Адвокат Максим Журавльов: У законодавстві України немає такого поняття, як розшук ТЦК

Харківський юрист, адвокат, правозахисник Максим Журавльов в інтерв’ю виданню "Думка" розповів, чому адвокати відмовляються від деяких справ, як можна пришвидшити розгляд кримінальних проваджень, як розвантажити суди загальної юрисдикції, повідомив про стадії розгляду резонансних справ про загибель 16-річного підлітка після операції, про смертельну ДТП у Коротичі за участі бізнесмена і про судову справу генерала Андрія Алімпієва, висловився щодо практики примусової доставки громадян до ТЦК і розшукової бази військкоматів, а також розкрив інформацію, скільки ж заробляють адвокати.

Повномасштабне вторгнення змінило абсолютно всі сфери діяльності в Україні. Які справи зараз займають найбільшу частину у вашій практиці з початком повномасштабного вторгнення?

- Так, дійсно, ви абсолютно вірно зазначили, що повномасштабне вторгнення росії дуже змінило всі сфери нашого життя, зокрема, і ту направленість юриспруденції, адвокатуру, якою я безпосередньо займаюся. У мене як адвоката, який спеціалізується здебільшого на кримінальних справах, загалом нічого не змінилося. Тобто кримінальні провадження як були в економічній сфері, в інших сферах, так вони і залишилися. Звісно, додалися ті кримінальні правопорушення, захист від обвинувачення і представництво інтересів потерпілих, кримінальних діянь, які пов'язані з військовим станом, воєнним станом.

Хотів би зазначити, що роботи додалося дуже після повномасштабного вторгнення,оскільки наше адвокатське об'єднання надає безоплатну правову допомогу військовослужбовцям та членам їх родин. Тобто ми для себе визначили чітко, що це наш громадянський обов'язок, і допомагаємо за всіма запитами, які надходять.

Є спеціальна так звана "гаряча лінія", спеціальний телефон, який виділений під ці питання. І ось будь-який військовослужбовець може звернутися до нас за цим телефоном, WhatsApp або інші месенджери через Instagram, і отримати юридичну консультацію абсолютно безкоштовно, а також члени їх сімей.

Чи збільшилася кількість звернень військовослужбовців?

- Так. Не тільки це стосується правопорушень, але і просто нагальних питань, які пов'язані з проходженням військової служби військовослужбовцями. Крім того, ми допомагаємо просто з цивільних питань, які стосуються, наприклад, життєдіяльності, які виникають в ході просто життя родин військовослужбовців, тому що, дійсно, ми повинні підтримувати всім, чим тільки можемо, військовослужбовців та членів їх сімей. Тому, звісно, роботи додалося з цього приводу, але, підкреслюю ще раз, повторюсь, це наш громадянський обов'язок, і всі адвокати, які зі мною працюють, його виконують належним чином, і я цим пишаюся.

Якими справами ви зараз більше займаєтеся? Це кримінальні, правильно? Чи стикалися ви з такими випадками, коли вам було морально складно працювати з якоюсь справою?

- Так, ви вірно зазначили, що кримінальна юстиція, на мій особистий погляд, з точки зору моральних переживань, коли ти займаєшся цими питаннями, вона відрізняється від інших сфер права, наприклад, цивільної юрисдикції або господарської, оскільки безпосередньо це стосується свободи людини.

Стосовно тих справ, якими я займаюсь спочатку своєї адвокатської діяльності, а це 2016 рік, то різні були справи, дуже були справи складні морально, але я для себе визначив чіткі критерії, якими я справами точно не буду займатися як адвокат і здійснювати захист по цим справам, по кримінальним провадженням.

Тобто були випадки, коли ви відмовлялися?

- Безумовно. Стосовно відмови поговоримо буквально два слова, щоб всі наші глядачі зрозуміли, що до договору з адвокатом застосовуються просто договірні правовідносини загального цивільного права. Так, є певна специфіка, яка визначена законом України про адвокатуру, адвокатську діяльність, іншими нормативно-правовими актами, які регулюють нашу сферу діяльності. Але, в принципі, якщо до вас звернулася особа за правовою допомогою, ви вправі не укладати угоду, якщо ви не хочете займатися цією справою, або вважаєте, що за якимись критеріями просто не можете займатися цією справою, або якісь розбіжності в баченні цієї справи з клієнтом. І зовсім інше питання, коли ви вже займаєтесь справою і хочете від неї відмовитися.

В процесі? Таке також можливо?

- Таке також можливо, але там є певні обмеження, які визначені законом. Наведу декілька прикладів. У адвоката з клієнтом немає загального порозуміння між тим, як вести цю справу, і в баченні остаточного результату.

