"Якби не посадка, нам би був кінець": Як російські ракети вдарили біля житлових будинків у Харкові

Росіяни стріляли по Харкову традиційно пізно ввечері 1 липня, однак у пабліках швидко з'явилося відео, як наша ППО знищує ракету ще в повітрі. Уранці ж 2 липня снаряди окупантів таки вдарили біля промислової зони в Немишлянському районі Харкова. Прилетіли дві ракети – о 4:00 та 4:05. Місце прильотів вдалося знайти не одразу.

Побачивши журналіста, чоловік віком приблизно 55 років сам починає жартівливу розмову. "Купи каменюку за 100 рублів! Я музей думаю робити. Те, що до мене прилетіло, я буду складати на полички", - каже мешканець двоповерхового колишнього гуртожитку, що стоїть у глибині посадки.

Чоловік не хоче називати свого імені та не дає фотографувати. У старенькій цегляній двоповерхівці вибиті вікна та пошкоджені деякі двері. На умовах анонімності він дозволяє зайти до своєї кімнати. У невеличкому помешканні площею близько 15 кв.м триває ремонт, що почався до війни, посередині кімнати лежить каменюка розміром приблизно 40 на 20 см і вагою під 20 кг.

"Влетіло у вікно. Добре, що біля холодильника в мене ДСП стояло, дивися, як уї@@ло, - чоловік показує поламані перегородку та з натугою піднімає з підлоги каменюку. - Добре, що я в коридорі був".

Пошкодження колишнього гуртожитку – це наслідки розриву другої ракети, яка впала через посадку на відстані близько 30 метрів від будівлі. Після першої ракети, що впала о 4:00, всі мешканці вибігли або в коридор, або у двір.

"Коли перший раз шваркнуло, я побіг дивитися, чи немає поранених. Тому що в мене є бинти, перекис, йод, зеленка. Я побіг дивитися, чи немає поранених – і тут гахнуло другий раз. Я цю каменюку знаєш коли помітив? Через годину. Коли почав підмітати скло. Дивлюся, о, подарунок!" - говорить він.

У дворі колишнього гуртожитку зібралися четверо чоловіків – сусіди власника кімнати, куди залетіла каменюка. Чоловіки кажуть, що в цьому місці дуже чутно обстріли Салтівки, Індустріального району Харкова, однак саме в цей район російська ракета прилітає уперше.

Під розриви ворожих "Градів" (майже одночасно чути близько 40 вибухів), що лунають із Північної Салтівки, чоловіки обурюються активізацією російських окупантів. "Ми живемо де? У пансіонаті. Коли війна почалася? У лютому. А нам перший раз прилетіло сьогодні. На Салтівку скільки прильотів, а у нас тільки перший. Ми в хорошому місці", - парирує сусідське обурення власник, мабуть, найбільш пошкодженої каменюкою кімнати.

Він також закликає не скаржитися на збитки та покладатися тільки на власні сили. "Я завжди покладався тільки на себе. Те, що мені збиток зробили, я полагоджу. Я з цим впораюся. А на скільки збиток, я не депутат і не президент, я не бізнесмен, не знаю. Скло запасне є, дрова є, руки та мізки є, я можу і вікно зробити, і двері зробити. Оцінити у грошах я не вмію. Я нікуди не виїжджаю, тут живу та тут помру", - підсумовує під доволі гучні розриви чоловік.

"Я дивлюся, якби не було посадки, нам би точно був пи@@ець. Дерева затримали", - перебиває дещо пафосну промову чоловіка один із його сусідів.

Ще один місцевий мешканець на ім'я Михайло допоміг знайти самі вирви, провівши через хащі посадки. Ближчий до його колишнього гуртожитку розрив утворив вирву завглибшки приблизно 5 метрів. Це був другий вибух. Михайло одразу ж знайшов кілька уламків ракети та витягнув їх із воронки, поклавши на видному місці.

Перший вибух стався на відстані близько 50-70 метрів від цього. На місці утворилася вирва глибиною близько 3,5 метрів.

На щастя, ані в будівлі колишнього гуртожитку, ані в сусідніх приватних житлових будинках ніхто фізично не постраждав. Також, за даними Головного управління ДСНС у Харківській області, не було ніяких займань.

Із сусіднього городу на місце розривів дивиться жінка, яка приїхала переконатися, чи все гаразд із її старенькою матір'ю. "Навесні саджали, а тепер уже думаєш, чи встигнеш зібрати. Ми садимо – вони гатять, ми садимо – вони гатять. Їм все одно, куди і що кидати. Вони скинули, відзвітували – і впоралися. А те, що люди можуть загинути, вони про це не думають", - ледь стримуючи сльози, говорить вона.