Не більше року знадобилося IT-галузі Харківщини, одній з найрозвиненіших серед регіонів України, щоб почати відновлюватися після шоку повномасштабного вторгнення 2022 року. У перші дні російської агресії будь-яка економічна і бізнесова активність регіону, яка не працювала на захист країни, фактично зупинилася, підприємства переїжджали на захід, інженери виїжджали або мобілізувалися, іноземні замовники, які домінують у структурі українського IT-ринку, ставили проекти "на паузу", бо не знали, чи живі їхні виконавці.

Але вже за кілька місяців ситуація почала потроху покращуватися. За інформацією Kharkiv It Cluster, уже 2023 рік став піковим за показником повернення IT-спеціалістів у Харків. Наразі ринок повернувся до того прибутку, який був до повномасштабного вторгнення, і продовжує зростати та трансформуватися в напрямку оборонних проектів.

Технологічна галузь перебудовується зі швидкістю, якої не було 30 років

За даними Kharkiv IT Cluster, в Харкові зараз працює близько 600 IT-компаній, що навіть більше показника 2021 року, коли в місті їх працювало 510. І хоча в них задіяні близько 60 тисяч IT-спеціалістів, лише третина працівників фізично перебуває в місті, інші – працюють віддалено. Не дивлячись на іншу локацію, податки цих спеціалістів надходять до бюджету Харківського регіону. За словами голови наглядової ради харківського IT-кластеру, CEO "AltexSoft" Олександра Медового, в минулому році харківські айтівці сплатили близько 14 млрд грн податків.

Олександр Медовий / Фото: фейсбук

Виконавча директорка Kharkiv IT Cluster Ольга Шаповал розповідає, що після повномасштабного вторгнення у 2022 році в Харкові залишилося близько 10 тисяч IT-спеціалістів із 50-55 тисяч, які до цього працювали в нашому місті. Але вже за кілька місяців співробітники почали потроху повертатися в Харків з інших регіонів України та з-за кордону, галузь також підкріплювали нові випускники технічних вузів, а також спеціалісти, які пройшли перекваліфікацію, "мігрувавши" до IT з інших секторів економіки.

Одним з ключових драйверів зростання українського і, зокрема, харківського IT-ринку стала, як би цинічно це не звучало, війна. Наразі технологічна галузь активно трансформується у напрямку defense та military проектів, про які представники індустрії не дуже воліють розповідати, адже такі компанії одразу стануть мішенню ворога. "До 40% зброї Україна виробляє сама. Хто був на військових виставках у світі, знає, що якщо біля зразка зброї не написано "Випробувано в Україні", то нічого не продається", - зазначає харківський підприємець і науковець Едуард Рубін.

Ще однією справжньою революцією, яка перетрусила ринок, стала поява і все більший розвиток штучного інтелекту.

"Технологічна галузь зараз перебудовується зі швидкістю, якої не було 30 років, – зазначає Медовой. – Штучний інтелект повністю змінив галузь. Те, що раніше робилося роками, зараз робиться в десять разів швидше, і в три рази дешевше".

Едуард Рубін / Фото: фейсбук

За його словами, це ставить перед технологічним бізнесом нові виклики, зокрема, у сфері освіти, адже вже скоро буде потрібно все більше спеціалістів з системною інженерною освітою, які здебільшого писатимуть навіть не код, а промти (інструкції) для систем штучного інтелекту, роблячи це таким чином, щоб на виході отримувати якісний інженерний результат, а не "галлюцінації" - відому ментальну "хворобу" штучного інтелекту, який, говорячи дуже по-простому, часто-густо замість потрібної інформації, видає якусь "дичину".

Загалом, IT-ринок України наразі перебуває в ситуації "ідеального шторму", створеного одночасно війною і штучним інтелектом, що може в перспективі змінити його до невпізнанності. Це дає надію на нинішній та повоєнний ріст економіки, за рахунок її технологізації, так званої "цифрової індустріалізації". Уже сьогодні IT-сектор, не дивлячись на війну, дає Україні близько 6,5 млрд доларів експортної виручки на рік. Близько 18% цієї суми припадає на Харківщину.

Харків – "логістичний тупик" чи "броньований шип сталевого дикобраза"?

