Начальник регіональної екоінспекції Андрій Сидоренко: На Харківщині ознаки екоциду виявили в кількох місцях

5 червня відзначався Всесвітній день охорони навколишнього середовища. І саме в цей день російська окупаційна армія обстріляла магістральний аміакопровод у Харківській області, що спричинило витік тонн хімічної речовини. Наступного дня окупанти підірвали Каховську ГЕС, куди ще в жовтні 2022 року вони заклали вибухівку.

Цей тиждень для української екології, мабуть, став чи не найгіршим із квітня 1986 року, коли сталася Чорнобильська трагедія.

В інтерв'ю виданню "Думка" начальник Державної екологічної інспекції у Харківській області Андрій Сидоренко розповів про потенційні наслідки для природного середовища від пошкодження Каховської ГЕС та аміакопроводу Тольятті – Одеса, дав оцінку обстрілам ХФТІ, підривам дамб на Харківщині та шкоді від замінування та випалення лісових насаджень у Харківській області.

Андрій Сидоренко / Фото: Думка

У ці дні Україна в чергове на слуху у світі через підрив Каховської ГЕС. Розумію, що це не ваша компетенція, однак, володіючи спеціальними знаннями, як би ви оцінили серйозність цієї катастрофи? Чи можна її зіставляти з авіацією на ЧАЕС, про що теж зараз говорять?

- Аварію на Чорнобильській АЕС і підрив дамби Каховської ГЕС дуже важко порівнювати. Але масштаби цієї трагедії достатньо великі як для людей, так і для природного середовища. Є певні проблеми щодо підрахунку збитків природному середовищу. Потрібно розуміти, які саме природні ресурси постраждали. Зрозуміло, що це перш за все земля. Але також є певні види природних ресурсів, які, можливо, навіть не будуть відновлені. Фактично, ми кажемо вже про екоцид.

Так, відновлення якихось окремих природних ресурсів неможливе. Це і водні біоресурси, і дикі тварини. Ми розуміємо, що частина природно-заповідного фонду постраждала, деякі види, що знаходяться у природно-заповідному фонді, можливо, не підлягають відновленню.

Я можу сказати тільки про те, які можуть бути в перспективі наслідки, але конкретно, що відбувається там, мені відомо тільки з засобів масової інформації. Конкретно займається Херсонське управляння екоінспекції, також створений Штаб із ліквідації наслідків надзвичайної ситуації, займається Державна екологічна інспекція в Києві.

Фахівці можуть сказати, чи стане це причиною проблеми з охолодженням атомної електростанції. Якщо, не дай Бог, рівень води впаде за критичний, то які наслідки будуть для атомних станцій, ми не розуміємо. Вони можуть бути навіть більшими, ніж у Чорнобильській АЕС тоді було.

Руйнування дамб під час вторгнення росії були і в Харківській області. Наскільки масштабні руйнування та збитки для довкілля на Оскільському водосховищі?

- Якщо ми порівнюємо з Каховською, то тут важко порівняти, масштаби зовсім інші. Оскільське водосховище було одним із найбільших у Харківській області. Зараз його фактично немає. Ми бачимо, що шкода була завдана серйозна. Є втрати біоресурсів, які будуть відновлюватися десятиріччями, є наслідки для природно-заповідного фонду, є втрати інших біоресурсів, які відновляться, але для цього буде потрібно дуже і дуже багато часу.

Оскільське водосховище після руйнування дамби / Фото: Вечірній Харків

Як ситуація із Печенізьким водосховищем?

- Там проблема менша, якщо порівнювати з Оскільським водосховищем. Але на Печенізькому водосховищі була завдана шкода навколишньому природному середовищу також.

Чи були затоплення населених пунктів у Харківській області через руйнування дамб на Оскільському та Печенізькому водосховищах?

- Затоплень самих населених пунктів у нас не було.

Чи ситуація із Оскільським водосховищем має ознаки екоциду?

- Є певні ознаки знищення деяких видів біоресурсів, наприклад, водоростей, які будуть відновлюватися дуже довго, а, може, взагалі не відновляться. Тому ознаки екоциду можуть бути, але кваліфікацію повинна давати прокуратура та правоохоронні органи.

Інша подія, яка зараз у всіх на слуху, це російський обстріл і пошкодження магістрального аміакопроводу Тольятті – Одеса в Харківській області. Як ви могли би схарактеризувати цей випадок?

- Вважаю, що це теж дуже масштабна трагедія. Ми знаємо про те, де відбувся розрив, із повідомлень ЗМІ. Офіційно ми не отримували даних. Ми зараз безпосередньо спілкуємося з підприємством, яке забезпечує цей аміакопровод. На жаль, вони теж не мають доступу до цього розриву. Це територія ведення активних бойових дій, тому дуже важко навіть встановити конкретні місця пошкодження.

