Кордони Харківської області були атаковані одними з перших уранці 24 лютого 2022 року. Внаслідок вторгнення росії в перші тижні в регіоні майже повністю припинилося економічне життя й торгівля. Через півтора роки після початку великої війни до Харкова повертаються люди, а митниця заявила про рекордне збільшення товарообігу у травні 2023 року. Утім, російська агресія, яка триває й досі, залишила величезний слід.

Начальник Харківської митниці Юрій Герасимов в інтерв’ю виданню "Думка" до Дня митника, який в Україні відзначається 25 червня, розповів про те, які митні пости в Харківській області закриють і чому, звідки в регіоні беруться російські цигарки і про найбільших платників, які пішли з Харківської області.

ВТОРГНЕННЯ РОСІЇ

Як змінилася робота Харківської митниці з початком війни?

- Я думаю, що робота Харківської митниці з початком війни змінилася на стільки ж, як змінилося життя харків’ян із початку війни. Абсолютно пропорційно. Ми втратили наші підрозділи, ми втратили пункти пропуску на кордоні. Наші співробітники на "Гоптівці", які чергували в ту ніч (керівника, старшого зміни ніхто ж не повідомляв, що буде в ту ніч, це для нас було тим, у що ми не хотіли вірити), вийшли без втрат. Я вважаю, що це також досить професійні дії співробітників не те, що у форс-мажорних умовах, а в умовах, у яких до нас ніхто ніколи не перебував і близько.

Щодо діяльності митниці, то мені нескладно порівнювати, тому що я був на посаді у вересні 2021 року, до початку вторгнення. Я знайшов папку, яку я готував на заслуховування до голови Держмитслужби саме за 3 квартали 2021 року. І там росія в нас була номер один по експорту і номер один по імпорту. Це вже 2021 рік.

За три місяці до початку війни росія була нашим основним (слово партнер уже складно вимовити) контрагентом по імпорту та експорту саме щодо оформлення на Харківській митниці.

Зараз ситуація кардинально змінилася.

- Зараз російські товари заборонені для ввезення будь-яким чином. Навіть якщо продукція їде іншого виробництва, але є у супровідних документах проходження по території росії, ми її не впустимо.

Із України в росію щось продається?

- Заборонено! Це склад кримінального правопорушення. Це готовий склад злочину.

У лютому 2023 року СБУ повідомляла про затримання харків’янина, який через підставні фірми у третіх країнах постачав у росію комплектуючі до підводних човнів і морського флоту. Як це можливо? Митниця не може контролювати такі поставки?

- Звісно! Стороною по контракту є якась прокладка, ми не бачимо далі всього договору. Це навіть не об’єкт нашого контролю. СБУ має оперативні можливості, агентурні, технічні тощо.

Фото: Харківська митниця

Українські товари не на росію, а через територію росії зараз проходять?

- Ні. У травні 2023 року прийнято рішення Кабміну щодо ліквідації пунктів пропуску через держкордон України. Щодо Харківської митниці: ми мали пункти пропуску "Піски", Куп'янський напрямок, пункт пропуску "Чугунівка", це Вовчанський напрямок, які вже не працювали як пункти пропуску року з 2015-го, але вони були як частина міжнародних угод, тому їх не ліквідовували. На сьогоднішній день прийнято рішення про ліквідацію саме цих пунктів пропуску. Жодних транзитів, я вже не кажу про прямі безпосередні контракти, не планується, і позиція, що за кордонами нашої області темрява, там немає нічого для нас в економічному плані. Це також стосується усіх митниць, які мали пункти пропуску на кордоні з агресором.

РЕФОРМА МИТНИЦІ

Як змінюється за рішенням уряду робота Харківської митниці? Чому відбувається переформатування? Який буде ефект?

- Рішення вимушене. Це робиться для того, щоб структура митниці відповідала об’єктивній ситуації в державі. До початку війни Харківська митниця складалася з 640 посадових осіб і 8 митних постів. Три з них були на державному кордоні: "Гоптівка", "Плетенівка" та митний пост "Куп'янськ", у якого були пункти пропуску "Піски" і залізничний пункт пропуску.

