Інструктор НГУ з Харкова "Дрон": За Україну не потрібно вмирати – за неї потрібно боротися

26 березня відзначатиметься День Національної гвардії України. Це свято тих, хто захищав і продовжує захищати країну протягом усього часу її незалежності.

До цієї дати видання "Думка" провело інтерв’ю з гвардійцем, інструктором з тактичної підготовки 5 Слобожанської бригади "Скіф" із позивним "Дрон". Боєць розповів про підготовку військовослужбовців до реальних бойових дій, різновиди бойових тренувань та власний досвід навчання з тактичної підготовки.

Як організовано процес навчання гвардійців? Які етапи є в цій підготовці?

- Так, є певні етапи, але вони заздалегідь проходять їх в навчальних центрах. Потім гвардійці потрапляють до нас у бригаду, і там вже завершують навчання. Ми готуємо бійців конкретно під склад нашої бригади, з урахуванням того, як вони навчені. Що ми вміємо – тому вони у нас і підготуються. Усі гвардійці проходять БЗВП (базову загальну військову підготовку), а потім ми, інструктори, "підточуємо" їх під батальйон та рівень бригади.

Що входить в це "підточування"?

- Є базова загальна військова підготовка, є більш розширена. Моє спрямування – тактика, тому я більше за нею буду розповідати. Є базові загальні навички, якими вони вже володіють, але іноді відрізняються безпосередньо назви. Ці назви ми вже коригуємо під рівень нашої бригади. Наші жести, рухи, манера спілкування, складова групи та ін.

Навчання та підготовка гвардійців триває 2 місяці?

- Навіть більше. БЗВП загально два місяці, 60 діб. Але вони потім приходять до бригади, навчаються у нас. А потім ще приходять до себе у батальйони та навчаються ще там у своїх командирів відділень, рот і так далі.

Які навички потрібно опитати кожному бійцю за цей загальний термін у 2 місяці?

- Вони повинні навчитися, як надавати медичну допомогу, пройти тактичну підготовку, інженерну підготовку, вогневу підготовку, у деяких моментах – психологічну підготовку. Дисципліна більше – це стройова підготовка, звісно.

Якщо порівнювати процес підготовки гвардійців 2022 року і зараз, як він вдосконалювався? Чим відрізняється?

- Дуже багато чого покращилося, тому що зараз майже всі інструктори – бойові. Тобто вони побували в зоні бойових дій, а потім вже перевелися до інструкторської діяльності. 2022 року було дуже мало навчання, оскільки війна всіх зустріла зненацька. Зараз ми активно займаємося підготовкою особового складу.

До Вас часто приходять на навчання "молоді" бійці. У середньому, якого вони зараз віку?

- У середньому десь 20 років. Є навіть 18-19 років. Різні люди.

Це добровольці?

- Так, звісно.

Наскільки у них зараз високий рівень мотивації? Багато говорять про низький рівень мотивації у військових. Як у вас з цим?

- Я не можу відповідати за всіх. З їхньої підготовки у процесі навчання я бачу, що вони мотивовані солдати. Далі я їх не бачив.

Ваша задача їх якраз таки мотивувати? Яким чином ви це можете робити?

- Це вірно, так. Мотивуємо тим, що розповідаємо, для чого їм ця підготовка, за що ми всі боремося.

Вони цього не знають?

- Деякі сумніваються. Тому ми маємо їм "стусан" зробити, скажімо так.

Що особисто Ви їм кажете для мотивації? Можливо, є фраза, яка може мотивувати кожного?

- Нас мотивує наша країна, наша родина, наші побратими, наші люди. Це і є наша мотивація.

Чи є особливості підготовки бійців у 5 Слобожанській бригаді НГУ "Скіф"ї?

- Це Національна гвардія, тож підготовка всюди однакова. Я катаюся по всій Україні, катаюся до інших бригад – начебто все одне й те саме. Відрізняється внутрішня підготовка особового складу. Це жести, якими спілкуються наші бійці, команди та шифрування радіозв’язку.

Скажімо так, відрізняються технічні моменти в підготовці, а сам процес навчання однаковий для всіх бригад Національної гвардії України. Якщо підсумувати, то кожен гвардієць проходить такі етапи підготовки, як: інженерна, вогнева, тактична підготовка, тактична медицина та психологічна підготовка.

Поговоримо про тактичну підготовку, яка, по суті, являє собою відтворення реальних ситуацій в симуляції для того, щоб бійці були більш готові до викликів війни. Які сценарії ви симулюєте, як це відбувається під час тактичної підготовки?

- Тактична підготовка починається з теорії. Я даю їм протокол TOP, але не повністю. Це планування якоїсь задачі. Далі ми вирушаємо групою на завдання. Я моделюю їм ситуацію і вони, практикуючи тактику малих груп, виходять однією групою. Потім вже починаємо завдання. Це тактична підготовка дій солдатів у бою.

Які сценарії відпрацьовуєте?

