Ректорка ХНУ імені В. Каразіна Тетяна Кагановська: Точні науки – основа майбутнього
Нещодавно у мережі з'явилася інформація, що через про брак фінансування може закритися астрономічна лабораторія ХНУ імені В. Каразіна, що є однією з найстаріших на сході України.
"Думка" вирішила поцікавитися в ректорки ХНУ імен В. Каразіна Тетяни Кагановської, у якому стані зараз перебуває фундаментальна дослідницька база навчального закладу та які її перспективи.
Чи можна сьогодні говорити про кризу фундаментальної науки в Україні?
- Так, ситуація непроста. Але ми в Каразінському не сприймаємо кризу як поразку чи стагнацію. Для нас це – точка оновлення. Саме у такі моменти ми переглядаємо місію науки, її місце в суспільстві, шукаємо нові форми, нові сенси, нові партнерства. Найбільші прориви народжуються в часи найбільших випробувань.
Яке місце Каразінського в сучасному науковому ландшафті України?
- Каразінський університет демонструє стійкість, глибину, системність. У 2025 році ми утримуємо друге місце серед українських університетів у рейтингу QS. Підвищили індекс Хірша до 93. За державним замовленням виконуємо 31 науково-дослідну роботу. Паралельно реалізуємо 4 гранти Національного фонду досліджень України та подали нові проєкти на конкурс "Передова наука в Україні".
Але для нас цього замало. Ми розуміємо, що в час війни держава не може забезпечити науку повною мірою. Тому шукаємо підтримку на всіх рівнях: від міжнародних фондів до міжуніверситетських консорціумів.
А що вже вдалося реалізувати завдяки міжнародній підтримці?
- У 2024 році відкрито дві сучасні лабораторії на біологічному та хімічному факультетах завдяки співпраці з міжнародними партнерами, підтримці Міністерства освіти та науки й Світового банку.
У складі кафедри біохімії діє лабораторія "Karazin BioMed", де студенти працюють з технологіями, які формують майбутнє медицини: автоматизоване виділення ДНК, ПЛР-аналіз у реальному часі, роботизовані комплекси світового класу. Освітній процес тут поєднаний із реальним дослідженням і підготовкою до роботи у провідних лабораторіях світу.
На хімічному факультеті встановлено хроматографічні системи Shimadzu нового покоління. Вони дозволяють здійснювати точний аналіз ґрунтів, води, агропродукції, ПММ, виявляти токсини, вибухові речовини та канцерогени. Це — внесок у екологічну та техногенну безпеку.
Ми також здобули перемогу в конкурсі BMBF (Німеччина) спільно з Інститутом фізики мікроструктур товариства Макса Планка — і розпочали створення Центру досконалості в Харкові. Це — сигнал довіри до Каразінського навіть у прифронтовому місті.
Нещодавно ННІ "Фізико-технічний інститут” самостійно знайшов і отримав значний філантропічний грант для зміцнення зростаючої співпраці між Університетським медичним центром Гронінгена (UMCG — Nuclear Medicine and Molecular Imaging Department) та Каразінським університетом у галузі ядерної медицини.
На факультеті радіофізики, біомедичної електроніки та комп’ютерних систем дослідники працюють над науковими темами, вкрай важливими сьогодні. Зокрема, розробляють проблематику створення комбінованих випромінюючих структур та антенних решіток для радіоелектронних систем зв’язку і локації.
Крім того, виконуємо державну науково-технічну розробку з ядерно-фізичних методів діагностики та лікування онкології — із застосуванням радіофармпрепаратів. Це наука, що рятує життя.
Астрономія — одна з візитівок Каразінського. Як вам вдається зберігати й розвивати цей напрям у таких складних умовах?
- Астрономія — це одна з наших точок сили. Під час війни НДІ астрономії не лише зберіг потенціал, а й значно посилив міжнародну присутність. Наші вчені брали участь у грантах НФДУ, у проєктах NASA DART та Danuri (Південна Корея). Ми спостерігали за першим у світі експериментом з відхилення траєкторії астероїда.
У розпал війни ми ввели в експлуатацію сонячну електростанцію потужністю 21,6 кВт — завдяки Благодійному фонду Каразінського університету. Це дозволило зберегти безперервність освітнього і наукового процесу.
Ми також працюємо над створенням сучасного Музею астрономії. Це буде не просто виставковий простір, а жива лабораторія наукової допитливості: з таборами, екскурсіями, освітніми програмами та елементами астротуризму. Це інструмент не лише просвіти, а й додаткового фінансування для інституту.
Але водночас ми бачимо тривожну тенденцію: все менше молоді обирає точні науки. Як Ви це сприймаєте?
- Це системна проблема, яку не можна ігнорувати. Падіння зацікавленості до фізики, хімії, біології — це не просто про вибір предметів на НМТ. Це — про пріоритети держави, суспільства, бізнесу.
Коли наука втрачає молодь, країна втрачає інтелектуальне майбутнє. І якщо ми хочемо мати медицину, агросектор, екологію, енергетику та оборонну промисловість на рівні, ми повинні інвестувати в природничу освіту — зараз.
Це не можна перекладати лише на плечі університетів. Ми потребуємо нової освітньої політики, ширших партнерств і спільної відповідальності.
Що потрібно зробити, аби фундаментальні дослідження і точні науки залишалися у фокусі національного розвитку?
- Потрібні рішучість, стратегічність і синергія. Ми вже створили Науковий парк Каразінського університету. Він став майданчиком взаємодії з бізнесом, простором трансферу технологій, інкубатором інновацій. Це не декларація — це вже дієвий інструмент зростання.
Одна з найпрогресивніших моделей, запропонована "Науковими парками України", дозволила нам залучати інвесторів до університетських розробок системно. Ми працюємо не ситуативно, а стратегічно — і стаємо центром інновацій Харківщини навіть в умовах війни.
У якому напрямі має рухатись країна в контексті науки?
- Держава не може йти сама. І університет не виживе самотужки. Майбутнє можливе лише через співдію. Ми закликаємо до партнерства: роботодавців, меценатів, бізнес, громадські ініціативи.
Соціально відповідальний бізнес має бути залучений у формування нової науки. Це не про спонсорство — це про інвестицію у свої ж кадри, у свій же регіон, у своє завтра.
Ми відкриті до діалогу. До створення освітніх програм, стипендій, практичних платформ, спільних стартапів.
І наостанок. Чи здатна наука сьогодні бути соціально відповідальною?
- Має бути. Інакше вона втрачає свій сенс.
Сьогодні наука — це не абстрактні теорії в кабінетах. Це відповідь на реальні виклики. Це інструмент, який допомагає лікувати, захищати, передбачати, відновлювати. Саме тому ми говоримо про науку як про спільну справу — не лише університетів, а всього суспільства.
Соціальна відповідальність науки полягає в тому, щоб бути там, де вона найбільше потрібна. Бути відкритою. Бути прикладною. Бути зрозумілою. Саме такий курс тримає Каразінський університет — навіть у прифронтовому місті, навіть в умовах постійної загрози.
Ми віримо, що розвиток точних наук — це не мрія, а стратегія. І ця стратегія має обличчя конкретної відповідальності: перед країною, перед людьми, перед майбутнім.
Читайте також: Психологиня Анастасія Маслій: Люди, які повернуться з-за кордону, взагалі не впізнають цю Україну