Влітку минулого року ще була невелика реорганізація. Із 640 посадових осіб стало 505.

Після цієї реорганізації, що відбувається, залишиться 376 осіб у Харківській митниці. І замість 8 постів залишиться 5 митних постів. Це будуть внутрішні митні пости: аеропорт, митний пост "Барабашово", на базі якого ми зараз працюємо, це зараз єдиний пост, який працює і оформляє, митний пост "Бабаї", митний пост "Куп'янськ", це буде внутрішня митниця, і митний пост "Товарний" буде розташований у Лісках на залізничному терміналі.

Але наразі працює лише один пост та два сектори оформлення міжнародних експрес-відправлень.

Коли за планом закінчиться ця реорганізація?

- Вона в самому розпалі. Вона мала завершитися 1 червня. Але це дуже громіздкий процес. Це, як будівництво, яке майже ніколи не завершується в строк і в межах кошторису, так і реорганізація. Але це питання найближчих тижнів. Я думаю, що з 1 липня ми будемо працювати в новому штатному розписі.

Митниця – один із найважливіших державних органів. Ви вже двічі очолювали Харківську митницю, однак інформації про Вас вкрай мало. Чи могли би розповісти про себе?

- Я закінчив Національну юридичну академію імені Ярослава Мудрого, факультет підготовки слідчих для СБУ. Із 1999 по 2021 рік проходив службу у Службі безпеки України від курсанта до полковника. Наразі маю військову пенсію, є ветераном органів безпеки, учасник бойових дій.

Ви проходили службу в Одесі?

- Ні, в Одесі я проходив службу останній рік. У Харкові проходив службу. В Одесі я був помічником начальника головного відділу. Тому досить закономірно, що інформації про мене небагато. В мене немає жодних сторінок в соцмережах і, чесно кажучи, не планую їх відкривати. Можливо, це вже якась професійна деформація.

Мабуть, тому й кажуть, що колишній СБУ-шників не буває…

- Усі бувають колишніми.

Ви були керівником Харківської митниці двічі: у вересні 2021 року і з листопада 2022 року. Була перерва на рік. Чому повернулися в Харківську митницю?

- Це було пов’язано зі змінами у керівництві Держмитслужби. Жодних, я одразу кажу, дисциплінарних проваджень чи інших якихось негативних аспектів щодо моєї професійної діяльності на моїх попередніх посадах, я маю на увазі Харківська митниця у 2021 році і Одеська митниця у 2021-22 роках, не було.

Це не пов’язано з тим, що ваші попередники на посаді керівника Харківської митниці Олег Шахрай і Олександр Малько не впоралися?

- Ні взагалі! Олег Євгенійович Шахрай був переведений на рівнозначну посаду, тобто зауважень до нього у керівництва не було взагалі. Щодо Олександра Івановича Малька хочу відзначити, що це та людина, яка узяла на себе велику відповідальність по відновленню Харківської митниці. У найскладніші часи, коли митниця була повністю виведена в простій, він виконував обов’язки начальника та провів низку заходів для того, щоб налагодити робочі процеси, запустити роботу митного посту "Барабашово". Керівництвом Державної митної служби України відзначено діяльність Олександра Івановича та призначено його на посаду заступника начальника Харківської митниці.

Читайте також: Гендиректор ХДАВП Олександр Кривоконь: Харківський літак Ан-140 може повернутися в серію за однієї умови

ЕКОНОМІКА І ХАРКІВСЬКА МИТНИЦЯ

До війни на кордоні викривали контрабандні схеми. Чи зараз існують такі проблеми на кордоні з росією?

- Я думаю, що наразі з урахуванням замінувань, наявності військових формувань з цього і того боку, це неможливо. Імовірно, існує достатньо велика кількість осіб, які не проти цим зайнятися, але це об’єктивно неможливо.

