У Харкові 3 лютого відбулася прес-зустріч щодо пропозицій для внесення змін до Генерального плану міста Харкова, у якій взяли участь відомий британський архітектор, один із розробників стилю "хай-тек" Норман Фостер, Харківський міський голова Ігор Терехов, представниця Економічної комісії ООН Паола Деда і представник робочої групи харківських архітекторів Максим Розенфельд.

Під час зустрічі Терехов і Фостер представили своє бачення майбутнього нового генерального плану. Головні риси та пропозиції були напрацьовані спільно харківськими архітекторами та представника Фонду Нормана Фостера. Фактично, у такому широкому колі стратегії розвитку Харкова на майбутні десятиліття після війни були представлені вперше.

Член експертної групи харківських архітекторів, які співпрацюють із Фондом Нормана Фостера під час напрацювання стратегії, кандидат архітектури, історик архітектури Макс Розенфельд в інтерв’ю виданню "Думка" деталізував загальну концепцію майбутнього нового генплану Харкова, перші пілотні проекти, запропоновані Норманом Фостером, а також головні напрямки трансформацій міста у сферах енергетики, транспорту, економіки, містобудування та природи.

Коли розпочалася робота експертної групи?

- У квітні 2022 року. У квітні в Женеві була нарада, ця подія була 5-6 квітня, якщо мені не зраджує пам'ять, уже через місяць після широкомасштабного вторгнення. І важливе уточнення: це не робота над генпланом. Термінологія – це дуже важливий момент, що вимагає чіткості формулювань. Той документ, який ми підготували і передали Фонду Фостера для погодження і створення спільного продукту, називається "Стартові положення стратегії генерального плану Харкова".

Норман Фостер під час онлайн-зустрічі 3 лютого / Фото: Думка

Чому Харків розпочав роботу саме з Норманом Фостером?

- Це колосальна удача, це колосальне везіння. Оскільки я трошки в темі, я в таке чудо в принципі повірити не міг, поки ми 27 травня не зустрілися з Фостером у "Зумі". Для мене це було фантастикою, утопією, такого бути не може. Фостер – це абсолютний авторитет у світі в архітектурному питанні. Це був випадок: до нього звернувся мер, він просто погодився.

Назвіть якогось іншого авторитетного архітектора, якого можна порівняти з Фостером! Коли кажуть, що у світі багато архітекторів… Безумовно! Японські, європейські, американські, корейські. Але назвіть таку фігуру! Фостер – це, мабуть, найбільш знакова фігура.

Але дуже важлива річ, яку я казав в усіх інтерв’ю, це не архітектор Фостер, це Фонд Фостера. Фонд Фостера – це означає, що він залучив і ми з ними працювали увесь цей час, таку компанію, як "Arup" (компанія зі штаб-квартирою в Лондоні, яка надає послуги з проектування, інженерії, архітектури, планування та консультацій у кожному аспекті збудованого середовища – ред.). Це міжнародна компанія, це не національна компанія. На сьогоднішній день це абсолютний лідер в області інжинірингу, високих технологій, компетентних конструкторів, інженерів, практикуючих, інноваційних архітекторів-розробників. Це абсолютний лідер в цьому світі.

Умовно кажучи, якщо Стів Джобс саме Фостеру замовив проектувати "Епл Парк"… Таке ж саме питання: чому Стів Джобс звернувся до Фостера, а не до когось ще. Мабуть, Джобс щось розумів.

Якщо говорити не про архітектурну складову, а про технологічну, абсолютним лідером є "Arup". Компанія "Arup" є членом Фонду Фостера, не Бюро Фостера.

Хто входить до експертної групи від Харкова?

- Ініціював створення такої групи харківський архітектор Дмитро Фоменко. Він нашу групу зібрав, він нашу групу очолив. Ідея була в чому: щоб взаємодіяти з іноземними архітекторами, іноземними інженерами, національними розробниками, потрібна місцева група локальних експертів, які би, умовно кажучи, познайомили їх із Харковом. Це мала бути не одна і не дві людини.

Скільки людей входять до цієї групи?

- Дев'ятеро.

Хто, окрім вас і Дмитра Фоменка?

- Дев'ятеро людей. Дмитро Фоменко, крім того, що створив, придумав цю справу, зібрав нас усіх, ще й здійснює взаємодію з тією стороною, виконує дуже важливу функцію – модерування. Робота будь-якої групи може перетворитися на гризню через відсутність модерації. Це дуже важливо в цьому випадку, оскільки у цих 9 осіб немає ієрархії, у них немає субординації, як у роботі якоїсь структури. Усі ці люди – значимі архітектори.

Назвіть їх прізвища, будь ласка!

