Президент Асоціації роботодавців Олександр Чумак: ТОП-3 бізнесів, перспективних для інвестування в Харківській області
Ще на початку вересня 2022 року більше третини території Харківської області було окуповано регулярною російською армією та підконтрольними їй формуваннями "лнр" і "днр". Майже всю територію регіону окупанти обстрілювали ствольною артилерією та ракетами. Земля сільськогосподарського призначення у найбільш родючих частинах області була замінована. З огляду на неможливість вести бізнес на Харківщині, економічне життя тут майже зупинилося.
Поступове, не в усіх галузях, але відновлення господарства почалося після деокупації. На цьому шляху було багато перепон. Зокрема, до квітня 2023 року Харківську область вважали "червоною", тому тут не було ані банківського кредитування, ані грантів.
Яка зараз ситуація із бізнесовою активністю в Харківській області, чи продовжує виїжджати бізнес, чи залишилася корупція, чи запрацювали програми кредитування, що дало підприємцям включення до мінрегіонівського переліку областей, де тривають бойові дії, а також які зараз найперспективніші бізнеси на Харківщині, в інтерв’ю виданню "Думка" розповів президент Асоціації приватних роботодавців Олександр Чумак.
Одразу про головне: що зараз із корупцією в Харківській області?
- Скажу чесно, у нас запитів на корупційні прояви, крім блокування податкових накладних, не надходило від членів. Питання податкових накладних вже три роки триває, останнім часом, десь півроку тому, воно загострилося, незрозуміло, чому. Самі підприємці казали, що після блокування їм надходили запити в "Телеграм", контактні ж дані є, з не дуже добрими пропозиціями. Ми на таке реагуємо дуже просто – звертаємося офіційно до податкової з усіх питань, вирішуємо питання тільки офіційно. Я рекомендую ніяких неофіційних моментів, тим більше, що в нас усі підприємці давно вже працюють у білу, давно вже ніхто не займається питаннями уходу від податків, уже давно всі це переросли і розуміють, що це дорожче.
Дуже багато питань із боку бізнесу до податкової. З листопада 2022 року ми працюємо над тим, щоб вносити зміни до постанови Кабміну №1165, яка по суті запроваджує критерії блокування, щоб їх спростити і цю проблему вирішити. Але, на жаль, ця проблема досі існує. Періодично вона то збільшується, то зменшується. Зараз за зворотнім зв’язком деякі підприємці кажуть, що стало частіше.
До митниці є питання?
- До митниці питань немає, якщо ми не кажемо про ввезення гуманітарної продукції – авто і так далі. Там проблеми з оформленням. Оскільки ми зараз є тупикова область, то зрозуміло, що в нас своєї митниці особливо немає. Але є бізнес, який займається експортом. Щонайменше рік я не чув питань до митниці стосовно комерційних вантажів.
Верховна Рада прийняла закон №8401, який з 1 серпня повертає податкові перевірки. Чи це посилить дисципліну серед підприємців, чи навпаки посилить корупційну складову, про яку Ви казали?
- Там до 1жовтня перенесено штрафи за порушення застосування РРО. Насправді дуже дивно виглядає, що зміни ці прийняли ще до завершення бойових дій, закінчення військового стану. Прийняття рішення було помилковим в аспекті, коли дозволили суб’єктам, що знаходиться на загальній системі оподаткування, переходити на 2% без ПДВ і 10 млрд грн доходів на рік. Незрозуміло, звідки взялося 10 млрд, вони потім це відмінили, але сам факт, що дуже швидко туди заскочили, в тому числі, деякі мережі…
Сама пропозиція ввести спеціальний податковий режим на період війни правильна, але зроблено було криво. Не потрібно було робити 10 млрд грн, це величезна сума. Треба було якось розділити. По-друге, було питання до ПДВ. Компанії, які перейшли на 2%, втратили можливість отримати податковий кредит. Відмінили перевірки і штрафи, обов’язковість використання РРО - це було дуже правильно.
