"Наші позиції – поряд із військовими": Як воює харківський Полк поліції особливого призначення

Капітан поліції, помічник командира Полку поліції особливого призначення ГУНП України в Харківській області, командир екіпажу ударних БПЛА Сергій Богдановський у грудні 2025 року під Костянтинівкою отримав поранення внаслідок удару ворожого БПЛА, однак уже став у стрій. Він закликає не вірити закидам, що нібито поліція не воює.
"Наші позиції знаходяться поряд із військовими. Як піхота, так і аеропідтримка, ударні БПАКи розміщуються на рівні та разом із військовими. У даний час полк працює на Куп’янському напрямку, ще декілька пілотів FPV перебувають на Покровському напрямку", - наголошує Богдановський.
.jpg)
Він зазначає, що підрозділ забезпечується дронами за рахунок держави через ГУНП України в Харківській області. Поліцейський додає, що самостійно ППОП на 3D-принтерах виготовляє корпуси під скиди та вибухові речовини, лапки для дронів-"ждунів". Крім цього, поліцейські у власних лабораторіях готують FPV до бойової роботи.
.jpg)
.jpg)
"Кожен FPV має пройти ряд процедур передпольотної підготовки для виконання саме бойових завдань. Це важливий і дуже місткий етап роботи, тому що від того, наскільки в тебе якісно підготовлені дрони, залежить ефективність виконання бойових завдань і так само життя твоїх бійців. Оскільки людям потрібно постійно працювати з вибуховими речовинами, будь-яка помилка може призвести до трагічного результату", - говорить Богдановський.

.jpg)
.jpg)
Поліцейський наголошує, що на даний момент у підрозділу Полку поліції особливого призначення на Харківщині немає дефіциту дронів, підрозділ забезпечений на 100%. Координати цілей поліцейські як виявляють самостійно, так і отримують від суміжних підрозділів Сил оборони України.
"У мене досить багато ефективних і цікавих влучань. Найбільш цікавим влучанням (я жартую, звичайно, я так не вважаю), я завжди хотів мати гарне відео з хорошим радіогоризонтом, де я можу спуститися майже до самої землі і мати чітке красиве влучання. Мені вдалося зробити таке влучання на Дворічанському напрямку в Куп’янському районі, я влучив росіянину прямо в 21", - жартує боєць.
.jpg)
.jpg)
Офіцер зауважує, що з появою дронів виникла кіл-зона на Харківщині. Росіяни намагаються вибивати логістику та найближчий тил, де розташовані місця перебування військовослужбовців. Він констатував, що ефективність і дальність застосування росіянами БПЛА на Харківщині, на жаль, збільшується.
"Глибина вражання збільшується, і збільшується досить сильно. Я вважаю, що найбільша кількість втрат саме в логістиці. Фактично ми зараз працюємо в той час, коли максимально безпечно для життя ходити ногами і ходити якомога довше. Іноді ці дистанції можуть сягати і 20 км. І при виборі, грубо кажучи, пройти 15-20 км чи поїхати на ББМ, коли я знаю, що даний логістичний маршрут стовідсотково постійно патрулюється дронами і там є "ждуни", то все ж таки жити хочеться. Я виберу більше безпечний для себе маршрут. Тим паче, я нещодавно затрьохсотився, перебуваючи в ББМ", - говорить він.
.jpg)
.jpg)

Богдановський каже, що кіл-зона значно збільшилася за останні пів року. Зона ураження на сьогодні становить 20+ км.
Командир переконаний, що напрямок FPV розділився на дві категорії – радіоуправління та оптоволокно. По радіосигналу є обмеження фізики, існують канали, якими передається сигнал, із ними будуть "гратися" і росіяни будуть шукати дірки у РЕБ на певній ділянці фронту. Щодо оптоволоконних дронів у 2026 році ворог буде намагатися використовувати більш легкі та ємкі елементи.
.jpg)
.jpg)
"Це дозволить працювати на дійсно страшні відстані, дистанції. І також, мабуть, покращення матеріалів волокна призведе до більш ефективних уражень на значних відстанях. І зараз дрон на оптоволокні може долетіти на 50 км, це реальні відстані. Але дуже-дуже багато всіляких обставин, які можуть впливати на виконання цього завдання. Тому розмовляти про ефективність на таких дистанціях поки що важко. І слава Богу. На таких дистанціях застосування оптики не таке масове, більше застосовуються дрони літакового типу", - підсумував Богдановський.
Читайте також: Маневр чи новий наступ: що відбувається на Покровському напрямку