На жаль, наче в насмішку над усіма цими грандіозними і чудовим намірами вийшло все якраз навпаки: повномасштабне вторгнення Росії змусило мігрувати близько 7 млн українців, багатьох позбавило рідних, житла і роботи, загнало чимало людей, особливо жителів регіонів, де точаться військові дії, навіть не в бідність, а в справжні злидні.

Розбираємося, як виживають харків’яни на четвертий рік повномасштабної війни та як змінилася економіка прифронтового регіону.

Шок-контент: ціни 2021 року і сьогоднішні

Нещодавно в телеграм-каналах з’явився reels (коротке відео) під назвою "Ціни АТБ 2021 та 2025 року". На відео дві дівчини прийшли до супермаркету АТБ з рекламним буклетом 2021 року, щоб порівняти ціни на вказані в буклеті продукти з нинішніми, і в результаті зняли відео, яке вони назвали шок-контентом.

Наприклад, в 2021 році кава Jacobs коштувала 39.90 грн – зараз за акцією її ціна 149.90 грн. Консервована скумбрія коштувала 41.20, зараз вона коштує 94.40. Сир твердий "Вершковий": 33,50 – зараз 80,90. Масло "Ферма": 69,90 - нині 235,90. Макарони: 23.30 – тепер 53.50. Підгузки: 174.90 - 309. Тобто ми спостерігаємо ріст цін на базові продукти харчування і засоби гігієни в 2 – 4 рази. При цьому, за даними Держстату, офіційні зарплати порівняно з 2021 роком виросли приблизно на 30- 40%. Тобто відбулося значне зниження купівельної спроможності населення.

Для мирного часу і розвиненої економіки ріст цін в 3-4 рази за чотири роки є аномальним, але всі ми розуміємо, що час зараз не мирний і на економіку лягає тягар війни. Росія руйнує логістику, підприємства та інфраструктуру, ми втратили частину територій, порти Азовського моря та багато економічно активних громадян, "вирваних" з економіки через загибель, втечу за кордон або мобілізацію. Також грають свою роль такі фактори, як інфляція і девальвація гривні, зростання собівартості імпорту та підвищення енергетичних і логістичних витрат. В результаті ми маємо ту саму "епоху бідності", в бій з якою і йшов Зеленський на виборах 2019 року, навіть, як це не дивно, темпи розвитку ВВП (внутрішнього валового продукту) не дуже відрізняються від часів Порошенка, проте це зростання відбувається в екстремальних умовах після катастрофічного падіння.

Так, після найбільшого в історії незалежної України падіння ВВП майже на третину в 2022 році, викликаного повномасштабним російським вторгненням, вже наступного року економіка України показала хороші темпи відновлення (ріст ВВП на 5,3%) завдяки міжнародній підтримці і адаптації бізнесу до війни. Та зараз темпи розвитку сповільнюються через тривалі наслідки війни і прогноз росту ВВП в 2025 році – 2,7% (для порівняння в 2017 році, за попередників, на яких у нас кожна влада любила звалювати всі провали, ВВП зріс на 2,5%).

Як реагує влада на такий виклик, як зниження життя громадян? Ми бачимо такі точкові ініціативи в масштабах країни, як "Вовина тисяча" та різні соціальні програми. У Харкові весь громадський транспорт безкоштовний, реалізовується проект встановлення в місті автоматів з безкоштовною водою. Але в минулому році законодавці також ухвалили підвищення податків: військовий збір підвищили з 1,5 до 5%, зросли податки для 1 та 2 групи ФОП тощо.

За словами члена комітету з питань фінансів, податкової та митної політики Ніни Южаніної, купівельна спроможність українців, яка, зазначимо, й так низька, після підвищення податків, акцизів на пальне та повернення у 2025 році обов’язкової сплати єдиного соціального внеску для підприємців, впаде на 15 – 20%. В той же час міністр фінансів України Сергій Марченко заявив, що 2025 році податки більше підвищувати не будуть, фінансових ресурсів достатньо.

Економіка Харківщини: як живе прифронтовий регіон

У минулому році при поверненні до Харкова, наприклад, з Києва, першою емоцією було пригнічення від того, наскільки харківські вулиці виглядали порожньо, особливо у центрі, на контрасті з київськими натовпами або тою людністю мегаполісу, яка була в Харкові до початку повномасштабного вторгнення.

І хоча, за словами мера міста Ігоря Терехова, наразі в місті проживає близько 1,3 млн людей, що не дуже відрізняється від мирних для міста часів, складається враження, що через повітряні тривоги і страх "бусифікації" люди не дуже-то й прагнуть виходити з дому, що безумовно, негативно впливає на економічну активність, адже менший людський потік – це порожні магазини, кафе, ресторани, а значить тривалі збитки або, як мінімум, недоотриманий прибуток для малого й середнього бізнесу, якому й так непереливки через вже більш ніж трирічні регулярні російські бомбардування КАБами, ракетами і "Шахедами".

