Маневр чи новий наступ: що відбувається на Покровському напрямку

"Батько дзвонив, плакав, умовляв не йти. Казав: "Ти дурна! Ти не розумієш, що тут відбувається". Але я вперта. Сказала, не дзвони мені, поки я не підпишу контракт", - згадує 20-річна Ліза, операторка безпілотних літальних апаратів у 25-й окремій повітрянодесантній Січеславській бригаді, розмови з рідними перед своєю мобілізацією.

Зараз дівчина служить на одному з найбільш гарячих напрямків у Донецькій області – на Покровському напрямку. Тут, за даними Генштабу ЗСУ, останній рік залишається чи не найбільша кількість російських атак і штурмів.

Бойові позиції

Головний сержант взводу розвідки та корегування батальйону безпілотних систем 25-ї окремої повітрянодесантної Січеславської бригади Максим гальмує на розбитій сільській дорозі біля зупинки громадського транспорту, де вже роками не їздять приміські автобуси. Навколо брудно і розруха. Чоловік командує вдягнути бронежилет й каску. До позицій залишається фінальний, але найбільш небезпечний ривок – із 10 км по бездоріжжю.

Він відкриває спеціальний військовий додаток, де видно з десяток червоних цяток – ворожі дрони. Це і розвідники, і, можливо, ударні дрони "Молнія". На щастя, дрони висять у парі кілометрів від нашої дороги. Тож, імовірно, вдасться проскочити. Дрони на оптоволокні, яких також у ворога дуже багато, у додатку не видно. Максим включає РЕБ, від чого в машині починає щось трошки дзижчати і загоряється лампа під сидушкою, повний привід – і ми вирушаємо.

Щоб почути звук дрона, відкриваю вікно й пильно вдивляються навколо у небо. Іноді жаху наводять великі птахи, які парять над донецькими степами. Вони справді іноді схожі на російські дрони "Молнія".

На місці швидко вивантажуємося в посадці й біжимо в укриття. У повітрі постійно чути звук дронів, але їх, на щастя, не видно. Також майже постійно працює українська та російська артилерія. Тиші на напрямку точно немає. Взводний опорний пункт 25 бригади насправді виглядає як армійська мрія – тут і перекриті й укріплені залізною арматурою окопи, і закопаний на глибині бетонний бункер зі світлом і спальним місцем. Навіть стаціонарний туалет є в окопі, але туди за армійською традицією не ходять, щоб не було зайвих запахів. У окопах дуже тепло, сухо та майже немає гризунів, від яких в армії потерпали ще рік тому.

У напівтемному окопі першою зустрічає по-юнацьки категорична і неговірка Ліза.

Бої за Покровськ

Буквально перед нашим приїздом росіяни дроном-перехоплювачем збивають "Лелеку" - розвідувальний дрон 25 бригади. На жаль, тепер побачити Покровськ із повітря не вдасться. Росіяни вже окупували місто, утім деякі позиції Сил оборони України на околицях ще є. Армія загарбників повільно, ціною великих втрат, але просувається далі. Зараз росіяни штурмують селище Гришине, що біля Покровська.

"Вони просто патрулюють нон-стоп. Перехоплювачів у росіян більше, у них всього більше", - говорить Максим. Чоловік додає, що вся фронтова система ППО росіян побудована саме на дронах-перехоплювачах. У цьому компоненті вони не відрізняються від Сил оборони України. Але глибше в тилу в росіян також можна зустріти радянські ЗРК "Стріла".

Пілот розвідувального БПЛА, боєць 25 бригади Антон, який на війні близько двох років, говорить, що не бачив нових російських дронів протягом останніх пів року. Однак, визнає боєць, окупанти змогли значно покращити характеристики вже існуючих БПЛА. "Нового, мабуть, нічого не бачив. Але вони старе дуже добре оновлюють. На ті ж самі FPV і "Молнії" вони краще обладнання ставлять, тому вони можуть далі залітати, довше летіти, зв'язок кращий. Може, додали більше частот, на які дрони можуть переключатися", - говорить пілот.

Максим же звертає увагу на масовість російських дронів. Зокрема, розвідувальних БПЛА в росіян у 2-3 рази більше, ніж у Сил оборони України. Це дає окупантам можливість активно вибивати транспорт і логістику в найближчому українському тилу. Російські БПЛА постійно висять над прифронтовими дорогами та під’їзними шляхами. Утім, ЗСУ займаються тим самим.

"Покровськ видно. Ближче на південь росіяни більш вальяжно ходять, але тільки піхота. Якщо в Покровську з’являється якась техніка – навіть якщо легковик чи квадроцикл – її намагаються в першу чергу вибити. На північ Покровська росіяни вже якщо й ходять, то перебіжками між домами, перебіжками між дорогами, щоб їх не побачили і не вклепали", - говорить Антон.