Ну, наприклад, клієнт говорить, я бачу так і так, такий розвиток подій, ти з цим як адвокат не погоджуєшся, і ти прямо про це заявляєш – тоді можливо розірвати правові відносини. Або коли клієнт підбурює тебе до вчинення якихось протиправних діянь як адвоката, або порушення правил адвокатських, тоді, безумовно, ти маєш право відмовитись від виконання своїх зобов'язань в рамках закону і в рамках договору, який укладений з клієнтом. Але це різні речі стосовно того, що коли до тебе тільки звертаються як до адвоката з проханням вести ту чи іншу справу, ти занурюєшся в якісь матеріали, вивчаєш і для себе визначаєш, чи будеш ти займатися. Є інші моменти договірних питань, просто можна з клієнтом не домовитися про взаємодію, про гонорарні питання і таке інше. Тобто ти не зобов'язаний займатися будь-якою справою.

Якщо ж говорити про конкретні випадки?

- Є декілька справ. Я, звісно, не буду називати прізвища, номера судових рішень, це не потрібно. Це є адвокатською таємницею, тому я не можу в повній мірі сказати. Але я опишу ситуацію буквально на початку моєї адвокатської кар'єри. Це було в 2016 році. Кінець 2016 – початок 2017, була одна кримінальна справа стосовно розбещення неповнолітньої дитини. Це завжди дуже морально важко. Я для себе ніколи не розглядав ситуацію, коли я буду захищати особу від цього, але потерпілу захищати для мене морально важко.

До вас звернулися батьки дитини?

- Батьки дитини, так. Там була така ситуація, що дівчинка гралася у дворі. До неї підійшов чоловік приблизно 60 років і почав її торкатися за різні інтимні місця. Розказувати щось таке дуже не потрібне.

І це було літо, вона гралася на майданчику, і вийшов батько цієї дівчини. Побачив, що ця особа знаходиться поряд з донькою, почав бігти, ця особа почала вбігати від нього, але наздогнали, викликали поліцію, зробили експертизи всі відповідні, зробили психологічну експертизу. Дівчинка дуже важко це переживала, я нагадаю, їй 8 років всього було на той час. Боялася навіть, коли батько до неї доторкається. Тобто вона дуже психотравмованою була цією ситуацією. І ось ми представляли як адвокати інтереси потерпілих. На жаль, тоді суд першої інстанції не дав реального терміну цій особі.

Звільнення від покарання з випробуванням. У народі це умовний термін. Дав умовний термін, три роки, тобто 5 на 3, там було 5 років позбавлення волі з заміною на три роки умовного. І ми подали апеляційну скаргу, і суд апеляційної інстанції, Харківський апеляційний суд, змінив цей вирок, скасував вирок першої інстанції та дав реальний строк у виді п'яти років позбавлення волі. Ми вважали це обґрунтованим рішенням і я пам'ятаю, що особа прямо в залі суду знепритомніла. Після того, як почула вирок.

Але з точки зору моральних аспектів дуже важко було займатися, все це читати, розуміти, розбиратися з цим. Так, дуже психотравмуюча ситуація була у цієї дівчинки і такого характеру справи завжди дуже важкі. Є ще низка інших важких з точки зору моральних моментів справ. Я просто навів приклад, але зараз є в провадженні дуже важка справа моральна. Перш за все, з моральної точки зору, для мене, як для адвоката, представника, в даному випадку потерпілої особи, це коли дії лікарів, на наш погляд, неправомірні дії та бездіяльність, призвели до смерті неповнолітньої дитини. Зараз якраз ця справа знаходиться у суді, направлена до суду. Тобто помилка лікарів, неналежне ставлення до своїх медичних обов'язків призвело до смерті неповнолітньої дитини.

Розкажіть детальніше про цю справу! Який діагноз був у дитини?

- Я зараз не буду дуже детально вдаватися в цю справу. Чому? Бо справа щойно була передана до суду, тільки підготовче засідання пройшло. Щоб не казали, ніби ми тиснемо на суд або намагаємося якось заздалегідь виставити осіб, які обвинувачуються у вчиненні цього злочину, вже винуватими особами. Ми живемо та будуємо правову держави. Я хочу нагадати, що як би там не було, але особа вважається невинувата, доки немає обвинувального вироку суду, який набув законної сили. У хлопця були деякі проблеми ще з дитинства, але несуттєві, він міг розвиватися, нормально працювати, тобто нормально рости.

Але в результаті, на нашу думку, недбалості двох хірургів настала смерть неповнолітнього Влада, на жаль. Це дуже така важка справа. Я ось коли перший раз спілкувався з Ольгою, матір’ю Влада, дуже важко це сприймати. Матері дуже важко про це говорити, і там кримінальне провадження супроводжувалося низкою таких дуже важких слідчих дій, процесуальних дій, як ексгумація. Я навіть не можу ніяк прокоментувати. Це дуже важко сприймається. І звісно, я як адвокат, як людина, яка займається цією справою, не можу морально залишатися в стороні.

Усі справи, про які ви кажете, усе, що стосується дітей, мабуть, найбільш морально важке?