Те рішення, яке було прийнято зараз, було ухвалене поспішно, вже точно скажу. Уже навіть деякі ініціатори мають сумніви. На жаль, коли готувався меморандум із МВФ, дуже сумнівним виглядало саме скасування податку 2%. Його скасування, наприклад, для ФОП, абсолютно ніяким чином не збільшує надходження у Державний бюджет. Було би правильно скасувати цей податок для юросіб, які були на загальній системі оподаткування, а для ФОПів залишити.
Передчасне рішення. Третя група ФОПів, які перейшли на 2%, вони втрачають цю можливість. І ця можливість повертає їх до "стелі" річного доходу, вони вище не будуть стрибати. Я би додав їм можливість більшого доходу за умови, що вони перевалюють через стелю 3 групи – це 7 із чимось мільйонів. Тобто це можливість для зростання.
Фото тут і нижче - Фейсбук Олександра Чумака
Перевірки зараз вводити… Ми ж розуміємо, що податкова нереформована і продовжує працювати за схемою, коли спускаються плани зверху вниз і наповнення бюджету можливо тільки через тиск на платників податків. Розуміючи, що в нас податкова скорочена, там залишилося близько 30 тисяч податківців, якщо будуть із Києва впливати на план, давати вказівки, тоді податкова буде вимушена йти на перевірки і просто штрафувати, тому що саме штрафами можна наповнити бюджет.
Використання касових апаратів, РРО так званих, до сих пір є спірним з точки зору боротьби з тіньовою економікою. Навіть МВФ у 2017 році погодився з висновками, які їм надали, про те, що введення РРО не є срібною кулею для боротьби з тіньовою економікою. Але одночасно ми починаємо кошмарити мікробізнес і збурювати його. Навіщо це в період повномасштабної війни?
Немає сенсу зараз запроваджувати штрафи. Дуже багато помилок у підприємців через війну. Хтось несвоєчасно подав звіт, хтось несвоєчасно заплатив податок, але вони платять їх, вони здають звіти. Зараз у нас буде питання, що будуть штрафувати за порушення. Але там є єдине позитивне рішення, яке зробили, це зафіксували прямою нормою закону звільнення від штрафів за порушення, здійснені у період з 1 січня 2022 року до 1 жовтня 2023 року. Раніше такого фіксування не було, була норма, яка трактувалася двозначно податковою. Усі аудитори, бухгалтери і юристи казали, що ця норма говорить про те, що після закінчення воєнного стану податкова прийде і нарахує вам штрафи "заднім числом".
Чи є в законі винятки щодо Харківської області, на території якої досі тривають бойові дії?
- Немає ніяких винятків, на жаль. Але у нас один з принципів побудови податкової системи говорить про те, що в кордонах країни не може бути окремих преференцій для окремих регіонів. Цей підхід треба тимчасово змінити, тому що в нас війна. У нас є регіони, які дуже сильно постраждали, і бізнес, який веде діяльність на свій страх і ризик у цих регіонах, несе додаткові витрати, які більше, ніж в інших регіонах.
Чи є кроки держави, щоб повернути бізнес на схід і південь України? Якщо такі кроки є, то які вони?
- Із вересня 2022 року, коли ми вперше провели опитування і зрозуміли, що частина бізнесу вже не повернеться, вони прийняли таке рішення, ми зрозуміли, що треба реалізувати заходи, які будуть змінювати цей стан і бізнес буде або не приймати рішення про неповернення, або той, хто прийняв таке рішення, його змінить.
Найважливішою проблемою тоді була безпека. Мабуть, до березня 2022 року це питання стояло дуже гостро, були дуже великі обстріли. До вересня у нас була часткова окупація області. Наступне питання, яке турбувало бізнес, було відновлення. Будь-яке відновлення потребує коштів. Тобто зруйнування, знищення, пошкодження обладнання, якесь обладнання було в окупації, щось вивезли. Щоб відновити діяльність, бізнесу потрібні гроші.
