Начальник Служби відновлення на Харківщині Андрій Алексєєв: Найголовніший виклик – це стан наших мостових споруд

На Харківщині лінія фронту має досить велику протяжність. Забезпечення основних логістичних маршрутів – це обов’язок Служби відновлення.

У ексклюзивному інтерв’ю виданню "Думка" начальник Служби відновлення та розвитку інфраструктури в Харківській області Андрій Алексєєв розповів про випадки обстрілів своїх працівників, місця та способи встановлення антидронових сіток, дефіцит бюджету Служби, умови праці, середній рівень зарплат у галузі, а також звернув увагу на критичний стан мостових споруд в регіоні і недофінансованість усіх видів робіт.

Почну з найбільш наболілого питання на сьогодні. Як бачимо, погода дійсно жахлива, сильна ожеледиця. На Окружній дорозі при виїзді з Харкова майже нічого не посипано і через це дуже багато ДТП.

- Мова про Кільцеву міста Харкова? Давайте почнемо з того, що крижаний дощ – це само по собі стихійне явище для нашої області. Усі спікери, які тільки могли, і в тому числі наші офіційні джерела, повідомляли, що таке стихійне явище насувається на область, тому просимо утриматися від поїздок, залишитися вдома, менше користуватися транспортом.

Особливо ми звертаємося більш акцентовано до водіїв великовагових та великовантажних транспортних засобів, фур, як їх прийнято в народі називати. Звичайно ж, ніхто до нас не прислухався, рух, як зазвичай, пішов.

І насправді, що таке крижаний дощ? Це при від'ємній температурі на замерзлу землю падають опади у вигляді дощу – і моментально ожеледиця. Ми працюємо протиожеледними матеріалами, тобто це сіль і пісок. Обробка покриття проводилася з минулої ночі. Тобто техніка постійно курсує, постійно вона працює на ділянках, проводить превентивну і тепер в ході непогоди проводить обробку.

Але який сам принцип роботи солі? Сіль, коли попадає на сніжний накат або на лід, вона їх плавить. Коли ж на сіль, якою посипали дорогу, потрапляють опади, то в воді сіль розчиняється і все змивається з дороги. Тому це у нас такий нескінчений процес по обробці протиожеледними матеріалами автомобільних доріг. Рух іде, протиожеледний матеріал працює. Усім водіям потрібно враховувати дорожню обстановку, рухатися з безпечною швидкістю, обережно, раз уже все ж таки не послухалися наших порад і вирішили виїжджати.

І не погоджуся з вами, що не посипано, тому що техніка постійно курсує.

Повноцінно цьому протидіяти неможливо, бо це погода, на яку не можна повпливати, скажімо так?

- Це незвичайні погодні явища для нашого регіону. Якщо снігопади – це звична погода взимку, то дощ взимку – це незвична погода. Це якби сніг пішов улітку, розумієте? Тобто це незвична погода, це стихійне явище.

Тому ми з ним боремося постійно, вже майже добу наші хлопці на дорозі працюють, але все ж таки потрібно враховувати те, що це незвична для нас робота і потребує багато ресурсу.

Більшість ДТП, які були зафіксовані на кільцевій, вони не через дорожні умови, а через порушення Правил дорожнього руху.

Тобто навіть таке явище стихійне не так впливає на причини ДТП, які зараз трапляються?

- Воно впливає, звичайно, бо видимість автомобіля, але коли йде крижаний дощ і ти на швидкості 120 км на годину йдеш на обгін, ще й порушуючи Правила дорожнього руху… Декілька випадків було, коли водій виходить на зустрічну смугу, не розрахувавши швидкість і пересікаючи суцільну лінію розмітки. Це вже порушення Правил дорожнього руху.

Більше питання вже того, як водії дотримуються правил безпеки.

- Звичайно, водій не може повернутися в свою полосу, тому що на такій швидкості втрачає керованість – і ДТП.

Якщо говорити про безпеку інфраструктури під час війни, як повномасштабне вторгнення змінило підходи до будівництва, до утримання доріг, будівництва об'єктів інфраструктури в області?