- Усе, що стосується дітей, дуже важко. Дуже важко завжди сприймається. Зараз я намагаюся таких справ не брати в провадження, але все, що стосується злочинів проти життя та здоров'я, вбивств або тяжких тілесних ушкоджень, коли особа постраждала, там знівечення обличчя і таке інше. На початку моєї адвокатської практики були такі справи. Я брався за захист осіб, які обвинувачувалися або підозрювалися у вчиненні цих злочинів. Зараз намагаюся не братися за це, тому що в будь-якому випадку адвокат через себе все це пропускає, перш за все, як людина.

Бо він захищає вбивцю?

- Ні, ні. Дивіться, там навіть не в цьому питання. Я хочу, щоб всі зрозуміли, що адвоката не можна ототожнювати з клієнтом. У будь-якому випадку навіть зловмиснику-вбивці, який вбив декілька осіб, йому все одно буде надана правова допомога від держави. Безумовно, так. І тут би я ставив не так запитання, що надаю, захищаю вбивцю, а просто ти зустрічаєшся в суді з родичем загиблої, наприклад, особи. Це завжди важко. Але я зараз намагаюся таких справ не брати. Я навіть не пригадаю останні якісь справи такого характеру проти життя та здоров'я, які я брав в якості захисту. Але в якості представництва інтересів потерпілих осіб, то так. Нещодавно був сюжет про це, зокрема, вашого засобу масової інформації.

Про загиблого хлопця?. Там тільки підготовче засідання відбулося. Це довгий процес, щоб притягнути до відповідальності.

- Дуже важко оцінити, скільки конкретно цей процес буде відбуватися. Тому що, я думаю, що там потрібно буде допитувати експертів, які робили експертизу. Дуже важливо, як буде поводитися сторона захисту, чи буде намагатися затягувати процес, чи не буде. Знаю, що і у суду дуже велика завантаженість, у районних судах, не вистачає суддів. Тому будемо дивитися. Питання в тому, що, на жаль, по цих справах не дуже великий термін притягнення до кримінальної відповідальності – усього 5 років.

Є строк давності?

- Особи, які обвинувачуються, мають право на звільнення від кримінальної відповідальності по строку давності. Ми як представники потерпілої будемо всіляко намагатися, щоб це кримінальне провадження було розглянуто в стислі якісь строки. Будемо все для цього робити, вислухати всі сторони, і тільки суд може визначити, чи винна особа чи не винна. Ми, звісно, визначилися зі своєю позицією, подивилися матеріали. Для мене основний документ, який я прочитав по цій справі і прийняв рішення представляти інтереси потерпілих по цій справі, це комплексна судова експертиза комісійна, яка чітко надає, на мій погляд, відповіді на всі запитання: яка вина, кого саме і в чому вона полягала.

Чи існує така проблема, що з початком повномасштабного вторгнення певні справи розглядаються довше, аніж мали би. Була справа, що працівник ТЦК побив вчителя історії, я думаю, ви також це чули. Вона розглядалася десь місяців п'ять.

- Це не довго, повірте.

Мені здавалося, довго. Якщо ж казати про більш масштабні справи, вони можуть і роками взагалі розглядатися? Чому так відбувається?

- Є таке, на жаль. На це впливає низка факторів. По-перше, навантаження на суди. Багато зараз справ. Воно збільшилося значно після початку повномасштабного вторгнення. Тут є різні фактори. І кількість кримінальних проваджень збільшилася. Зокрема, у нас же немає окремих військових судів, гарнізонних судів. Тобто суди загальної юрисдикції першої інстанції розглядають кримінальні провадження всі, що пов'язані з воєнним станом. І як проти колаборантів, зрадників України, так і проти окупантів, які беруться в полон нашими захисниками.

Честь їм та хвала. І по ним також потрібно провести все і одразу. Все і одразу, і всі слідчі дії необхідні, і винести вирок відповідний. Але ця проблема тривалості розгляду кримінальних справ, вона була і до війни.

Справа по смертельну ДТП в Коротичі. Водій просто зніс автобусну зупинку з жінкою. У неї залишилося двоє дітей і чоловік. Наскільки я знаю, водій є не дуже простою людиною. Він є або бізнесменом, або депутатом, щось таке. Нагадайте, будь ласка, деталі цієї справи в Коротичі.

- Дякую за запитання. Повертаємося до того, що з точки зору моральних аспектів дуже важко займатися і цією справою: була сім'я і в один час її немає вже. Звісно, через себе пропускаєш як людина, як адвокат, бачиш світлини в кримінальній справі. Звісно, це дуже важко. Звісно, дуже важко спілкуватися з родичами загиблої. Там залишилося двоє неповнолітніх дітей. Один батько, який виховує цих дітей. Дуже важко це все робити. Ось була сім'я, і вже це не та сім'я, не ті люди після цієї трагедії. Це ми розуміємо. Так, звісно, обвинувачений по цій справі, як ви сказали, в лапках "непростий".

