У навколополітичних колах ходять чутки про те, що голова Харківської обласної організації партії "Слуга народу" Павло Сушко викликає певне роздратування як у керівництві партії, так і серед деяких місцевих депутатів. Джерела "Думки" стверджували, що на місце Сушка нібито претендує харківська депутатка Вікторія Кінзбурська. У цьому контексті дехто також згадував харків'янку Марію Мезенцеву.

Щоб з'ясувати ситуацію, "Думка" звернулася за коментарем безпосередньо до Кінзбурської. Депутат погодилася на інтерв'ю у суботу, 12 листопада, у Харкові у своїй громадській приймальні на Нових Будинках.

У розмові депутат розповіла про амбіції, принцип роботи партії в Харківській області, про взаємини з Павлом Сушком, з депутатом Харківської облради Володимиром Скоробагачем, про знайомство з дуже неоднозначним "тіньовим" куратором харківських "слуг" Вадимом Слюсарєвим і, напевно, одним із найбільш впливових зараз нардепів у регіоні Ігорем Абрамовичем. Розмова вийшла максимально відвертою, навіть не дивлячись на певні недомовленості.

Чому ви погодилися на це інтерв'ю?

- Я взагалі нікому не відмовляю, якщо хтось хоче поговорити. Приховувати нема чого, чого б і не поговорити.

Ви в курсі того, що зараз відбувається у ВЦА чи облраді?

- Насилу. Насправді я намагаюся дистанціюватися від ВЦА та від облради, в тому числі. Я з ними взаємодію виключно у межах тих питань, з якими до мене звертаються. Ви напевно знаєте, що мене не запрошують ні на одну нараду, ні на один візит міністрів, ні на візит президента, хоча я член президентської фракції.

Ви не одна.

- Безперечно, я не одна така. Але я одна з тих, хто систематично працює в Харкові. Не приїжджаю сюди фотографуватися, а працюю тут щодня і живу тут. Діяльність абсолютно прозора, більше того – будь-хто охочий може з нею ознайомитися як у соцмережах, так і особисто в моїй приймальні.

Хто приймає рішення, запрошувати чи не запрошувати? Голова ОВА Олег Синєгубов? Чи Харківська облорганізація "Слуги народу"?

- Я не думаю, що облорганізація впливає чи хоче впливати на цю історію. Як не думаю, що Синєгубов самостійна постать, це особисто моя думка. Хто ухвалює рішення, я не знаю. Може той, хто в Офісі президента відповідає за регіональну політику. Впевнена, що це недалекоглядно, оскільки нардеп – це насамперед інструмент для досягнення необхідних результатів, насамперед, блага регіону та його мешканців.

Кирило Тимошенко?

- Можливо, who knows.

Читайте також: Арешт Богуслаєва: Чи будуть у СБУ питання до харківського мільярдера Ярославського

Ви знайомі з Вадимом Слюсарєвим?

- Так звичайно!

Давно бачились?

– Дуже.

Він в Україні?

- Я читала, що на момент вторгнення росії він перетинав кордон з росією. Тому я знаю рівно стільки, скільки і ви. Більше того, зі Слюсарєвим ми у дуже поганих стосунках. Буквально ось у дуже поганих.

Вадим Слюсарєв / Фото: Слідство.Інфо

Я достеменно знаю, що він впливав на формування списків кандидатів від "Слуги народу" на мажоритарних округах.

- Так! Співбесіду проводив він. Понад те, він був членом політради партії "Слуга народу".

Як сталося, що у вас дуже погані взаємини?

- Спочатку ми не були у поганих стосунках. Я виявила деяку самостійність у своїх поглядах на певні процеси.

У питанні підтримки тих чи інших депутатів?

- Підтримувала я завжди виключно президента та його рішення.

Але ж ви писали депутатські запити на користь депутата Харківської облради Володимира Скоробагача.

– Ну, це запит. До мене звертається організація, і я не можу інакше вчинити, окрім як надіслати депутатський запит. У мене таких запитів – вагон та візок. Можу показати їх усі. Це є абсолютно прозора діяльність, передбачена законом про статус народного депутата.

Я ще писала запити, щоб дорогу в Кулиничах зробили, тільки чомусь ніхто не згадує. А дорогу зробили.