- Перше, значно скоротилися видатки на утримання. Про будівництво ми взагалі не думаємо… нових об'єктів.

Ви маєте на увазі дефіцит бюджету?

- Дефіцит бюджету. Значно скоротилися видатки на утримання об'єктів інфраструктури. Це якщо ми балакаємо зараз про автомобільні дороги і мости. Ми, до речі, опікуємося лише автомобільними дорогами державного значення. Це центральні траси міжміські, міжнародні траси. Комунальними дорогами, дорогами місцевого значення ми не опікуємося. Це щоб наші глядачі більш розуміли, за що ми відповідаємо.

Із капітальних видатків у нас були наразі не будівництво нових об'єктів, а відновлення мостів, які були зруйновані в ході бойових дій. Тут ми відпрацювали. Все інше – будівництво нових об'єктів, будівництво нових доріг, мостів – усе на паузі. Це не наша історія.

Ми лише підтримуємо в належному стані те, що є. Намагаємося. Але за відсутності нормального бюджетного фінансування… У цьому році 15% від потреби на утримання. Що таке утримання? Ямковий ремонт, зимове утримання, зараз це теж утримання автомобільних доріг вважається. І в нас виділяється 15% загальної потреби на ту мережу державних доріг області, яка є.

Тобто бюджету не вистачає, щоб закрити всі проблемні питання, які виникають?

- Звичайно, нам доводиться пріоритизувати.

Які об'єкти зараз, скажімо так, в найбільшій зоні ризику через постійні атаки тих же самих дронів?

- Це прифронтові маршрути.

Там, де встановлюються антидронові сітки зараз?

- Там, де встановлюються антидронові сітки. Є ті маршрути, по яких уже встановлені антидронові сітки. Зараз хлопці наші працюють безпосередньо в близькості до лінії бойового зіткнення, тому що таку ж погоду рух є не тільки по кільцевій Харкова, а й по прифронтовим областям. А там якщо я рекомендую знизити швидкість через погодні умови, то тут рекомендується швидкість підвищити, бо дронам тоді складніше наздогнати.

Там потрібно їхати швидко і тільки вперед. І там, де ми можемо обслуговувати дороги, там ямковий ремонт в сезон, в зимовий сезон, зимове утримання, там працюємо. Там, де вже ми фіксуємо випадки влучання FPV-дронів, артилерії і обстрілів нашої техніки, наших хлопців, ми там для себе підводимо рисику і розуміємо, що в цю межу краще не лізти.

Нещодавно було зафіксовано ураження комбінованої дорожньої машини. Зовсім недавно ураження нашої машини.

Це було ураження дроном?

- FPV-дроном, так.

Там не було антидронових сіток? Як це відбулося?

- Були антидронові сітки. Це Куп’янський напрямок. Але сітка не від всього захистить, ми це розуміємо. Якщо там раз, два, три, десять разів дрон прилетів, то антидронова сітка рветься, вона ж зношується. Плюс ми вже фіксуємо ДТП з антидроновими сітками, в стійку влітають – вона рветься.

Згадали кільцеву, нещодавно пройшла військова техніка, так він з антидроновим захистом нам цілу ділянку зніс поверху антидронової сітки. Різні випадки. Крім того, там військові втомлені, там поранені, їдуть, попадають в ДТП і дрони пролітають. Їхала наша КДМ, отримала дроном в борт.

Які там саме пошкодження? Транспортний засіб отримав чи постраждали ті, хто були в автівці?

- Там легкі травми отримали хлопці та постраждав транспортний засіб. Це ще гарний випадок. Нещодавно декілька випадків було зафіксовано і летальні, і поранення з кінцівками ампутованими. Тобто це для нас вже, на жаль, стає буденністю.

На яких ділянках по Харківщині саме зараз встановлені ці антидронові сітки?

- Дивіться, зафіксуємо декілька напрямків. По-перше, встановлення антидронових сіток виконуємо не лише ми, а й наші колеги з Сил оборони. Все ж таки ми працюємо як цивільні, хоч уже це і складно, де цю межу роздільну провести, де ми і як працюємо, тому що на деяких об'єктах ми піддаємося по обстрілам, зокрема, енергетичних об’єктів, можливо, навіть частіше, аніж деякі військові.

