Земля у спадщину: які проблеми можуть виникнути під час оформлення ділянки

У таких випадках не варто відразу робити висновок, що землю неможливо успадкувати. Спочатку потрібно з’ясувати, яке саме право належало спадкодавцю, на якій підставі воно виникло та якими документами його можна підтвердити.

Спочатку з’ясуйте, що саме ви успадковуєте: пай, город чи земельну ділянку

Згідно з ч.1 статті 79-1 Земельного кодексу України, формування земельної ділянки передбачає визначення її площі, меж та внесення інформації про неї до Державного земельного кадастру. Відповідно до ч. 4 цієї статті земельна ділянка вважається сформованою з моменту присвоєння їй кадастрового номера.

Земельний пай – це право на земельну частку, яке виникало, зокрема, під час паювання земель колишніх колективних сільськогосподарських підприємств.

Якщо за життя власника пай не був виділений у натурі, конкретної земельної ділянки з установленими межами та окремим кадастровим номером могло ще не існувати.

Стаття 1 Закону України "Про порядок виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв)" № 899-IV передбачає відповідні права спадкоємців земельної частки (паю), посвідченого сертифікатом. Конкретний порядок оформлення залежить від документів спадкодавця та обставин справи.

Практична порада: перш ніж шукати кадастровий номер, знайдіть документ, на підставі якого виникло право спадкодавця: сертифікат на пай, державний акт, рішення органу влади чи інший правовстановлюючий документ.

Город у дворі будинку і город у полі: чому це не завжди одне й те саме

Словом "город" у побуті називають різні земельні ділянки. Одна може бути частиною подвір’я біля житлового будинку, інша – окремим наділом за селом, за дорогою або в полі. Проте звичне користування землею саме по собі не завжди підтверджує право власності на неї.

Город біля будинку

Уявімо, що родина десятиліттями жила в сільській хаті, а за будинком вирощувала картоплю, овочі та садила дерева. Після смерті батьків діти успадкували будинок, але з’ясували, що окремих документів на город немає.

У такій ситуації необхідно встановити:

• чи була земельна ділянка надана спадкодавцю у власність або користування;
• чи входить город до складу земельної ділянки, на якій розташований будинок;
• чи оформлювалися рішення сільської, селищної або міської ради щодо надання землі;
• чи існують старі плани подвір’я, господарські документи, матеріали землеустрою або відомості земельного кадастру;
• чи сформована земельна ділянка та чи присвоєно їй кадастровий номер;
• чи є документи на будинок, які допоможуть встановити історію користування землею.

Якщо город фактично розташований у межах уже оформленої земельної ділянки, потрібно перевірити її площу, межі та цільове призначення. Якщо ж город використовувався окремо й не був належним чином оформлений, необхідно з’ясувати, на якій правовій підставі ним користувалися та чи існує право, яке може перейти у спадщину.

Що робити спадкоємцю? Почніть із пошуку документів на будинок і землю, а також рішень місцевої ради. За потреби зверніться до відповідного органу місцевого самоврядування, архіву та органу земельних ресурсів.

Сам факт, що родина обробляла город протягом 20, 30 або 50 років, не означає автоматичного набуття права власності. Водночас відсутність сучасного документа ще не дає підстав стверджувати, що оформити право неможливо.

Город або земельна ділянка в полі

Інша ситуація, коли спадкодавець мав окремий наділ за межами подвір’я: біля села, за дорогою, у полі чи на території колишнього колгоспу.

Тут важливо встановити, що саме це була за земля:

• приватна земельна ділянка, право власності на яку підтверджувалося державним актом;
• земельна частка (пай), яка ще не була виділена в натурі;
• ділянка, надана в користування для ведення особистого селянського господарства або городництва;
• земля, яку людина фактично обробляла, але належних документів про виникнення права не мала.

Ці варіанти не можна ототожнювати. Наприклад, пай не завжди має конкретні межі на місцевості, а фактичне оброблення частини поля не доводить, що ця земля належала спадкодавцю.

Якщо йдеться про пай, можуть знадобитися сертифікат на земельну частку, списки пайовиків, документи колишнього КСП, відомості про розмір паю та матеріали його виділення в натурі.

Практична порада: якщо родич казав, що мав "город у полі", попросіть місцеву раду або архів перевірити, чи є документи про надання землі, її площу, місце розташування та підставу користування. Не починайте оформлення з припущення, що будь-який наділ у полі є паєм.

Десять важливих моментів, які варто перевірити спадкоємцю

1. З’ясуйте, який документ підтверджував право на землю

Це може бути сертифікат на земельну частку (пай), державний акт, рішення про передачу землі або інший документ, передбачений законодавством відповідного періоду.