Однак час від часу на вуличних розкладках навіть зараз трапляються російські цигарки. Як вони сюди потрапляють?

- Те, що це може відбуватися через кордон у нашому регіоні, я дуже сумніваюся. Те, що це відбувається у "промислових" масштабах якимись вантажними автомобілями в цілому на цьому кордоні, також дуже сумніваюся. Це більше питання, можливо, прикордонної служби і відповідних силових структур. Тому що, імовірно, це відбувається не в пунктах пропуску, а поза межами митного контролю. Ми розуміємо, що в Харківській області держкордон – 315 км. І ще близько 700 км – це сумський кордон з росією і так далі. У багатьох місцях кордон проходить по городах, якихось сільських дорогах, тому це може бути перенесене на руках, на велосипедах, на конях і так далі. Фантазії людській немає меж.

По-друге, ми розуміємо, що досить великі території були окуповані, а потім звільнені завдяки нашим військам. Але території, які були окуповані, вони на певному рівні забезпечувалися продуктами харчування та всім іншим із росії. Тому я можу припустити, що це з якихось складів, які були створені під час окупації. Можливо, такий шлях. Але що на нашому кордоні на сьогоднішній день існує промислового масштабу канал цигарок, я дуже сумніваюся.

Фото: Харківська ОВА

Чи стикалася Харківська митниця зі спробами обійти антиросійські санкції?

- Це також питання не до мене, а більше до представників правоохоронних органів. Звісно, усі підприємства, які працювали на російський ринок, які не мали іншого ринку, імовірно, мають спокусу знайти якісь шляхи для доступу своєї продукції на той ринок, тому що вони неконкурентоздатні з ринком європейським. Як громадянин у приватному спілкуванні я чую, що кримінальні провадження відкриваються. Наскільки мені відомо, кілька тижнів тому одне з харківських підприємств також обшукували, там була цивільна продукція, але вони випускали цю продукцію з маркуванням російською мовою, тобто безпосередньо на ринок рф. Поставляють через якісь прокладки.

Де митниця оформлює товари з Харківської області, які зараз експортуються через морські порти чи західний кордон: у Харкові чи на місці перетину?

- Це на вимогу декларанта. Той, хто вивозить на експорт продукцію, сам обирає. Він може оформитися як у пункті пропуску під час перетину, так і на будь-якій внутрішній митниці, де йому зручно. Наші великі харківські підприємства оформлюються у нас: бісквітна фабрика, плитковий завод, "Південкабель" та інші.

Митниця зацікавлена у збільшенні суб’єктів зовнішньоекономічної діяльності?

- Звісно! Наш основний показник – це індикативний показник, доведений Мінфіном, який ми маємо виконувати. Експорт не підлягає оподаткуванню за винятком окремих видів продукції, наприклад, насіння соняшника тощо. Тільки імпорт оподатковується.

Чи існують якісь можливості у митниць дати кращі умови експортерам та імпортерам, щоб вони оформлювалися на місці, а не в пунктах перетину?

- Однакові умови ринкові, ми не можемо зробити вигіднішим рівень оподаткування. Але основне завдання Держмитслужби – утримувати ринок, щоб усі мали однакові умови. Це би призвело до хаосу, якби якась митниця мала певні преференції в оформленні і якісь більш вигідні економічно можливості оформлення. Тому ми лише за рахунок професійності, порядності, за рахунок авторитету співробітників, які тут працювали 20 років і яких просто знають наші суб'єкти, можемо залучати суб’єктів.

Харківська митниця, я з великою гордістю це кажу, є однією з найбільш професійних – як склад інспекторський, так і склад керівництва. Заступники, начальник управління – це корінні харків’яни, яким надходило дуже багато пропозицій уже у військовий час застосувати свій досвід у митницях, які зараз мають більше навантаження. Але для них це питання патріотизму, тому що вони "виросли" в Харківській митниці, хоч і працювали на досить високих керівних посадах по всій Україні. Є співробітники митниці, із якими радяться представники центрального апарату, які є автори відомчих наказів. Тобто із нами, саме Харківською митницею, рахуються як із професіоналами. Це певна школа, це високий рівень професіоналізму на всіх ланках. Тому представники крупних суб’єктів, які оформлюються, бачать цей професіоналізм роками в образі конкретних персоналій.

