Пряники з Харківщини стали національною культурною спадщиною

Традицію випікання різдвяних пряників у Харківській області визнали нематеріальною культурною спадщиною.

Як передає "Думка”, про це повідомило Міністерство культури та стратегічних комунікацій.

За даними відомоства, до Національного переліку нематеріальної культурної спадщини додано традицією випікання та дарування обрядових різдвяних пряників на Слобожанщині. Вона побутує в громадах Полтавської, Сумської та Харківської областей, об’єднаних спільною історико-культурною традицією, подібною рецептурою, технологією приготування, формами, оздобленням і символікою.

Обрядову випічку готують лише раз на рік у період різдвяних свят, переважно в родинному колі або разом із сусідами й друзями.

Пряники мають локальні назви — "панянки", "барині", "баришні", "коники", "вершники", "пташки" тощо.

На Харківщині у Богодухівському районі різдвяна випічка має загальну назву — пряники. Хоча носії називають її зазвичай "коники", "коні", "баришні", "барині", "панянки". Також випікають пряники у формі півників, зірочок тощо. Основний малюнок по всій поверхні — завитки, а процес розмальовування подекуди називають "квітчати", "мережити". Розмір випічки — приблизно від 15 до 40 см.

Цікаво, що дівчаткам дарують пряники у вигляді фігурок панянок, що символізує жіночність і добробут, а хлопчикам — коників, як символ мужності та сили. Інші фігурки не мають особливого розподілу. При цьому найбільша та найгарніша випічка призначена для хрещеників, а менші за розміром пряники — для інших дітей, наприклад, сусідів.

Традиція має не лише кулінарне, а й символічне значення, адже пов’язана з різдвяними звичаями, побажаннями добробуту та єднанням громади.

Новини Харкова сьогодні: Харків’янам покажуть трагікомічний трилер