Телефонне шахрайство. Нові технології та перевірені способи обману

Доходи від діяльності шахрайських "офісів" в Україні можуть сягати 1 млрд дол. на місяць. Експерти кажуть, що цей бізнес посідає друге місце після економічних злочинів, випереджаючи навіть наркоторгівлю.

Кол-центри або контакт-центри – це вид діяльності, спрямований на обробку вхідних та вихідних звернень громадян від імені державних структур, комунальних служб чи комерційних організацій.

Сьогодні ця сфера вийшла далеко за рамки простих телефонних дзвінків і є інтегрованими системами, які взаємодіють з населенням через дзвінки, SMS, месенджери, соціальні мережі, чат-боти та електронну пошту. Але через постійні скандали у ЗМІ, пов'язані з шахрайськими організаціями, більшість громадян представляють "колл-центр" як збіговисько аферистів з телефонами, які зібралися в одному приміщенні лише з однією метою – у будь-який витончений і хитромудрий спосіб виманити у довірливих громадян якомога більше грошей.

Незважаючи на регулярні викриття та затримання телефонних шахраїв, цей вид злочинного бізнесу продовжує успішно функціонувати. Його стійкість та процвітання забезпечують відразу кілька факторів.

Низький рівень фінансової грамотності та довірливість населення

Люди продовжують сприймати телефонний дзвінок як достатню основу для здійснення фінансових дій.

Середньостатистичний громадянин не знає, які дані дійсно потрібні банку, чи має право співробітник запитувати код із SMS і чи державна установа може вимагати переказу грошей на "безпечний" рахунок.

Якщо співрозмовник знає ім'я людини, звертається щодо нього на ім'я, називає банк, номер відділення чи інші реальні відомості, дзвінок починає сприйматися як офіційний.

Заступництво та корупційні зв'язки всередині правоохоронної системи

Нещодавні підозри у заступництві шахрайським кол-центрам, висунуті антикорупційними органами щодо представників Офісу генерального прокурора України, показали, наскільки тісними можуть бути зв'язки між злочинним бізнесом та правоохоронною системою. Тисячі людей за останні роки постраждали від шахраїв, а до схем, внаслідок діяльності яких вони втратили свої заощадження, причетні посадовці правоохоронних органів.

Поки шахрайські колл-центри можуть розраховувати на заступництво всередині правоохоронної системи, боротьба з ними лише імітацією діяльності.

Сучасні IT-технології та методи соціальної інженерії

У розпорядженні шахраїв знаходяться технології заміни телефонних номерів, IP-телефонія, бази персональних даних, підроблені сайти та інші інструменти, що дозволяють імітувати роботу банків, державних установ та великих компаній.

Окрему загрозу становить використання дипфейків та генеративного штучного інтелекту. Технічні засоби дозволяють імітувати голос, зовнішність і навіть манеру мови іншої людини.

Так само важливу роль грає соціальна інженерія – маніпулювання психологією людини.

Постійне вдосконалення шахрайських схем

Дії шахраїв постійно адаптуються, а їхні "засоби виробництва" - удосконалюються.

З останніх нововведень: шахраї не прагнуть досягти своєї мети вже в ході першої телефонної розмови, а про "гроші" та "рахунки" взагалі не заходить.

Під час первинного контакту вони не запитують паролі або PIN-коди, а обмежуються встановленням довірчих відносин з потенційною жертвою та збором інформації, необхідної для подальших дій. Початковий дзвінок виглядає абсолютно нешкідливим і принципово позитивним: той, хто телефонує, представляється, наприклад, співробітником комерційної організації або державної установи, соціальним працівником або інтерв'юером, який проводить соціологічне опитування, і отримує загальні відомості, які згодом використовуються для підвищення переконливості шахрайської легенди.

Через час слідує другий дзвінок, наприклад, уже від представника банку, поліції, соціальної служби або з "міжнародної благодійної організації" - залежно від отриманих даних. Той, хто дзвонить, навіть може посилатися на попередню "довірчу розмову" і використовувати отриману раніше інформацію. Далі йде стандартна інформація про можливу гуманітарну допомогу або державну підтримку, "грошовий переказ з-за кордону" або навіть виграш у якійсь "кеш бек лотереї". У варіанті з "несподіваним поліпшенням матеріального становища" можливий навіть невеликий грошовий переказ на підтвердження. Створюється правдоподібна та логічно пов'язана історія, під впливом якої людина може підтвердити запит на автентифікацію, ввести коди авторизації або відкрити надіслане шахраями посилання.

Такий підхід – двоетапна телефонна комбінація застосовувався у харківських кол-центрах ще на початку "нульових".

Комбінація з поділом ролей операторів у Харкові

На початку "нульових" у Харкові починають з'являтися перші контакт-центри, які обслуговують абонентів мобільних операторів та приймають звернення з питань комунального господарства.

Можливість масово взаємодіяти з людьми по телефону швидко оцінили не лише легальні компанії, а й шахраї, а також недобросовісні продавці. Телефон стає зручним інструментом впливу на потенційних жертв та покупців, а формат колл-центру дозволяв вибудовувати спілкування за заздалегідь продуманими сценаріями та добиватися потрібного результату, не зустрічаючись із людиною особисто.

Перший шахрайський центр було організовано в одному з міських бізнес-центрів у 2001 році. Діяльність: телефонні продажі, прийом та обробка замовлень, що надходять після телевізійної реклами.