Суб’єкти знають, що тут є Андрій Танцеров, Антон Борисенко, це заступники. Можна багато перелічувати досвідчених співробітників, вони є гарантом того, що все буде швидко, зрозуміло, прозоро. Це як та залікова книжка: перші три роки ти на неї працюєш, потім вона на тебе. Це саме той випадок.

Чи багато Харківська митниця за початком війни втратила суб’єктів зовнішньоекономічної діяльності?

- Це питання найбільш важке. Усе дзеркально й щодо громадян: чи ми можемо прогнозувати, скільки громадян повернуться в Харківську область? Якщо війна завтра закінчиться і все буде, імовірно, так. Іншого варіанту ми навіть не будемо говорити. Так само й щодо бізнесу.

У цілому мені є, з чим порівнювати, тому що як раз кінець 2021 року я застав. Можна сказати, що трохи менше 10% залишилося від того, що було. Це стосовно рівня індикативу. Наприклад, жовтень 2021 року це було близько 1,5 млрд грн, травень – 2023 року – 186 млн грн. Майже в 10 разів менше. Кількість декларацій, що оформлюються: до війни 500-600 декларацій на день, на сьогодні – 50-60 декларацій на день. Щодо суб’єктів, було 3,5-4 тисячі до війни, 380-400 – на сьогоднішній день. Тобто все у 10 разів зменшилося.

Це виглядає, як катастрофа, для нашої економіки.

- Це ж Харківська митниця. Натомість платежі у Львівській, Волинській, Закарпатській митницях зросли. Вживати статистику нарахувань митницею як показник роботи економіки – це не зовсім вірно. Ми ж оподатковуємо імпорт. А показником роботи економіки слід вважати експорт – продукт, який виробляється і має додаткову вартість. А так все відбулося пропорційно переміщенню на західний кордон. Проте й кількість населення України скоротилося.

Ми відновили роботу у вересні 2022 року. Перший місяць індикативний показник був 50 млн грн, наступний – менше 100 млн грн, наступний – 120 млн грн, потім – 150 млн грн на кінець року. Була й зовсім незвичайна ситуація, що в нас в січні платежі були вищі, ніж у грудні, але зазвичай січень і лютий – затишшя. Це є відображення повернення громадян, активізації саме в місті. Також пожвавлення відбулося і за рахунок експорту сільгосппродукції.

Обстріляне росіянами зерносховище в Харківській області / Фото: Думка

Як зараз відбувається експорт зерна із Харківської області? Яка динаміка?

- У Харкові досить малі обсяги оформлюються, більше оформлюється там, де великі трейдери скупають зерно у наших виробників і великі партії оформлюють. Це центр, південь, захід України в тому числі.

Якщо в Харкові зерно не оформляють на експорт, це не означає, що експорт припинився?

- Продовжується експорт. Але ж не всі суб’єкти, які вирощують зерно, є суб’єктами зовнішньоекономічної діяльності. Тобто вони можуть продавати більш крупним трейдерам, а ті вже займаються експортом. Тому в нас це не є якимось валом.

КОЛАБОРАНТИ

Після вторгнення росіян у Харківській області викрили певну кількість колаборантів. Чи багато зрадників було на митниці? Я знаю про двох.

- Ви знаєте про двох, є ще третій, це також Куп'янськ. Я дуже сподіваюся, що на цих трьох наші зрадники закінчилися. Але в цілому будь-яка спільнота є відображенням загальної маси людей Тому у нас є як герої, так, на жаль, і зрадники.

Розкажіть про героїв! Чи є такі, які мобілізовані та воюють?

- Є, таких більше 10 осіб. У нас колишній керівник митниці Валерій Васильович Остапчук, який три роки очолював Харківську митницю, наразі мобілізований, у теробороні.

