Полковник Артем Міщук: У Харкові юридичні питання повернення з СЗЧ можуть вирішити за тиждень

5 Слобожанська бригада "Скіф" НГУ в Харкові – це один із 14 підрозділів НГУ по Україні, що займається комплектуванням батальйонів із осіб, котрі повернулися з самовільного залишення частини. У бригаді курує цей напрям заступник комбрига по роботі з особовим складом Артем Міщук.

У інтерв'ю виданню "Думка" Міщук розповів про різницю між дезертирством і СЗЧ, про відповідальність за ці злочини, терміни повернення до військових частин без юридичних наслідків, головні причини СЗЧ, процедури та строки поновлення на службі, а також реформи у війську, що сприяють зменшенню кількості самовільних залишень військових частин.

Чим відрізняється СЗЧ, самовільне залишення частини, від дезертирства?

- Самовільне залишення частини – це коли військовослужбовець залишає частину з пункту постійної дислокації або з пункту тимчасової дислокації. Дезертирство – це коли військовослужбовець залишає поле бою. У цьому відмінність, відповідно й наслідки кримінального покарання також різняться. За дезертирство військовослужбовець притягається до більш жорсткого покарання.

Нацгвардія зараз активно приймає осіб, які залишили військову частину? Дезертири також можуть повернутися в НГУ?

- Згідно зі змінами до закону, який вийшов в листопаді 2024 року, військовослужбовці, які вперше вчинили СЗЧ або дезертирство, підпадають під акцію "Повернися до війська". Тому і з тими, і з тими військовослужбовцями, які скоїли або СЗЧ, або дезертирство, наша військова частина працює.

Як строки повернення та які юридичні процедури проходить військовослужбовець?

- Давайте розглянемо випадок, коли вони самостійно звертаються до органів військової службу правопорядку, до слідчих ДБР, правоохоронних органів або напряму до військової частини. Якщо такий військовослужбовець приходить, то ми сповіщаємо орган досудового розслідування, що такий-то військовослужбовець прибув до військової частини, направляємо повідомлення до органу досудового розслідування, що він знаходиться на території частини, що він згоден проходити службу в лавах Національної гвардії України. Він підписує особисту згоду, в якій зазначається, що він сам зобов'язується і не заперечує проти проходження служби в Національній гвардії України.

Також є випадки, коли військовослужбовці самовільно залишили частину і їх знаходять на блокпостах. Туди виїжджають наші офіцери, спілкуються з людиною, і так само процедура проходить. Вони оформлюють згоду на цього військовослужбовця, що він бажає проходити службу в лавах Національної гвардії України, сповіщають поліцію, орган досудового розслідування і привозять на територію військової частини.

У 5 Слобожанську бригаду НГУ повертаються як військовослужбовці Національної гвардії, так і військовослужбовців інших підрозділів і формувань Сил оборони України?

- Зміни до закону направлені на всіх військовослужбовців Сил оборони України. Наша бригада визначена наказом міністра внутрішніх справ як одна з 14 військових частин, які займаються поновленням на службі військовослужбовців, які скоїли самовільне залишення частини в перший раз. Ця акція діє лише на тих військовослужбовців, які вперше здійснили СЗЧ.

Також там різниця в юридичних аспектах: строки уходу з військової частини. Якщо військовослужбовець здійснив факт СЗЧ до 29 листопада 2024 року, тобто до вступу в дію змін до закону про порядок проходження служби, то це спрощена процедура поновлення на військовій службі. Якщо він здійснив СЗЧ після цього строку, то він проходить повний цикл і поновлюється на всі види забезпечення і проходження служби лише за рішенням суду.

Це займає трошки більше часу, але також це враховано і також ці військовослужбовці мають право повернутися як до своєї військової частини, звідки вони пішли, так і звернутися до слідчого ДБР, правоохоронних органів з клопотанням і з бажанням проходити службу в інших частинах.

Із 1 січня 2025 року скільки ваша частина повернула до лав Сил оборони України осіб, які пішли в СЗЧ?

- Ми почали працювати з моменту набрання сили змін до закону. За цей період близько 250 військовослужбовців повернулися до лав саме Національної гвардії України.

Вони тільки в Нацгвардію повертаються чи, в тому числі, ви їх перенаправляєте в їхні частини ЗСУ?

- Ми займаємося тим, що поновлюємо на службі військовослужбовців, далі вони можуть проходити службу вже як поновлені військовослужбовці нашої бригади. Також вони можуть перевестися до інших військових частин Національної гвардії України. Якщо військовослужбовець бажає проходити службу саме в частинах Збройних сил України, то він про це заявляє одразу і тоді за ним приїжджають представники військової службу правопорядку. Процедура однакова для всіх. Вони також комплектують батальйони резерву з числа цих військовослужбовців.