Перше, що ми зробили, ми звернулися до Кабінету міністрів щодо відновлення доступу бізнесу до державних грантових програм. 30 березня 2023 року Кабмін прийняв рішення, вніс зміни до порядку доступу підприємців до цих коштів, і з 1 квітня в нас є доступ. Після цього стався зсув і по програмі 5-7-9%. До цього банки вважали, що ми – "червона зона" і не схвалювали нові кредити за цією програмою. Навіть зараз є деякі проблеми, але вони вже на стадії вирішення. Наприклад, банки готові застосувати свої інструменти для покриття військових ризиків. Ми відновили кредитування.
Але на сьогоднішній день не існує ніяких регіональних програм. У міській програмі є позитив, деякі зміни відбулися, вони запускають грантові програми. Обласна програма не працює. Чи частково опитали деякі громади. Усі опитані громади не мають діючих програм сприяння розвитку підприємництва або відновлення та повернення бізнесу.
Тобто в Харківській області почали давати і гранти, і кредити?
- Так, дійсно! Із 1 квітня ніяких немає проблем. Ми зараз знаходимося в умовах, у яких знаходиться весь бізнес України.
Нещодавно в Харківській області тривала дискусія щодо того, чи потрібно вносити частину регіону до переліку територій, де тривають або можливі бойові дії. Зрештою рішення було ухвалене і частина області потрапила до цього переліку територій. Чи це полегшило життя бізнесу?
- Я не знаю поки що ситуацію, я промоніторю її. Нам дуже важливо було, щоб нас не викинули знову з державних програм фінансування. Ми коли лобіювали ті зміни, спочатку пішли цим простим шляхом, щоб нас виключили з переліку областей, тому що всі громади Харківської області входили до переліку територій, на яких у 2022 році велися бойові дії.
У квітні цього року рівні безпеки для переліку територій розділили на два типи. У нас з'явилися, окрім територій, де ведуться бойові дії, ще й території можливих бойових дій. Коли ми лобіювали зміни на початку року, в нас відбулося кілька зустрічей. Один із юристів Офісу бізнес-омбудсмена сказав: "Хлопці, ви не можете добиватися виключення з переліку, тому що до цього переліку прив’язані всі інші пільги і можливості для регіону". Наприклад, додаткові соціальні виплати для ВПО, для людей, які постраждали, субвенції на відновлення житла, дуже багато іншого. Ми зрозуміли, якщо ми виключимо з переліку, то в нас може бути велика проблема у соціальних питаннях. Тому ми зробили так, щоб обійти виключення зі списку, щоб внесли зміни у порядок надання цих грантів, де була би прописана можливість доступу до державних фінансових програм. І саме так було прийнято рішення.
Тепер пояснюю щодо податку на землю. Ця дискусія йшла ще з літа 2022 року, коли бізнесу приходили повідомлення від податкової щодо необхідності сплати податку на землю. Для нас це було дуже дивно. Ми намагалися з'ясувати, в чому справа, чому за наявності норми в Податковому кодексі, вона не застосовується. Ми поставили це питання напряму податковій, представник податкової служби сказав, що вони підпорядковуються Міністерству фінансів, тому будь-які переліки, які складає Мінреінтеграції для них не є керівним документом. Для цього повинна бути або пряма норма у Податковому кодексі, яку вони будуть застосовувати, або розпорядження Міністерства фінансів у вигляді порядку застосування цієї пільги для регіонів.
Який тоді був сенс включати Харківську область до переліку територій, де ведуться чи можуть вестися бойові дії?
- Тепер найцікавіше. Ми коли з цим розбиралися, я зрозумів, що прийняття рішення складати перелік регіонів, де ведуться бойові дії, до якого прив'язуються одразу всі можливості, пільги, державні фінансові програми, було помилковим із самого початку. Тобто якщо ми втрачаємо податкові пільги, ми отримуємо доступ до грантів. Якщо ми отримуємо доступ до грантів, втрачаємо податкові пільги. Якщо нас викидають зі списку, тоді люди, котрі отримують додаткові виплати, допомогу на території, де ведуться бойові дії, вони їх втрачають. Це із самого початку було помилковим рішенням. Такі переліки треба було зробити окремо для всіх цілей застосування окремо: соціальні виплати, податкові пільги, доступ до державних фінансових можливостей. Але так було простіше за все – зробили один перелік, який використовувався для усіх цілей.
