Зернова угода: Який зашморг для світу готує Путін

Відсутність публічних домовленостей із зустрічі Путіна та Ердогана не має вводити в оману, вони потрібні один одному і так само один одного розуміють
07.09.2023, 11:17 Павло Клімкін
Поділитися
Зернова угода: Який зашморг для світу готує Путін
Ілюстративне фото

Через Туреччину проходило чимало підсанкційних товарів і, схоже, це буде й далі, лише за іншими схемами. В багатьох сферах – від енергетики до туризму вони приречені домовлятися, адже інших варіантів в них небагато. Однак стосовно так званої "зернової домовленості" Путін і далі підніматиме ставки. І справа не тільки у наявності великих обсягів свого зерна. Для Кремля їжа – це майбутні енергоносії. Залежність від російських нафти і газу поступово знижуватиметься через "зелену" революцію та боротьбу зі змінами клімату. А їжа буде потрібна завжди, сотні мільйонів людей не уявляють собі трапези без хліба. Побудувати новий зашморг – нову систему залежностей – одна з ключових задач для російського керівництва, можливо навіть номер один. За продовження "зернової домовленості" Кремль хоче отримати цілу низку публічних і непублічних поступок, насамперед повернути всю систему послуг для свого експорту аграрної продукції та добрив – від зняття SWIFT обмежень з Россільгоспбанку до поновлення всіх страхових та транспортних послуг.

Причому Москва і зараз може проводити платежі через Газпромбанк, що не є під санкціями, але хоче почати руйнування всієї системи санкційного тиску. Нова система залежностей призначена не тільки для незахідних країн – подивіться, як зростає імпорт добрив в тій самій Німеччини, де дешевий газ тепер відсутній, але частина добрив це і є "сухий газ". Якщо не можна експортувати "звичайний" газ, то чому б не перейти на добрива, це навіть краще. Це далеко неповний перелік російських умов і їхнє прийняття чи неприйняття буде означати фактично продовження чи зміну стратегії Заходу щодо РФ. Тому при всій повазі до Ердогана очікувати, що саме він вирішить це питання, кепсько. Та і для Путіна, який добре розуміється на геополітиці, потрібно було "накачати" Президента Туреччини для розмов на саміті Двадцятки наприкінці цього тижня в Індії. Хочеться вірити, що це йому не вдалося і тези про африканські перевороти через нестачу зерна не спрацюють. Але турецько-африканська коаліція в Індії може отримати нових учасників і це не остання серія.

Редакція "Думки" може не поділяти позицію авторів. Відповідальність за матеріали в розділі "Блоги" несуть автори текстів.

Джерело – фейсбук Павла Клімкіна

Поділитися