- Володимир Новгородов – це людина, яка більше 30 років керує харківським філіалом "УкрНДІпроектреставрації". Це людина, чиє життя присвячене збереженню культурної, архітектурної спадщини Харкова.

Віктор Зайденберг – це головний архітектор "Житлобуд-2". У даному випадку він не виступає як представник цієї компанії. Він архітектор-практик, який дуже добре знає специфіку української та харківської практики, законодавства, що дуже важливо. Одне з перших питань, яке поставив у травні Фостер: ми хочемо познайомитися з вашим законодавством.

Юрій Спасов – це директор інституту "Харківпроект". Він продовжує ним бути. Це людина, яка, окрім творчої складової у цій групі, є експертом в галузі документації, міських проектних архівів, взаємодії з усіма проектними бюро, людьми, харків’янами тощо.

Костянтин Критський – архітектор-практик, Олександр Струльов – архітектор-практик.

Ольга Клейтман – це архітектор, ландшафтний архітектор, автор "Саржиного Яру", яка цього року отримала гран-прі на всесвітньому конкурсі-фестивалі ландшафтних архітекторів. Вона, крім усіх питань, якими займається в нашій експертній групі, грубо кажучи, екологічну складову бере на себе. Вона дуже активно працює, вона в Харкові з першого дня війни, вона активний волонтер, вона за літо, по суті, під бомбами зробила два крутих проекти в Києві та Черкасах.

І архітектор Сергій Ільченко.

Робоча зустріч із Фостером 3 лютого / Фото: Думка

Чи хтось із наших 9 фахівців та з компанії "Arup" мав досвід формування генеральних планів міст?

- Досвіду, який потрібен конкретно Харкову та Україні в цілому, немає ні в кого. Ніхто не мав досвіду створення в такій ситуації таких проектних рішень і стратегій. Справа тут не тільки у війні, а справа в тому, про що багато хто говорить, що має бути не відновлення, а модернізація Україні та модернізація Харкова. І на такому рівні, такої ситуації… Сінгапур? Сеул? Можна навести у приклад проектувальників, які відновлювали Бейрут після громадянської війни, тих, хто відновлював Кельн після Другої світової війни. Але в кожному окремому випадку вони допускали і багато помилок, та й зараз у нас інша ситуація.

Читайте також: Німецький рятувальник Нільс Таль: Росіяни цілеспрямовано знищують школи в Харкові

Але той же Юрій Спасов у силу своєї посади, у силу своєї роботи до роботи з харківським генеральним планом мав безпосередній стосунок. Просто треба розуміти, що це, м’яко кажучи, інша ситуація, ніж раніше. Напевно, ні члени тієї команди, з якою ми працюємо, ні ми, - це не безпосередні проектувальники, які будуть працювати з самим генеральним планом. У чому специфіка Фонду Фостера, не його бюро, - в тому, що він своїм фондом може залучати будь-яких архітекторів із будь-якої точки земної кулі, в залежності від тих запитів, які будуть сформовані. Умовно кажучи, якщо треба економісти, він запрошує економістів із Оксфорду і Кембриджу.

Чи мають зарплату члени експертної групи?

Ми всі отримали нуль гривень, нуль копійок. Це говорив Терехов на прес-конференції. Ніхто нічого не отримує.

Чи плануєте до роботи залучати громаду Харкова, активістів?

- Так, якщо вони хочуть залучатися. Особисто я сиджу перед вами. До решти я не знаю, як ви дістанетеся, як ви з ними зможете контактувати. З осені, кому цікаво, всі в курсі, що я цим займаюся, і залучаються не перший раз.

Як ви плануєте збирати ідеї від громадськості та активістів?

- На сьогоднішній день люди просто пишуть мені. Мій телефон, мої контакти давно відомі масі людей. Я достатньо публічна особа. Зараз на даний момент звертаються до мене. Який механізм та інструмент збору таких ідей? Терехов говорив, що буде створений сайт, який буде спрямований на роботу над стратегією генерального плану, потім генерального плану. Якщо такий сайт справді буде створений, то на ньому має бути якась особлива підструктура, яка би займалася збиранням ідей, проектів тощо.

Але треба розуміти, що вся ця ситуація має два характери: стратегічний та операційний. І мерія, і міська рада, і мер, і відповідні структури мерії, що мають відношення до роботи над генеральним планом, архітектурою тощо з березня, як ми бачимо, зайняті іншими речами – "латанням дір", порятунком людей, розбиранням завалів. І цими задачами займаються скрізь, не тільки в Харкові. На більш далеку перспективу, мабуть, ми створимо якийсь інструмент на зразок сайту, моніторингової групи тощо. Зараз є напрацювання "банку ідей". У процесі роботи в нас виникали ідеї, які ми вирішили не викидати у кошик. Це завжди дуже важливий продукт мозкового штурму, часто він важливіший, ніж вирішення конкретних завдань.