Ми все ж таки наших цивільних співробітників намагаємося відтягнути від зони ураження і працювати превентивно на тих напрямках, де можна більш застосовувати механізовані способи встановлення сіток. Тобто є два типи і способи встановлення антидронових сіток.

Виключно вручну, там де механізацією працювати складно через ураження тих же FPV-дронів, і ті напрямки, де ще ураження або немає, або воно не надто активне. Там ми використовуємо засоби механізації, там робота йде набагато швидше. От ми працюємо там, де ураження або немає, або майже немає.

Усе ж таки наші співробітники є цивільними. Працювати ми почали нещодавно, тому що взагалі-то до цього встановлення антидронових сіток виконували лише військові. Ми буквально декілька місяців тому змогли адаптувати до наших цивільних класифікаторів, і вимог, і розцінок встановлення антидронових сіток.

Це як новий обов'язок, який у вас в переліку з'явився?

- Це новий напрямок роботи, який освоїла наша Служба відновлення інфраструктури. Розробили безпосередньо з профільним інститутом цю розцінку, відштовхнулися від методичних рекомендацій, розроблених Генштабом, інженерними військами, дещо їх допрацювали, вивчили технології, з'їздили до них, обмінялися досвідом, тричі провели випробування антидронових сіток. Ми їх встановлювали, нам не сподобалось, переробили, не сподобалось, переробили, під це переробили розцінку і норми, і зараз вже вийшли на плато, скажімо так, і пішли так, як ми маємо працювати, на повну потужність.

На яких напрямках працюємо, я, чесно кажучи, не хотів би розкривати це питання, тому що ми законтрактувалися на 23 напрямках, а працюємо лише на 7. Із міркувань безпеки наших співробітників.

У небезпечних зонах ви не працюєте?

- Дивіться, ми працюємо в таких умовах, я не знаю навіть, як описати, в яких умовах ми працюємо з інформаційним супроводом. Ми коли проводимо торги, але без використання системи Прозоро, ми це проводимо з дотриманням певних умов безпеки. Документації присвоюється гриф "для службового користування" із закритим доступом, для нашого службового користування – з обмеженим доступом. Але все ж таки, згідно діючих законів і постановою Кабінетом Міністрів, ми певну інформацію маємо публікувати у відкритих джерелах. Усі ж чули термін "публічна інформація".

Ми працюємо виключно на критичній інфраструктурі з умовами таємності, щоб їх не підставляти в засобах масової інформації. Але частину інформації все ж таки маємо публікувати. Ось така казуїстика у нас виходить.

Коли ми побачили, що деякі засоби масової інформації звідкись знаходять і опрацьовують напрямки нашої роботи, відкрито публікують аналітику нашої роботи, нам доводиться для себе знаходити альтернативні шляхи інформаційного захисту. Це був довгий спіч, а тепер конкретний приклад. Коли ми побачили, що "Наші гроші" опублікували, що Служба інфраструктури в Харківській області займається встановленням антидронових сіток, ми вчергове залишили нашу адмінбудівлю, розосередилися по інших будівлях, тому що зрозуміли, що ми можемо отримати певний удар, що ми вже кругом засвітилися.

23 договори, із них будуть в роботі далеко не всі. Тобто деякі ЗМІ рознесли, що на 1,7 млрд грн встановлюють сітки і т.д. і т.п. Не на всіх напрямках ми будемо працювати, це просто ми в режимі маскування працюємо.

По яких напрямкам, я не хочу, чесно кажучи, розкривати, тому що це плани забезпечення критичних шляхів нашої логістики, наших Сил оборони.

Я вас розумію, але все ж таки задам питання, скільки приблизно коштує встановити антидронову сітку?

- По-перше, завжди по-різному. В середньому близько 1 млн грн.

Мільйон гривень, щоб просто встановити на певну ділянку дороги?

