Харків. Гімн людській стійкості та свободі

У місті Х., де час тече, як патока,

де тіні будівель довші за самі будівлі,

де повітря просякнуте історією і заводською, а тепер і фронтовою кіптявою,

стоїть монумент розміром з ціле місто завзятості людській.

Тут кожен будинок – свідок незламності,

кожна вулиця – літопис випробувань.

Місто, що пізнало вогонь, руйнування, а колись давно й голод,

знову повстане з руїн, як той фенікс із попелу заїжджений.

Площа Свободи – величезне море каменю,

хвилі бруківки несуть відлуння життя міста.

Тут, на просторах бетонного океану,

б'ється серце могутньо-горде вільних духом мешканців.

Харків – не просто точка на карті світу,

але втілення волі, надії, й нашої спільної віри у краще.

Місто, де минуле буде сперечатися з майбутнім вічно,

де сьогодення – лише перехід з-поміж них.

Нехай це місто не снилося поетам Риму,

нехай не оспіване воно в баладах середньовіччя.

І навіть нехай ніяка воно не столиця не перша.

Харків – симфонія сталі, скла та каменю,

гімн людської стійкості та свободи.

Джерело – фейсбук Юрія Чевордова

Редакція "Думки" може не поділяти позицію авторів. Відповідальність за матеріали у розділі "Блоги" несуть автори текстів. Кожен бажаючий опублікувати блог може звернутися до редакції сайту "Думка".