"На килимок подивіться. Це запечена кров. Ми вивозили в машині людину з пробитою ногою", - говорить начальник відділу юридичної, реєстраційної роботи та роботи з персоналом Роганської ОТГ Радислав Руденко та показує сліди від калюжі крові на задньому правому пасажирському сидінні.

За його словами, людей із колишнього радгоспу імені Чапаєва, що знаходиться на території Роганської ОТГ під Харковом, евакуювали з першого дня війни, оскільки російські окупанти впритул наблизилися до обласного центру.

ДБТУ

Спочатку із селища Чапаєва людей, у тому числі поранених, вивозили через Рогань до селища Докучаєвське, що також на території громади. Пряма дорога до Харкова з 25 лютого була відрізана, російські військові розстріляли низку цивільних машин і влаштували на міжнародній трасі М 03 "Харків – Довжанський" свій блокпост.

Докучаєвське в регіоні відоме тим, що там знаходиться величезний за площею Харківський національний аграрний університет ім. В.В. Докучаєва, що зараз входить до структури Державного біотехнологічного університету (ДБТУ). Навчальний заклад почали обстрілювати з 24 лютого, однак чи не найпотужніший обстріл стався в ніч із 9 на 10 березня. Тоді під вогнем окупантів опинився навчальний корпус №3 та студмістечко з гуртожитками.

Зруйнований авіаударом гуртожиток ДБТУ

Провідний фахівець адміністративно-господарського сектору Державного біотехнологічного університету Олександр Марченко говорить, що третій учбовий корпус чи не найбільше постраждав від вибухів, прильотів снарядів і бомб. Тут зруйновані учбові кабінети, пошкоджене обладнання, внаслідок вибуху посунуті кілька стін, вибиті двері. "Однак все, на щастя, можна відновити, хоч це і перша категорія пошкодження", - додає він.

Пошкоджений корпус №3 ДБТУ в Докучаєвському

У приміщеннях корпусу розкидана навчальна література, студентські залікові книжки та навіть кілька "свіжих" студентських квитків. Скрізь потрощені ударними хвилями двері, меблі. Технічний персонал університету вигрібає скло та намагається принаймні трохи відновити порядок у величезних корпусах. Суму збитків, завданих російською агресією, рахують, однак уже зараз зрозуміло, що облік іде на мільйони.

Аудиторії ДБТУ після авіанальоту

ХНУ імені В. Каразіна

Набагато гірша ситуація сталася в Харківському національному університеті імені В. Каразіна. Кілька корпусів найстарішого на території сходу України та досі найавторитетнішого вишу держави зруйновані вщент і відновленню, схоже, не підлягають.

Зокрема, авіаударами та крилатими ракетами знищені корпус економічного факультету на вулиці Мироносицькій в центрі Харкова, корпус колишнього інститут державного управління при президенті України на проспекті Героїв Харкова, а також спорткомплекс Каразінського університету поруч зі станцією метро "Ботанічний сад". Крім цього, пошкодження отримали корпуси фізико-технічного факультету у П’ятихатках на півночі Харкова, університетська бібліотека, два корпуси на площі Свободи та п’ять студентських гуртожитків і технічних споруд.

Спорткомплекс ХНУ імені В. Каразіна

Руїни спорткомплексу ХНУ імені В. Каразіна

Дуже сумні відчуття викликає стан спорткомплексу ХНУ імені В. Каразіна. Колись велична та жива будівля зараз зруйнована. Працівник спорткомплексу Олександр Шуба був у момент авіабомбардування всередині будівлі. Чоловік згадує, що літак з’явився в середині дня 5 березня.

"1 березня били по військовому училищу, що неподалік. 5 березня я прийшов і відчуваю, що тут якось дуже свіжо. Дивлюся, а вікна вибуховою хвилею відкрило. Я їх поправив, як міг, і зібрався виходити. І чую знову літак, тільки він уже тут, у мене на голові сидить. Я думаю, невже зараз буде (слово "бомбити" чоловік уникає всю розмову – ред). І як тільки подумав про це, мене підкидує - і об стінку. Після вибуху несуча стіна та перила мене врятували", - згадує Шуба.

