в Харківській області? Як ви це контролюєте?

- Я хочу належним чином відзначити вашу наполегливість у задаванні саме цих питань. Що стосується санітарних рубок. Сам по собі санітарний захід не може бути призначений на рівному місці.

Що мається на увазі? Той самий лісокористувач, під лісокористувачем ви розумієте, що мається на увазі, так? Є ДП "Ліси України", є Харківська лісо-дослідна станція, є комунальні підприємства, є військові лісгоспи – це все лісокористувачі.

Так от, жоден із них не може призначити санітарний захід, просто от мені захотілося, я отут от буду рубати санітарну рубку. Ні. Це надзвичайно складний процес. Для того, щоб дійти до санітарної рубки, я вам скорочено, але поясню, що повинно відбутися. Повинні виїхати на місце фахівці із спеціалізованих наших лісозахисних підприємств.

Це підприємства всередині галузі, які не мають ніякого відношення до лісокористувача, де працюють лісопатологи, фахівці, які можуть призначити цей захід і обстежити це насадження. Без приїзду цього далі ми взагалі не можемо рухатися. Але обстеження насадження, перед тим, як воно відведеться в рубку, воно відбувається за участі великої кількості представників із різних сфер. Це не директор, який взяв за руку лісопатолога, привіз і каже: "Хочу!". Це не так працює. Це працює так: призначається конкретна дата і час огляду ділянки, туди приїжджають представники нашого територіального управління, де ми зараз знаходимося, представники лісокористувача, представники нашого лісозахисного підприємства, представники місцевих органів влади. І оскільки ця інформація відкрита, ми також запрошуємо і представників громадськості, що є передбачено чинними нормами нормативно-правових актів.

Одна із таких норм, вона була внесена минулого року, дозволяє значно більш широке представлення громадськості у всіх заходах. Тому, по великому рахунку, якби громадськість проявляла максимальний інтерес, то вона могла б бути на всіх цих заходах.

Наші опоненти кажуть, а який смисл в тому, що громадськість прийде, вона все одно не буде нічого розуміти.

Не можна так сказати. Є громадські організації, які профільно цим займаються.

- Ви це розумієте, чудово. Але навіть якщо це непрофільна громадська організація, а просто людина по вулиці буде йти, її привозиш в ліс і кажеш, от тут буде суцільна санітарна рубка. Людині не потрібно закінчувати магістратуру для того, щоб відрізнити у вегетативному стані, коли там листя, зелене все. Не потрібно бути фахівцем, щоб відрізнити сухе лдерево від здорового.

Ви сьогодні поїдете в Ізюмський район і побачите дуже багато хвойного сухого лісу, який пошкоджений обстрілами, пожежами внаслідок обстрілів. Це все під знесення, правильно я розумію?

- Прекрасне питання. Прекрасне. Я боюся, що нам мало часу виділили на спілкування.

Коротко.

- Значить, від санітарної рубки до цього сухого лісу я зроблю невеличкий зараз місточок. Ви зрозумієте, чому. Усі процеси, які я тільки що описав, вони працюють прекрасним чином до того моменту, поки ми обстежуємо ділянку менше 1 гектара.

Там тисячі гектарів…

- Зафіксуйте це. Причому тут цей 1 гектар? А справа в тому, що якщо ділянка буде більше 1 гектара, і мова буде йти про суцільну санітарну рубку, то нам недостатньо буде оцього всього карнавалу, про який я сказав, і недостатньо буде цієї комісії. Нам у цьому випадку потрібно буде проходити оцінку впливу на довкілля.

До цього міністерство залучається?

- Це залучаються профільні організації, які неурядові, які надають ці послуги. Це дорого вартісна процедура, вона передбачає обстеження, велику втрату часу і грошей зі сторони лісокористувачів. Потім ці всі матеріали підписуються лісокористувачем і йдуть по вертикалі виконавчих органів влади.

Мають бути винятки, тому що ви побачите тисячі гектарів, для обстеження яких не треба ця дороговартісна процедура. Там видно, що вони жовті, випалені ліси.