Порада: шукайте не лише оригінали, а й копії документів у домашніх архівах, нотаріальних справах, органах місцевого самоврядування. Навіть старий документ із неповними відомостями може допомогти відновити історію права.

2. Не вважайте, що право зникло, якщо його немає в сучасному реєстрі

Порада: перевірте старий державний акт, рішення про передачу землі, архівні матеріали, відомості Державного земельного кадастру та записи про реєстрацію права, якщо вони збереглися.

3. Відсутність кадастрового номера – ще не відсутність права

Кадастровий номер є ідентифікатором земельної ділянки в Державному земельному кадастрі. Сам по собі він не замінює документа, на підставі якого виникло право.

Порада: Зверніться до відповідного територіального органу Держгеокадастру, щоб з’ясувати, чи є відомості про земельну ділянку, а також чи збереглися копії старого державного акта або документація із землеустрою.

4. Якщо загубився сертифікат на пай, відновлюйте докази

Втрата сертифіката не обов’язково означає втрату права на земельну частку.

Порада: направте письмові запити до державного архіву, органу місцевого самоврядування, відповідного територіального органу Держгеокадастру, а також перевірте документи колишнього КСП або його правонаступника. Уточнюйте, чи збереглися відомості про видачу сертифіката, розмір паю та включення спадкодавця до списків пайовиків.

5. Перевіряйте розбіжності в документах

Різне написання прізвища, зміна назви населеного пункту, відмінність у площі або помилка в даті можуть ускладнити оформлення спадщини. Водночас не кожна розбіжність є істотною. Наприклад, 0,10 га і 0,1000 га – це однакова площа.

Порада: Якщо розбіжність перешкоджає нотаріальному оформленню, з’ясуйте, чи можна виправити її адміністративно, надавши відповідні документи, якщо ні, звертайтесь до суду.

6. Перевірте, чи була прийнята спадщина

Навіть якщо людина є родичем померлого або зазначена в заповіті, потрібно перевірити, чи прийняла вона спадщину відповідно до закону.

Порада: встановіть дату смерті, наявність заповіту, коло спадкоємців, факт постійного проживання зі спадкодавцем та наявність заяв у нотаріальній справі. Якщо строк пропущено, необхідно окремо оцінити передбачені законом можливості вирішення питання в судовому порядку.

7. Якщо успадковується будинок або дача, окремо перевірте землю

Порада: з’ясуйте, чи мав спадкодавець право власності на землю, право постійного користування, оренду або інше речове право. Перевірте площу, межі, цільове призначення, кадастровий номер і документи на будинок. Не робіть висновок, що вся земля навколо будинку автоматично належала його власнику.

8. Якщо земля перебуває в оренді, перевірте договір

Порада: перевірте строк договору, умови орендної плати, порядок припинення або поновлення, відомості про державну реєстрацію права оренди та інші обтяження. Перед зверненням до орендаря з вимогами потрібно встановити, які права й обов’язки перейшли до спадкоємця.

9. Не плутайте частку у спадщині з окремою частиною землі

Якщо двоє спадкоємців отримали по 1/2 права власності на одну земельну ділянку, кожен стає співвласником усієї ділянки у відповідній частці.

Порада: спочатку оформіть спадкові права. Якщо спадкоємці бажають отримати окремі земельні ділянки, потрібно з’ясувати можливість поділу з урахуванням вимог земельного законодавства, цільового призначення та мінімально допустимих параметрів, якщо вони застосовуються.

10. Перш ніж звертатися до суду, визначте, що саме потрібно довести

У різних ситуаціях може знадобитися встановлення юридичного факту, визнання права на земельну частку (пай), визнання права власності в порядку спадкування або інший спосіб захисту.

Порада: якщо нотаріус не може оформити спадщину, попросіть письмову постанову про відмову із зазначенням причин. Вона допоможе визначити, яких документів бракує та чи справді необхідно звертатися до суду.

Ситуація 1. Ніна успадкувала майно після смерті матері, яка багато років працювала дояркою у колишньому КСП Харківської області та свого часу отримала право на земельну частку (пай). У родині знали, що пай становив кілька гектарів, але сертифікат давно загубився. Нотаріусу не вистачало документів, щоб підтвердити право матері на земельну частку. Ніна почала відновлювати документальну історію паю. Вона звернулася:

• до державного архіву Харківської області – із запитом про документи щодо паювання земель і списки членів колишнього КСП;
• до відповідного територіального органу Держгеокадастру – щодо відомостей про видачу сертифіката та розміру земельної частки;
• до органу місцевого самоврядування – щодо рішень про паювання та наявних земельних документів;
• до установ, де могли зберегтися документи колишнього КСП або його правонаступника.