- Встановити кілометр. По-перше, все залежить від логістики, куди ти її везеш. По-друге, ціна самої сітки. Як тільки почали встановлювати сітки, ми ж працюємо не з рибацькими, гуманітарними, ми працюємо з садовими сітками, бо вони стійки до ультрафіолету, і стійкі до крижаного дощу. І їх в Україні вже не залишилось. Як тільки ми створили попит, на них пішла ціна.

В Україні їх немає, вони імпортовані, пішла ціна. Але це не катастрофічно впливає на вартість об'єкту і тип самого встановлення.

Якщо ви помітили, аналізували соцмережі і записи військових, є, де на дерев'яних стійках стоїть. Ми ж працюємо для того, щоб забезпечити швидкість виконання робіт, засобами механізації та з металевими стійками. Якщо наші колеги з ЗСУ встановлюють антидронові сітки на дерев'яних опорах, то потрібно розуміти, що дерев'яні опори їм надали в користування безкоштовно. Сітка їм приїхала з-за кордону, рибацька, безкоштовно. Або, можливо, вони купили цю сітку садову і теж ставлять, але все ж таки опори безкоштовно.

Штат, який там працює, він працює, згідно наказу командуючого того чи іншого напрямку. Тобто це, можна сказати так, дармова робоча сила. Звичайно, вони отримують грошове забезпечення, але вони працюють, згідно наказу. У нас же система роботи інша взагалі. По-перше, ми застосовуємо механізми, за рахунок цього ми даємо більший темп виконання робіт. Це вже впливає на роботу.

Металеві стійки ми використовуємо, які виключно закуповуються. Ми не можемо отримувати гуманітарні, вони нам в принципі не підходять. Нам же треба забезпечити стійкість.

Те, що розлетілося в ЗМІ, що там порівнювалося з якоюсь областю, якийсь блогер, я не активний користувач соціальних мереж, у мене немає на це часу, якийсь блогер порівнював з якоюсь областю, що там мільйон, а от в Харкові – 2,5-2,3 млн грн. Ну, по-перше, як я сказав, публічна інформація. Це все є в публічному доступі – "Прозоро". Просто треба вміти користуватися, аналізувати. У нас, в наших контрактах вкладено не тільки встановлення сітки, а й демонтаж, коли вона вже буде не потрібна.

Ще й зняття її?

- Так, точно. І експлуатаційне утримання. От якраз зараз хлопці їздять по Кільцевій, і там, де бачать, що вже обледеніння сітки, вони спеціальними засобами, механізацією або вручну збивають обледеніння, тому що просто складеться. Дроти ж рвуться від обледеніння, сітка теж порветься, там навантаження скажені. Тобто в нас три операції вкладені у встановлення в саме цей кілометр. Просто цим потрібно правильно користуватися і проводити певну аналітику.

Як я вже, знаєте, всім кажу, що ми відкриті до спілкування, звертаєтеся до нас за коментарями, але коментарі нікому не потрібні, потрібен хайп. Професійні ЗМІ так не працюють. Я б називав їх блогерами.

Чи були випадки, коли ці сітки реально допомагали врятувати об'єкти інфраструктури від FPV-дронів?

- Це ж сітки, які захищають від FPV-дронів і від "Ланцетів". На об'єктах інфраструктури ми застосовуємо інші засоби захисту. Там металеві канати, бетонні фортифікації, підземні фортифікації і все інше. Тобто тут ми зафіксували і безпосередньо навіть наші співробітники, які займаються вже встановленням сіток, декілька разів врятувалися тільки завдяки тому, що відійшли під ту сітку, яку вони звели.

Тобто це має все одно певний успіх і результат?

- Звичайно. Від FPV-дронів це дуже добре захищає логістику. От якби ми більш до цього зважено і раніше підходили, превентивно виконували всі ці необхідні заходи, як ми зараз по Кільцевій робимо, по іншим напрямкам, по яким же ворог намагається перерізати нашу логістику, тобто ізолювати театр проведення бойових дій. Вони ріжуть логістику усю, автомобільну, пішу ріжуть.