ХАЦ згадував запит щодо підприємств Скоробагача і на цій підставі пов'язав вас із ним. Чи є у вас зв'язок зі Скоробагачем?

- ХАЦ має свої завдання "шукати зраду". Ні, я не маю зв'язку зі Скоробагачем.

Ви його не підтримуєте?

- А в чому її можна зараз підтримувати, якщо людина навіть не в країні перебуває? У найскладніший період людина не перебуває у країні. У чому підтримувати? Лобіювати інтереси його підприємств я не буду. Більше того, це легко перевірити. Те, що я направила запит, це стосується виключно моїх функцій як народного депутата. Не більше того. Вони до мене звернулися – і я зробила те, що я зобов'язана зробити як народний депутат. Це якраз у межах стосунків із будь-яким іншим громадянином, який звертається до мене до приймальні.

Володимир Скоробагач / Фото: Політека

Читайте також: Терехов готується до розколу "Блоку Кернеса": Причому тут Аваков

Погані взаємини зі Слюсарєвим пов'язані з тим, що він висунув якісь вимоги, з якими ви не погодилися?

- Ну як, вимоги ... Швидше глобальні розбіжності у поглядах на те, як треба працювати.

Я з багатьма речами була не згодна. Я була не згодна зі складанням списків на місцеві вибори, тому що були більш гідні кандидати, які могли б виграти і могли б працювати та приносити користь, що найголовніше. Але вони опинилися у непрохідній частині списку.

Взаємодія від народного депутата з місцевою владою – це найчастіше і є запорука успіху. У нас має бути прямий зв'язок: припустімо, ми написали запит у межах компенсації ОМС, місцева влада його одразу ж відпрацювала, або поставила на контроль, або сказала, чому ми не можемо цього зробити. Або навпаки, ОМС "на місцях" бачать проблему, яку необхідно вирішити на рівні законодавства, та подають нам відповідні пропозиції щодо рішення сесії, а ми, відпрацювавши в комітетах, можемо проголосувати у залі. Простими словами, здоровий лобізм інтересів населення, все просто, і не треба ускладнювати міжособистісні взаємини, ми ж тут для роботи.

Хіба це не подобалося Слюсарєву?

- Скажімо так, вони бачили це по-іншому

Як у їхньому розумінні це мало працювати?

- Як я бачила, люди повинні були бути, найголовніше, зговірливими та своїми. Все. Більше нічого не треба.

Коли потрібно, натискати кнопку?

- Абсолютно вірно. Але загалом це треба всім і завжди.

Харківська обласна організація "Слуги народу"

Це складно перевірити, тож хочу у вас запитати прямо: чи ви претендуєте на посаду голови Харківської облорганізації партії "Слуга народу"?

- До війни, мабуть, рік тому, я хотіла б. Більше того, я прямо про це заявляла. Я про це говорила прямо ключовим партійним керівникам. Зараз, чесно, єдине завдання – це перемогти у цій війні та допомогти населенню та армії. Війна все трошки змінила і якісь амбіції, напевно, стримала. Тож не знаю, що вам сказати.

Павло Сушко / Фото: Фейсбук

Окрім вас, чи є харківські нардепи, яких теж особливо не помічають. Таких багато серед мажоритарників Харкова?

- Я не знаю, я за цим не особливо стежу, зараз фокус на іншому.

Чи зберігається порозуміння між сімома харківськими мажоритарниками?

- Порозуміння має бути в якомусь питанні. У нас немає жодних питань, у яких ми мали б досягати спільного порозуміння. Ми не маємо спільних проектів, над якими ми працюємо. Кожен працює по-своєму.

Я, наприклад, вважаю, що важливо вести прийом громадян особисто. Їм важливо, що вони приходять сюди і бачать свого обранця тут, можна мені висловити претензії якісь, ще щось. А деякі депутати вважають, що це не має значення. Ми по-різному дивимося на цю ситуацію, як і в багатьох інших питаннях щодо роботи в окрузі і не тільки.

Читайте також: "Немає ніякого Мальованого": Чому Єгорова-Луценка два місяці "буксує" із сесією Харківської облради

Координуючого центру немає?

- Ні!

А хто має це координувати? Взагалі, чи має існувати такий центр, який поєднує зусилля сімох обраних у місті Харкові мажоритарників?