Витік аміаку в Харківській області / Фото: телеграм Олега Синєгубова

Сьогодні в засобах масової інформації з'явилося, що вже друге було пошкодження. Ми навіть об’єм не можемо порахувати. Взагалі на цьому проміжку, як повідомило нам підприємство, знаходиться технічний аміак. Тиску там зараз немає, вони перекрили тиск ще 24 лютого 2022 року. Але у трубопроводі залишилися технічні залишки аміаку. Як повідомило нам підприємство, там до 700 тонн могло залишатися. Але скільки конкретно там залишилося, ми не знаємо і порахувати зараз не можемо. Ми навіть не можемо зрозуміти, яка площа буде і забруднення, і які викиди в атмосферу. Щоб порахувати забруднення земель, нам необхідно брати проби, але пробу взяти зараз – це проблема.

Поки ми не взяли пробу, ми не можемо сказати нічого. Усе залежить від кількості та об’єму. Від цього залежить, яка була шкода. Зараз давати оцінку шкоди ми ще не можемо.

Які збитки довкіллю Харківської області завдані за весь період ведення бойових дій?

- Станом на 1 червня інспекція провела 986 розрахунків на загальну суму 340 млрд грн. Це те, що ми на сьогодні порахували по всій області, починаючи з 24 лютого 2022 року і до 1 червня 2023 року. У нас робота ще триває. Ми рахуємо суми по всій області, де у нас є доступ, не виокремлюючи райони та якісь міста. Усі ці випадки були вагомими. Забруднення ґрунтів – це більше 9 млрд грн, викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря – майже 3,5 млрд грн, загибель тварин, масова гибель водних живих ресурсів внаслідок стрімкого падіння рівня води – під 4 млрд грн, пожежі в лісових насадження – близько 3 млрд грн збитків.

Екоінспекція проводила дослідження після обстрілу "ХФТІ". Чи могли би сказати, чи обстріл наукового центру зараз становить якусь небезпеку?

- Наскільки мені відомо, об’єкт, який міг завдати дійсно велику шкоду природному середовищу, яку можна було прирівняти до екоциду, не постраждав. Але мені важко про це казати, я не знаю точної інформації, до нас вона доведена не була. Можливо, російський обстріл ХФТІ дійсно міг призвести до екоциду. Тому прокуратура може кваліфікувати це, я думаю, як замах на екоцид. Але знову ж, способи та методи доведення – це робота слідчих.

Державна екологічна інспекція працює з наслідками. Тобто є подія, наприклад, забруднення чи засмічення, ми побачили і працюємо з фактом. Ми не можемо гіпотетично передбачати можливі наслідки. Це не робота екологічної інспекції. Екологічна інспекція фактично фіксує те, що вже відбулося, і надає оцінку тому, що відбулося.

Наслідки обстрілу території ХФТІ / Фото: Фокус

Уже більше року в нас заборонене полювання. Чи можна говорити, що за час війни збільшилася кількість тварин? Чи навпаки, ми можемо констатувати великі збитки лісовому та мисливському господарству?

- Ми можемо сказати, що в нас є збитки лісовому та мисливському господарству. У тих місцях, в які ми можемо потрапити, ми не бачимо кількість тварин. Поки що ми бачимо, що зараз неможливо навіть провести облік. Відвідування лісів у Харківській області небезпечне, заходити в ліси – надто небезпечно. Сказати, що ситуація покращилася, ми не можемо. Однозначно, не може бути такого. Однозначно, завдана шкода як тваринному світу, так і лісам. Особливо лісам. Навіть якщо ми візьмемо наш Ізюм, то там дуже багато лісів було спалено під час збройної агресії. Ліси засмічені мінами та іншими відходами ведення військових дій. Тварини також можуть підриватися на мінах. У нас були випадки, коли тварини підривалися на мінах "Пелюстка".

Чи оцінювала екоінспекція стан Лісопарку на сьогодні, адже там була велика кількість "прильотів"? Чи туди досі неможна заходити?

- Там є різні частини. Переважно туди не можна заходити. У нас немає інформації, чи проводилося там розмінування. Звичайно, до нас звертаються щодо обстеження для підрахунку шкоди природному середовищу або самі суб’єкти господарювання, або органи влади. Ми виїжджаємо туди, де можна.

Але є й такі випадки, коли ми знаємо, що є шкода, наприклад, і на Муромському водосховищі, і на Трав'янському водосховищі, однак управління ДСНС у Харківській області дало нам інформацію про те, що вони там іще не провели розмінування. Ми розуміємо, що є першочергові завдання, які наявні щодо розмінування, а інші об’єкти будуть обстежені пізніше. Але ми нічого не пропустимо. Увесь збиток, який завдав агресор Україні, Харківщині, ми порахуємо, і це будуть достатньо великі суми.

