Заморозка війни на лінії фронту: Компроміс, значення якого не розуміє пересічний українець

Соціологічні опитування передбачувано фіксують зростання кількості українців, які виступають за "компромісне" завершення війни та за припинення вогню по лінії розмежування російських і українських війн. Воювати до виходу на кордони 1991 року або хоча б на лінію 23 лютого 2023 року бажає не більше 20 відсотків населення. Отже, схильність до компромісів є очевидною.

Але навіть задавати українцям такі питання означає маніпулювати їхньою свідомістю. Тому що компроміси при закінченні війни чи перемир'я по лінії розмежування військ існують виключно у фантазіях. І немає жодного значення, чи це фантазії так званого "простого українця" чи це фантазії Дональда Трампа.

Тому я задавав би людям абсолютно інші – реалістичні – питання. Чи готові вони до виведення українських військ з усієї території Донецької, Луганської, Херсонської і Запорізької областей із подальшою демілітаризацією України, її русифікацією та забороною українських національно-демократичних партій та української церкви на "вільній" території України? Чи розглядають вони можливість ліквідації Української держави із приєднанням її території до Росії? Перше – те, що ворог пропонує, друге – те, чого він прагне.

І якщо люди не бажають капітуляції, треба чесно сказати їм, що їхнє життя минатиме у довгій війні. І жодні фантазії із неіснуючими опціями виходу з конфлікту не скасують цієї простої істини.

Джерело – фейсбук Віталія Портникова

Редакція "Думки" може не поділяти позицію авторів. Відповідальність за матеріали в розділі "Блоги" несуть автори текстів. Кожен бажаючий опублікувати блог може звернутися до редакції сайту "Думка".