Наскільки пам'ятаю, там має бути згода безпосереднього начальника, чи ні?

- Командира. Так.

А якщо він не хоче відпускати свого СЗЧ-шника? Якщо боєць з бригади ЗСУ хоче служити у НГУ, а безпосередній командир цього бійця відмовляє. Що робити?

- Там трішки не так. Згода повинна бути командира, у військовій частині якого військовослужбовець хоче проходити службу. Наприклад, якщо військовослужбовець звертається до представників поліції і каже, що я військовослужбовець, який перебував у СЗЧ, хочу проходити службу в лавах Національної гвардії України. Вони нас повідомляють про це, ми приїжджаємо, спілкуємося з людиною, відбираємо його собі в лави Національної гвардії. Кадровий орган протягом доби формує запит і направляє на його у військову частину, повідомляє про те, що він знаходиться у нас, і з проханням надати документи для офіційного переводу його через Генштаб, для переводу в лави Національної гвардії України.

Скільки це займає часу?

- По-різному. Тому що у нас у зв'язку з повномасштабним вторгненням військові частини деякі залишили свої пункти постійної дислокації, знаходяться в польових таборах, в пунктах тимчасової дислокації. Тому це трішки ускладнює комунікацію і спілкування в плані направлення документів.

Найкоротший термін, який ви зустрічали?

- Найкоротший термін – буквально за тиждень військова частина посилала документи нам.

А найдовший?

- Найдовший? Два-три тижні, можливо, трохи більше місяця. Взагалі це визначається тим, де знаходиться військова частина. Якщо вони приймали участь на лінії бойового зіткнення безпосередньо, то, зрозумійте, на це також треба час.

Чи ви враховуєте фах і досвід СЗЧ-шника, який хоче повернутися на службу саме до НГУ?

- Так, це питання задають мені доволі часто, зокрема, ті військовослужбовці, які повертаються. Чомусь у нас стала модним думка, що якщо ти повернувся з СЗЧ, то ти повинен іти у штрафбат і будеш змивати провину кров'ю. Ні, це не так! Люди потрапляють до нас у частину. Під час вивчення дізнаємося, ким він працював у цивільному житті. Також дізнаємося, на яких посадах він проходив службу у Збройних силах України.

І після того, як він пройшов інтенсивний курс підготовки, під час розподілу в будь-якому випадку ці всі навики враховуються. Також враховується його особисте бажання. Давайте казати чесно, людину, яка весь час займалася ремонтом техніки, вона потрібна в ремонтних підрозділах, призначити штурмовиком, від якого не буде ніякої користі в якості піхотинця… Це щонайменше неправильно. Тому враховуються в будь-якому випадку його навики, вміння, також його особисте бажання. Так, є люди, я не приховую, які особисто кажуть, що хочу бути конкретно піхотинцем, стрільцем, кулеметником. Без питань взагалі. Хочу бути мінометником, знаю, умію працювати з мінометом – так, без питань. Проходе підготовку, під час інтенсивного курсу інструктори дивляться на його вміння, потім проходе розподіл. Людина призначається на посаду за своїми вміннями та, в принципі, за бажанням.

Яка головна причина, що військовослужбовці йдуть в самовільне залишення військової частини?

- Виокремити якусь загальну причину неможливо. У кожної людини є свої причини. Більше за все це сімейні негаразди, сімейні проблеми. Усе одно є якісь питання, які необхідно вирішувати. Військовослужбовець може не чекати дозволу офіційного командира, щоб виїхати у відпустку або у звільнення для вирішення цих питань. Люди різні, у когось виникає бажання швидше потрапити додому. Також ситуації сімейні різні бувають, які потребують негайного вирішення. Тому найчастіше це сімейні негаразди, сімейні проблеми.

Однак найчастіше СЗЧ-шники заявляють про неадекватне командування або про відсутність строку служби.

- Можна підписати контракт з визначеним строком.

У воєнний час навіть з контрактом, де визначений строк, ти не можеш звільнитися зі служби!

- Так. Тому що в нас почалося повноважене вторгнення, запроваджено воєнний стан, воно дещо скоригувало строки служби. Я вважаю, це особиста моя думка, це не основна причина, по якій люди уходять. Те, що вони заявляють у соціальних мережах, особиста думка, це напевно, більше піар.

Так, є, давайте казати правду, люди, які вважають, що їхні командири чинять несправедливо. Але судити за якимсь конкретним випадком про всі Сили оборони – це невірно і неправильно.

Які способи зменшити кількість СЗЧ?