Руїни спорткомплексу ХНУ імені В. Каразіна

Він дякує Бога, що через пил і обвалені конструкції не зміг знайти вихід, оскільки літак повернувся та продовжив бомбардувати ліве крило спорткомплексу. "Скрізь – пил, темно. Я шукав сходи. І, слава Богу, що не знайшов, бо мене би взагалі убило. Секунди пройшли – знову літак над головою. І знову дві бомби. Я вийшов – крики. Жінка з дитиною. Усе було близько 12:30, - говорить 67-річний чоловік. – Мене гахнуло, я тиждень відходив. І голова, і спина. Я дзвонив у "швидку", вони кажуть, що ми не зможемо приїхати. Тоді дійсно такий час був. Вони порадили відпочивати. Наче легка контузія".

За його словами, усього на спорткомплекс росіяни скинули 5 авіабомб. Три впали в чашу стадіону за кілька метрів від будівлі спорткомплексу, а дві – вдарили по споруді. Знищений повністю малий ігровий зал, тренажерна зала, зала боксу, а також фехтувальна зала.

Зруйнована ігрова зала спорткомплексу ХНУ імені В. Каразіна

Шуба переконаний, що росіяни просто хочуть знищити українські підприємства, заклади освіти та інфраструктуру. "У них завдання – знищити всю інфраструктуру. Щоб у нас не було ані роботи, ані вчилися ми. Загалом забрати в рабство – і все. Чи можна таке прощати? Таке навіть питати не можна! Ну як таке прощати?".

Вступна кампанія 2022 в Харкові

Ректорка ХНУ імені В. Каразіна Тетяна Кагановська говорить, що, за попередніми підрахунками, збитки, нанесені університету російськими агресорами становить приблизно 100 млн євро.

"Уже про вартість пошкоджень немає сенсу і казати, вже всюди написали. Приблизно ми порахували, це 100 млн євро. Мені здається, якщо брати в абсолютному еквіваленті, то Каразінський університет постраждав найбільше за інших", - говорить Кагановська.

Утім, на переконання ректорки, найбільші втрати харківської вищої освіти – це люди. "Ми втратили і втратимо стовідсотково і наших студентів, і наших викладачів. Для мене це головне. Якщо говорити про те, що зараз знищує ворог, то ворог знищує нашу освіту, майбутнє наших дітей, перспективу нашого міста, перспективу нашого університету, наш розвиток. Мені здається, що ми поки що навіть не розуміємо, наскільки ми впали. Тому що ми ще знаходимося в такому стані, що ми або ще падаємо, або ще впадемо, - говорить ректорка. – Це можна порівняти з відчуттям, що ти падаєш у ліфті. Усі обіцяють, що щось має спрацювати, зафіксувати та зупинити падіння. У мене відчуття, що в нас ще не спрацювало".

Зруйнована будівля економфаку ХНУ імені В. Каразіна

Незважаючи на руйнування та фронтовий статус Харкова, Кагановська наголошує, що ХНУ імені Каразіна – це серце міста, тому навчальний заклад нікуди евакуюватися не буде. На сьогодні заклад готується до вступної кампанії. Мультипредметний тест саме в Харкові вже хочуть складати близько 2 тисяч абітурієнтів, решта – складатимуть у більш безпечних містах, зокрема, у Полтаві.

До війни в Каразінському університеті навчалася найбільша кількість іноземців серед усіх вишів України. Після нападу Росії університет втратить значну кількість закордонних студентів, котрі наповнювали бюджет навчального закладу. "Однак вони в нас вірять. Що в нас є на відміну від інших навчальних закладів, навіть якщо мова йде про львівський університет, полтавський, у нас є рейтинг QS (QS World University Rankings). І ми знов на другому місці після Університету імені Шевченка за кількістю публікацій, Scopus. Ми все одно тримаємо своє поважне місце. Іноземці ще з нами, але не всі", - говорить Кагановська.

Університет зараз переформатоває навчальні плани, щоб за можливістю теоретичні заняття були восени, а практика – навесні наступного року. Ректорка констатує, що на сьогодні університет вже пережив два секвестри бюджету, наближається третій.