Але ж все рівно не спрацювало. Виходить, що є два паралельні переліки, які між собою не синхронізовані.
- Не спрацювало. У квітні нам вдалося пролобіювати включення додаткової норми в Податковий кодекс, яка була проголосована, щодо того, що податкова повинна підпорядковуватися перелікам, які складає і Мінреінтеграції. Законопроект №7632.
Тепер і перелік Мінекономіки, і Мінреінтеграції впливають?
- Ні. Як раз на той момент внесли новий перелік, який називається "Території можливих бойових дій", який уже не підпадав під цю норму, яку прийняли. Ми постійно наздоганяли і не змогли наздогнати. На сьогоднішній день є ініціатива, яку вже обговорили на рівні Торгово-промислової палати, яка пропонує внести вже в Податковий кодекс норму, що чітко регламентує застосування Державною податковою службою цієї пільги. Інше питання, як це поширити на 2022 рік. У нас дуже болюче питання в регіоні саме 2022 рік, тому що прийшли повідомлення щодо сплати саме за 2022 рік. А у бізнесу або зруйноване приміщення, там про податок на нерухомість не може йти мова, або заміноване поле. У бізнесу була окупована територія у 2022 році, а він має сплатити податок на землю. Як це може бути?
Тоді як вплинуло на бізнес включення територій до переліку громад, де ведуться або можуть вестися бойові дії?
- Я не можу сказати, поки не розумію. Ми тепер самі будемо вивчати, як це буде застосовуватися, як це буде впливати. Мені дуже важливо, щоб нас знову не викинули із державних програм фінансування, бо ми 3 місяці витратили на те, щоб туди повернути бізнес.
Ми це обговорювали на зустрічі з віце-прем'єр-міністром – міністром економіки Юлією Свириденко. Ми підняли ще раз це питання, я наголосив на тому, що у випадку включення в цей перелік нам дуже важливо застосування податкових пільг, але не виключення з державних програм фінансування.
Читайте також: Гендиректор ХДАВП Олександр Кривоконь: Харківський літак Ан-140 може повернутися в серію за однієї умови
Чи є діалог системи і бізнесу?
- Скажу, як було. До осені в принципі ніхто не займався економікою регіону. Остання комунікації звучала так: нам би пережити зиму. Зиму пережили. Із березня ми активно намагалися комунікувати. У нас, до речі, дуже класно виходило напряму з Києвом комунікувати, ніж з областю. Але приблизно з травня відбулися деякі зміни на краще. Із останнього, це взагалі круто було, на тому тижні приїздила Юлія Свириденко. Там ми спілкувалися на дійсно болючі теми бізнесу в регіоні. Ми проводили фокус-групи та опитування серед підприємців, тому ми знаємо, що болить. По-друге, на наступний день прийшов запит із дорученням Свириденко зібрати конкретні пропозиції для ініціації і їх прийняття у виді законів чи програм. Зараз ми збираємо, у нас уже є 10 пропозицій. У нас топ проблема вже зараз не безпека, а доступні гроші. Це показник того, що бізнес відновлюється і йому для цього потрібні гроші. Друге питання – це програми. Проблемою залишається бронювання і можливість відряджень із бізнесових питань. Є компанії, яким це життєво важливо, вони повинні обслуговувати те обладнання, яке вони поставляли в Європу. Зараз у нас є така цікава комунікація.
Місто Харків трошки виокремлю, тому що така комунікація в нас із жовтня, коли відбулася перша конференція, яку ми ініціювали. Наступного дня ми вже комунікували з департаментом щодо рекомендацій, вони вносили зміни до міської програми, яку запустили. Вона суттєво відрізняється від програми 2021 року, вона скорочена через брак коштів, але в місті – єдина програма, яка на сьогоднішній день працює. Вона там не дуже широка, ми розуміємо, але ми працюємо і будемо працювати над тим, щоб на наступний рік внести пропозиції більш широкі, у нас уже буде повна карта потреб бізнесу, тому що ми ще будемо проводити опитування восени, будемо розуміти зміни в настроях бізнесу, щоб підсилити можливість через місцеву програму. У нас є велика надія, що обласна рада також прийме свою програму на 2024 рік.
