У тому, що кожен українець повинен посильно допомагати армії та тим, хто постраждав від російської агресії, харків’янин Дмитро Мезєв переконаний давно. Чоловік волонтерив від самого початку повномасштабного вторгнення росії в Україну. Спочатку годував тварин, покинутих господарями у "гарячому" Харкові та навколишніх селах, а ближче до осені знайшов собі інший "фронт" робіт – взявся виготовляти невеличкі портативні "обігрівачі" для військових.

Окопна свічка в роботі / Фото: Дмитро Мезєв

Експеримент виявився вдалим

Про окопні свічки Дмитро випадково дізнався у соцмережах.

"Я сам мерзляк. Мені важко навіть уявити, як холодно буде нашим захисникам взимку в окопах чи бліндажах. Ось і вирішив, що потрібно допомагати зігріти хлопців хоча б за допомогою окопних свічок. Технологія їх виготовлення виявилася досить простою: потрібно у невеликій металевій ємності залити парафіном смужечку картону. Я подивився у You Tube, як це правильно робиться, і взявся за експериментальний зразок. У бляшанці від горошку на кухні на газовій плиті розтопив залишки старих свічок, що знайшов удома. Потім вставив картонну смужку і залишив застигати. Коли свічка була готова, пішов з нею надвір, дивитися, як вона працює", - розповідає Дмитро.

Експериментальна свічка горіла у нього 3 години. Трішки чадила, але біля неї і справді можна було погріти руки, чи розігріти бляшанку з кашею. Чоловік каже, відразу зрозумів, що такі свічки реально виготовляти вдома та передавати бійцям ЗСУ на фронт. Вирішив робити їх якомога більше.

"Кинув клич серед друзів у соцмережах, що потрібні бляшанки, парафін та картон. Розхідні матеріали знайшлися доволі швидко, до того ж у чималій кількості. Допомогли небайдужі з соцмерж", - каже майстер.

Однією із "постачальниць" стала харків’янка Вікторія Теляшенко. На той час вона була знайома з Дмитром лише заочно. Якось випадково перепостила його допис у Фейсбуці, в якому Дмитро збирав гроші на корм котам, які залишилися в Харкові без господарів. Тоді жінка допомогла йому знайти чималий донат на цю справу, так і познайомилися.

"Коли я побачила допис Діми про те, що йому потрібні матеріали для виготовлення окопних свічок, відразу зметикувала, як допомогти. Написала до будинкового чату, до батьківського чату однокласників дитини, у ФБ та інші соцмережі, що потрібні порожні металеві бляшанки, бажано невеликі, та парафін. Переглянула свої комірки, дала завдання зробити це ж саме і мамі. Відшукали чимало ємностей, та й парафіну трішки", - розповідає Вікторія.

Розголос інформації про пошуки матеріалів для окопних свічок спрацював.

"Уже за кілька днів мені подзвонила мама однокласника дитини і сказала, що у Кременчуці, куди їх родина виїхала в евакуацію, є притулок для тварин, і там можуть надати два мішки баночок з-під котячого корму, - розповідає Віка. – Зовсім скоро ці люди їхали до Харкова і привезли мені 300 бляшанок та 25 кілограмів парафіну. Цим добром забила весь багажник свого авто і відвезла Дмитру. Згодом сусід, який наразі у Хмельницькому, надіслав мені поштою 50 кілограмів парафіну".

Бляшанка для окопних свічок / Фото: Дмитро Мезєв

Волонтерка розповідає, що наразі вже чимало харків’ян долучилося до виробництва окопних свічок.

"Люди пишуть в пабліках або телефонують, і я збираю баночки та парафін там, де мешкаю, на Салтівці. Моїй мамі це "добро" охочі несуть на Холодну Гору, Дмитро сам забирає бляшанки та парафін на Нових Будинках та Павловому Полі", - розповідає Валентина.

Нюанси виготовлення дали про себе знати з часом

Виробництво свічок для військових Дмитро налагодив у власному помешканні. Задля цього з великих бляшанок з-під кави та старого чайника зробив спеціальні ємності, щоб розтоплювати там парафін. Запасся картонними коробками, які чоловік ріже на смужки й використовує, як гніт у свічках, а також парафіном.

"На підготовчу роботу витрачається багато часу, - каже чоловік. – Іноді люди пропонують мені допомогу та приносять вже нарізаний картон. Заливати бляшанки доводиться кілька разів, щоб вони були вщент повні. Це теж відтерміновує результат".

Волонтер говорить, щоб доправляти свої свічки військовим, приєднався до групи людей, які також виготовляють такі "обігрівашки".