Я не дарма це додала. Я знаю, що були скандали на тому суді.

- Але все ж таки крапку тут може поставити тільки суд. Для мене як для адвоката тут все очевидно: є експертиза, яка говорить про те, що він їхав 154 км/год. Якщо дотримуватися режиму, швидкісного режиму, то можливо б, цієї трагедії не відбулося. Абсолютно вірно зауважили, що ця жінка, дівчина, просто стояла на зупинці, чекала маршрутку. Усе. Більш нічого. Цю зупинку знесли, вона одразу загинула. Я так думаю, що вона навіть не зрозуміла, що відбулося.

На якому етапі зараз слухання?

- Зараз уже на етапі дослідження доказів. На попередньому судовому засіданні ми вивчили всі письмові докази. На наступному судовому засіданні, яке відбудеться 4 березня, будемо вивчати безпосередньо відеозаписи. Як я розумію, захист там буде заявляти низку клопотань про допит експертів, про, можливо, повторні якісь експертизи. Будемо дивитися. Це їх право, право, як себе захищати. Але я хочу зауважити, що обвинувачений навіть не приніс вибачення.

Він зараз приходить у суд?

- Він з'являється до суду, він був на попередньому судовому засіданні. За одне чи два судових засідання, які відбулися до цього, він начебто хворів, підтвердив це медичною документацією. Але ми також не задоволені, як швидко та інтенсивно відбувається цей процес. Я розумію, що у судді, яка головує у цій справі, дійсно є велика завантаженість, але потерпілим хотілося б, щоб це відбувалося трохи швидше. Ми будемо йти за процесом, будемо всі етапи цього процесу проходити. І дійсно, як ви зазначили, повернуся до цього, що це бізнесмен, доволі заможний бізнесмен.

І впливовий, як ми вже зрозуміли.

- Так, я також так вважаю. Я збирав певну інформацію, і основний момент те, що, на погляд потерпілих, вони так все оцінювали, він намагався їм… ну, вони сприймали це як погрозу. Тобто він до них приїжджав, намагався спілкуватися, казати, що я там буду пересуватися, де захочу, де завгодно і таке інше. Ну звісно, на них це морально тисне.

Вину він свою не визнавав?

- Ні, вину він свою не визнав, вибачення не приніс, жодних відшкодувань не відбувалося з його боку. Це дуже також складна з точки зору морального такого характеру справа.

Робимо все для того, щоб була справедливість, справедливе рішення по цій справі. Звісно, дитину загиблу для батьків, дружину для чоловіка, мати для дітей ніхто і ніколи не замінить, і ніякими грошовими коштами цю втрату не можна покрити. Але як тільки можливо найсуворішого рішення домагатися від суду, але підкреслюю, що в цьому, як і в інших справах, по суті, може крапку поставити лише суд.

Які взагалі можуть бути юридичні наслідки для винуватця в цьому випадку?

- Це ч. 2 ст. 286 ККУ – 8 років позбавлення волі. По цій статті також можливий так званий умовний термін, оскільки там йде так: від 3 до 8 років позбавлення волі. Умовний термін, я буду говорити саме умовний термін, це не дуже коректна назва з точки зору закону, тому що це називається звільнення від покарання з випробуванням, але умовний термін буде зрозуміліше для наших глядачів. Якщо строк надається не більше п'яти років, то можна надавати умовний термін. Але я вважаю, що ми як потерпілі будемо прохати суд максимального покарання у цій справі.

Є низка факторів, які можуть на це вплинути.

- Так, є. Ви знаєте, основний фактор – це те, що тільки суд може поставити остаточну крапку в цій справі. Але жодних пом'якшувальних обставин по цій справі я не бачу.

Ви казали, що також займалися справою з працівниками ТЦК, коли працівники ТЦК побили хлопця. Які були деталі цієї справи, наскільки ви можете їх розголосити зараз?

- Стосовно тієї справи, про яку ви говорите, я просто хочу одразу сказати, що я як адвокат, як правозахисник, як громадянин своєї держави, я не беру всіх під одну гребінку, як то кажуть. Є, безумовно, працівники ТЦК, бойові хлопці, які пройшли це пекло війни і потім з різних підстав списалися, працюють в територіальних центрах комплектування та соціальної підтримки і чесно виконують свою роботу. Але є, безумовно, непоодинокі випадки, і це фіксується вже на рівні держави, що ТЦК перевищує свої повноваження і застосовує фізичне насильство там, де воно могло не застосовуватися. Це вже не для кого не секрет.

Так, це не для кого не секрет. Ось сьогодні, буквально, я їхав до вас на зустріч, читав новину, що омбудсмен Лубінець сказав, що в 333 рази скарги на ТЦК збільшилися за час повномасштабного вторгнення.