Зараз дуже ослабли східні та південні регіони і навпаки посилилися західні і деякі центральні. До чого може призвести економічний дисбаланс по території України?
- По-перше, ми маємо дуже загрозливу тенденцію у майбутньому. Вона пов’язана з наповненням місцевих бюджетів. Зараз ці бюджети живуть у першу чергу за рахунок ПДФО з військових. Ми ж розуміємо, що це не буде вічно і в якийсь час ці надходження впадуть знову. Резервом для місцевих органів самоврядування у наповненні дохідної частини бюджету є тільки місцевий малий бізнес, який створює робочі місця. Перша стаття доходу практично у всіх громад була ПДФО, друга – єдиний податок, третя – податок на майно (земля та нерухомість), у громадах, де є, наприклад, видобування газу – це рента.
Зараз дуже важливо підняти питання раннього відновлення, щоб стимулювати повернення бізнесу, який виїхав, стимулювати відновлення бізнесу, який залишився, і його стрімкий розвиток. Треба знайти нові ніші, нові смарт-спеціалізаії, які будуть розвиватися у громадах, тому що ми ж розуміємо, що, наприклад, Харків – уже точно не містом студентів і ми втратили дуже суттєву частину людей, які витрачали кошти в кафе, ресторанах, велнес-центрах, фітнес-центрах, барбершопах тощо. Частково молодь витрачала кошти на оренду житла. Ми втратили ¾ it-спеціалістів, які витрачали 80% своїх доходів тут. Зараз у них середня зарплата біля 2700 доларів. Ці доходи ми втратили. У нас є суттєве падіння. Наприклад, по єдиному податку в нас падіння десь 15%, причому дуже важливо, що це падіння у порівнянні з попереднім роком, а не з планом. А якщо з планом, то падіння ще більше – десь до 30%. У нас в 2,8 разів падіння по податку на землю, на нерухомість. Це показник, що бізнес не може сплачувати цей податок. Тому нам важливі програми повернення бізнесу, відновлення бізнесу.
Нам важливо повернення висококваліфікованих спеціалістів, бо це висока середня зарплата по регіону. У нас компанії, які релокувалися і які займалися виробництвом, вони у першу чергу забрали з собою спеціалістів. Висококваліфіковані працівники з високими зарплатами зараз працюють або в центрі України, або на заході. Треба їх повернути.
З іншого боку у нас уже майже 500 тисяч переселенців. Ми зараз перше місце по Україні посідаємо за кількістю переселенців. Ми вивчали питання переміщення і з'ясувалося, що у нас падіння кількості населення відбулося за рахунок переміщення зі сходу регіону на захід і з Харкова на захід області. Падіння у місті Харкові відбулося набагато більше, ніж в області загалом. Тобто населення розподілене у західних громадах області. Як їх повернути? Це робочі руки. Частина людей не знаходить роботи у громадах, тому що їх багато. Вони живуть за рахунок накопичень, соціальних виплат і гуманітарної допомоги. Багато населення в нас маргіналізується і не має стимулу до активної економічної діяльності.
Наступний ризик. Я називаю це сильний тил. Сильний тил – це питання, яке дуже важливе для нашого регіону тому, що ми є східним форпостом. Біля нас проходить лінія фронту, біля нас проходить кордон із країною-агресором. Нам дуже важливо, щоб тил був сильний. Тобто сильний бізнес, який сплачує податки у місцеву громаду і додатково підтримує наших військових. Це стійкість.
У нас дуже велика кількість ветеранів, які будуть повертатися, і нам дуже важливо їх працевлаштувати. Вони повинні залишитися тут, тому що це знову ж таки стійкість регіону. Якщо відбудеться поновлення вторгнення, то перші люди, хто візьме зброю – це ветерани. Вони візьмуть зброю і будуть захищати регіон. У них тут родина, у них тут буде робота, у них тут є громада, у якій вони живуть, вони мають бойовий досвід. Тому в нас є велике питання, яким чином і цих людей, коли вони повернуться із війни, залишити саме тут. Не вирішення цього питання може бути загрозою безпеки у майбутньому.