На жаль, ми маємо співробітника, загиблого у бойових умовах. У лютому 2023 року поховали. Він був призваний ще в березні 2022 року, а в лютому 2023 року його не стало. Маленька дитина залишилася. Він працював інспектором митного посту "Гоптівка". Це один бік участі у війні співробітників митниці.

Інший бік – досить активний склад волонтерів. Є групи волонтерів, які роблять колективно цю роботу. Є особи, які самостійно займаються різними видами волонтерської діяльності.

Чи багато було таких митників, які з початком війни просто не вийшли на роботу?

- Ми не сприйняли це як зраду. Є досить багато осіб, які виїхали за кордон. Митниця була виведена в простій. Це був окремий пласт роботи, коли ми розбиралися, хто буде повертатися, а хто не буде. У простої вони отримували десь близько третини окладу. Це невеликі кошти, але це кошти держбюджету, які отримували люди, котрі не працювали фактично. Але в той же час вони не працювали не зі своєї вини. Такі питання багатогранні та непрості для вирішення.

У кожному разі намагалися займати позицію на користь людини. У цьому питанні я хочу підкреслити абсолютне розуміння керівництва Держмитслужби. Усі наради, що проводило керівництво, всі рекомендації починалися з того, щоб у жодному разі не давали образити наших співробітників. Чи вони за кордоном, чи де б вони не були, вони не зі своєї волі там. Ми не маємо жодної скарги, що хтось звільнився чи когось звільнили незаконно. Із усіма намагалися розійтися по-людськи. Крім тих, про кого ми не знаємо, де вони. Ми можемо припускати, що вони на непідконтрольній території України чи в росії. Це одиниці, вони вже звільнені.

Як перспектива у Харківської митниці на цей рік?

- Індикативний показник – це перерахування коштів у бюджет. У травні ми виконали, навіть трохи перевиконали. Червень, я сподіваюся, ми також виконаємо. Індикатив визначається кожен місяць на наступний місяць, тому казати за весь рік складно. Плани митниці дзеркально відображають плани нашого міста. Якщо мирно і комфортно, буде працювати бізнес, ми будемо надавати послуги. У планах є активізація, запуск постів, які наразі перебувають у простої. У нас залишається 5, а на цей час працює лише один. Це вимога керівництва Держмитслужби.

Стосовно платежів ситуація покращується, це є свідоцтвом пожвавлення бізнес-активності. Я дуже сподіваюся, що цей показник буде зростати. Ми досить сильно залежимо від наших крупних суб’єктів. Наприклад, тютюнова фабрика до війни давала 400 млн грн на місяць при всьому індикативі 1,5 млрд грн. Це був бюджетоутворюючий суб’єкт. Якщо запрацює "табачка", це буде суттєвий крок уперед. Ми маємо великого платника податків "Омегаавтопостачання", вони на другому місці були, зараз – на першому. Але вони диверсифікували свій бізнес, відкрили термінал у Києві, та у Львові. Це не на нашу користь. Дай Бог їм розвиватися і процвітати, але ми їх чекаємо в Харкові, звичайно.

Я думаю, що перспективи митниці прямо пропорційні перспективам регіону. Наша позиція, позиція керівництва митниці, і я бачу зворотній зв'язок із керівництвом області, що митниця необхідна як ознака суб’єктності міста. Якщо нас об'єднають у східну митницю на кілька областей, то це не на користь нашого міста. Ми повинні мати Харківську митницю.

Я з оптимізмом дивлюся на цей рік. Цим оптимізмом ми заряджаємо наш колектив. На сьогоднішній день нас майже 400 осіб, які працюють у місті, нікуди не збираються, провертають своїх дітей, родини, які були на заході України чи за кордоном. Тому так, я вважаю, що ми ідемо вперед, і дай Бог сил нашим визволителям. Усе буде добре.

Читайте також: Начальник регіональної екоінспекції Андрій Сидоренко: На Харківщині ознаки екоциду виявили в кількох місцях