Автомобільна логістика – це, як я казав, антидроновий захист, АДЗ, сітки антидоронового захисту. Якби ми більш масово це все виконували, ці роботи, трошки легше б нашим хлопцям було оборонятися.

А так це лягло на їхні плечі, вони зараз відволікають особовий склад, як я вже сказав, від фронту для встановлення антидоронових сіток. Зараз ми в це питання включилися. І, до речі, це досвід Харківської області. Ми перші в Україні, які адаптували це до цивільних норм. І зараз роздаємо по всій Україні.

Що цим займаються не тільки військові, а й цивільні служби взяли це під свої нові обов'язки, новий напрямок роботи?

- Ми зараз цю розцінку, цей досвід розповсюджуємо по всій Україні.

Які об'єкти інфраструктури під першим ураженням, які постійно доводиться відновлювати після російських обстрілів?

- Енергетика, звичайно. Але відновленням енергетичних об'єктів безпосередньо займаються самі енергетики. Вони, повірте мені, ми там працюємо на цих об'єктах, теж залучені. Я теж про це можу вже сказати, тому що певні посадові особи на рівні Кабінету міністрів вже ці фотографії фортифікаційних споруд, які ми робимо, викладали в інтернет.

До речі, знову-таки підкреслюю, ми вже вжили для безпеки наших співробітників певні заходи, ми вже не знаходимося за адресою, нашою юридичною адресою, тобто я вже можу казати про це більш-менш відкрито, без прив'язки до конкретних об'єктів. Ми ж працюємо на фортифікаціях енергетики, дуже активно. Є певні здобутки в цьому напрямку. Декілька років тому ворог намагався залишити Харків без світла, але завдяки, зокрема, в тому числі і нашій роботі команді з енергетиками, з військовими, в нього це не вийшло. Наші фортифікації витримали активні удари ворога балістикою.

Там працюють наші хлопці щодо ремонту фортифікацій, які зведені над енергооб'єктами і зводяться нові. А поруч працюють енергетики. Відновлення енергетичних об'єктів – це виключно за енергетиками. Ми займаємося будівництвом і утриманням самих фортифікаційних споруд.

Тобто ефективність споруд висока.

- В принципі, ви праві. Але хотів би зафіксувати перше: постійно йде боротьба, безперервна робота. Ми удосконалюємо наші навички щодо захисту об'єктів інфраструктури, а ворог вдосконалює свої навички щодо їх ураження. І постійно вони щось вигадують нове, і ми щось вигадуємо нове.

До речі, ця робота проводиться в рамках експериментального проєкту. Ось така постанова Кабміну, вона опублікована, до речі, у відкритому доступі, але без певних додатків. Експериментальний проєкт щодо захисту об'єктів критичної інфраструктури. Постійний експеримент, постійно ми щось нове працюємо. Вони збільшують бойову частину, ми збільшуємо те навантаження, яке витримують наші фортифікації. І по-друге, треба розуміти, що не все можна захистити.

Наші колеги концентрують увагу на тих елементах, які складно відремонтувати, складно віднайти нові елементи, і вони легко вражаються. Наприклад, якщо взяти цілу ТЕЦ, її захистити неможливо. Але окремі елементи найважливіші… До речі, ці окремі елементи ТЕЦ захищають самі енергетики. Там дуже цікаві рішення. От вигадують, просто тут на коліні малюють креслення, інженерна думка чудеса виробляє, повірте мені.

Ми ж теж від арифметики маємо відштовхуватися: нащо захищати споруду, у разі враження якої на її заміну держава витратить мільйон гривень, якщо конструкцію над нею звести або заглибити буде вартувати 5-10 млн грн. Йде постійна боротьба, можна сказати, протидія новим засобам, які випускає росія на наші енергетичні об'єкти, і те, що вигадують наші енергетики, можна сказати, за секунду.

Скільки в середньому часу займає відновлення пошкоджених об'єктів інфраструктури?