- Це, бачите, ви людина, яка не з галузі, а які прекрасні висновки ви робите. І ви логічно приходите до того.

У мене питання, чи є винятки?

- Немає винятків із цієї ситуації. Під час війни і військового стану ми вимушені все рівно дивитися на тисячі гектарів цього ураженого лісу, ми вимушені проходити оцінку впливу на довкілля. Єдина постанова, яка пом'якшила цей режим для воєнного стану, була прийнята літом 2025-го року і стосується Національного парку "Святі Гори", Донецька область.

Ви логічно кажете, що має ж бути вигняток, тому що це військовий стан, тому що це прифронтові ліси. Його нема! І це велика проблема. Вона своїм наслідком має те, що величезна кількість деревини, яка була поставлена на фронт, це більше ніж 12 тисяч вагонів було поставлено за весь період війни. Наші підприємства підпорядкування Держлісагентства поставили більше 12 тисяч вагонів через вилучення. Це дуже важливо. Тобто це витрати, які понесло підприємство на зарплати, на податки, з цього лісу теж платяться податки, на логістику, на пальне, на доставку до залізниці. І оці 12 тисяч вагонів передалися на фронт.

Оскільки ми розуміємо, що часто ця деревина йде на потреби технічні якісь, на обігрів, на все. Правда, логічно було, що цей ліс, який тут спалений, і він йде на фронт. Ні! І, на жаль, велика кількість спроб нормалізувати цю ситуацію закінчується невдачою. Ми не можемо пом'якшити оці норми ОВД (оцінка впливу на довкілля – ред.), тому що, убдемо так казати, наші візаві зі сторони природоохоронної спілки дуже ревносно захищають...

Вони бачать корупційні ризики, насправді.

- Ні, не тільки. ОВД – це не тільки ліс. ОВД – це аграрка, це будівництво, це вода, це мережа бізнесів, які працюють на цьому. Щоб ви розуміли ціну питання: приходить лісокористувач, замовляє цю оцінку подавано до кілька. У середньому це 500-600 тисяч гривень. Але на цьому не закінчується, тому що протягом 10 років після того, коли видано ОВД, триває постпроектний моніторинг. Скільки коштує на рік, як ви думаєте, постпроектний моніторинг? 150-160 тисяч гривень, уявляєте? 150-160 тисяч гривень помножить на 10 рокув – півтора мільйона. Це, по суті, з одного гектара суцільної санітарної рубки.

Оскільки це просто космічні кошти, які платяться в повітря. Ви ж розумієте абсурдність, якщо росли ліси, вони згоріли і проводиться оцінка впливу на довкілля, для того, щоб визначити, що насадження нового лісу не вплине що? Не гіршу сторону на подальшу екосистему?

Новий ліс точно не вплине в гіршу сторону.

- Бачите, це логіка! Це абсолютно не потрібно тут от якихось глибоких знань. А законодавство України каже, що все-таки давайте досліджувати, тому що невідомо, як це буде.

Будете ініціювати зміни в законодавстві?

- Ми їх ініціюємо постійно.

Саме конкретно щодо цього?

- Саме зараз, поки ми з вами говоримо, проходить чергова спроба змінити цю ситуацію. Прямо зараз Міністерство економіки ініціювало зміни до постанови 1010, де виписуються зміни до переліку, щоб вивести на час військового стану, не назавжди, на час військового стану оці сусідні санітарні рубки, щоб забрати ОВД.

Чи вистачає потужності Держлісагентства, щоб забезпечувати в Харківській області потреби армії?

- Прекрасне запитання. Для того, щоб на нього відповісти повною мірою, ви повинні зрозуміти процеси, які у нас йшли і закінчилися в 2025-му році. Коли створювалися ДП "Ліси України", у нього війшли всі лісгоспи, які у нас були на підконтрольній території, які не були частково окуповані. Але в Харківській області у нас знаходилося три лісгоспи, які до 2025-го року не входили в ДП "Ліси України". Це теж дуже важливий момент, просто щоб ви розуміли, що відбувається у вас в області. Мова йде про 150 тисяч гектарів лісу. Загальна кількість – 400 тисяч га.