- Штурм окопів, окопних споруд. Це коли є ворожі окопи, є наші окопи, є певні ділянки місцевості, є безпечна тропа. Ми навчаємо, як пройти безпечною тропою, штурманути ворожі окопи, а потім зайняти там позицію та стримувати оборону. Є сценарій захоплення будинку, тобто CQB, в урбанізованій місцевості. Це коли нам потрібно здійснити зачистку або дозачистку будівлі, якщо там були ворожі сили, групи і т.д. Ми навчаємо, як безпечно виконати це завдання.

Є тренування в лісній місцевості?

- Так, у нас є певний маршрут. Ми вирушаємо групою. У нас також є інструктор з БПЛА, який корегує все з неба. Є наші дрони, є "ворожі" дрони. "Ворожі" дрони роблять скиди та намагаються нам завадити. Є наші дрони, які коригують увесь цей процес. Бійці вирушають, виконують задачі з роботи з БПЛА, потім відпрацьовується штурм бліндажа. Далі – медичний стрес-тест. Потім бійці йдуть тропою, що захаращена мінами та розтяжками. Вони її проходять, виходять до окопів та починають штурм окопів. Основне завдання – провести штурм окопів та закріпитися на позиціях, пробувши там добу. Потім вони вирушають на завдання відбити ворожі сили, які прийшли повернути ці позиції.

Виходить, що на відпрацювання сценарію потрібно кілька днів?

- Так. Існує багато ситуацій та сценаріїв, яким ми намагаємось слідувати, але в основному ми відштовхуємось від поточної ситуації.

Які "сценарії" зазвичай для бійців є простими, а які навпаки даються складно?

- Це ми визначаємо зі стану групи, наскільки швидко бійцям вдається засвоїти інформацію. Найважчі сценарії даємо наприкінці навчання. Якщо група добре все розуміє, ми пропонуємо найскладніший "сценарій". Якщо ні, ми можемо скоротити маршрут, іноді можемо допомогти їм з проходженням маршрутів. У такий спосіб ми намагаємося їм полегшити процес відпрацювання "сценаріїв".

Скільки часу виділяється на тактичну підготовку?

- Певно, місяць.

Тобто це найбільш важлива частина підготовки?

- Кожна складова однаково важлива.

До яких найбільших викликів готують бійців під час навчання?

- Сучасна війна така, що найбільшу небезпеку становлять дрони. Це FPV-дрони, Mavic, Skyd, Vampire, Відьми. А також артилерія. Стрілецького бою майже немає. Тому ми готуємо до того, як реагувати на дрони, що робити. Що робити, якщо обстрілює артилерія: куди ховатись, як правильно вчинити в такій ситуації.

Яких найбільш поширених помилок припускаються під час тактичної підготовки?

- Нерозуміння ситуації та як приймати швидко рішення в екстремальних умовах. У процесі навчання ми як раз розвиваємо ці навички. Тактика – це швидко прийняти рішення та відштовхнутися від того, що зараз відбувається навколо.

Наскільки складно готувати людей в команді? Бій – це командна робота, де треба і за себе стояти, і за своїх побратимів. Як до цього готують?

- Так, все правильно. Вони повинні триматися в команді. Я завжди кажу принцип: "Два – це один, один – це нуль". Тобто, дві людини – це як одна людина, одне ціле, а одна людина – це ніхто. Коли ти один – тобі дуже важко, навіть морально. Тобі, наприклад, одному буде складно донести до позиції воду, їжу, патрони, і т.д. А коли у тебе є побратим, він може допомогти. Потрібно вміти працювати в команді.

Отже, із двох місяців БЗВП приблизно місяць триває тактична підготовка. За цей час бійці навчаються тому, як воювати в реальних умовах, як боротися з певними екстремальними ситуаціями. Однією з таких ситуацій може бути поранення військового, коли йому потрібно надати першу медичну допомогу. Як цьому навчаються, якщо ми говоримо про тактичну медицину?

- Тут потрібні навички накладання турнікета. Спершу буква М по протоколу MARCH – масивна кровотеча. Це накладання турнікету зазвичай до 30 секунд, однак ситуації бувають різні, дуже різні. Потім вже є у нас тампонада, тобто ми тампонуємо рану, потім вже йде конвертація турнікета, тобто ми його вже послаблюємо. В основному на бойових завжди турнікет. Це червона зона, тому тільки турнікети.

У чому різниця між тактичною медициною, до якої готують цивільних, і тактичною медициною в екстремальних умовах?

- Є медицина, якій навчають цивільних людей, або коли в лікарні працюють, а є тактична медицина. Саме слово тактична означає врятувати життя. А медицина – це здоров'я. Тобто ми повинні врятувати бійця за будь-яку ціну. Це тактично. А в лікарні вже рятують здоров'я. У нас це вже якщо поранення осколкове і т.д. Це турнікет, тампонада.

У ці два місяці підготовки бійця входить також і психологічна підготовка. Скільки на це часу приділяється, як відбувається психологічна підготовка?

- У нас цим займається відділення психологів. У нас інструктори бойові, тобто бойової підготовки. Вони ж займаються і психологічною підготовкою бійців. Але скільки часу вони їм приділяють, я цього відповісти не можу.