Коли завершиться розробка стартових положень стратегії генерального плану Харкова?

- Невідомо! Тому що дуже багато факторів, дуже багато залежить. Є законна процедура розробки генерального плану. Я не фахівець у даному випадку. Це юридично та процедурно дуже серйозна справа. Якщо дуже грубо: спочатку проводиться містобудівельний моніторинг, який триває півроку, який не на громадських засадах здійснюється, який бюджетується, який проводиться різними фахівцями. Це півроку. Після цього ідуть громадські слухання цього самого моніторингу. Далі починаються наступні етапи.

Макс Розенфельд / Фото: Харків Тудей

СТАРТОВІ ПОЛОЖЕННЯ СТРАТЕГІЇ

У чому головна ідея майбутнього генплану Харкова? Яке місто ми зрештою будемо будувати?

- Я би, звичайно, хотів розповісти про чудесне місто-сад і про якесь місто майбутнього. У таких формулюваннях завжди є дві крайності: сказати загальні речі і начебто й нічого не сказати, але у підсумку ваші читачі скажуть: "Пішов від відповіді". Другий варіант: сказати щось дуже конкретне, але тоді це буде нечесно, тому що називати зараз якісь конкретні речі – це просто казати неправду людям. Не тому що немає рішення, а тому що їх не може бути в принципі зараз. У будь-якому конкретному рішенні (відновлення Північної Салтівки-3 чи невідновлення Північної Салтівки-3, реконструкція харківського освітнього кластеру і перетворення його в нову форму чи відновлення його до передвоєнного виду)…

Але ж має бути якась ідея загальна, яким буде Харків!

- Безумовно! Якщо цю загальну фразу сформулювати, мене проклянуть за те, що я це скажу, але я це скажу: загальна концепція міста – це місто-фронтир. Усі це одразу сприймають у мілітарному сенсі – військове місто. Ні! Це простір авангарду, це простір, де перевіряються нові рішення, нові підходи, нові прийоми, нові технології, нові стратегії в будь-якому питанні.

Читайте також: Капелан о. Максим Стрихар: У мене дуже негативні прогнози щодо суспільства

Стартові положення стосуються житла, стосуються транспорту, екологічного каркасу, стосуються історичної спадщини. І ці, скажемо так, неспокійні, інноваційні рішення – це фронтир. У тому числі проект містечка науки на ринку "Барабашово" можна сприймати, як просто сучасні корпуси, що будуть замість старих корпусів, а можна сприймати це, як університетсько-науковий центр нового типу, який має бути привабливим магнітом, куди не тільки повернуться харків’яни, що поїхали з міста, а куди приїдуть іноземці, яким буде цікаво знаходитися тут, тому що тут відбуваються цікав речі.

Тобто воєнна ситуація групою сприймається як тимчасова та скороминуща?

- Ні. Простий приклад: де у світі є фронтир у чистому вигляді? Ізраїль. Але ніхто й ніколи не сказав, що Тель-Авівський університет, Ієрусалимський університет, Інститут Вайцмана – це периферія освітнього і наукового центру. Це одні з найбільш передових центрів науки у світі. І воєнна ситуація цьому не тільки не заважає, а навпаки сприяє. Те ж саме стосується дуже багатьох питань в Ізраїлі, саме щодо фронтиру як авангарду.

Яке місце військового та військових буде у ваші концепції?

- Це не зовсім до нашої групи. Серед нас немає жодного військового експерта. Я з військовими дуже багато спілкуюся, трошки про це знаю, але говорити про це не можу.

Якою в найближчі десятиліття після війни буде кількість населення Харкова?

- Немає ніякого плану. Як може бути план мешканців? Як ми можемо вплинути на народжуваність? Як ми можемо вплинути на бажання жінок народжувати дітей?

Але ж генплан для смт на 5 тисяч мешканців відрізняється від генплану мегаполіса на 5 мільйонів жителів!

- У моєму уявленні я все планую, але зараз планувати ніяк не можу. Чи ви можете спланувати, що ви будете робити завтра? Ну, приблизно прикинути можете, але є багато невідомого. Ми з вашою колегою мали зустрітися в неділю о 10 ранку на вулиці Бажанова (вранці у неділю, 5 лютого, росіяни вдарили ракетою по університету на вулиці Бажанова – ред.). Туди їхали журналісти. Вони туди доїхали, але стали знімати не мене. Дуже багато випадковостей і багато різних факторів. Тому планування чисельності населення, обсяги інвестицій та все інше – на даний момент дещо безвідповідально. Мріяти можна. Планувати – таке…

Я можу сказати, що цифри можуть бути будь-які. Давайте помріємо, не сплануємо, а помріємо. Наприклад, один із проектів барабашовського майданчику.