Я зараз можу помилиться на якісь несуттєві значення, але із цих 400 тисяч, колеги мене поправте, якщо я неправильно скажу, 300 тисяч – це лісгоспи підпорядкування Держлісагентства, тобто 75%, а 25%, тобто 100 тисяч, – це інші форми власності користувачів.

Тож чи вистачає деревини, щоб закрити потреби армії?

- Розібралися з площами. Оці 150 тисяч гектар лісу управлялися лісгоспами, які не мали достатньо власних потужностей. Тому що це підприємства, які не просто на лінії фронту. Вони великою частиною і окуповані, а заміновані – практично вщент.

Ставити запитання, чи в Харківській області вистачає потужностей, не зовсім коректно, тому що у нас вся країна забезпечує. Ресурсні області великою мірою забезпечують лінію фронту. Які це ресурсні області? Це Полісся – Київська, Житомирська, Волинська, Рівненська. Це Західна Україна – Львівська, Івано-Франківська, Закарпатська. Із ресурсних областей їде ліс на фронтову лінію. Тому не зовсім правильно ставити питання в розрізі Харківської області.

Але в Харківській області унікальна ситуація, тому що величезна кількість лісів замінована. Із оцих 150 тисяч, про які ми говоримо, згідно наших даних, із висновками з розмінування, у нас 143,5 тисячі га заміновані. Із 150 тисяч 143,5 тисяч заміновані.

Скільки приблизно років потрібно для того, щоб це розмінувати?

- Розміновуються досі поля битв у Ельзасі у Франції після Першої світової війни і ліси навколо Берліна після Другої світової війни. Досі! Якби ми екстраполювали той темп, із яким йде зараз розмінування, - це сотні років. Україна є найбільш замінованою зараз країною у світі. Це сотні років!

Скільки лісів згоріло в Харківській області?

- Хороше питання. Зараз я вам скажу по роках. Я буду йти від загальних площ пожеж по країні і скажу, скільки по Харкову. До війни в середньому площа наших пожеж становила 10 тисяч гектар по країні за рік. Беремо 15 років до повномасштабного вторгнення.

Пікова площа, щоб у вас уявлення було, де багато, де мало, припадає на 2020-й рік, коли були умисні підпали Чорнобильської зони, Житомирщини і горіли луганські ліси. Тоді у нас згоріло за рік 74-75 тисячі гектарів. Це анти рекорд.

Перший рік війни площа пожеж по всій країні становить 22-23 тисячі га, із яких Харківщина – приблизно 7 тисяч. Це 2022 рік. 2023 рік у нас були дуже хороші показники по пожежах, у нас було мало. Було близько 1-1,2 тис. га по країні, із яких кілька сотень гектарів приходить на Харківщину. Це 2023 рік. 2024 рік у нас знову скачок, у нас йде до 24 тис. га. І в 2024 році у нас левова частина всіх пожеж України – це Харківська область. Це приблизно становить 13,5 тис. га із 24 тис. га. У 2025 році в нас десь закінчується рік на рівні 6 тис. га, із яких до 2 тисяч – це Харківщина.

Виходить 28,5 тисяч гектарів.

- Я думаю, що можна округлить до 30 тис. га – і ми десь будемо дуже близько. Це не заглядуючи в таблички. Якщо ви хочете точні дані, ми вам їх дамо. Загальна площа, фонд лісових земель 10,4 млн гектарів. У Харківській області – 400 тис. га.

Наступне питання, якому в Європі приділяють багато уваги, - це Смарагдова мережа. Туди входило Оскільське водосховище і ліси там, вони знищені. Це можливо відновити?

- А дозвольте уточнити, для кого болююче питання по Смарагдовій мережі?