Були навіть випадки, що реально до смерті людей доводили.

- Так, є такі випадки, і люди, які працюють у ТЦК, несуть реальну відповідальність за це. Стосовно тієї справи, про яку ви говорите, зараз вона буде скерована до суду. Уже є обвинувальний акт. У двох словах така ситуація: просто по вулиці йшли три хлопця, зупинився бусик. Це було в Харкові, в районі Нових будинків, бульвар Юр'єва. Про це писали також в деяких засобах масової інформації, в телеграм-каналах. Зупинився бусик, як дає покази потерпілий. В принципі ці покази підтверджуються іншими доказами на кшталт показів свідків, відеозаписів. Під'їхав бус ТЦК, одразу вискочили звідти працівники, чи то не всі працівники ТЦК були, я не знаю, але підозру отримав та обвинувачення саме представник ТЦК, погналися за цими хлопцями. Двом вдалося втекти, а одного наздогнали і почали бити, і в процесі застосування фізичного насильства зламали йому ногу.

Тобто в нього ще навіть такі наслідки?

- Так. У вже пройшло, якщо не помиляюся, 4-5 місяців після цієї події, а він до сих пір на милицях ходить.

Основна справа ще й довести, що це саме внаслідок дій співробітника ТЦК, а не він сам собі зламав ногу.

- Так, і є певні проблемні питання, я зараз поясню, в чому вони полягають із притягненням до кримінальної відповідальності працівників ТЦК, тому що вони притягуються до кримінальної відповідальності на загальних підставах, не як службові особи. І в нас стаття 365 "Перевищення владних повноважень", але там зазначено працівником правоохоронного органу. Я знаю, що деякі мої колеги, деякі юристи, є різні думки з цього приводу, що представники ТЦК також повинні відповідати, якщо були певні дії вчинені за цією статтею, але я іншої думки, тому що в переліку правоохоронних органів ТЦК немає.

Тобто вони відповідають не як правоохоронні органи, а як який суб'єкт?

- Просто як фізична особа. Ось, наприклад, по цій ситуації, там перелом ноги був у хлопця. Це ч.1 ст. 122 КК України "Умисне нанесення середньої тяжкості тілесного ушкодження". Можна різні дії по-різному кваліфікувати. Незаконне позбавлення особи волі. Викрадення людини. Тобто в залежності від обставин.

Чи проблемно зараз встановлювати і доводити саме вину ТЦК?

- Проблеми є і будуть завжди. З якимись особливими складнощами я особисто не зіштовхувався. Не було ніякого тиску від керівництва ТЦК на слідчих. На потерпілого точно не було ніякого тиску, на представника потерпілого точно не було. Я можу говорити за себе, за свого клієнта. Але я зі слідчим спілкувався, також нічого такого не було.

Проведемо невеличкий бліц, що має робити громадянин України. Уявімо, йде чоловік, йому 27 років, він мобілізаційного віку, його зупиняє працівник ТЦК. Його дії, що він має зробити?

- Дивіться, я хочу, щоб всі зрозуміли, що ТЦК не уповноважені перевіряти документи, що посвідчують особу. Без працівників поліції. Це дуже важливо. Працівники ТЦК дійсно уповноважені перевіряти військово-облікові документи.

Якщо працівник ТЦК без працівника поліції попросить документ, який посвідчує особу, він не має права цього робити? Тільки працівник поліції може це робити? А якщо це військово-обліковий документ, то працівник ТЦК має право його перевірити? Чоловік показує документ, перевірити, чи є людина в розшуку, може лише працівник поліції?

- Тут також дуже цікавий аспект і я хотів би, щоб всі розуміли, немає такого поняття взагалі в законодавстві, в жодному законі, в жодному нормативно-правовому акті, як розшук ТЦК.

Є два види розшуку. Один розшук, який в розумінні всіх телеглядачів і суспільства, це у кримінальних справах, в рамках кримінального провадження вже, тобто тільки слідчий, чи прокурор, чи суд може оголосити такий розшук. Чи розшук по адміністративній справі з метою доставляння особи до органу Національної поліції для розгляду цієї адміністративної справи. Тобто такого поняття як розшук ТЦК взагалі не існує.

Чому тоді потрапляють в розшук?

- Така практика... Але це можна оскаржити. Це можна і потрібно оскаржувати. Немає ніяких, можливо вони і є, але це ніде в законодавстві не зафіксовано, що є якась база розшук ТЦК. Нічого такого немає.

У яких випадках мають право доставити людину примусово до ТЦК?

- Примусово мають право доставляти не ТЦК, а працівники поліції, якщо є вже адміністративний протокол, адміністративний матеріал певний про адміністративне правопорушення. До того складний. Особа, яка доставляється силою, тобто адміністративний примус, вона не з'являється за повісткою, наприклад, до органу Національної поліції з неповажних причин. І тоді, звісно, є заходи процесуального примусу адміністративного доставляння до поліції для розгляду, підкреслюю, саме цієї адміністративної справи. А ось це розшук ТЦК: ви світитесь червоним десь у нас, в якихось наших планшетах. Найчастіше так буває, але це все законодавчо не врегульовано взагалі.