Пілот дрона звертає увагу, що після нетривалого затишшя армія РФ відновила штурми на Покровському напрямку. На думку Антона, відсутність у росіян зв’язку від американської компанії "Старлінк" дещо вплинула на використання тільки дронів "Молнія" та "Шахед", інші зміни йому не помітні.

Максим додає, що після відключення "Старлінку" росіяни припинили обстрілювати трасу із Павлограда до Петропавлівки на кордоні Дніпропетровської та Донецької областей. Водночас, останнім часом ворог став більше використовувати "Шахеди" для обстрілу лінії бойового зіткнення, а не вглиб України. "По хлопцях у Покровську постійно б’ють "Шахедами". Вони раніше ставили ці "Старлінки" на "Шахеди", зараз же дрон далеко не може літати. Вони і раніше лупили "Шахедами", але зараз дрони простіше стало заглушити, збити з маршруту тощо", - говорить Максим.

Чи буде новий наступ

Бійці 25 бригади констатують – ворог накопичує техніку та людей на Покровському напрямку. Зупинки штурмів точно не буде. Однак військові сумніваються, що саме тут буде головний літній удар. "Я можу сказати, що вони підтягують артилерію сюди. Знайденої артилерії стає більше. Постійно йде рух техніки з Покровська і у Покровськ. Вони, скоріш за все, накопичують людей і ресурси, зброю. Я думаю, що можна це назвати підготовкою до наступальної кампанії", - говорить Антон.

Попри повідомлення про нібито кризу мобілізації в РФ, військові абсолютно не бачать зменшення кількості особового кладу у армії РФ. "Штурми будуть, дочекаються, поки поля повисихають, і спробують. Є ж у них спроби техніку підігнати. Може, не через саме Покровськ, а через Добропілля полізуть. Може, іншою стороною спробують. Тут ідуть міста, а їм через поля не так резонно йти. Гришино і Шевченко КАБами закидають, може, туди підуть", - вважає Антон.

Максим звертає увагу, що на Покровському напрямку зараз немає чіткої лінії фронту. Іноді війська можуть бути перемішані, бійці ЗСУ можуть бути в тилу ворога, так само і росіяни заходять в тил до ЗСУ. Усі використовують тактику інфільтрації – просочування малими групами. "На двох паралельних вулицях можуть іти наші та росіяни. Лінії фронту як такої немає", - говорить він.

Командир роти ударних безпілотних авіаційних комплексів 25 бригади з позивним "Буржуй" говорить, що ситуація біля Покровська незмінно важка останній рік. Офіцер стверджує, що через втрату "Старлінк" росіяни мають погіршену комунікацію. "Видно, що комунікація в них погіршена. Ми постійно знищуємо їхні wi-fi-мости, погіршуємо їм зв'язок максимально. FPV-дрони їхні, звісно, починають працювати від цього гірше. Це дає нам якісь можливості логістичні, принаймні прорватися на НРК, щоб підвезти щось нашим постам, забезпечити піхотою тощо", - говорить "Буржуй".

Офіцер бачить підготовку росіян до наступу на Покровському напрямку, однак сумнівається, що це буде масований удар. Це може бути маневр для відволікання уваги.

"Збільшилася кількість FPV, удари по нашій логістиці. І з цього можна зробити висновок, що є дійсно підготовка. Але це може бути і обманним маневром. Не факт, що Покровський напрямок буде цієї весни напрямком головного удару. Мені здається, що ситуація не зміниться найближчий місяць-два. Тиск, інфільтрація, але масованого наступу я не очікую", - підкреслює командир роти.

Прокуратуру проміняла на армію

Ліза – єдина на позиції жінка, операторка безпілотних літальних апаратів. Але, говорить вона, жодної дискримінації з боку чоловіків у 25 бригаді немає, навпаки всі готові допомогти опанувати професію та навчити. Ліза пішла служити ще до оголошення заманливих контрактів із великими грошовими виплатами від Міноборони України для молоді. "Пішла в армію за батьком. Батько воює з 2016 року і теж у 25 бригаді", - говорить вона.

Дівчина займається дешифруванням – ідентифікує виявлені з повітря цілі та визначає їхні координати. Але ще кілька років тому Ліза вчилася на слідчого прокуратури та працювала тату-майстром. Найулюбленіше татуювання теж пов’язане з батьком – це його повідомлення для доньки. "Це найсерйозніше татуювання, яке я просто обожнюю. "Кохана донечка, я завжди буду поряд. Тато", - написано на руці. Про мати вона говорити відмовляється навідріз.

Ліза закликає громадян України мобілізовуватися для захисту держави або всіляко допомагати армії: "Треба бути більш свідомими. Якщо ви сидите на гражданці, то хоча би донатьте. Чи ви просто чекаєте, коли росіяни вже до дому дійдуть? Так це буде вже скоро, раз ви отак нічого не робите!".

Читайте також: "Він згорів заживо": як армія Путіна називає своїми і бомбардує великі українські міста на Донбасі