Для Німеччини, зокрема. Це може дивно виглядати, але вони часто переймаються за наші ліси більше, ніж самі українці.

- Це не дивно, це сумно насправді. Я собі прикусую язиками, щоб оціночні судження не давати. Виключно мовою сухих цифер, і ви все розумієте. Із 10,4 млн га лісового фонду, 9,6 млн га у нас вкрито лісом. Не все, тому що в нас є, зрозуміло, площі, які неможливо, щоб були вкриті лісом.

Заповідність українських лісів становить майже 17%. Що таке заповідність? Це означає, що у 17% заборонена будь-яка діяльність. Це практично режим консервації. Тепер логічне питання до німецьких колег. А у вас? Тобто порівнювати. Австрія і Німеччина – близько 3%.

У них кількість лісів більша, ніж у нас?

- Ні! У нас співрозмірні площі лісу. Німеччина, Польща і Україна мають співрозмірні площі лісу. Інше питання, що площа України більша, тому відсоток лісистості у нас менший. Площа практично ідентична.

У них відсоток заповідності настільки менший кратно, що навіть ці цифри порівнюючи, ми вже бачимо таку невідповідність. Тепер, якщо б ми взяли всю площу України і подивилися, який відсоток заповідності по всій площі, ми б побачили цифру 6,6%. Розуміємо, що у нас є величезний перекос в сторону лісів. Чому ліси настільки заповідні?

Звучить так, що це погано, що в нас багато заповідних лісів…

- Це погано, тому що якби це було добре, напевно б, європейські прагматичні господарники теж би до цього намагалися. А вони стоять на цих кількох відсотках заповідності і їх все влаштовує. Наші візові кажуть, що це все брехня, у них 30-35-40%. Це викривлення факту, тому що тут вже мова іде про так звані мультифункціональні ліси.

Natura 2000, Бернську конвенцію і Смарагдову мережу, Emerald Network. Ця Emerald Network і багатофункціональні ліси і Natura 2000 у своїй концепції містять фундаментальну відмінність із нашою заповідністю. Якщо в нашій концепції заповідності ці 17% - це просто намертво, то у них це багатофункціональні ліси. У них уживається і охорона за оселищем червонокнижного якусь дятла, і разом з тим дозволяються заходи господарювання.

У нас це просто чорне або біле, а у них кажуть: "Так, тут є заповідність на цій території, але нехай будуть і лісогосподарські заходи, якщо з розумом підходити, в цьому нічого поганого немає". От де знаходиться принципова відмінність.

І коли німецькі чи якісь європейські колеги кажуть, згідно Бернської конвенції ви повинні, повинні, повинні, ми розуміємо, якщо ми підемо в сторону Смирагдової мережі, для нас, для лісової галузі, це буде означати смерть. Тому що той статус, який принесе із собою Смарагдова мережа, якщо ми приймемо його в рамках чинного законодавства, воно паралізує величезну кількість ресурсних наших областей, про які ми щойно згадували, і заборонить господарювання в цих областях.

Важливим теж параметром, щоб ви зрозуміли, крім заповідності лісу, є іще таке поняття, як природоохоронне зобов'язання. Природоохоронне зобов'язання – це те, що впливає як обмеження на ліс. По природоохоронних зобов'язаннях у нас по країні 50% лісу. Тобто під певною забороною. Це може бути ландшафтний заказник місцевого значення. Не нацпарк. Але в цьому ландшафтному заказнику місцевого значення от такий перелік заборон. І відповідно це є природоохоронне обтяження.

Із точки зору пересічної українця, краще нехай залишається ліс, ніж його хтось освоїть.

- Пересічний українець, я переконаний, що так і думає, допоки він не розбереться в суті питання. В корені статусу правоохоронної території є неможливість проведення заходів догляду, що тягне неминуче погіршення стану лісу. Що у свою чергу призводить до захаращеності, яка в свою чергу призводить до величезної пожежнебезпечної ситуації протягом літнього періоду.