Транспортна мережа, згідно з презентації Фостера / Фото: Думка

Розкажіть, що там буде!

- Я не знаю, і Фостер не знає. Є ідея і досвід Бюро Фостера зі створення аналогічних проектів у кількох куточках земної кулі. Є досвід МІТ (Massachusetts Institute of Technology – ред.), який виступив одним з базових майданчиків цього проекту. МІТ – це другий університет світу. Гарвард – перший університет – виступив на підтримку цього проекту.

Мріємо: Гарвард і МІТ підтримують проект створення містечка науки в Харкові. Чим цей проект відрізняється від проекту 1805 року Василя Каразіна? Нічим! У нього були плани, якою буде чисельність міста через 25 років після того, як він відкриє університет в Харкові? Ні! У нього були плани, як буде йти розвиток міста? У нього були плани, що тут буде стояти його пам’ятник, а навпроти – пам’ятники трьом нобелівським лауреатам? Ні! У нього була ідея. Ідея, яка видавалася безглуздою та абсурдною. Що він зробив для цієї ідеї? Він залучив до цієї ідеї інвестиції, причому це були інвестиції внутрішні, це були пожертви купців, дворян тощо, він залучив до цього зацікавлених іноземних професорів, яким абсолютним безглуздям здавалося з Веймара, з Гейдельберга їхати в Харків, він залучив до цього авторитетного і компетентного європейського професора Гьоте, який створив рекрутингове агентство, щоб сюди їхали люди. І він мав тут, у Харкові, потенціал студентів, які були готові навчатися.

Тепер говоримо про майданчик ринку "Барабашово". Є ідея, у даному випадку, скажемо фігурально, Фостер виступає в ролі Каразіна. Він пропонує ідею створення міжнародного університетсько-наукового центру. При цьому замість Гьоте він бере на підтримку директора містечка науки МІТ – достатньо серйозна підтримка. Чи є в нього потенціал серед студентів харківських? Я на це сподіваюся. Не всі молоді люди втекли, евакуювалися, достатньо велика кількість людей, не 300 тисяч, як це було до війни, але багато людей, яким тільки дай можливість реалізуватися, у них з'являться ідеї. Якщо з'явиться справа, вони прибіжать, я вас запевняю. Залишається залучити гроші.

Звідки ці гроші можуть бути?

- Я вже не кажу про Каразіна та Урюпіна, які гроші зібрали з місцевих. Хто проводить ці зустрічі? Економічна комісія ООН! Хто такий Фостер? Це один із найбільш успішних архітекторів, творець стилю хай-тек, один із його головних ідеологів, який збудував величезну кількість витворів. Хто дасть гроші темній конячці гроші, яким до певного часу був той же Зеленський, і хто дасть гроші такій людині, як Фостер?

Представниця Економічної комісії ООН Паола Деда під час зустрічі з керівництвом Харкова та Норманом Фостером / Фото: Думка

Під час презентації були озвучені п'ять стратегій, які будуть реалізовуватися в Харкові: транспорт, енергетика, вода, природа та економіка. Якщо коротко, що передбачає кожна із стратегій?

- Транспорт. Це місто для людей, але потрібно говорити з транспортниками. Є недореалізований потенціал харківської транспортної мережі ще плану 1966 року. Швидше, у нас буде місто для людей.

Енергетика. Така ж відповідь: потрібно говорити з енергетиками. Але Фостер презентував різноманітні проекти. Грубо кажучи, більше автономності енергетичного забезпечення в порівнянні з радянською моделлю, назвемо речі своїми іменами. І в цьому питанні навіть уже зараз, за час блекаутів, ударів, у України та в Харкова вже накопичений достатньо серйозний досвід вирішення кризових ситуацій.

Читайте також: Харківський волонтер Артем Фисун: Росіяни допустили низку прорахунків перед вторгненням до України

Вода. Це річки. Це називається блакитний каркас. Перетворення чотирьох річок загалом в уже існуючу в місті, але не експлуатовану, непрацюючу екологічну структуру.

Природа – це туди ж. Передбачає парки, створення рекреаційних зон, реконструкцію рекреаційних зон.

Економіка. У даному випадку це питання не стільки до нашої групи і тим більше не до мене. Я, правда, не знаю. Я ніколи не претендував на роль людини, яка щось розуміє у питаннях фінансування.

ПРИРОДА І ПРОМИСЛОВІСТЬ

Що автори стратегії пропонують робити з величезними промисловими зонами в Харкові?

- Є один із розділів, який цьому присвячений. Звучить це, грубо кажучи, ревіталізація. Значну частина цих промислових комплексів, якщо й потрібно зберігати, то модернізувати. З точки зору нашої групи, питання архітектури стосується, грубо кажучи, землевпорядкування. Під час нашої роботи ми проаналізували ситуацію, що склалася з початку індустріалізації, тобто з кінця 20-х років ХХ століття, як були розподілені пріоритети земель у Харкові.

