У якому кейсі носять треки європейського співробітництва? Про деякі новомодні слова в українській мові

У славному місті Харкові є такий спортивний об’єкт, як стадіон "Динамо". А цікавий він тим, що там є велосипедний трек
26.03.2026, 10:00 Юрій Кохан
Поділитися
У якому кейсі носять треки європейського співробітництва? Про деякі новомодні слова в українській мові
Ілюстративне фото

Як пише Вікіпедія, велотреків в Україні лише три: у Києві, Львові і в нас. Маємо привід пишатись, бо є чим: це й один з небагатьох в Україні велотреків, і спортивні, в тому числі трекові велосипеди Харківського велозаводу (на жаль, продукцію ХВЗ нині можемо лише згадувати).

Але зараз не про велоспорт і не про велосипедний трек. Точніше, про трек, але про інший. У сучасному мовленні, здебільшого в засобах масової комунікації (ЗМК), надзвичайно активізувалось уживання цього слова в медійних текстах, які просто рясніють ним: "Україна в європейському треку: коли стартують переговори?", "Питання щодо ЄС і НАТО можуть вивести в окремий трек у рамках мирних переговорів", "Також лідери говорили про перемовний трек для досягнення миру та як він може рухатися далі у зв'язку з подіями на Близькому Сході", "Євроінтеграційний трек Міністерства фінансів України", "Трек Угоди про асоціацію Україна – ЄС".

"І до чого тут велосипедні перегони на треку – спеціальній доріжці для таких змагань?" – спитає "чоловік невчоний", за словами Свирида Петровича Голохвастова, героя п’єси М. Старицького "За двома зайцями". Бо ж той "невчоний", мабуть, знає лише одне значення слова, зафіксоване в тлумачних словниках:"спеціальної будови доріжка для велосипедних (іноді мотоциклетних) перегонів".

Принаймні відомий усім філологам "Словник української мови" в 11 томах подає лише таке значення цього слова. Але ж цей словник виходив у світ протягом десяти років з 1970 по 1980, тобто досить давно. А мова, як відомо, – це живий організм, який розвивається, і ті слова, що були однозначними, нерідко стають багатозначними, а багатозначні – ще "багатозначнішими".

Перетворення слова з однозначного на багатозначне якраз і демонструє слово трек, бо у "Великому сучасному словнику української мови" за редакцією В. Бусела 2005 року (теж досить відомий словник у філологічному середовищі) воно вже фіксується з трьома значеннями: 1. Спеціальної будови доріжка для велосипедних (іноді мотоциклетних) перегонів. 2. Слід, що його залишає заряджена частинка в речовині (напр., у фотоемульсії). 3. муз. Доріжка фонограми, а також сама фонограма.

"Сучасний словник іншомовних слів" 2006 року фіксує два значення слова трек: 1.Спеціальної будови доріжка для вело- та мотогонок. 2. фіз. Слід, який залишає заряджена частинка в речовині.

Слово track є англізмом (англіцизмом), тобто запозиченим з англійської мови, де має цілу низку значень. Англо-український словник пропонує, залежно від контексту, такі варіанти перекладу: слід, польова дорога, залізнична колія, гусениця трактора чи танка; стежити, слідкувати, прокладати шлях. Ну й трек у значенні спортивної споруди.

І тут виникає актуальне питання: наскільки необхідним є вживання цього слова в тому значенні, яке демонструють наведені вище цитати з медіа? Говорячи інакше, наскільки необхідним є вживання подібних запозичень у нашій мові? Чи є до них власне українські відповідники? Тобто постає неодноразово обговорюване, але й досі актуальне питання про використання в мові іншомовних запозичень.

Іншомовна лексика є невід’ємним складником української мови, стаючи джерелом її збагачення і подальшого розвитку. Без багатьох запозичень ми не можемо уявити нашої мови: газета, рентген, студент, телевізор, економічний тощо. Якщо у власній мові немає відповідників на позначення тих чи інших предметів, дій, ознак тощо, уживання іншомовних слів цілком виправдане.

Однак останнім часом мовці стали використовувати велику кількість іншомовних, здебільшого англійських слів, використання яких не є необхідним: лук, хоча є одяг, образ; локація, хоча є місце; клінінг, хоча є прибирання; івент, хоча є захід, подія; лінк, хоча є посилання, покликання; скіл, хоча є вміння, навичка. І цей перелік можна продовжувати багатьма іншими прикладами.

