"Харків жив, живе і буде жити”: харківський волонтер розказав, що пережила Північна Салтівка

В перший же день війни 24 лютого на Північну Салтівку прилетіли перші ворожі "Іскандери” і "Калібри”, люди кинулися на пошуки укриттів, і вже на другий ранок в підвалі місцевої школи зібралось 600 людей, у тому числі 78 дітей.

Про те, як Північна Салтівка переживає війну розповів харківський волонтер Павло Куштим в репортажі "Телебачення Торонто”, передає "Думка”.

"Ми з братом хотіли якось допомагати, піти в тероборону, були такі думки, але коли ми побачили, яке пекло коїться в цьому підвалі, ми зрозуміли, що залишимося тут”, - каже Павло.

В перші дні війни у людей не було ані їжі, ані ліків, а бомбили район так, що люди у підвалі падали з ліжок. Але небайдужі харків’яни організувалися і стали допомагати мешканцям Північної Салтівки, особливо літнім людям, що потребували допомоги найбільше. Павло згадує трагічний випадок, коли його друг - волонтер і музикант Олег Каданов віз на Салтівку бронежилет для водія і потрапив з товаришами під авіаційний обстріл рашистів.

"Коли вони з хлопцями везли бронежилет для нашого водія, що забезпечував хлібом більше 600 людей у нас в підвалі, їхня автівка потрапила під авіаційний обстріл і одному хлопцю відірвало руку. Вони наклали турнікет йому, і в нього ще частини кісток в автівці залишились”, - каже Куштим.

Одну із салтівських 9-поверхівок Павло назвав "будиночком Барбі”, бо в нього вивалилася зовнішня стіна і можна бачити все, що є всередині, як у ляльковому будиночку.

Павло каже, що до війни Харків був "дуже ватним містом”.

"В 2014-му році він дуже розхитувався, коли я по Майдану бігав (так, я з них, "майданутих”), але відчутний переломчик відбувся з перших днів війни”, - каже Куштим.

Разом з однодумцями, яких він "навербував” серед дорослих чоловіків Салтівки, Павло не тільки забезпечував (і продовжує забезпечувати) їжею та ліками людей, що залишилися на районі, але й ловив мародерів.

"Я називаю свою команду "Салтівські дикуни”, ми з хлопцями виявляли ці блатхатки, "накривали” і передавали копам. Вже на другий тиждень копи казали: "Паш, ну ми вже не приїдемо, ти вже задовбав, дуже їх багато. Просто прив’язуй їх до стовпів, бо все одно такий порядок, що вони пороздають гуманітарку 2-3 дні і ми їх відпустимо”, - сміється Павло.

Ще один напрямок діяльності волонтера - це евакуація. Із 600 людей, що ховалися в підшефному Павлу підвалі на початку війни, зараз залишилось лише 6, решту вдалося вивезти з Харкова. Куштим каже, що евакуювали людей і в Європу, і в безпечні регіони України. Займалися найскладнішою евакуацією - людей з домашніми тваринами.

"У мене були равлики, жаби рідкісні, мавпи, 11 котів - господи, у людей тут стільки всього, я й не знав, що таке ще буває!”, - зітхає Павло.

Зараз на Північній Салтівці залишилось зовсім небагато людей, є під’їзди, в яких живуть всього одна чи дві бабці, які вперто не хочуть виїжджати.

"Харків жив, живе і буде жити”, - каже мешканець Північної Салтівки, що не покинув власну квартиру і не збирається це робити.

Павло Куштим, волонтер

Північна Салтівка

Читати також: Стало відомо, скільки заявок на відновлення розбомбленого житла подали в Харкові