Ректорка ХНУ імені В. Каразіна Тетяна Кагановська

Утім, Кагановська вірить у перспективу українського Харкова та пропонує Міністерство освіти підтримати Каразінський університет саме в цьому питанні.

"Чи можна якось достукатися до Міністерства освіти, щоб під час розподілу бюджетних місць максимальна кількість бюджетних місць на освітні програми "українська мова і література" була направлена саме в Харків? По-перше, ми маємо школу, по-друге, у нас є центр тестування, по-третє, ми всім довели, що ми справжнє українське місто. І тим самим ми підтримаємо і Харків, і університет Каразіна. Не треба віддавати у Львів, у них і так все добре. Не треба навіть віддавати на Київ", - говорить Кагановська.

Вступна кампанія фактично стартує з 1 липня, коли починається реєстрація кабінетів абітурієнтів, початок прийому заяв – з 29 липня.

Міносвіти про харківську вищу школу

Генеральний директор Директорату фахової передвищої, вищої освіти МОН України Олег Шаров говорить, що станом на кінець травня всього по Україні зруйнований 171 заклад освіти, 1657 – пошкоджені. По Харківській області – 51 зруйнований заклад і 362 пошкоджених. "Чесно кажучи, це серйозна дуже кількість. Якщо всього в Харківській області закладів освіти всіх рівнів 1696, із них 51 зруйнований, 362 пошкоджених. Тобто, фактично, четверта частина зруйновані або пошкоджені. Найбільше дісталося школам. 49 зруйнованих з 715. По Харківській області 1 заклад вищої освіти зруйнований, 19 пошкоджених", - говорить Шаров.

Представник Міносвіти переконаний, що в Харкові вдасться провести мультипредметний текст, незважаючи на загрози обстрілів.

"Я думаю, що буде. Скажемо так, навіть пошкодження четвертої частини шкіл означає, що три чверті не пошкоджені. А враховуючи, що значна кількість харківської молоді наразі знаходиться в інших містах як внутрішньо переміщені особи, а хтось знаходиться і за кордоном, то для тих, хто залишився в Харкові, я думаю, потужностей для складання мультипредметного тесту спокійно вистачить", - зазначив Шаров.

Знищена ракетним ударом школа №17 на вулиці Академіка Павлова у Харкові

Він підкреслює, що зараз триває формування плану дій МОН України після завершення війни. "МОН буде просити фінансування і в уряду, і у Верховної Ради, безумовно. Але зараз поки що гроші ідуть фактично тільки на аварійні, саме невідкладні роботи. Ви розумієте, що сьогодні найголовніше цю війну виграти, закінчити цю війну, а потім уже будемо всерйоз відбудовувати", - підсумував Шаров.

Вступна кампанія: реєстрація кабінетів починається з 1 липня, початок прийому заяв – з 29 липня.

Розслідування бомбардувань на Харківщині

У Харківській обласні прокуратурі зазначили, що обстріли навчальних закладів у Харкові та області – це військові злочини. "Внесено кримінальне провадження за ст. 438 ч. 1 – порушення звичаїв війни", - сказав керівник Харківської окружної прокуратури Харківської області Олександр Ільєнков, коментуючи, зокрема, події в ДБТУ.

Говорячи евакуацію людей до Докучаєвського, чиновник Роганської ОТГ Радислав Руденко згадує, що по ньому росіяни вперше відкрили вогонь 25 лютого. Чоловік додає, що, незважаючи на обстріли, евакуацію з Чапаєвого робили 5-6 разів на день на приватних автомобілях чи на транспорті ОТГ.

"Звичайно, я не був зобов’язаний. Хто залишився, той, чим міг, допомагав. На щастя, у мене в родині два медики, вони мені в телефонному режимі розповідали, як рани обробляти. Одному голову зашивав. Взяв звичайну іглу, нагрів на запальничці, вставив нитку, замочену у спирті. Зашив йому голову, 11 швів зробив. Шрами є, але людина жива", - згадує Руденко.