- Лише конкретна робота з людьми, пояснення, мотивація цих людей. Найголовніша мотивація, що ми захищаємо свою Батьківщину. Це взагалі найголовніше і найперше. Ви згадали про соціальні мережі, там дуже багато кажуть, чому діти тих або інших людей не йдуть до війська. Знову таки, це моя особиста думка, ми захищаємо насамперед свої родини. І чекати, коли хтось прийде інший, а я втомився, це, на мою думку, не досить правильне рішення, тому що ми так можемо втратити навіть свою країну, якщо будемо так думати.

Чи бояться СЗЧ-шники воювати?

- Страх присутній у всіх. Незалежно від того, чи він СЗЧ-шник, чи ні. У будь-якої нормальної людини страх присутній. Справа в тому, що хтось цей страх може подолати, а хтось ні. Усі люди бояться, деякі, можливо, уходять в СЗЧ, щоб не йти в активну фазу бойових дій. Але, як показує досвід, люди, які пішли в СЗЧ, вони майже всі брали участь в активних бойових діях.

Тобто сказати, що головна причина полягає у страху воювати, неможливо?

- Ні.

Які можливо зробити реформи в Силах оборони, щоб зменшити кількість осіб, які йдуть в СЗЧ?

- Найголовніше, на мою думку, це відхід від радянської системи, що в принципі вже є. Ми перейшли на більш європейські стандарти, і це дає свої результати. Тому що головне – це життя військовослужбовців. Я розумію, задачі всі мають виконувати, але виконувати задачі, як колись виконували під час Другої світової війни ті ж самі маршали Жукови і йому подібні, коли вони клали людей полками, бригадами, для того, щоб виконати задачу, яка в принципі була неважлива зі стратегічної точки зору.

Ви маєте на увазі змінити підхід до використання особового складу?

- Так, звичайно.

Що ще можна? Але ж це якось має бути прописано.

- Це прописано в обов’язках командирів – турбота про своїх підлеглих.

Прописано, але воно не працює. Ось у чому проблема?

- Чому не працює? Воно працює.

Якби воно повністю працювало, то, мабуть, ми не мали би третини від тих СЗЧ, які зараз є.

- Так, деякі командири, можливо, трошки перегинають на місцях. Коли дізнаються про такі випадки, приймаються відповідні рішення і їх відсторонюють від людей. Це щонайменше відсторонюють від людей. Як показує досвід, це дає свій результат. Відбір тих же самих молодших командирів. Сержантів призначають із того числа людей, які користають авторитетом у підрозділі.

По офіцерському складу: кадрові військові навчаються у вищих військових навчальних закладах. Отримують звання офіцерів. Розпочали цю реформу спочатку з сержантського складу. Користується авторитетом – його готують і він обіймає посаду сержанта.

Серед мобілізованих також ті, хто користуються авторитетом, займають посади офіцерського складу, якщо мають освіту. Також із числа авторитетних людей, за якими йдуть люди, до думки яких прислухаються, призначають офіцерів. Це відмінність від застарілої радянської системи, коли було просто призначення на посади.

Виокремлюємо зміну ставлення до особового складу та призначення керівників, начальників, командирів за авторитетом, а не за строком служби. Що ще може?

- Система підготовки змінилася в кращий бік, однозначно в кращий бік. Раніше це була пародія на підготовку військовослужбовців. Лише деякі окремі підрозділи займалися повноцінно, решта – була загальна військова підготовка. На це було зроблено основне зусилля. Зараз ні. Із 2014 року війна у країні, актуальність диктує свої умови.

Тому система підготовки кардинально змінилася, почали підрозділи забезпечуватися новими зразками техніки, озброєнням. Те ж саме використання БПЛА, FPV-дронів. Це наші військові перші започаткували цю тему. Люди розуміють, що використання FPV-дронів зменшує використання людей на лінії безпосереднього зіткнення. Це зменшує втрати і дає більш якісний результат.

Варто визнати, що це всупереч, а не завдяки. Якби у нас була достатня кількість артилерії, авіації, я думаю, ми б не займалися цим.

- Ресурс і потенціал у них був більший на початок повномасштабного вторгнення. Але вони також розуміли перспективу і прогрес цієї ідеї, вони також починають це використовувати.

Три реформи для зменшення кількості СЗЧ ми назвали. Щось ще, можливо, після підготовки?

- Вивчення кандидатів безпосередньо, це також дає свій результат. Проведення якісної психологічної підготовки. Спілкування з людьми розуміє під собою не лише розмовляти, пояснювати щось, а дізнаватися потреби військовослужбовців і не просто дізнаватися, а ефективно їх вирішувати. Якщо людина бачить, що вона висловлює свої проблеми, і ці проблеми, я розумію реальність, не на всі 100%, але максимально вирішуються, людина не піде в СЗЧ. Вона буде розуміти, що це можна законно і нормально вирішити, не залишаючи територію військової частини.