Ще одне – демографія. У нас найбільш активна частина населення виїхала – це молодь із дітьми. Якщо в нас безпека буде не на належному рівні, то ми втрачаємо офлайн-освіту. Людям, у яких є діти, потрібно, щоб вони навчалися або були десь у дитячих садках. Тому в нас буде одразу виникати питання з демографією, у нас буде регіон пенсіонерів, яких треба забезпечувати. Дуже велике питання, як повернути економічно активне населення.
І сільське господарство. Дуже важливо – продуктова безпека. Війна дуже сильно вплинула на продуктову безпеку в усьому світі. Те, що Україна за 2022 рік зробила новий рекорд із постачання зернових, не означає, що в подальшому так буде. Можливо, нам доведеться скоротити ці поставки, щоб забезпечити продуктами власне населення. Для цього треба мати дуже сильне сільське господарство в регіоні, яке працює і переробляє сільгосп продукцію у готові продукти харчування.
Крім цього, людина йде за належним рівнем заробітних плат. Якщо середня заробітна плата, наприклад, у Кропивницькому вище і там безпека вище, то, зрозуміло, людина рано чи пізно переміститься саме туди.
Як має харківська місцева влада конкурувати за бізнес із західними і центральними регіонами?
- Перше: відновити діяльність регіональних програм, які, можливо, є, але не працюють. Чого повинні стосуватися ці програми? Це доступ до ресурсів, будь-яких фінансових ресурсів ніколи не буде забагато, їх потрібно постійно нарощувати. Друге – це підтримка місцевого виробника. Це інструмент зараз для повернення бізнесу. Якщо я – харківський бізнес, виробляю харківську продукцію і в мене вдома почали підтримувати саме харківського виробника, то я, скоріше за все, буду зацікавлений повернутися. Яким чином підтримувати? Перше – це промоція, просто пряма реклама, це підтримка участі в міжнародних виставках для просування цієї продукції за кордоном, це просування продукції в інших регіонах України. Це також формування визначеності. Бізнес повинен розуміти, де він знаходиться в ланцюгах доданої вартості в регіоні. Якщо я, наприклад, виробляю упаковку, то я повинен розуміти, що в регіоні є компанії, які цю упаковку будуть купувати.
Стратегія області, яка була розроблена у 2021 році, - вона вже застаріла, її треба переробити, врахувати стан економіки і зовнішній вплив, розробити нову стратегію, яка формує нові сенси. Ми повинні продовжувати підтримувати IT, ми повинні підтримувати інновації, конкретно, мілітарі-тек. Усе, що виробляється для армії, тестується дуже швидко, можна удосконалити і підвищити якість. Ми повинні це підтримати, тому що це будуть купувати в усьому світі, оскільки це випробувано в боях. Далі це освіта. Підтримувати як державну освіту, так і комерційну. Тому що це повернення сімей.
Що ви маєте на увазі, коли говорите про підтримку освіти?
- Зараз у нас багато приватних шкіл, які повертаються. Вони, згідно вимог, які законодавчо встановлені, самотужки будують бомбосховища. Їм потрібно дати субсидії на часткове покриття цих витрат. Треба також максимально спростити ліцензування освіти. Тут ми переходимо до регуляторних норм і до доступу бізнесу до комунального майна, комунальної землі, підключення до мереж. Це повинно бути демонополізовано та максимально спрощено.
Дуже важливо повернути консультаційно-дорадчі майданчики. У нас була колись регіональна рада підприємців. Це комунікація з бізнесом. Вона не працює з 2021 року. Це інструмент, який би допомагав регіону комунікувати з бізнесом у найгарячіші місяці. Таким чином можна буде формувати пропозиції, які обласна влада чи органи місцевого самоврядування будуть трансформувати в конкретні рішення. Бізнес знає, що треба зробити. Консультативно-дорадчі майданчики, ми вважаємо, повинні бути як на рівні області, так і в кожному органі місцевого самоврядування. При органі має бути створена рада з представників бізнесу, із якими комунікують органи місцевого самоврядування. Це також буде показувати, що влада зацікавлена у поверненні бізнесу.