Що людині робити в такому випадку?

- Ніколи не буду радити людині нападати на когось, бити когось, агресивно себе поводити. Потрібно, по-перше, поводити себе чемно з представниками ТЦК, щоб не викликати якоїсь реакції зворотної. Я б не рекомендував нікого провокувати. У когось може бути інша думка, але завжди спокій, чемна та ввічлива поведінка буде кращим підходом, аніж агресивна поведінка.

Навіть, щоб в подальшому довести провину, наприклад, неправомірних дій ТЦК?

- Так, безумовно. Що б я порадив таким особам? По-перше, спокійно спитати, в чому є запитання до нього, до цієї особи, в чому проблема і чому ТЦК взагалі зупинила цю особу. Безумовно, документувати про все, що відбувається.

Можна знімати на телефон людину?

- Безумовно, можна, так, безумовно.

Вирвати цей телефон, прибрати або сказати, що зупиніть зйомку, не мають права?

- Не мають права. Звісно, ви розумієте, що фізично це можливо, але права такого немає.

Навіть працівників поліції можна знімати?

- Абсолютно, точно. Якщо таке відбувається без працівників поліції, то потрібно викликати працівників поліції, 102, говорити про те, що порушуються ваші права, спокійно, за алгоритмом себе поводити.

У ТЦК людину можуть доставити лише у випадку порушення якихось певних норм?

- Так, в тому-то і справа, що примусово до ТЦК не можуть доставляти нікого.

Якщо це людина, яка не оновлює дані в "Резерв+"? Найчастіше через такі причини примусово доставляють.

- Тоді ж повинна бути якась адміністративна справа, що особа не з'являється за повісткою. У рамках цього можна доставити до органу Національної поліції, а з приводу ТЦК примусово…

Тобто можна одразу телефонувати адвокату і, наприклад…

- Я б радив телефонувати адвокату, юристу, заздалегідь мати договір з адвокатом, щоб себе... Захистити. Захистити свої права, так. Ну і, безумовно, я ось знаю, вивчав це питання і також чув новини різного характеру: питання завжди з'являються більше до тих, хто не оновив свої військово-облікові дані.

Ті, хто переховується, можна сказати, вдома сидить?

- Звісно, він порушує низку норм, тому що була постанова Кабміну, яка зобов'язувала всіх військовозобов'язаних оновити військово-облікові дані до певного періоду часу.

Якщо вручають повістку на блокпостах або на вулиці, чи вважається це законним?

- Так, обмежень немає. Зазначено, що повістки можуть вручатися в тому числі і в громадських місцях, і на блокпостах. Тут ніяких питань.

Якщо ти йдеш по вулиці з магазину, тобі вручають повістку, це є правомірним?

- Це є правомірним за дотриманням низки інших факторів.

Чи стикалися ви з такими випадками, про це було дуже багато чуток, щоб відпустили з бусика, ти маєш заплатити певну суму?

- Не буду казати, що я живу у вакуумі або іншій країні. Звісно, я чув про такі випадки.

Я думаю, ви чули більш точні розцінки, бо люди ж певно зверталися до вас.

- Чув про такі випадки, але я не можу більш конкретно про це говорити, тому що я не був присутнім при цих бесідах чи пропозиціях неправомірних. Звісно, належним чином на це повинні реагувати правоохоронні органи, заводити кримінальне провадження, вносити відомості до ЄРДР, провести розслідування тих чи інших випадків. Але, ну, ні для кого не буде секретом, що все ж таки...

Все ж таки про це говорять, я скажу так. Я не буду казати, що хтось там вирішує якісь справи, тому що, якщо ми про це кажемо, ми говоримо про вчинення злочину, і потрібно про це вже казати якось фактовно. Але безумовно, особи, які зверталися за правовою допомогою, розповідали про такі випадки стосовно неправомірного заробітку ТЦК.

Трошечки відійдемо від теми військових і працівників ТЦК. Знаю, що ви вели і ведете досі цікаву справу про генерала Андрія Алімпієва. Це екс-начальник університету Повітряних сил імені Кожедуба.

- Так, все вірно.

Ця справа триває вже понад три роки?

- Ні, більше. Я захищаю дуже порядну, професійну людину, свого друга вже. Самого Андрія Миколайовича Алімпієва. Ця справа відбувається взагалі з листопада 2017 року. Ми виграли першу інстанцію, був виправдувальний вирок, потім апеляційний суд затвердив цей виправдувальний вирок, але, на жаль, за формальних обставин, за касацією прокуратури, Верховний суд скасував вирок. Підкреслюю, за формальними обставинами, що нібито там не були допитані деякі свідки.