- Усе по-різному. Залежить від влучання, типу боєприпасу. Залежить від тієї шкоди, конкретно якому елементу вона завдана. Це командна робота, як я вже кажу. Вона в Харківській області організована на найвищому рівні. Ми в одному човні, ми гребемо туди, то ми всі гребемо отуди, а потім там вже всі ці питання вирішуємо між собою.

Нещодавно було ураження одного з об'єктів критичної інфраструктури. Ворог поцілив боєприпасом в заглиблений елемент цього об'єкту під землею. Сам об'єкт не пошкоджений, фортифікація під землею, він поцілив там у мережі, які до нього примикають. У мережі провали, потрібно зробити заглиблення, з бетонного того кабелю витягнути, протягнути нові, відновити. По такому морозу це займає трошки більше часу, ніж зазвичай.

Це максимально короткий проміжок часу, в спартанських умовах, скажімо так?

- Наші енергетики забезпечені і запчастинами, і людьми. Обленерго, я знаю, що і комунальні підприємства міста Харкова укомплектовані запчастинами і людьми. Усе це на надриві, все це через силу, все це з чудесами інженерної думки, як я вже сказав. Але все ж таки у них ефективність як на мене. Я можу помилятися, але мені здається, що ефективність вища, чим в когось.

Чи є такі об’єкти в Харківській області, відновлення яких через повномасштабне вторгнення відкладене на потім?

- Якщо я розумію логіку, нам, до речі, так і не пояснили логіку створення Служби автомобільних доріг і Служби відновлення. Якщо я правильно розумію, під це і створювалася служба відновлення. Наразі ми переформатувалися, всередині нашого колективу ми називаємо нашу організацію службою інфраструктури. Тому що ми для себе сіли, проаналізували, вся наша увага сконцентрована виключно на об'єктах критичної інфраструктури. Відновленнями не займаємося.

Тобто наразі ваш основний напрямок роботи – це захист об'єктів критичної інфраструктури?

- Захист, утримання, терміновий ремонт, нестандартні інженерні рішення в ремонті об'єктів критичної інфраструктури. Дороги і мости – це теж об'єкти критичної інфраструктури.

Які нестандартні рішення ви вже впроваджували в цій діяльності?

- Усі розголошувати не хочу, тому що в нас є об'єкти з обмеженим доступом, ми також працюємо з об'єктами з грифом таємно, цілком таємно, але все ж таки там певні елементи вже у відкритому доступі є.

Для прикладу, забезпечення логістики на лівий берег Осколу на Боровському напрямку. Нашими фахівцями була взята за основу методична рекомендація інженерних військ щодо зведення насипних переправ, які складно уразити. Понтонна переправа зводиться через річку, її уразив, вона там потонула.

Переправа в Боровій, наскільки я знаю, є надважливою для росіян. Вони її постійно обстрілюють.

- Для порівняння переправа, яка в напрямку Вовчанська, у Старому Салтові, зазнала ураження п'ять разів. Вона вже не ремонтопридатна, у нас ремонтний фонд закінчився, усе, ми вже там не можемо нічого робити. А під Боровою ми цей інженерний вихід, він був вже підсвічений і в ворожих телеграм-каналах, що це найвдаліше рішення інженерних військ Збройних Сил України.

Але це наше рішення. Наші хлопці винайшли – підрядники, проєктанти. І цю насипну переправу, яка влаштована була для забезпечення логістики на лівий берег Оскола, по автомобільній дорозі, яка йде паралельно лінії фронту. Ворог використав туди лише в минулому році декілька "Іскандерів", КАБи там були і все, що хочеш. Загалом, по-моєму, 3 чи 4 "Іскандери" туди прийшли. Вона для нас вже в математичному сенсі окупилася в декілька разів.

Зараз багато є у мережі того, що на відновленні мостів і ремонті доріг наживаються, що це недоцільно під час війни і так далі.

- Для тих хто такі наративи вкидує, от зараз дуже не вистачає співробітників в Ізюмі, можна поїхати і попрацювати. Там просто рай. Ти розумієш, що цей об'єкт може бути вражений в будь-яку секунду. От як у нас було нещодавно по Старому Салтову. Там теж такі наративи вкидалися. Ці два об'єкта, вони реалізовуються в рамках рішення Ради оборони. По поданню і зверненню Сил оборони. Немає особливо бажаючих туди їхати працювати.