У нас є дуже класний приклад. Одна наша компанія виїхала в Рівне, вони створили у 2 рази більше робочих місць, ніж у них було тут. Вони сказали: "Ми регіону не потрібні. За півтора року жодного разу ніхто не подзвонив і не запитав, може, ви хочете повернутися, може, вам допомогти з чимось". Влада повинна змінити свою комунікаційну політику і почати спілкуватися з бізнесом через ЗМІ, публічно запрошувати до повернення, щоб бізнес, який виїхав, розумів, що він потрібен, що на нього тут чекають. А там місцева влада, куди вони переїхали, їх тримає просто: що вам ще зробити, щоб ви залишалися. Там депутат місцевої влади віддав приміщення за умовну гривню бізнесу з Харкова. Каже, працюйте, як буде краще, ви прийдете і самі скажете, що готові платити оренду.
А що зараз у Харкові з орендою для бізнесу? Наприклад, що відбувається з торговими точками у сквері "Стрілка"?
- Дійсно, дуже дивно було це бачити. Це відбулося дуже швидко, все прибрали. Це питання цікаве. Я точно скажу, у нас був запит на розміщення літнього майданчика на сезон біля водойми. І, наскільки я знаю, бізнес не зміг отримати, він відправив 2 запити через сайт, але він не отримав відповіді. Незрозуміло, чи це відмова, чи якихось документів недостатньо було. Або воно не працює фізично.
Але дуже цікава штука, ми останній місяць шукаємо приміщення для відкриття центру підтримки бізнесу. Буквально тут, де ми знаходимося, я обійшов 5 приміщень, які порожні і немає орендарів. Із 5 приміщень 4 орендували it-вці. Це показник дуже тривожний. Самі орендодавці кажуть, що в них завантаження приблизно 11%. Це говорить про те, що відсутній бізнес, який заробляє і сплачує податки.
З іншого боку, з жовтня 2022 року в нас комунікації та консультації з міською владою якось пожвавішали. З нами консультуються на предмет запуску ваучерної програми для бізнесу щодо надання грантів. Цікава штука, зараз ідуть консультації саме з міською радою щодо розрахунку запровадження податкового пільгового режиму. Є пропозиція, її презентувала місяць тому коаліція галузевих і бізнес-спільнот Ігорю Терехову, але він зауважив, що треба подивитися конкретні цифри, щоб ми не обрізали надходження в бюджет. Зараз працює робоча група з фінансовим департаментом міської ради щодо розрахунку, які саме податки треба і можливо знизити, щоб з одного боку залишилися надходження до бюджету, а з іншого боку, щоб це було стимулом збільшення надходжень.
Я вважаю, що потрібне запровадження "єдиного дозвільного вікна", щоб була можливість на конкурсних умовах бізнесу розміщувати торгові точки. Це до прикладу зі сквером "Стрілка". Зрозуміло, що мають бути умови. Було би круто, якби була електронна база, де це можливо вже зробити, щоб бізнес не бігав по Харкову і не шукав, а зайшли на сайт і подивилися, де дозволено розмістити.
Чи почалося повернення релокованого з Харкова бізнесу? Ви казали, що з початком війни виїхали 56% бізнесу.
- За нашими спостереженнями, за час повномасштабного вторгнення 62% підприємців були вимушені частково або повністю провести скорочення своєї діяльності, або провести релокацію. Тобто бізнес продовжує виїжджати. Частково є повернення. Бізнес залишає там філіали свої і відновлює діяльність тут. Позавчора я намагався порахувати серед наших членів. Потенційно таких 4 бізнеси, які або частково, або філіально повернулися і працюють тут. Це торгівля і виробництво.
Ми про це казали, що бізнес буде у подальшому приймати рішення щодо виїзду, якщо не будуть його запити реалізовуватися. Тому дуже важливо говорити навіть про ті інструменти, які запускає місто, щоб бізнес знав, що ними можна буде скористатися.