Іншими словами, багато ПЗФ (природно заповідний фонд – ред.) – дорівнює багато пожеж, які вигорають, і пересічному українцю вже тоді не так приємно буде думати, що він зберіг там щось, тому що воно просто взяло і вигоріло все. Але разом з тим це іще і естетичний вигляд. В оцих природоохоронних, природозаповідних фондах, територіях, це, на жаль, типова ситуація, тоді, коли цей ліс виглядає як захаращений, неопрятний, недоглянутий.

Він дуже суттєво відрізняється від того лісу, де проводяться, наприклад, рубки догляду. Рубки догляду – це ті заходи, які доглядають ліс, допоки він виросте в максимально продуктивний стан. І часто люди, які йдуть, наприклад, вони не розуміють, що вони в ПЗФі, і кажуть: "Що це такі за господарники? Валяється тут під ногами, що попало". Це одна крайність.

Інша крайність: про ОВД ми тільки що з вами поговорили. Буреломом просто 10 гектарів повалило – і гниє. А не можуть забрати наші колеги-лісівники, тому що ОВД немає. Тому що десь немає оцієї доцільності, десь немає фінансової потуги це проплатити. Тому що одна справа ДП "Ліси України", і то неохоче йде на ці міри, тому що це втрата часу і грошей. І з цим постпроєктним моніторингом це взагалі просто… А у випадку менших лісокористувачів про що ми говоримо? Вони його не потягнуть ніколи в житті. Уявіть собі, вигоріло 2 га лісу. Він розуміє, зараз заплачу півмільйона гривень за те, щоб мені дозволили посадити новий. Потім 10 років буду платити по 150 тис. грн. пострпроектного моніторингу – півтора мільйона гривень. Таким чином, 2 млн грн за 2 га лісу протягом 10 рокіВ, що я його росто посаджу?

Так, крім того, що я його посаджу, мені треба ще й вкладати кошти в культурну кампанію, платити зарплати працівникам для того, щоб вони оберігали той ліс, а плюс ще купа факторів, які можуть вплинути на приживлювальність, результат. Тобто це все в комплексі призводить до того, що у нас є велика кількість стереотипів. Бажання порівнювати себе із кращими практиками правильне.

Але в процесі цього порівняння відбувається настільки велике викривлення, що ми вже бачимо, що цей предмет, який ми порівнюємо, він абсолютно не має нічого схожого з усім. Приклад. Повертаюся до ОВД. У ОВД нічого поганого немає. ОВД також роблять в Європі.

Але в Європі його роблять у трьох випадках. У них немає цього: згорів гектар лісу – роби ОВД. У Європі роблять його у випадку: 1) якщо ти знеліснюєш велику площу лісу, навіть маленьку площу лісу знеліснюєш і буде стояти завод – роби ОВД. Правильно! 2) Заліснюєш там, де лісу ніколи не було, більше 20 гектар, наприклад, - роби ОВД. Так, можеш вплинути на екосистему. 3) І зміна цільового призначення. Був ліс, хочуть зробити поле. Роби, як вплине. От ці три стовпи, на яких стоїть ОВД в західному світі.

Що відбулося в нас? У нас відбулося завідомо, я переконаний, свідомо неправильне трактування терміну "deforestation". Deforestation – це те, що по-нашому називається знеліснення. Але наші колеги, фахівці, які працювали над законодавством, по суті провели знак дорівнювання між deforestation і вирубкою, заготівлею. Заготівля означачає циклічність, це означає, що ми протягом 2 років посадимо новий ліс. Це не значить, що тут більше ніколи не буде лісу! Оце викривлення і спекулювання на тому, що європейці проти, що в європейців є ОВД і в нас воно теж повинно бути. Україна найбільш зарегульована по ОВД у світі, уявляєте! Найбільш хибним сценарієм є порівнювати нас із Європою та казати, що в них теж є ОВД і у нас воно має бути.

Читайте також: Начальник поліції Харківщини Петро Токар: Для вербування підлітків ФСБ використовує фейкові акаунти регіональних керівників