Китай і закінчення війни

Давайте спробуємо подивитися, а які інтереси Китаю в цій війні?
1. Китай не хоче ані поразки, ані перемоги Росії. Йому потрібна слабка Росія з центром орієнтованим на Китай. А результат цієї війни, коли обидва вважають себе переможцями - ідеальний для Китаю. Головна червона лінія - Одеса, яка має бути українською. Бо посилення Росії на Чорному морі в відносно короткій перспективі змінить баланс сил в чорноморському басейні. А це протирічить інтересам Китаю.
2. Нам потрібно відразу спростувати міф про Китай, який ледве не захопив Далекий Схід. Це брехня і зараз планів переселяти мільйони китайців в Сибір немає. На цьому етапі Китай робить ставку на викачування ресурсів, чому сприятиме слабкий центр і переорієнтація, як мінімум, частини крупного бізнесу на Китай. Це головна стратегія КНР на наступні роки. Ні про яке захоплення Зауралля мова взагалі не йде.
3. Росія в силу технологічної деградації і глибокої демографічної кризи має всього два шляхи розвитку: або спроба технологічної диверсифікації з Заходом (умова - припинення війни і хоча б видимість гри за правилами США), або сповзання в абсолютний технологічний васалітет від КНР з відповідними політичними наслідками. Путін поки вважає, що в нього є достатньо часу, щоб виграти війну і потім спробувати диверсифікуватися.
4. Чи зацікавлений Китай в закінченні війни зараз (протягом півроку)? Відповідь на це питання нелінійна, як багато хто вважає. Війна в Україні є частиною більш складної гри, де російські ресурси і технологічний васалітет є лише вагомою, але частиною. Які ще є частини цієї гри?
- Безпека в Європі, яку може гарантувати Китай через тиск на РФ. В обмін на це Китай хоче розуміти правила торгівлі з ЄС і як він буде заробляти на цій торгівлі;
- Правила торгівлі з США і як Китай буде заробляти на цій торгівлі;
- Правила гри в Африці, і як Африка буде розділена між головними гравцями (США, Китай, Франція, Росія, Британія);
- Правила гри в тихоокеанському регіоні і як будуть влаштовані ці самі правила гри.
- Питання ядерної безпеки і недопущення прямих воєнних конфліктів між США та Китаєм.
Це не вичерпний, але важливий перелік питань, які впливатимуть на закінчення нашої війни.
5. Все це, як мінімум зараз, не поділ світу, як багато хто собі вважає. Це вироблення складних правил гри в світі, де два гегемони не збираються воювати (як мінімум, в наземних операціях) за своїх союзників. І це світ в якому на сьогодні ні США, ні Китай не пропонують струнких ціннісних концепцій.
В цілому ми входимо в перехідний період, де, на жаль, цінності не відіграватимуть вагомої ролі, а ситуативні союзи будуть вагоміші за довготривалі домовленості.
Із плюсів: Китай і США приречені домовитися. А відтак тема України стане частиною домовленостей по Європі.
Повторю лише те, що багато місяців пробую донести: без нормалізації стосунків з КНР гру гратимемо не ми, а багато в чому за нас.
Джерело – фейсбук Вадим Денисенка
Редакція "Думки" може не поділяти позицію авторів. Відповідальність за матеріали в розділі "Блоги" несуть автори текстів. Кожен бажаючий опублікувати блог може звернутися до редакції сайту "Думка".