Один з представників міської влади розповідав, що мобілізація в Харкові дійшла вже таких темпів, що наш регіон можна назвати чи не лідером в цьому плані в масштабі країни. Дійшло навіть до того, що якось по дорозі на роботу намагалися мобілізувати директора комунального підприємства. Ці дані наразі неможливо підтвердити або заперечити через закритий характер такого роду інформації. Але у соцмережах періодично з’являються відео "бусифікації" харків’ян. У ТЦК, зазвичай, на них якщо реагують, то в тому плані, що мова йде про "ухилянтів" чи "СЗЧ-шників" (військовослужбовців, які втекли зі служби), а якщо їхні співробітники щось порушили, то проводиться перевірка і винні будуть покарані. Все це, звичайно, створює не надто сприятливий інформаційний фон для економічної активності громадян.

Не лише незламність, а й такі фактори, як зниження економічної активності і купівельної спроможності змушують багатьох харків’ян, особливо тих, у кого збереглося власне житло, залишатися в місті, адже в багатьох просто немає грошей на переїзд чи релокацію бізнесу та облаштування на новому місці, враховуючи, що в більш спокійних регіонах України ціни можуть бути вищі в рази, особливо оренда житла або комерційних приміщень.

У той же час для жінок та чоловіків, у яких все добре з військово-обліковими документами у місті робота є, адже в Україні, за даними сайту вакансій Work.ua, загалом у 2025 році спостерігається найбільший з початку повномасштабного вторгнення дефіцит робочої сили.

Проте ці вакансії розподілені нерівномірно, і Харківська область наразі знаходиться серед трьох найгірших в цьому плані областей України. Якщо у Волинській області, наприклад, в лютому 2025 року кількість вакансій виросла на 29% порівняно з лютим 2022 року, то на Харківщині ми спостерігаємо 36% вакансій від показника місяця повномасштабного вторгнення. Тобто ринок праці в нашому регіоні, згідно цих даних, відновився приблизно на третину. Гірша ситуація в Україні лише в Донецькій та Херсонській областях.

Тож за роботу ще доведеться позмагатися. За словами директора Харківської обласної служби зайнятості Олександра Котукова, в минулому році в Харківській області було офіційно зареєстровано близько 10 тисяч безробітних, тоді як вакансій було 3,5 тисячі - та сама третина від потреби. Причому це були переважно вакансії на робітничі спеціальності, що є не надто надихаючою новиною для, наприклад, маркетологів або фінансистів, котрим ринок праці пропонує або переїжджати кудись невідомо куди або перевчатися на токарів чи трактористів. Тому в Харкові зараз часто-густо вас може підвозити таксист на позашляховику вартістю кілька десятків тисяч доларів, котрий розкаже сумну історію про те, як кілька років тому він був директором чи власником якогось підприємства і заробляв великі гроші. Або співробітник "Нової пошти" приїде забирати посилки з поштомату на Теслі.

Попри усі ці негативні тенденції, не варто втрачати надію на відновлення регіону. Харків лишається густонаселеним розвиненим мегаполісом з потужним економічним, культурним і науковим потенціалом, який, незважаючи на безпрецедентний тривалий військовий та економічний тиск, не знелюднів і не скотився в деградацію. Рівень чистоти, відновлення після руйнувань та якості комунальних послуг у Харкові навряд чи може викликати в когось з містян нарікання, навпаки їх можна ставити в приклад навіть столиці.

На цей рік Харківська міська рада ухвалила бюджет міста розміром 20,5 млрд грн, що на перший погляд суттєво більше показника 2021 року у 15,6 млрд грн, якщо не враховувати інфляцію. Основні доходи, які формують міський бюджет, податок на доходи фізичних осіб (планується отримати 8,8 млрд грн) і місцеві податки та збори (5,6 млрд грн) дещо вищі, ніж показники до повномасштабного вторгнення (7,3 млрд і 4,7 млрд грн у 2021 році відповідно), а податків на доходи фізичних осіб планується отримати більш ніж на 1 млрд грн більше, ніж минулого року.

Економічні показники дають певний оптимізм і надію на те, що за умови деескалації військової ситуації, незламний регіон досить швидко відновить свої економічні позиції. Проте це навряд чи станеться само собою. Харківщині потрібна підтримка, і, як наполягає підприємницька спільнота міста, спеціальний економічний статус, який передбачає податкові пільги, дерегуляцію бізнесу і пільговий статус робітників регіону.

Як зазначає на своїй сторінці у фейсбуці харківський підприємець і журналіст Ігор Балака, не можна порівнювати ведення бізнесу в Харкові та, скажімо, у Львові, Івано-Франківську, на Закарпатті чи навіть у Києві. Це різні реальності. Але однакові економічні, фінансові та податкові умови. При цьому однакова відповідальність і вимоги до веденню бізнесу, що є абсурдним.

"У багатьох моїх друзів, колег, знайомих підприємців — уже були прильоти, - розповідає Балака. - Таких серед моїх знайомих бізнесменів навіть не десятки, а сотні! До когось прилітало в офіс, до когось — у склад, до когось — у торгову точку. Це стало буденністю. Хтось відновився. Хтось уже не зможе. Тому ми говоримо, волаємо, просимо, наполягаємо, вимагаємо: Харківщина потребує особливого економічного статусу. Слобожанщина — це прифронтова територія! І вона має жити трохи за іншими правилами. Як і інші прифронтові регіони! Це — не забаганка. Це — умова виживання".

Читайте також: Штурми, авіація та артилерійські удари: Як триває путінське "перемир'я" на Донбасі