Крім цього, ми працюємо з донорами напряму, ми їх з аргументами вмовляємо заходити в регіон, щоб вони заходили зі своїми грантами, фінансовими програмами і починали працювати з бізнесом. У нас уже є домовленість із фондом "Хельвітас", це вже офіційно, ми підписали контракт. Із наступного тижня в нас запускається програма, ми будемо проводити тренінги для підприємців, допомагати готувати заявки на грантове фінансування. Трошки пізніше вони оголосять грантовий конкурс для бізнесу. Цей пілот ми плануємо до кінця року реалізовувати. Потім ми переглянемо всі результати і будемо подовжувати реалізацію на наступний рік уже зі зміною підходів і показників.
Назвіть ТОП-3 бізнесів, які просто зараз перспективні і актуальні в Харківській області.
- Я одразу сказав, що мілітарі-тек. Усе, що пов’язане з виготовленням готових продуктів для армії: рюкзаки, розгрузки, будь-що. Це також дрони. Усе, що пов’язане з дронами, тому що державна програма "Армія дронів" працює дуже цікаво. Ви приносите на тестування розроблений дрон, його тестують. Якщо він підходить за параметрами, вам одразу роблять замовлення для армії і роблять авансовий платіж. Дуже крута штука. Якщо хтось розробляє, можна вкладатися без проблем.
Далі – все, що пов’язане з переробкою і виробництвом продуктів харчування. It буде залишатися завжди. Усе, що пов’язане з інноваціями, потрібно підтримувати в регіоні. У нас дуже класна машинобудівна база, на якій це можна виробляти. Але мілітарі-тек – у першу чергу.
За півтора роки війни щось змінилося в позитивному напрямку?
- Одразу хочу відзначити волонтерів, тому що в нас всі бізнесмени – волонтери. У нас є люди, які щомісячно зі свого доходу перераховують нам донат. Дуже вразили позитивно деякі люди, яких я навіть собі уявити не міг воїнами. А вони через тиждень вже воюють. Крім цього, бізнес навчився виживати самостійно, причому в таких умовах ми ніколи не були.
Це по схемі бізнес для держави, бізнес для громади. А чи було щось позитивне з боку держави та громади?
- У нас були ініціативи, які були підтримані минулого року. Це і тимчасове звільнення від сплати ЄСВ, і єдиного податку. Реагували швидко, дуже багато ініціатив залітало с ходу. На жаль, у нас є таке, що через якийсь час те, що горіло, затухає і повертається до попереднього стану. Ми боїмося чогось революційного, змінити щось так, як раніше ніхто не робив. Але, я думаю, це зміниться, тому що люди змінюються дуже суттєво.
Чи можна відновити Україну, Харків тільки за рахунок іноземних інвестицій?
- У першу чергу основні інвестиції, які дозволять відновитися – це приватні інвестиції. Саме приватні! Не важливо, чи це іноземні, чи це місцеві. Але саме приватні інвестиції – це цільові інвестиції зацікавлених осіб у конкретні проекти. Я вважаю, що великою часткою мають бути саме наші вітчизняні інвестиції.
Чому в Україні немає біржі?
- Тому що в нас відсутній цивілізований ринок цінних паперів. Те, що називається біржами, ми розуміємо, що по факту біржами не є. Колись було намагання прийняти закон, який би запускав ринок цінних паперів, але, на жаль, не сталося. Мабуть, немає достатньої, критичної кількості зацікавлених сторін.
На основі всього сказаного, чи могли би ви афористично дати визначення, що таке бізнес у Харкові та Харківській області?
- Бізнес у Харкові та Харківській області – це залізобетон. Це настільки точне формулювання. Підприємці, які відновлюють підприємства після "прильоту" і запускають його, - це точно залізобетонні люди, у них нерви стальні, у них скелет стальний і вони готові витримувати це, будь-що відновлювати і знову працювати. Це люди, яких не можна втратити в жодному разі, вони будуть частиною нової економіки регіону. Ще можна сказати, що бізнес у Харкові та області – це Фенікс.
Читайте також: Начальник Харківської митниці Юрій Герасимов: Ми ліквідуємо митні пости на кордоні з Росією