- Якщо ми говоримо зараз про правильне та довгострокове планування партійної діяльності, то 100% має бути! Ми всі представники народу в парламенті і водночас і представники президента на місцях, ми пройшли до парламенту завдяки йому. Це потрібно чітко усвідомлювати і я усвідомлюю це. Від того, як ми працюємо на місцях, ми бачимо роботу команди президентської партії. Вважаю, що це дуже важливо. Хоча б перевіряти, чи бувають на своїх округах депутати, чи спілкуються з людьми, чи доводять громадянам те, як у Києві обрані ними представники відпрацьовують узяті на себе зобов'язання перед країною. Я вважаю, це вкрай важливо, але ми не маємо планів роботи – і це однозначно негативно впливає як на депутатів, так і на всю державну вертикаль загалом.

Плани роботи в області має робити облорганізація?

- Більше того, у нас навіть у Статуті партії чітко прописано, що саме обласна парторганізація має це робити, шкода, що мало хто читав його, там написано багато корисного.

Чи ви задоволені роботою Павла Сушка на посаді керівника Харківської облорганізації "Слуги народу"!?

- Ми з Павлом Миколайовичем не спілкувалися якийсь час взагалі. Зараз Павло Миколайович теж займається гуманітарною допомогою, активно їздить областю. Навіщо він це робить, я не знаю, це питання вже до нього. Або він просуває партію президента, або просуває власний бренд. Як голова осередку він збирає депутатів облради, розмовляє. Я в цю роботу не вникаю, на неї не претендую, заважати не хочу.

Політради партії давно не було?

- Я, по-перше, не член партії… Мене туди не прийняли (сміється).

Вікторія Кінзбурська

Як це може бути?

- Ну от так. Я надіслала заяву, довго не було відповіді. Потім виявилось, що вона загубилася.

Такі ж речі просто так не губляться.

- Напевно, ні.

І ви вдруге теж не писали.

- Ну, я ж не йду туди, де на мене не чекають, правильно? У мене теж є якась самоповага.

На якому рівні ухвалюється рішення про прийом до партії?

– У Києві, політрада. Як ви пам'ятаєте, до Олени Шуляк очолював партію Олександр Корнієнко. І з Шуляк, і з Корнієнком у нас гарні стосунки. У нас у всіх, знаєте, добрі стосунки.

Ви знайомі з харківським народним депутатом від ОПЗЖ Ігорем Абрамовичем?

- Так звичайно! Він член комітету, в якому і я перебуваю. Звісно, знайома.

Він теж у батальйоні.

- "Монако". Це ганебна історія.

Кажуть, що він зараз один із найвпливовіших людей у Харківській області.

- Так, кажуть.

Ви знаєте, із чим це пов'язано?

– Я не знаю, з чим це пов'язано насправді (сміється).

Виходить, чутки про те, що ви можете очолити облорганізацію партії, не відповідають дійсності?

- Я б очолила все, що завгодно, якби я розуміла, що я справді буду там корисна, і партійне керівництво це дійсно побачило б. Зрозумійте, я щодня виконую дуже багато завдань, і я готова працювати й надалі в такому ж режимі. Каденцію хочеться закінчити так, щоб тобі не було соромно дивитися людям у вічі. Я живу на своєму окрузі, і люди іноді записуються на прийом у супермаркеті. Дуже хотілося б, щоб це правильно все закінчилося, ну, або продовжилося...

Як має розвиватись Харківська облорганізація партії "Слуга народу"?

- У будь-якій роботі має бути системність. Це не означає, що партія зайшла і раптом почала працювати. Так не буває. Вона має розвиватися насамперед із людьми, які хочуть працювати. Людина повинна розуміти, що хоче зробити конкретно, яку користь принести. У нас із командою були напрацювання у цьому напрямку, але вони, на жаль, відкладені у довгу скриньку.

Ігор Абрамович / Фото: Парламент.юа

У Харківській області чимало місцевих депутатів від "Слуги народу" виявилися колаборантами. Наприклад, у Куп'янську.