Існують величезні промислові майданчики. Їх насправді чотири в місті. Перший: це індустріальний майданчик "Алея гігантів" вздовж проспекту тепер Героїв Харкова. Це промислові підприємства, що перетікають одне в одне. Другий: це Іваново-Довгалевський промисловий майданчик – Іванівка та Сортировка. Третій: це величезний комплекс Новобаварсько-Основ'янський – Верещаківка, Диканівка і до заводу імені Малишева, тобто від Основи на півдні, до Нової Баварії на заході і до Парку машинобудівників на сході. Четвертий: північний майданчик, він найменший, це селище Жуковського, "Хартрон", "Комунар" і авіазавод. У плані 1930-х років четвертого майданчика не передбачали, він виник з низки причин і збігу обставин.

Ці чотири величезних майданчики, за різними оцінками, займають взагалі до чверті території Харкова. Одна з найбільших проблем, що ці простори були розраховані на технології одного індустріального рівня, коли були потрібні величезні зони відчуження, великі території, велика енергомісткість і людський ресурс. Тому це величезні території, які за сучасних технологій не потрібні. Друга проблема з цими територіями пов’язана з тим, що вони розташовані так, що вони розривають місто. Вони всередині тіла міста, всередині житлових кварталів, тому цей простір руйнують.

Це потенціал. Але ліквідувати всю промисловість – ні! Такого плану немає. Ревіталізація.

Промислові зони Харкова

Що ви пропонуєте стосовно шкідливих виробництв у Харкові?

- Є мінімум дві такі історії, які для прикладу можу навести. Це Коксохім, який звучить як одна із проблем, що вимагає вирішення. У "банку ідей" є кілька можливих шляхів ревіталізації Коксохіму. Від повної відмови від цього всього до перетворення цього на індустріальний парк. Це шляхи. Стратегія передбачає, що ви розглядаєте різні варіанти.

Другий такий майданчик, який менше відомий харків’янам, - це завод хімреактивів. Навпроти Будинку проектів на станції метро "Ботанічний Сад". Це фактично є шкідливими виробництвом, знаходиться в центрі великого житлового масиву, поруч знаходиться по суті харківська "Силіконова долина" на Отакара Яроша, студентські гуртожитки тощо, а головне – рекреаційна зона Саржиного Яру. Просто всередині цього простору знаходиться завод хімреактивів. Рішення про винесення з міста цього підприємства було ухвалене, по-моєму, ще наприкінці 1980-х років.

Я навів ці два приклади – Коксохім і Хімреактив – як одні з багатьох. По-моєму, 27 підприємств є, не шкідливих, але таких, про які варто говорити в загальному списку. Це підприємства, із якими потрібно працювати, які потрібно модернізувати.

У стратегії є три пілотних проекти, про які говорилося. Це Харківський авіазавод, завод "Серп і молот" і "Барабашово"…

- Ні! Це неправильно. Це не ми пропонуємо. Ті проекти, про які йде мова, пропонує Фостер. Ми запропонували "банк ідей" – це дуже багато проектів, дуже багато ідей.

Коли він показав фотографію із трьома картинками (авіазавод, "Серп і молот" і "Барабашово"), мова йшла про те, що для пілотного проекту містечка науки був обраний саме барабашовський майданчик. Із цих трьох. Він просто показав спектр вибору. Взагалі різні перспективні майданчики обговорювалися під час роботи. Розглядалися і Коксохім, і майданчик ХТЗ тощо. У кожному конкретному випадку своя проблема: там із власністю, там із логістикою тощо.

Як робоча версія, зупинилися зараз на "Барабашово" для цього проекту створення наукового майданчика. Але Фостер говорив ще й про інші проекти.

Про які?

- Він говорив, что в якості "пілоту" реконструкції "блакитного каркасу" харківських річок буде розроблятися проект 6-кілометрової ділянки річки Харків і річки Немишля, що в неї впадає. Реконструкція – це не очищення. Очищення – це найпростіше. Наприклад, закувати у граніт – це погано, одразу кажу. Перетворення в робочу природну зону – це добре.

Територія барабашовського ринку до того, як це стало ринком, була природним заказником. У нього є свій екологічний складник. Журавлівський гідропарк – це своя рекреаційна зона, яка недорозвинута з точки зору потенціалу. На кого розрахована ця рекреаційна зона, якщо народ поїхав? Поживемо – побачимо. Але потенціал розвитку є.