У Старому Салтові нещодавно після прильоту ракети 1 – 200 наш співробітник, 2 ампутанти.

Самодіяльності тут немає ніякої, повірте мені. Багато задоволення я не отримую від того, коли мені доносять вісті, що у нас сьогодні ще один або ще два. І коли я заходив на цю посаду, я, чесно кажучи, до цього не готувався ніяк. І я цього не хотів. І жоден з директорів і власників підрядних організацій, які там працюють, цього теж не хочуть. Тому що оповіщення родин, утримання родин, грошова компенсація – це ж цивільні люди. Лягає все на плечі підрядних організацій.

Багато співробітників отримували поранення під час робіт?

- Багато. Різні поранення. Багато ампутантів, багато легких.

Під час роботи саме?

- Під час роботи. Нещодавно на об'єкті енергетики мало не загинув наш співробітник. Безпосередньо нашої служби замовника. Ми є службою замовника і координатором виконання робіт. А роботи всі у нас виконують приватні підрядні організації. Спеціалізовані. От всі знають, що б'ють по об'єктам енергетики. Всі знають, що ми там. Це вже не є секретом, що наші хлопці там задіяні. От повірте мені, не багато ти задоволення отримуєш від роботи, коли на морозі мінус 15 в'яжеш арматуру і знаєш, що в будь-який момент…

Будь-який момент зараз прилетить чи щось?

- Може прилетить "Торнадо-С". Підлітний час якої менше хвилини.

Чи в таких умовах вистачає техніки, людей, ресурсів для виконання настільки масштабних задач?

- Катастрофічна нестача. Їм платять добрі зарплати, забезпечують бронювання, всі ж між собою спілкуються.

Добра заробітна плата – це скільки в середньому?

- У кожного підрядника по-різному, в залежності від складності виконання завдань. Є підрядні організації, які працюють в глибині області, є підрядні організації, які працюють в зоні ураження, як я вже сказав, РСЗВ "Торнадо-С". Вони цей "Торнадо-С" вже перетворили на аналог "Хаймарса". Вони б'ють точно, повірте мені. Останні удари по об'єктам критичної інфраструктури в місті Харків – це "Торнадо-С".

Співробітники, які працюють в зонах ураження, скільки вони приблизно отримують на місяць?

- У кожного по-різному. Там 40-50 тис. грн і 60 тис. грн. Узалежності від… Ні, це не захмарні заробітні плати.

Не йде мова про 150 тисяч гривень за таку роботу?

- Ми законодавчо не можемо це забезпечити. Ми працюємо в умовах, наближених до бойових, максимально наближених. Мало не щодня ми фіксуємо обстріли наших об'єктів.

Перше запитання – наші вийшли? Вийшли. Техніка вийшла? Ні, не вийшла або вийшла. Але все ж таки це кошториси, які проходять експертизу відповідну, яку досліджують маса грантових ЗМІ, які тільки цим і займаються, що досліджують кошториси і шукають порушення. І в таких умовах намагаємось якусь заробітну плату забезпечити нашим співробітникам.

На сітках сьогодні люди працювали. Крижаний дощ, він стоїть на цій вишці на висоті 6 метрів. В'яже цю сітку, температура шикарна, ззаду летить фура 90-100 км/год.

Жахливі умови роботи.

- Він розуміє, що в будь-який момент його можуть знести. А ще ж він під сіткою, ще ж FPV-дрони можуть літати. І "Ланцети". Усі, їдучи, знімають. Шикарні умови роботи. Всіх запрошую, чесно.

Дійсно, наднебезпечна робота зараз, враховуючи, що майже кожен важливий об'єкт інфраструктури…

Маленький нюанс, вибачай, що перебиваю. І ще в умовах цього всього наші дорожники, ж взимку працюють в режимі цілодобовому, як пожежна команда. Тільки пожежники борються з вогнем, а ми боремося зі стихією, непогодою або крижаним дощем. І оце все накладається, накладається, накладається.