– Уже після подій 2014 року Харків зробив свій вибір. А після 24 лютого, мені здається, всі сумніви та коливання відпали раз і назавжди. Якщо людина має якісь погляди в той бік, то це її усвідомлений вибір, але особисто мені таких людей не шкода, і я вважаю, що такі люди повинні нести відповідне покарання.

Чи таких людей не можна було виявити до формування списків на місцевих виборах?

- Мені здається, це було досить складно. Правда! Я не знаю, наскільки у нас працює розвідка та контррозвідка, ця інформація засекречена, але мені здається, що це було досить складно. Не було цього апогею, коли ми прокинулися 24 числа, і все стало очевидно: нас бомбять, гинуть люди, а в кремлі старий недодиктатор, що вижив з розуму, в передчутті потирає руки в амбіціях забрати нашу землю. Хоча той же Богуслаєв не приховував, що нам потрібна торгівля з росією, і це був небезпечний дзвіночок, на який спецслужби не звернули увагу.

Яким є ваше ставлення до демонтажу пам'ятника Пушкіну, до дерусифікації та деколонізації громадського простору в Харкові?

- Позитивне. Я ніколи особливо не виступала за збереження пам'ятників Пушкіну чи маршалу Жукову. Я намагалася дотримуватися в цьому питанні нейтралітету, бо є люди, які вирішили, що пам'ятник Жукову чи Пушкіну їм приємний. Я вивчала у школі Пушкіна, безумовно. Але зараз за ці 9 місяців я, крім ненависті до всього російського, не відчуваю нічого, ви самі це розумієте. Скільки зруйнованих життів, доль, у нас загинуло багато людей. Про який пам'ятник ми зараз можемо говорити? Я вважаю, що це все другорядне зараз. Хочуть зносити – хай зносять!

До мене позавчора прийшли люди із Північної Салтівки. Їм ніде жити, їм у будинок прилітало кілька разів, зруйновано квартири, зруйновано перегородки. Оце горе, цим треба займатися. А пам'ятник Пушкіну, де він стоятиме, в історичному музеї чи на смітнику історії, це вже не важливо.

Але стояти у центрі Харкова він не повинен?

- Я розумію, що Пушкіна з путіним порівнювати не можна. Є одна історія, друга історія. Але якщо це викликає такий негатив у суспільстві, у наших налаштованих патріотично громадян, то так. Десь я сама поділяю ці емоційні рішення.

Чи працює мерія Харкова з нардепами-мажоритарниками?

- Немає такого, щоби мерія працювала з депутатами. Мерія працює сама собою. Але насправді взаємодія невелика, але є. Потепління, скажімо так, після смерті Геннадія Адольфовича настало. Для розуміння, якщо перші 20 днів війни губернатор мені на телефонні дзвінки не відповідав, то мер відповідав. Ось яскравий приклад.

Я ж дзвонила не з особистих питань, я дзвонила тому, що на той момент уже дуже багато людей були готові надсилати допомогу до Харкова. Я хотіла скоординувати, це єдине, чого я хотіла. Але не страшно, впоралася самотужки.

Ігор Терехов / Фото: Нова влада

Ви зараз, як і раніше, займаєтеся волонтеркою?

- Так.

Зараз люди так само потребують її у Харкові? Яка динаміка?

- Так, потребують. Дуже багато безробітних. Це перша проблема. На деокупованих територіях взагалі страшна ситуація, там і магазинів нема, де купити можна. У Харкові з цим ситуація простіше, але люди банально не мають грошей. Я чудово бачу, хто приходить до приймальні. Іноді ця допомога є єдиним, на що вони можуть розраховувати. Це суцільний біль.

Які найважливіші закони до Нового року ще розглядатиме Рада?

- Найважливіший ми вже прийняли – це бюджет наступного року. Є дуже багато законів, які, начебто, маленькі та технічні, як відпустка для військовослужбовців, але вони відіграють дуже важливу роль. Тому що це дуже сильне мотиваційне рішення для наших чоловіків, щоб воювати. Ми чекаємо на друге читання. Я була співавтором цього закону і я вважаю, що це правильне рішення.

У вас є ціль на період часу до Нового року?

- У мене є мрія до Нового року, щоби це все закінчилося, і щоб ми перемогли. Це найголовніше!

Читайте також: Екс-голова фракції "Блок Кернеса" Кирило Кернес: Іде переділ влади у Харкові та області