У чому інтерес саме цієї 6-кілометрової ділянки. Це фактично транспортний коридор, але не автомобільний, а пішохідний та велосипедний. Якщо за цим 6-кілометровим "пілотом" розглядати й інші ділянки чотирьох харківських річок – Харків, Уди, Лопань, Немишля – то, скажімо, вздовж річки Немишля з ХТЗ до центру міста на велосипеді – 20 хвилин нормального коридору.

Схема найбільших річок Харкова

У нас є приголомшлива та унікальна штука, у нас є не одна річка, не як одна найдовша набережна в Європі у Дніпрі, а у нас мережа річок. Ви знаєте, що у нас в Харкові 9 річок взагалі: Саржинка, Роганка, Олексіївка, Сухий Жихар, Жихарець, Студенок та інші? Це ріки, малі ріки. Насправді це дуже серйозні інфраструктурні частини міста.

Ще з того, що звучало, - це питання реконструкції типового житла.

Читайте також: Мер Ігор Терехов: Формула відновлення міста, яку запропонував Зеленський, ідеально підходить Харкову

Як будуть обиратися об’єкти для ревіталізації?

- За умови залучення таких фігур, таких учасників в багатьох випадках власники зацікавлені у притягненні до їхньої власності уваги, коштів тощо. Функція експерта – дати експертизу, а не розповісти, як треба робити. Більше того, я хочу подивитися на людей, які знають, як правильно все зробити. Ревіталізується все, що завгодно.

ЕНЕРГОЕФЕКТИВНІСТЬ ХАРКОВА

Що стратегія передбачає у питаннях підвищення енергоефективності житла?

- Думаємо, що ми робимо з радянським житлом. Тому що ті пропозиції, які прозвучали від Фонду Фостера – це досвід, який був застосований в іншій кліматичній зоні на півдні Франції, в інших економічних реаліях, за іншої кількості цього житла. Тобто Салтівка така, що всьому світові треба буде 10 років ревіталізувати.

Умовно, копіпаст, взяти там і перенести сюди, по-хорошому неможливий. Під час своєї презентації сер Норман Фостер показував ті ж картинки, про які ми 5 разів казали, що нам це не підходить, і він сказав: "Ми розуміємо після консультацій із нашими харківськими колегами, що цей досвід у прямому виді неприйнятний тут".

Коли ми говоримо про питання енергоефективності, то тут питання не до мене, не до Фонду Фостера, ні до Фостера, ні до наших іспанських колег із Фонду, а як раз до "Arup", тому що це їхня тема, це їхні питання, це те, в чому вони зараз лідирують та в чому вони експериментують. Немає абсолютної панацеї для всі видів випадків, жоден з видів енергії не є панацеєю.

Багато зараз іде мова про децентралізацію енергосистеми.

- Це питання у нас окремими пунктом у стартових положеннях розглядається. Причому його дуже сильно доводять як раз вони.

Тут іде мова про індивідуальне опалення?

- Ні. У нас є кілька ТЕЦ. Умовно кажучи, ураження однієї одразу відключає частину міста. Наші героїчні енергетики, я це без іронії кажу, це вже роблять: коли можна перепідключати, коли один район може бути донором для сусіднього, якщо з ним щось сталося.

Зустріч Терехова, Фостера і Деди / Фото: Думка

Мова про зміну концепції опалення у стратегії не йшла?

- Йшла, звичайно! Це одне зі стартових положень, яке сильно доопрацьовується тієї стороною.

Що у стратегії ви пропонуєте щодо питань підвищення енергоефективності?

- Енергоефективність. На сьогодні існують іншого типу енергостанції, які сучасні технології використовують. Я не фахівець в енергетиці, я не знаю. З мого боку, що я сказав, це більше автономність, децентралізація міста і децентралізація енергосистеми.

Але це не автономна котельня на кожен будинок, а це й інші види енергетики.

ТРАНСПОРТ У ХАРКОВІ

Яка транспортна стратегія для Харкова готується?

- Є потенціал розвитку транспортної системи. Він має розглядатися в нерозривному зв’язку з розвитком території міста. Це прямо витікає зі стратегії генерального плану, тим більше з генерального плану. Є фахівці транспортники, які працюють, які знаходяться у постійному зв’язку. У них є свої пропозиції та напрацювання, де необхідно зробити пробивку, де необхідно зробити віадук, міст, тунель.

Одна з ідей – це автомобільні тунелі під нагірним районом від вулиці Клочківської до вулиці Шевченка, завдання яких розвантажити від автомобільного транспорту центр. Але це рішення передбачає багато пов’язаних із ним питань: питання міської безпеки, питання будівництва підземних парковок, які у цій системі були би, питання тих же самих бомбосховищ, питання, можливо, енергетичної безпеки, у тому числі, питання пішохідних навіть не вулиць, а кварталів в історичному центрі міста.