Про відповідальність. Якщо зараз людина йде в СЗЧ і не повертається, користуючись нормами нового закону, яка є відповідальність щодо цієї людини?

- Визначено статтею Кримінального кодексу 407-408. Відповідно, там терміни йдуть до 5, а то й до 8 років. Частина 5 ст. 407 – це самовільне залишення частини. Там середній термін – 5 років позбавлення волі. Якщо це стаття 408 (Дезертирство), залишення поля бою, то там до 8, а то й більше. Залежно від того, які наслідки мав факт дезертирства з поля бою.

Термін повернення до частин, згідно цим новим законом, триває до 1 березня 2025 року?

- Так! Першочергово це було до 1 січня. Він продовжений, тому що це дало свої результати, люди почали повертатися. Продовжили до 1 березня. Моя особиста думка, цей термін буде ще продовжений. Не варто відмовлятися від ефективного способу вирішення проблеми.

Якщо термін не продовжується, що буде з тими СЗЧ-шниками, які до 1 березня не повернуться у військові частини?

- Як я вже зазначав, кримінальне провадження і відповідальність за ст. 407 і 408 Кримінального кодексу України.

Ви говорили, що причини в СЗЧ бувають різні? Чи варто диференціювати відповідальність в залежності від причин?

- Не згоден з цією думкою, що відповідальність однакова для всіх. Я спілкуюся з представниками органів досудового розслідування. І скажу з досвіду, що все одно слідчі ДБР, правоохоронні органи дізнаються причини самовільного залишення частини. І це також дає свій результат. Якщо людина залишила частину, щоб допомогти тяжкохворій рідній людині, то це одне питання. А якщо ви кажете, що він випив пляшку горілки на позиції, то тут я не скажу, що це полегшення відповідальності. Стан алкогольного сп'яніння – завжди збільшення відповідальності. Взагалі вживання спиртного напою – це проблема, яка призводить до вчинків, за які потім потрібно відповідати. Це також є обтяжуючою обставиною для будь-якого слідчого правоохоронного органу.

Як би ви мотивували СЗЧ-шників повернутися? Що ви можете сказати, щоб заохотити їх повернутися?

- У наш час знайти людину – це залежить лише від бажання того, хто шукає. Хочу зазначити, що в будь-якому випадку людина не зможе просидіти все життя в якомусь лісі, в хижці і нікуди не виходити. До правоохоронних органів у будь-якому випадку потрапляє інформація про людину, яка здійснила факт СЗЧ. Навіть якщо просто людина порушує мінімальний громадський порядок, потрапляє на працівників правоохоронних органів, він відповідно пробивається по базі, правоохоронці дізнаються, що він в самовільному залишенні частини, його передають відповідним органам. Це перше питання. Не вдасться сховатися, якщо ви здійснили факт СЗЧ.

Мотивувати дуже просто, тому що ніхто не хоче потрапляти за ґрати. По-друге, людина, яка була засуджена, вона повинна пам'ятати, що відповідальність лежить не лише на ній. Хочу сказати, що будь-які державні структури під час працевлаштування людей перевіряють на судимість людину, яка працевлаштовується до них, і її рідних.

Тобто це також питання, що людина, яка здійснилася СЗЧ і думає якось відсидітися і оминути покарання, вона тим самим підставляє під загрозу майбутнє своїх дітей або своїх близьких рідних. Це також питання, яке треба задавати самому собі. Чи варто піти в СЗЧ і потрапити за ґрати, щоб потім було погано не лише тобі, а й твоїм, в першу чергу, дітям.

Також питання інше – захист Батьківщини. Якщо всі будуть тікати від проблем і труднощів, взагалі тоді для чого ми боронимося вже три роки. Давайте казати чесно, на початок повномасштабного вторгнення потенціал був більший у країни-агресора. Але це не злякало наших людей і вони стали на захист. Давайте не втрачати те, що ми зробили з перших днів.

Чому зараз лякаються?

- Зараз не лякаються. Не лякаються зараз люди. Я думаю, що тут більше вже, можливо, не маю права так казати, але працює агентурна сітка країни-агресора, вона також підливає масло в огонь. Заклики, хай воюють діти депутатів, на кшталт такого, це все спровоковано країною-агресором, щоб нас розколоти всередині країни. Це один із факторів гібридної війни, яка була з 2014 року. І зараз воно застосовується навіть під час повномасштабного вторгнення. Це дуже погано, що у нас деякі люди слухають, не шукають підтвердження будь-яких випадків. Тому ще одне побажання людям, думайте головою, робіть висновки, аналізуйте ситуацію, а не вірте просто на слово всьому, що сказали з екранів телевізора.

Читайте також: Виплати полоненим, пораненим і допомога родинам загиблих: Роз'яснення Нацгвардії в Харкові