То в якому ж значенні вжито слово трек у наведених прикладах і чи можна його замінити відповідниками з власної мови? Звернімося за звичкою до ШІ з питанням, що таке, скажімо, переговорний трек? Отримаємо таку відповідь: "Переговорний трек – це окремий, цілеспрямований напрямок дипломатичних чи ділових контактів, що фокусується на вирішенні конкретної теми або досягненні певних домовленостей. У міжнародній політиці це означає паралельне обговорення різних питань (наприклад, безпека, обмін полоненими, економіка) різними групами експертів для досягнення загальної мети. Кожен трек зосереджений на вузькій тематиці (наприклад, гуманітарний трек, енергетичний трек, дипломатичний трек). Кілька треків можуть існувати одночасно, не заважаючи один одному".

Таким чином, слово трек цілком можна замінити словами напрямок, шлях або процес. Щоправда, останнє слово також запозичене, але принаймні воно вже давно освоєне мовою і адаптувалося в ній: "Питання щодо ЄС і НАТО можуть вивести в окремий напрямок у рамках мирних переговорів", "Євроінтеграційний шлях Міністерства фінансів України", "І хоча протягом останніх місяців минулого року вдалося уникнути включення в переговорний процес питання про офіційний статус російської мови та російської церкви (за твердженням української сторони), питання територій та гарантій досі стоять на шляху укладання повноцінної угоди".

Як бачимо, немає потреби так масово використовувати слово трек у подібних текстах. Однак зараз спостерігаємо справжню пошесть, своєрідну моду щодо вживання цього слова. Очевидно, використання слова трек скрізь, де треба й не дуже, вважається ознакою "чоловіка вчоного", за словами того ж Голохвастова. А що має бути у "чоловіка вчоного"? Правильно – портфель чи валізка для документів, т.з. аташе-кейс, чи просто кейс, як його часто називають. Поширеним є й слово дипломат на позначення такої валізки. Свого часу була дуже модна і дефіцитна річ. Особливо цінувалась "дембелями", які їхали додому. (Автор по собі знає).

Зараз мода на кейс знову повертається. Маємо на увазі саме слово кейс, яким теж рясніють тексти й усні виступи: "Минулого тижня трапився не дуже приємний, але повчальний кейс", "…на сьогодні досвід наших хірургів унікальний та без перебільшення найкращий у світі за кількістю та якістю успішних кейсів", "Чи можете ви назвати конкретні кейси, коли ветерани, повернувшись з війни, змогли набути нових скілів (ще один іншомовний непотріб), щоб адаптуватись до мирного життя?", "На жаль, це доволі поширений кейс сьогодення, з яким майже щодня звертаються до нашого адвокатського об’єднання клієнти...".

І знову виникає питання: чим же унікальне й незамінне це слово, яке зусібіч лізе у вічі й вуха? А нічим! Практично в усіх випадках слово кейс можна замінити відповідниками випадок, приклад, справа, приклад з практики. Принаймні такі варіанти перекладу пропонує англо-український словник. Або можна замінити це англомовне запозичення теж іншомовним, але принаймні давно освоєним словом ситуація.

То чому ж зараз така навала цього слова і в усному, і в писемному мовленні? Відповідь проста: бо "по-модньому". А до чого ж тут кейс як валізка, "дипломат"? Річ у тім, що в англійській мові є два слова кейс, які мають геть різні значення: case1 – випадок, обставина, справа і навіть відмінок у граматиці; case2 скринька, чохол, футляр, сумка, валіза. Тобто в англійській мові маємо справу з омонімами – словами, що однаково звучать і пишуться, але мають різні значення. І ця омонімічність утруднює розуміння сказаного чи написаного, якщо людина знає лише більш відоме значення слова кейс як валізки для паперів.

Невмотивоване засмічення мовлення чужорідними елементами є негативним явищем, а зловживання подібними словами засвідчує низьку мовну культуру. Іншомовна лексика може вживатись:

  • за відсутності власного слова: автомобіль, університет;
  • якщо власне слово неповно, неточно передає суть позначуваного поняття: варенняджем, повидло, конфітюр; цькуваннябулінг (цькування в дитячому колективі), мобінг (цькування в робочому колективі);
  • якщо власне слово є стилістично невідповідним: акушеркапупорізка, туберкульоз – сухоти.

Про вживання української лексики замість іншомовної говорить і Закон України "Про забезпечення функціонування української мови як державної": "вживання замість іншомовних українських слів, словосполучень і термінів у разі, якщо в українській мові існують рівнозначні відповідники, та підвищення рівня обізнаності громадян про них".

Маємо чимало прикладів (не кейсів!) успішної заміни іншомовних слів власними: відсоток (процент), правник (юрист), світлина (фотографія), наклад (тираж), летовище (аеродром), уподобайка (лайк), речник (прессекретар). Тож використовуймо трек лише для спортивних тренувань і змагань, а кейс – для паперів і не засмічуймо мову непотрібними запозиченнями.

Читайте також: Педун чи хірятник. Найнесподіваніші цікавинки харківського сленгу

Поділитися
Людям з порушенням зору Звичайна версія