Зараз ця справа в Полтавському суді на розгляді по суті на стадії апеляції. Але це дійсно дуже цікава справа, резонансна, і я вважаю, що вона була з такою політичною, з політичним мотивом, тому що, як я для себе розумію, з різних джерел я отримав цю інформацію, що Андрій Миколайович, будучи ще начальником університету Повітряних сил, відмовив в наданні земель під забудову, земель, які належать університету. Ще в 2017-му році. Навіть раніше.І після цього розпочалася ця кримінальна ситуація.

Кому відмовив у наданні земель?

- Я цих суб'єктів не буду називати. Якісь забудовники, важливо не кому саме. Хотіли приватизувати землю, яка була власністю університету. Мій підзахисний перебував 63 доби в слідчому ізоляторі, відмовився виходити під заставу.

Була можливість?

- Була, тому що там одразу особливо тяжкий економічний злочин інкримінували, ч. 5 ст. 191 КК України, потім це все в НАБУ розвалилося. 12 місяців було досудове слідство. Один із працівників НАБУ підійшов до мене і каже: ну ти розумієш, після того, що відбулося, я не можу закрити просто цю кримінальну справу, ми направимо недбалість. Ст. 425 ККУ – це недбале ставлення до військової служби.

Але стійко, мужньо, мій друг і дуже високопорядна і професійна людина, їй просто хотіли поламати кар'єру, звільнити зі Збройних Сил, але він до сих пір служить, воює, захищає нашу країну, за що я йому та всім нашим захисникам дуже вдячний. Будемо боротися за його права, щоб їх відновити.

Сім років вже йде. На якому етапі зараз саме ця справа?

- Апеляційне провадження. Тобто виграли першу інстанцію, виграли апеляцію, потім Верховний суд скасував, знову на круг апеляції. І зараз в апеляційній інстанції в Полтавському апеляційному суді.

Яка мета взагалі? Чого ви хочете?

- До повного виправдання. Якщо б у нас було трохи більше часу, я б доказовно та змістовно про це розповів, там просто немає, про що говорити. Там закупівля палива була, і начебто вона за завищеними цінами. Але практично всі служби в той час закупали за цінами дорожче, ніж говориться в кримінальній справі.

На наш погляд, військова прокуратура Харківського гарнізону, вона тоді так називалася, просто виконала замовлення, ось і все. Були мітинги, були мітинги на підтримку генерала Алімпієва та його заступника. Дуже багато людей підтримувало, дуже багато виступало проти цього правого безладу. Ще раз підкреслюю, мій підзахисний навіть відмовлявся, це такий його протест, така позиція була, відмовлявся виходити під заставу. Застава була в 1,5 млн грн, родина не мала таких коштів, збирали з друзів, хто що міг, скидував на картки.

Що потім взагалі з заставою відбувається?

- Повертається.

Ми просто чули багато, як за нардепів пропонують просто казкові гроші. Ця застава ж потім все одно повертається?

- Якщо особа підозрювана чи обвинувачений, нічого не порушує, то так, воно повертається.

Я думаю, тут буде доречно також порушити таке питання, як обшуки. Якщо, наприклад, ти є посадовою особою, до тебе приходять правоохоронці з обшуком, чого категорично не можна робити?

- Ви сказали за посадових осіб, я б трохи ширше взяв. Тому що, на жаль, обшук не дуже приємна слідча дія, і вона може стосуватися кожного в цьому житті. Тому я зараз у межах нашого часу дуже стисло дам декілька порад, як себе поводити під час обшуку, тому що, звісно, особа попадає для себе в таку неприємну ситуацію, травмуючу ситуацію. Обшук зазвичай відбувається вранці, зранку приходять.

Це рано вранці зазвичай?

- Зазвичай так, 5 – 8 ранку. По-перше, як це не було б складно, але не панікувати за будь-яких обставин. Потрібно взяти себе в руки. По-перше, якщо дзвонять в двері, попросити правоохоронців не заходити до приміщення до приїзду адвоката.

Вони мають на це право?

- Це їх право, але не обов'язок. Вони мають право зайти до приміщення до приїзду адвоката. Але адвоката зобов'язані допустити до проведення слідчої дії, коли він приїде.

Бувають різні ситуації. Звісно, якщо вам розпочинають ламати двері, то, звісно, немає сенсу вже тримати двері на замку. Просто ти понесеш додаткові витрати, щоб потім відремонтувати цей замок, двері. Потрібно запустити правоохоронців, уважно прочитати ухвалу суду або зараз в деяких випадках може обшук проводитись за постановою прокурора. Подивитися адресу, чи збігається адреса, чи не вичерпався термін дії цієї ухвали.