Центральними телеканалами на той час йшла досить агресивна реклама сумнівних засобів для схуднення, від облисіння та імпотенції і навіть диво-таблеток від алкоголізму. Усі ці речовини були невідомого походження і принципово не мали будь-яких сертифікатів. Завданням операторів був продаж цих засобів за максимальною ціною. Верхньої планки для ціни просто не було, вона залежала лише від "таланту" та нахабства телефонного продавця, була обмежена лише мінімальна ціна. Але навіть мінімальна дозволена вартість була в 20-30 разів вищою від закупівельної ціни. Оператори працювали за відсоток від продажу.

Крім "цілющих" біологічно активних добавок, у харківському кол-центрі з якоїсь дивної забаганки організаторів цього бізнесу продавали ще й парогенератори.

На початку 2000-х на телебаченні активно рекламували італійський побутовий прилад Vaporone. Багатьом глядачам запам'ятався рекламний слоган італійською мовою: "Vaporone, pronto pulito!". Пристрій позиціонувався як компактний парогенератор, здатний замінити домашню хімчистку, за його допомогою пропонувалося чистити килими, м'які меблі, плитку і навіть одяг.

Якщо продаж коштів для схуднення та боротьби з облисінням йшов відносно стабільно, то інтерес до парогенераторів швидко згас. Продаж "Vaporone" незабаром практично зупинився. Однак саме з цим приладом у Харкові у "нульових" з'явилася схема телефонних продажів, яка разюче нагадує методи роботи сучасних шахрайських кол-центрів.

Персонал для таких центрів набирали за оголошеннями в газетах і навчали "з нуля". При цьому вакансії для претендентів описувалися як "робота на складі", "робота в офісі" або "дистанційний продаж".

Після випробувального терміну "в роботі" залишалися ті, хто умів грамотно і впевнено вести розмову, мав необхідні здібності і мав певні моральні якості. Залучати до "телефонного" бізнесу професійних шахраїв, яких у Харкові в ті роки вистачало, ніхто не прагнув. Понад те, досвід участі у реальних аферах швидше вважався недоліком, ніж перевагою.

2003 року саме харківський професійний вуличний аферист, а на той момент "консультант" кол-центру з продажу "Вапароне", вигадав комбінацію з поділом ролей операторів.

Використовувалися бази телефонних номерів – метод так званого гарячого продзвону. Номери всіх, хто дзвонив по рекламі, зберігалися в базі, навіть якщо людина не купувала.

Спочатку дзвонила дівчина-оператор, яка представлялася секретарем керівника генерального представництва "Вапаране" в Україні. Її завдання полягало в тому, щоб офіційно та максимально пафосно представити свого "боса".

— Зараз із вами говоритиме керівник генерального представництва!

Після обов'язкової театральної паузи до розмови вступав другий оператор.

- Доброго дня! Я керівник генерального представництва фірми "Термозетта" в Україні, виробника приладів "Вапароне". Насамперед дозвольте привітати вас із виграшем від імені українського представництва та генерального офісу компанії. Ви стали переможцем щорічної заохочувальної лотереї серед покупців наших побутових приладів та виграли тижневу оплачувану поїздку до Мілану з відвідуванням пам'яток та генерального офісу компанії. Поїздка запланована за два тижні. Якщо буде потрібно, ми допоможемо вам з оформленням документів для в'їзду до Італії.

Усе це вимовлялося впевненим, добре поставленим начальницьким голосом. Жодних сумнівів у серйозності того, що відбувається, не виникало.

Потім був перехід до формальностей.

— Оскільки у нас збереглися лише номери клієнтів, для оформлення документів нам необхідно уточнити серійний номер приладу. Продиктуйте його, будь ласка.

На іншому кінці дроту виникало замішання.

— Але ж ми його не купували! Тільки дзвонили та цікавилися!

- Як же так? Мабуть, сталася помилка. Дуже шкода… Але, в принципі, поїздка ваша, виграв саме ваш телефонний номер. Давайте вчинимо трохи інакше. Я зараз переключу вас на секретаря. Продиктуйте їй свою адресу і кур'єр зможе доставити парогенератор вже до кінця дня. А серійний номер придбаного вами приладу я внесу до документів заднім числом.

Усього вам гарного! Ще раз вітаю та сподіваюся особисто побачити вас через два тижні у Мілані. Зараз перемикаю вас на секретаря. Тільки не відкладайте покупки. Дякую!

Далі у розмову знову вступала дівчина-оператор – "секретар", приймала адресу та оформляла замовлення.

Звичайно, в порівнянні з сучасними телефонними аферами ця історія виглядає майже невинною, як дрібне обважування покупця на провінційному базарі. Зрештою, за свої гроші людина отримувала цілком якісний побутовий прилад, хай і за завищеною ціною. Деякі з цих парогенераторів справно працювали ще довгі роки.

Але значення цієї історії полягало не так у самому способі продажу, як у принципі організації обману. Один оператор встановлював контакт і довірливі відносини з потенційним покупцем, інший використовував інформацію, щоб продовжити розмову та підштовхнути людину до покупки. Кожен виконував свою роль, а вся комбінація будувалася на послідовній дії на співрозмовника. Саме такий принцип багатоетапного обману виявився затребуваним у наші дні.

Читайте також: Схема "клофелін". Кримінальна історія Харкова, найнебезпечніші місця