Ще ми не можемо працювати в нормальних умовах, тому що ми залишили нашу будівлю, наш аналітичний центр, збір інформації, автоматизація, обробка даних. Ми розпорошені, це дещо ускладнює управління проведенням робіт, але все ж таки ми якось вирулюємо. Є багато кому і складніше, чесно кажучи.

Які ще головні виклики стоять в 2026-му році, враховуючи такі небезпечні умови роботи і ситуацію, яка є?

- Найголовніший виклик – це стан наших мостових споруд. Багато з них вже переходять в аварію, вони перевантажуються військовою технікою. Ми не можемо об'єктивно ніяк цьому завадити, і не намагаємося цьому заважати, тому що якщо вона туди їде, значить вона там потрібна. Більшість мостових споруд, 70%, вони ж не ремонтувалися вже 20-30 років.

Наприклад, які це мостові споруди?

- Не хотів би цю інформацію теж розкривати, тому що це об'єкт критичної інфраструктури, і він вже в аварійному стані. Що таке міст? Це складний конструктор. Залізобетонний, але якщо там зменшити його модель, це іграшка. Ти отак одну опору якусь вибив. І він весь склався.

Чи є у планах у 2026-му році зайнятися цим питанням?

- Немає фінансування. Ми постійно звертаємося за відповідним фінансуванням.

Держава не надає чи партнери? В чому основна проблема?

- Партнери не зобов'язані нам, чесно кажучи, кошти давати. Ми пишемо до держави, Агентства. Але, чесно кажучи, тут це вже поза межами моєї компетенції, не мій рівень прийняття рішень. Мабуть, є більш нагальні питання і потреби, куди направити фінансування.

Перше – це стан мостових споруд, які переходять в аварію, які можуть впасти в будь-який момент. Є одна мостова споруда, це шляхопровід, а під ним ще проходить багато-багато залізничних колій. Якщо він лягає, то він лягає на колії, і це подвійний колапс.

Транспортний на автомобільному транспорті, транспортний на залізничному транспорті. Подвійний колапс. А враховуючи обсяг вантажів, які проходять залізницею, вони кратно вищі, ніж по автомобільних дорогах, то відмова в роботі автомобільної споруди на автомобільній дорозі призведе до колапсу на залізниці – ще більшого в економічному і військовому форматі, ніж на автомобільному.

По-друге, це, звичайно, утримати колектив. Хронічне недофінансування галузі спричиняє до того, що люди просто звільняються. Через умови роботи. Треба ж тримати певну планку заробітної плати, щоб давати бронювання співробітникам, які в тих умовах працюють. І цю ж зарплату не можна ж затримувати, тому що злітає бронювання.

Усе потрібно забезпечити фінансуванням, розумієте, і от тут утримати колектив. Воно все тримається на людях, які це все роблять, на колективі нашої служби, підрядних організацій. Там же ж, розумієте, тут все, багато чого залежить теж від них. От у нас з початку року експлуатаційне утримання автомобільних доріг, тобто очищення від снігу, воно ж не фінансується.

За які кошти це робиться?

- За власні обігові кошти підрядників, які в нас виграли тендери. От вони зараз за власні обігові кошти забезпечують логістику у воюючій Харківській області, в якій там 5 чи 6 напрямків основні зіткнення з ворогом.

Але відмітимо те, що в нас дороги в Харкові доволі чисті, і з цим справляються дуже-дуже успішно, незважаючи на такі рамки і умови.

Якщо сприймати це за похвалу, то дякую. Воно все це в комплексі організовано, вони ж це все розуміють, вони вкладають свої кошти. Коли вони їх отримають? Зараз нема навіть розпорядчих документів, відповідних постанов Кабінету міністрів про фінансування цих робіт. Коли отримують, ми не знаємо. Але вони працюють і зараз працюють, і будуть ще не одну добу працювати.

Читайте також: Голова Держлісагентства Віктор Смаль: Якщо ми підемо до Смарагдової мережі, для лісової галузі це означатиме смерть