Обшук завжди проводиться під відеофіксацію безперервно. З боку правоохоронців. Ви також можете фіксувати це з дозволу слідчого. Ви можете повідомити слідчого про те, що ви будете знімати це на відео. І я б радив це також робити. Обшук повинен відбуватися за присутністю двох понятих. Обов'язково саме двох. Не менше двох понятих. Ось якщо ці фактори дотримані, в принципі, обшук можуть розпочати.

Ухвала суду, обов'язково. Або в деяких випадках, де неможливо отримати ухвалу суду, наприклад, там територія, яка поруч знаходиться з районом ведення бойових дій, це може робитися за постановою прокурору.

Ухвала чинна один місяць. Потім необхідно, щоб перевірити, на що саме надано обшук. Тобто, які речі, документи, предмети дозволено слідчим вилучати. Якщо вилучаються речі, які не зазначені в ухвалі, то потрібно робити про це зауваження в протоколі, говорити про це на відеокамеру. І, звісно, раджу заздалегідь укласти угоду з адвокатом, зобов'язані правоохоронці надати право на телефонний дзвінок до адвоката.

Не можу вас і не запитати, скільки в середньому може отримувати за місяць досвідчений адвокат?

- Ви маєте на увазі гроші?

Зарплату, так. Взагалі дохід, середній дохід.

- Я зараз повернусь до цього питання, але ще буквально два слова про обшук. Дуже важливо ще дотримуватись того, щоб особи, які проводять обшук, не хаотично ходили по квартирі, а спостерігати за ними, щоб нічого не підкинули. Не торкайтеся речей, яких ви не знаєте, вперше бачите. Зазначайте про це в протоколі обов'язково. Про кожне, навіть якщо це, на вашу думку, не важливо, зазначайте про це в протоколі. Зайвим не буде.

Що в протоколі обшуку зазвичай взагалі зазначається?

- Зазвичай це якісь порушення, які, наприклад, особа вважає, що ці речі неможливо вилучати. Наприклад, в ухвалі прописана комп'ютерна техніка, телефони. А слідчі беруть і вилучають грошові кошти. Звісно, про це потрібно зазначити в протоколі. Але пам'ятайте, стриманість, спокій і сконцентрованість. І, звісно, правова допомога.

Повернемося до питання зарплати. Скільки в середньому досвідчений адвокат, який веде свою діяльність 10 плюс років, вже зарекомендував себе добре, може отримувати на місяць?

- По-перше, стосовно терміну зарплатня, ми відходимо. Це адвокатів не стосується, як правило, тому що вони працюють як самозайняті особи, і це гонорар. Можна працювати в рамках самозайнятої особи, можна працювати в рамках адвокатського бюро чи, наприклад, адвокатського об'єднання. Адвокат може працювати і просто юристом на підприємстві, але він буде просто юрисконсультом, наприклад. І він там же буде отримувати зарплату. У адвоката це гонорар. Тобто, все залежить... Я тут не виляю та не кривлю душею, можливо, в місяць жодної копійки не зароблю.

Якщо немає справ, то нічого ти не заробиш.

- Або є ті справи, які ти ведеш, взяв раніше, ти ведеш їх просто, а за цей місяць жодної нової справи не було. Усе по-різному. Тут немає ніякої таємниці перед вами, перед глядачами, але немає жодного середнього показника.

Тобто це залежить від того, скільки справ у тебе?

- Від завантаженості, безумовно, та професійності адвоката. Хтось може за кримінальну справу або іншу, цивільну, господарську, назвати будь-який гонорар.

Це адвокат вирішує, скільки він хоче за свою роботу?

- Так, безумовно.

Він бере спочатку першочерговий гонорар, а потім вже в процесі справи?

- Є різні підходи до цього. Це договірне право, як ви домовитесь з клієнтом про це.

Скільки в середньому коштують послуги адвоката, якщо ця справа ведеться, наприклад, в межах року?

- Якщо ми беремо кримінальну справу, по Харкову це приблизно 3-5 тисяч доларів.

Це повністю ведення справи?

- Там можна розбивати по стадіях, по годинах, там дуже багато факторів, але якщо брати дуже грубо середню ціну, думаю, що… Але є такі справи цивільні, про поділ майна якогось коштовного. Я думаю, що називають солідні гонорари, можливо, і більше, ніж у кримінальних справах.

Якщо у випадку розлучення дружина або чоловік хоче найняти собі адвоката, скільки в середньому це може обійтися?

- Я думаю, що приблизно 500 до 1000 доларів. Дивіться, це все дуже умовно, тому що різні справи, різні люди. Ти звертаєш, звісно, увагу на платіжну спроможність клієнта, його ситуацію конкретно, можеш і безоплатно надати якусь правову допомогу. Це говориться тільки між клієнтом та адвокатом, все фіксується, відповідно, все прозоро, все регулює закон, за все сплачуються податки.

Читайте також: Начальник Служби відновлення на Харківщині Андрій Алексєєв: Найголовніший виклик – це стан наших мостових споруд