У результаті вдалося документально підтвердити, що мати Ніни була включена до числа пайовиків, встановити розмір земельної частки та з’ясувати підставу виникнення права.

Що варто запам’ятати: якщо сертифікат на пай загублений, починайте з письмових запитів і пошуку архівних документів. Відповіді установ можуть стати важливими доказами для нотаріуса або, якщо це буде необхідно, для суду.

Ситуація 2. У родини Хмельницьких була невелика заміська дача біля озера. Багато років сім’я приїжджала туди влітку, вирощувала квіти, доглядала за садом і відпочивала. Згодом батьки, власники дачі, померли. Їхня донька Тетяна також раптово пішла з життя. Син Павло, який мав інвалідність, залишився спадкоємцем, але не знав, де зберігаються документи на землю і чи можна їх відновити. Однак під час оформлення спадщини з’ясувалося, що земельній ділянці не присвоєно сучасного кадастрового номера, а відомості про право власності відсутні в електронному реєстрі.

Павло звернувся по безоплатну правничу допомогу. Були направлені письмові запити до органу місцевого самоврядування, державного архіву та органів земельних ресурсів. У результаті вдалося встановити, кому і коли була надана земля, її площу, місце розташування та підставу виникнення права.

Практичний висновок: якщо успадковуєте дачу, перевіряйте окремо документи на будинок і землю. Також з’ясуйте, чи не перебуває ділянка на території садівничого товариства, чи збереглися рішення про її надання, старі плани та документи щодо членства або користування. Членство в товаристві чи багаторічне користування ділянкою не слід автоматично прирівнювати до права власності.

Що покласти в "папку спадкоємця"?

Зробіть окрему папку — паперову або електронну – для всіх документів, що стосуються землі та спадщини.

Документи на землю:

• державні акти на право власності або користування;
• сертифікати на земельні частки (паї);
• витяги з Державного земельного кадастру;
• документи про присвоєння кадастрового номера;
• договори оренди та документи про реєстрацію відповідних прав;
• рішення сільської, селищної або міської ради;
• старі плани земельних ділянок і матеріали землеустрою.

Документи на будинок, город або дачу:

• правовстановлюючі документи на будинок;
• технічні паспорти та старі технічні документи;
• рішення про надання землі;
• документи садівничого товариства, якщо вони мають значення для конкретної справи;
• архівні довідки про площу, місце розташування та користування землею.

Документи для оформлення спадщини:

• свідоцтва про смерть;
• свідоцтва про народження, шлюб та інші документи про родинні відносини;
• заповіти;
• заяви про прийняття спадщини;
• свідоцтва про право на спадщину;
• нотаріальні документи та постанови про відмову, якщо вони видавалися.

Документи, що підтверджують пошук доказів:

• копії звернень до державних органів;
• поштові квитанції або інші підтвердження подання запитів;
• письмові відповіді установ;
• архівні довідки;
• копії судових рішень та інші документи, отримані під час оформлення.

Старі документи краще зберігати, навіть якщо здається, що вони вже не потрібні. Навіть якщо документ не підтверджує право самостійно, він може допомогти знайти архівний запис, встановити попереднього власника або уточнити місце розташування ділянки.

Куди звертатися, якщо самостійно оформити земельну спадщину не вдається?

Залежно від обставин справи подальші дії можуть бути такими:

1. До нотаріуса, який веде спадкову справу, - щоб перевірити наявні документи, встановити, чого саме бракує для оформлення спадщини, та отримати письмову постанову про відмову, якщо нотаріальна дія неможлива.
2. До органу місцевого самоврядування та державного архіву – щоб розшукати рішення про надання землі, старі плани, списки пайовиків та інші документи, які підтверджують історію виникнення права.
3. До територіального органу Держгеокадастру та сертифікованого інженера-землевпорядника – щоб з’ясувати, чи є відомості про ділянку в кадастрі, чи можна встановити її межі та які землевпорядні роботи необхідні.
4. До системи безоплатної правничої допомоги або адвоката, який працює із земельними та спадковими справами, – щоб оцінити зібрані документи, визначити належний спосіб захисту та з’ясувати, чи є підстави для звернення до суду.
5. До суду – якщо проблему неможливо вирішити в інший передбачений Законом спосіб і наявні правові підстави для судового захисту.

Найважливіше – не відмовитися від своїх прав лише через відсутність одного документа. Це також можливість зберегти родинне майно, відновити справедливість і передати наступному поколінню те, що роками створювалося та береглося родиною.

Читайте також: Квартира за гроші батьків: кому належить нерухомість після розлучення