Особисто Ви як інструктор яким чином можете допомагати у психологічній підготовці? Моделюєте для бійців ситуації в тактичній підготовці, до яких треба готуватися з психологічної точки зору?

- Психологічно ми теж готуємо. Для цього є у нас стрес-тести, є сценарій. Ми можемо навмисне заважати бійцю, щоб він не розумів, що робить. Він все повинен схоплювати на рівні своєї фізіології. Що пам'ятає його тіло в стресовій ситуації – він так і повинен робити. Ось до цього всього йде у нас підготовка на навчаннях.

Бувають такі ситуації, коли боєць приходить, і в процесі, або ви розумієте, що він не може виконувати бойові завдання в стресових умовах, або рівень навичок його не дозволяє це робити? Буває таке, що або ви відмовляєтесь, або людина сама відмовляється від подальшого проходження навчання?

- Ми ніколи не відмовляємось від навчання людей. Люди так, бувають такі, які повністю втратили мотивацію. Ми намагаємось її підняти, але не завжди виходить це зробити. Тоді ми направляємо людину на ще один курс. У нас є багато курсів, і на якийсь із них ми людину будемо визначати.

Які ще існують курси? Чому ще можна навчитися?

- Це в основному йде БЗВП, тільки може людині не сподобалось щось в інструкторах, може йому не сподобалось саме тут. Тому є у нас застосунок "Армія+", в якому здійснюються всі "маніпуляції", і він переходить до іншого навчального центру.

На Вашу думку, двох місяців, що виділяється на базову підготовку, достатньо, чи все ж таки часу не вистачає?

- Я вважаю, цього достатньо, оскільки, окрім цих двох місяців, бійці потім ще займаються в бригаді.

Якби, наприклад, час на базову підготовку розширили до 3-4 місяців, яким ще навичкам Ви б хотіли навчати людей, які є корисними, але просто в цей курс не входять?

- Планування. Це протоколи такі, як TOP-планування, METT-TC– це скорочене планування, ОАКОС – це те, яких різновидів буває місцевість, також планування штурмів та оборони. Потім це все розповісти бійцям на теорії, тому що на це витрачається дуже багато часу, а потім вже відпрацьовувати практично. Ось такому би так.

Який для Вас є ідеальний гвардієць?

- Професійний військовий, який опанував всі методики з тактики, вогневої, інженерної та будь-якої іншої підготовки.

Як стати частиною Національної гвардії України, зокрема, 5 Слобожанської бригади "Скіф”?

- Якщо до складу 5-ї Слобожанської бригади – у нас є сайт 5-ї бригади, де є номери відділу кадрів. Дзвоніть туди, кажіть, що хочете до нас, і вам розкажуть усі подальші дії. Так само до будь-якої іншої бригади Національної гвардії.

Який Ваш найбільш цінний урок, отриманий під час служби?

- Найбільш цінний урок – це постійно розвиватися. Постійно потрібно щось вивчати, тому що війна змінюється, отже, потрібен розвиток. Багато дивитися роликів про війну, штурми. З'являється багато різних протоколів. Це теж мені потрібно вивчати, щоб надалі це все розповідати людям. Тому постійно розвиватися. Це цінний урок.

Які саме Ви проходили навчання під час своєї підготовки? Які у вас є сертифікати? Які навички Ви здобули за час перебування в Національній гвардії?

- Я проходив БЗВП – базову загальну військову підготовку. Далі я проходив курс навчання в Британії на інструктора з базової загальної військової підготовки. Також в Україні проходив з тактичної підготовки. Але в основному мої навички більше формувалися в зоні бойових дій.

Чому Вас вчили в Британії, що дуже знадобилося в ситуаціях реальних бойових дій?

- Там навчали манері викладання. Як правильно донести інформацію до людей, як заохотити до навчання. Ось з такого плану більше.

Тобто це було теоретичне навчання, тому що, певне, практиці реальних бойових дій вони вчаться у вас, оскільки усі передові технології застосовуються на полі бою.

- Так, цьому вони навчаються у нас. У них є методичка. Інструктори в основному користуються нею. Але бойові інструктори роблять розподіл інформації, що може знадобитися в бойових діях, а що не може. Вони більше на своєму досвіді це розповідають. А були ті, які просто читають з методички. Мені здалося, що два інструктори тільки з методички й розповідали. І вони потім нас запитували, чому ми неправильно відповідаємо. Тоді ми їм починали розповідати, чому ось так відбувається, а не так. Тому що бувають різні випадки, коли воно не працює. І вони з нами погоджувалися. Я це називаю обмін досвідом.

Філософське питання, але для чого вся ця підготовка та боротьба відбувається?

- Щоб людина вижила та знала, що робити під час реальних бойових дій. За Україну не потрібно вмирати – за неї потрібно боротися. Потрібно вбивати ворога, який прийшов на нашу землю. Навчання потрібне, щоб людина вижила та змогла захистити себе, рідних та свою країну.

Читайте також: Піхотинець 100 ОМБр "Назік": У Торецьку ворог штурмує позиції, вдягнувшись у цивільне