Харківський Лісопарк / Фото: Харківзеленбуд

Чи під час війни органи місцевого самоврядування в Харківській області почали менш відповідально ставитися до збору побутових відходів? У травні екоінспекція проводила рейд.

- Дійсно, під час активних військових дій була проблема, що з'являлися несанкціоновані сміттєзвалища. Ми провели рейд і побачили, що дуже багато органів місцевого самоврядування застосовують заходи щодо їх зменшення або взагалі ліквідації. Ця робота зараз проводиться. Ми бачимо на прикладах багатьох територіальних громад, що вони вже на сесіях приймали рішення про створення тимчасових сміттєзвалищ. Ми проїхали і вказали на несанкціоновані звалища, дали певний термін на прибирання. Дуже багато громад відреагувало.

Але є певні проблеми у громад через відсутність фінансування, тому що це сміття необхідно вивезти, потрібна техніка, потрібен ресурс. Не у всіх цього вистачає. Не можна сказати, що органи місцевого самоврядування стали менш уважно ставитися, вони стикаються також із певною кількістю проблем щодо ліквідації звалищ. Ми наполягаємо, щоб знаходили методи, способи та ресурси для ліквідації. Різні випадки є, хтось активніше береться за прибирання, хтось менш активно. Ми оштрафували посадових осіб за такими фактами. По кожному випадку сміттєзвалища були особи, притягнуті до адміністративної відповідальності. Це або посадові особи, або громадяни, які і зробили ці сміттєзвалища.

Чи можете ви пояснити, чому в Харкові відбувається кронування та омолодження дерев, на яке дуже часто скаржаться активісти? Чи є порушенням майже повне обрізання гілок?

- Із тих обстежень, які робили ми, не зовсім зрозуміло, чому піднімається ґвалт стосовно дерев. У нас, звичайно, є пошкодження дерев до ступеня припинення росту або без ступеня припинення росту. Обрізку чи омолодження дерев ми можемо оцінювати тільки за результатами. Був ґвалт стосовно скверу "Стрілка", але ми бачимо, що дерева всі відновлені, вони всі зелені стоять, і питань немає. Чому люди дають оцінку, не маючи певного фахового досвіду щодо методів та способів обрізки, для нас не зрозуміло. Звичайно, якщо ми виявляємо порушення порядку чи способів обрізки дерев, які призводять до припинення темпу росту дерева, ми застосовуємо штрафні санкції. Окремі випадки у нас є, але не в місті Харкові, а в області. Ми там притягували осіб до відповідальності.

Обрізані дерева на набережній біля скверу "Стрілка" / Фото: Об'єктив

Тобто така обрізка не несе загрози для дерев?

- Надто загальне питання: така чи не така.

Коли залишається стовбур і кілька гілок.

- Там повинен бути основний стовбур із певним розгалуженням із залишенням придаткових гілок. Треба кожен випадок розглядати окремо. Те, що ми бачили, що в нас були скарги, поки що із тими деревами проблем немає. Хоча ґвалт був. Коли дерево сохне, тоді ми можемо говорити про певну шкоду, завдану природному середовищу. Сьогодні, станом на тепер, ми не можемо цього сказати. Необхідні конкретні випадки і ми маємо виїхати. Якщо це підтверджується, тоді ми застосовуємо санкції до тих суб’єктів, які це робили.

Які основні проблеми для довкілля Харківської області, що утворюють самі мешканці регіону?

- Перше, це несанкціонована порубка дерев: і лісосмуги, і ліс. Боремося з цим, у нас постійні рейди. Друге, в нас постійні рейди щодо браконьєрів, які атакують біоресурси, виловлюють рибу. Також ми проводимо заходи щодо профілактики здійснення адміністративних правопорушень, а при виявленні – застосовуємо адміністративні санкції та нараховуємо шкоду. Третє, є проблема несанкціонованих сміттєзвалищ. І ще одна проблема, четверта, – випалювання. Це і підпал трави, і розведення вогнищ, спалювання листя, сміття. Це теж є певною проблемою, це призводить до засмічення атмосфери. Це глобальні проблеми, які постійно відбуваються.

Тішить те, що зараз достатньо активно, ми проводили акцію "Зелена вісна", не чекаючи завершення війни, триває висадка дерев. Багато територіальних громад висаджують дерева, наші виші теж висаджують дерева, оновлюють природу. Це позитивний момент. Ми самі беремо в цьому участь. Інспектори виїжджають на такі заходи.

Читайте також: Історик архітектури Макс Розенфельд: Фостер запропонував низку проектів розвитку для нового генплану Харкова