Що таке "внутрішнє транспортне кільце", про яке згадувалося в контексті генплану?

- Це історія, яка була ще у 1960-ті роки закладена. Вона була добре продумана. Але треба розуміти кілька речей. Був генеральний план початку 1930-х років, ще коли Харків доживав у якості столиці, який розробляв геніальний харківський урбаніст, містобудівельник Олександр Ейгорн, він уже тоді створював транспортну мережу Харкова, коли автомобілів ще майже не було. Він дуже продумано цю систему зробив. Його ідеї не були реалізовані повною мірою, і це стало проблемою на десятиріччя наперед.

У 1960-х роках, коли розроблявся інший генеральний план, багато мудрих рішень було. Тоді працював геніальний транспортник, геніальний не за харківськими мірками, а за міжнародними мірками, Рувім Любарський, який сформував чудове технічне обґрунтування транспортної мережі Харкова. Він, власне кажучи, розробив систему Харківського метрополітену.

Внутрішнє транспортне кільце – це те, чого не вистачає, це хордове з'єднання від Нової Баварії до аеропорту в південно-західній частині. Але яка проблема з існуючою кільцевою структурою харківських доріг, радіальних мереж доріг, вони так чи інакше розроблялися з пріоритетом не для приватного транспорту, а для вантажного транспорту, який би мав здійснювати підвезення вантажів харківським підприємствам.

Усі кільця збудовані з однією проіндустральною стратегією тоді, у 1960-ті роки це видавалося розумним. Зараз увесь світ живе у постіндустріальну епоху. Дороги з цієї позиції також треба переглядати. Тому стратегічно це дуже важливий фактор. Це не просто велодоріжки, пішохідні доріжки, це дійсно велике стратегічне питання. І тут починається конфлікт інтересів: я за місто для людей, але, будь ласка, щоб моя машина з одного кінця міста в інший могла проїхати. Немає рішення, яке було б прийнятним для всіх.

Які основні транспортні інновації нам можна очікувати?

- Ми про них можемо фантазувати. Це транспортний автомобільний тунель під нагірною частиною Харкова та звільнення центру від автомобільного потоку. Це створення мережі підземних парковок. Підтримання і розвиток мережі метрополітену, тому що в усьому світі наявність у місті метро – це величезна перевага. У Харкові це добре працююча система. Є, куди рости. Але знову ж виникають питання, чи треба туди рости, чи ні. Чи є стратегія заселення певного району, насичення певного району? Припустімо, що замість Коксохіму виникає індустріальний парк, то чому не збудувати туди гілку метро. Тоді в цьому є сенс.

Що буде з велодоріжками?

- Велодоріжки залишаються темою, що активно мусується. На мій погляд, це вже виглядає чистим піаром. Обрав велодоріжку – прогресивний, не обрав велодоріжку – усі кажуть, консерватор і ретроград. Я вже казав, що варіант із розвитком річки Немишля, як частини "блакитного коридору", це і велодоріжки, які з'єднають місто.

Читайте також: Начштабу "Фрайкора" Войцеховський: Прорив росіян до школи на Шевченка мав стати початком захоплення Харкова (ЧАСТИНА 1)

Річки будуть використовуватися як транспорт? Чи тільки набережні цікаві?

- Поживемо – побачимо. Побачимо, що запропонує Норман Фостер у якості "пілоту". Чотири річки, 9 – якщо брати всі. У них дуже різна структура: в одному місці є греблі, тут можна, тут неможна, тут не хочеться, тому що вони такі затишні і тихі, що не хочеться "проходняка". Наприклад, "Стрілка" і так була оживленим місцем із човниками тощо, а за Гончарівською греблею – чудова природна зона. Між "Червоним жовтнем" і "Світлом шахтаря" – приголомшлива частина Лопані, це заповідник. Якщо туди пустити човни, катери, спустити Гончарівську греблю – шкода втрачати такий заповідний куточок Харкова, коли в центрі міста ти можеш моментально опинитися зовсім у іншому просторі. Як у Мюнхені в Англійському саду. Треба підходити індивідуально до кожної ділянки кожної з харківських річок, розуміючи, що і для чого ми там хочемо зробити.

Останні роки в Харкові скорочується трамвайна мережа…

- Серед нас усі - "трамвайні ентузіасти"! Ми всі патріоти трамвая. Ми за трамвай горою.

Як планується вирішити проблему покращення транспортного сполучення між центром міста і Салтівкою?