У той же час на четвертому році повномасштабної війни галузь стикається як з новими викликами, так і зі старими постійними проблемами, що нікуди не діваються. Одна з них – бронювання працівників. Справа в тому, що персонал IT-компаній, як правило, на 70% складається з військовозобов’язаних чоловіків, яким до того ж необхідно час від часу виїжджати за кордон для зустрічей з іноземними замовниками, що в умовах війни дуже складно, якщо не сказати, неможливо.

За словами Шаповал, існуюче бронювання IT-спеціалістів, яке відбувається по лінії Міністерства цифрової трансформації, не в повній мірі вирішує це питання, адже, згідно закону, технологічна компанія, якщо вона не підпадає під окремі винятки, може забронювати не більше 50% свої спеціалістів.

Ольга Шаповал / Фото: фейсбук

Улітку 2024 року українська IT-спільнота навіть підписала заяву з приводу процедури бронювання працівників, у якій зазначалося, зокрема, що обмеження у 50% заброньованих для ІТ-компаній змушують багатьох технічних фахівців обирати замість штатної роботи – інші форми співпраці, які не передбачають військового обліку.

Нікуди не поділися й виклики, пов’язані з війною. 95% відсотків клієнтів українських компаній – це замовники зі США та Європи, які часто-густо побоюються віддавати розробку в нашу країну, де наразі йдуть військові дії.

За даними Forbes, за три квартали 2024 року три з п'яти найбільших українських ІТ-компаній – EPAM Systems, Intellias та Ciklum – дещо зменшили виторг порівняно з 2023 роком через нестачу нових закордонних контрактів. Зокрема, дохід EPAM за другий квартал 2024 року склав $1,147 млрд, що на 2% менше, ніж в 2023 році. Такі тенденції призводять до того, що зарплати в українському IT загалом не ростуть, а подекуди й дещо зменшуються, хоча й збільшується кількість вакансій, оскільки штучний інтелект і трансформація галузі вимагають нових знань та навичок, роблячи старі подекуди неактуальним.

Загалом у Харкові домінує ситуація "логістичного тупика", викликаного тим, що наша область "впирається" у фронт та кордон з ворогом. Утім, ця реальність, в якій ми живемо, не є фатальною і, як зазначає Шаповал, в ній абсолютно можливий розвиток і навіть технологічне домінування, адже такі країни, як, наприклад, Ізраїль або Південна Корея, теж мають кордон з ворогом, але це не заважає їхньому розвитку.

"Економіка перемоги має формуватися на базі високої доданої вартості, – впевнена Шаповал. – А також виробництв, які не потребують великої кількості людей. Вона має бути орієнтована назовні. Ми повинні не "перекладати гроші з одної кишені в іншу" у себе в країні, а створювати щось, що цікаве світові".

За словами президента Асоціації приватних роботодавців України Олександра Чумака, Харків – це основа забезпечення обороноздатності України, адже наше місто с 2014 року не один раз зазнавало гібридних і прямих військових атак ворога, але жодного разу не було окупованим. Прикордонний статус накладає на місто важливі демографічні і логістичні функції, адже це місто з високим людським потенціалом та розвиненою логістикою, і для захисту країни воно має таким і залишатися.

"Харків – це не логістичний тупик, а східний рубіж майбутньої об’єднаної Європи, - зазначає Чумак. – Це броньований шип сталевого дикобраза".

Олександр Чумак / Фото: фейсбук

За його словам, перед Україною наразі стоїть виклик "довгої війни", а це означає, що Харківському регіону просто необхідний спеціальний економічний статус, який би передбачав дерегуляцію бізнесу з метою підвищення обороноздатності регіону, зміни оподаткування, направлені на те, щоб більша частина податків залишалися на Харківщині, зокрема, податки від корисних копалин, пільговий правовий статус співробітників, які працюють в місті та області в умовах бойових дій. І все це, за його словам, треба робити не після перемоги, а для перемоги.

"Харків не Буковель, – каже Олександр Чумак. – Тому не може бути такого, що ЄСВ та військовий збір однаковий для Харкова і Буковеля".

Читайте також: "Шалений попит": У Харкові відкрили четверту нову підземну школу (ФОТОРЕПОРТАЖ)