"Роблю кілька десятків і питаю, хто їхатиме на передову, щоб передати. Бували випадки, коли відправляв поштою у прифронтові населені пункти, а військові забирали їх там", - розповідає Дмитро.

Процес розтоплення парафіну для свічок / Фото: Дмитро Мезєв

У процесі виробництва чоловік визначився, що для окопних свічок найкраще використовувати бляшанки саме з-під котячого корму.

"Вони невеличкі й тим зручні. Така свічка важить 100-300 грамів. Бійцям не важко її носити, можна покласти до кишені, а горить вона до 6 годин. Свічки в великих ємностях горять довше, але вони важкі. З собою не понесеш, тож доведеться, у разі чого, кинути і лишитися без тепла, - ділиться нюансами Дмитро. – Хлопці з передової теж кажуть, що маленькі найкращі, а ще просять такі, щоб були з кришечкою. Вони їх розпалюють, а коли бляшанка нагріється, гасять вогонь і закривають, аби не витік парафін, а потім кладуть за пазуху, щоб гріли з середини".

Вікторія, яка постачає Дмитру чимало матеріалів, говорить, що бійці дійсно радіють, коли їм привозять такі свічки.

"Мій чоловік був на фронті у 2015 році, воює і зараз. Коли дізнався, що у Харкові є таке виробництво, зрадів, сказав, що окопні свічки й справді дуже потрібні хлопцям "на нулі"", - говорить жінка.

Окопна свічка / Фото: Дмитро Мезєв

За словами майстра, обігріти такою свічкою велике приміщення, звісно, не можна, але бійці запалюють одразу кілька штук і стає тепліше. Над ними зручно гріти руки чи їжу. Головне провітрювати, бо свічки іноді чадять.

"Чи буде від свічки задимлення залежить від чистоти парафіну, а також від картону, який використовується у якості гніту. Річ у тому, що, як виявилося на практиці, не можна використовувати картон, якщо на нього нанесена фарба, бо від неї багато гару. Найкращий - найпростіший гофрований коричневий картон", - розповідає волонтер.

Щодо парафіну, то у своєму виробництві Дмитро намагається використовувати лише очищену сировину.

"Такий парафін можна придбати на ОLХ за ціною 150-200 грн за кілограм, окрім того, багато приносять люди: хтось до війни виробляв декоративні свічки й вони лишилися непроданими, хтось вдома знайшов якісь запаси. Мені для перетоплювання підходить усе. Вікторії вдається знаходити цю сировину в великих об’ємах. За нашими підрахунками, вона привезла мені до 200 кг парафіну", - говорить чоловік.

Виготовлення свічок займає у Дмитра чимало часу.

"Щотижня виділяю на цю роботу 4-5 днів. Купив собі спеціальні рукавички, щоб не було опіків під час робочого процесу. Парафін не опече, він плавиться при температурі 50-60 градусів і гарячіше я його не нагріваю, а ось опектися ємністю, що стоїть на плиті, цілком можливо", - каже чоловік.

Плита парафіну для окопних свічок / Фото: Дмитро Мезєв

"Тепла підтримка" ЗСУ буде дуже потрібна

За попередніми підрахунками, впродовж місяця Дмитру вдалося виготовити до 500 окопних свічок.

"Звісно, є люди, які роблять такі партії за один раз, але таке можливо лише в цеху на справжньому виробництві. Організувати його я не можу, тож роблю те, що під силу. Зараз, особливо ночами, в окопах дуже холодно, а взимку буде й поготів, тому кидати цю справу не збираюся", - говорить Дмитро.

Є у чоловіка під час роботи й моральна підтримка. "Мій кіт завжди крутиться поруч. Він знає, що бляшанки, які я заливаю парафіном, з-під котячого корму. Іноді здається, що хоче запитати, коли ж і хто з’їв стільки смакоти й залишив йому лише порожню тару", - посміхається він.

У чоловіка вже з’явилися учні. Майстер каже, що консультував трьох людей з Харкова та Києва, які теж хочуть долучитися до цієї справи.

"Щоб зігріти наших військових, можна використовувати речі, що роками лежать у людей на балконах і багато хто зовсім не знає, що з ним робити, - говорить Вікторія. – От зараз, наприклад, окрім бляшанок та парафіну, я збираю для підрозділу, де служить мій чоловік, непотрібні людям килими та паласи. Хлопці обіб’ють ними бліндажі - і буде не так холодно".

Готові окопні свічки та кіт майстра

Читайте також: Мінна небезпека на Харківщині: Чому мешканцям деокупованих територій варто пам'ятати про підступність ворога