- Це теж стара проблема. Ця проблема має рішення, придумане ще у 1980-ті роки – це той самий автомобільний міст, який іде паралельно метромосту. Це велика дорога, перед смертю попередній мер цей проект активно продовжував. Я чув кілька разів із публічних заяв чинного мера, що цей проект буде продовжено. Більше того, коли розглядалася історія про цей 6-кілометровий відрізок річки Харків, це питання також обговорювалося. Це має бути новий міст. Простір під метромостом і цим новим автомобільним мостом, міст же через річку Харків, - це важлива частина. Навіть на тих схемах, які показував Фостер під час презентації, позначено, що дорога там іде. Але знову ж таки, це питання вже проектування, а не стартових положень стратегії. Але ми це безумовно обговорювали.

МІСТОБУДУВАННЯ ХАРКОВА

Які райони будуть забудовуватися найпершими?

- Невідомо. Є кілька майданчиків, які розглядаються як перспективні. Один із них – це майданчик колишнього заводу "Серп і молот". Є інші пропозиції. Але зараз це завдання на далеку перспективу. Я зараз не бачу гострої необхідності в забудові.

Чи буде змінюватися поверховість Харкова?

- Вона обмежена в нашому стартовому положенні. Шість поверхів.

Це ж нижче, ніж зараз?

- Звичайно! Тенденції в зведенні багатоповерхового житла в усьому світі, крім країн південно-східної Азії, ідуть у бік зниження. Навіть китайці не хочуть будувати високо, але вони не можуть цього собі дозволити не будувати високо. Тому у стартових положеннях обмеження поверховості – 6-7 поверхів.

Що стартові положення передбачають робити з історико-архітектурною спадщиною Харкова?

- Зберігати, розвивати не тільки те, що постраждало від війни, а й те, що було в неналежному виді до війни.

Як ви бачите відновлення пошкоджених ракетами адміністративних будівель? У мережі показували кілька можливих варіантів.

- Це не ескізні проекти, це, грубо кажучи, хлопці вкидали в мережу свої пропозиції. Ці пропозиції не йшли від нашої групи. Моя особиста думка, я її висловлював у нашій групі, усе має бути відновлене, це все – історичні будівлі, але конкретно у випадку з обладміністрацією вже є новий смисл і нова історична спадщина з 1 березня 2022 року (перший ракетний удар по будівлі ОДА – ред.). Те, про що говорив Фостер, це була моя напівжартівлива пропозиція: зробити по аналогії з Бундестагом у Берліні. Я це сказав у якості образної метафори, а вони за це зачепилися буквально. Справа в тому, що сам Фостер і робив це у 1990-ті роки, реконструював Рейхстаг у Бундестаг у тому вигляді, в якому він є. Робота передбачає, що це ще й великий символ, є символічний сенс.

Мер Ігор Терехов казав, що в Харкові з'явиться пішохідна вулиця. Ви знаєте, яка вулиця в центрі стане пішохідною?

- Ми розглядаємо не пішохідну вулицю, а пішохідні квартали. Ареал пішохідних або напівпішохідних кварталів іде, умовно кажучи, від Подолу, від "Стрілки", від вулиці Ковальської і до приблизно Оперного театру та "Дзеркального струменя". Це фактично тихий історичний центр. Є багато вулиць, які до війни претендували на можливість стати пішохідними: це і Донець-Захаржевського, це і Гоголя, і Квітки-Основ'яненка, і Воробйова, і провулок Воробйова. Але ми вирішили розглянути можливість ширше це питання охопити. Проект пішохідних кварталів називається "Котел".

Є ще проект "Харківське Сохо". У районі Благовіщенської площі, де велика кількість старовинних текстильних мануфактур (Фабрика, Спліт, Тиняковівка тощо) вже до війни розпочався процес перетворення цього кварталу на креативний кластер. Війна це все зупинила, але потенціал тут величезний.

Чи є перспектива у харківських підземель?

- Це входить не стільки в практичну, скільки в історичну частину. Це є підпроектом і прописане в історичній спадщині міста. В історичній частині, крім архітектури, є культурний каркас міста, який може бути ніяк не пов'язаний із пам’ятником архітектури, але є цікавим навіть не туристам, цікавий саме з точки зору збереження міської культури, міської історії. І підземелля – це, безумовно, частина, культурного коду міста, який треба зберігати і далі розвивати.

Коли наступна робоча зустріч із групою?

- Кожну середу. Робота не кипить, сил більше немає, принаймні в мене, але підкипає. Це була дуже велика робота. Ольга Клейтман сказала під час першого брифінгу в "Медіахабі": нам не соромно за те, що ми робимо. Це можна сприймати по-всякому, критикувати, говорити, але перед власною совістю ти насамперед тримаєш відповідь, а не перед читачами, підписниками, харків’янами. Ти насамперед відповідаєш перед своєю совістю. І нам перед власною совістю не соромно!

Читайте також: Харківський мільйонер-волонтер Юрій Сапронов: Взагалі не вірю, що нас найближчим часом приймуть до Євросоюзу