Розташоване на північному сході країни, це місто стало хабом для військових та волонтерів після початку повномасштабної війни рф проти України.

Попри російські обстріли та руйнування, Харків зберігає унікальні пам'ятки історії та архітектури. У цій статті ми представляємо 10 місць, які варто відвідати в місті.

1. Держпром

Держпром – архітектурна споруда у стилі конструктивізму та перша у світі залізобетонна будівля, збудована протягом 1925-1928 років. Розташована на площі Свободи в Харкові, вона формує історичний центр міста, створюючи архітектурний ансамбль з корпусами Каразінського університету.

Під час Другої світової війни Держпром вистояв всупереч спробам німецьких військ зруйнувати будівлю, був відновлений до 1947 року. У 2024 році будівля зазнала пошкоджень внаслідок російських бомбардувань 28 жовтня та 8 листопада.

Держпром має особливий правовий статус: з 2017 року внесена до Попереднього списку ЮНЕСКО, а з 2023 року перебуває під посиленим захистом.

Фото тут і нижче - Поліна Куліш

2. Дзеркальний струмінь

Дзеркальний струмінь – один із сучасних символів Харкова – альтанка і фонтан, розташований у центрі міста на вулиці Сумській, у сквері Перемоги.

Побудований 1947 року, фонтан знаходиться на місці з багатою історією. Раніше тут був цвинтар і дерев'яний храм – Мироносницька церква, перша згадка про яку датується 1701 роком.

3. Сад Шевченка

Сад імені Тараса Шевченка – парк, розташований на розі площі Свободи та вулиці Сумської. Заснований у 1804—1806 роках як Університетський сад у пейзажному стилі, нині займає площу 0,75 гектара. Сад налічує близько 100 видів декоративних дерев, чагарників і квіткових рослин. У саду також є 20 дубів віком 200-300 років.

На території саду розміщені культурні об'єкти: пам'ятник Тарасові Шевченку, фонтан, пам'ятні знаки незалежності України, театр опери та балету, кіноконцертний зал, палац дитячої творчості.

4. Будівля ХНАТОБ

Будівлю модерністської архітектури зведено впродовж 1970–1990 років за проєктом київських архітекторів С. Миргородського, В. Єлізарова, Н. Чуприни та Р. Гупала. Із сезону 1991–1992 років тут розташовано Харківський національний академічний театр опери та балету імені Миколи Лисенка.

Архітектура театру базується на контрасті великої навислої "плити" верхніх поверхів і складної пластики вхідних вестибюлів. Театр має два зали: великий на 1500 місць і малий на 400 місць.

Будинок спирається на шість стовпів і перекритий металевими балками прольотом 100 м вагою 100 тонн. У підземній частині розташований гараж. 2007 року простір перед театром реконструювали і назвали "Площею фонтанів".

За величезні розміри будинок отримав народне прізвисько "авіаносець". Під час російського вторгнення 12 березня 2022 року будівля театру зазнала пошкоджень – було розбите скло у вікнах та дверях.

5. Центральний парк

Центральний парк у Харкові – міський парк площею понад 130 гектарів. Заснований у 1893—1895 роках, він спочатку призначався для кінних прогулянок за зразком Булонського лісу у Франції. У 1907 році парк було відкрито під назвою Миколаївський.

2012 року відбулася реконструкція, під час якої встановлено атракціони, "Колесо огляду" заввишки 55 м, американські гірки, розважальний центр, роликодром та інші об'єкти.

Однією з визначних традицій парку є багаторічне годування білочок, яке приваблює відвідувачів різних поколінь. Символічно, що після тривалої історії перейменувань парк зрештою дістав просту назву "Центральний парк".

Під час російського вторгнення 2022 року парк зазнав суттєвих пошкоджень: було пошкоджено 20 атракціонів. 13 червня 2023 року парк перейменували на "Центральний парк культури та відпочинку", прибравши з назви присвяту російському письменнику Максиму Горькому. 18 серпня того ж року назву знову змінили, і парк отримав остаточну назву "Центральний парк".

6. Саржин Яр

Саржин Яр – природний парк завдовжки понад 12 км у Харкові. Історія місця сягає XVIII століття, коли тут була невелика слобідка на перетині Золочівського шляху та річки Саржинка.

Яр простягається від Лісопарку до річки Лопань. Раніше ним протікав струмок, який нині майже повністю засипаний. У 2018 році тут провели реконструкцію: створили сім озер, облаштували дитячі та спортивні майданчики, відновили джерело.

У серпні 2023 року спалахнула гостра дискусія навколо Саржиного Яру в Харкові. Місцева влада планувала спорудити офісний центр на території природного парку, на який Кабінет Міністрів виділив 180 млн гривень. 13 серпня активісти організували пікнік-протест, демонструючи свою незгоду з планами забудови.

7. Будинок зі Шпилем

"Будинок зі шпилем" – архітектурна пам'ятка Харкова, розташована на майдані Конституції. Це 11-поверховий хмарочос у стилі "сталінський ампір", збудований у 1950-1954 роках. Історія будівлі пов'язана з повоєнною відбудовою міста. Під час Другої світової війни на цьому місці були зруйновані старі будівлі.

Будинок має корпуси різної висоти – від 7 до 11 поверхів. Його фасад з боку майдану Конституції відрізняється багатим декором, на відміну від торцевого корпусу з Вірменського провулка, добудованого у 1967 році.

2 березня 2022 року під час російського вторгнення будинок постраждав від обстрілу – було пошкоджено фасад та скління.

8. Сквер Стрілка

Лопанська стрілка – історичний район Харкова, що розташований у місці впадіння річки Харків у Лопань, між Лопанським мостом і "мостом закоханих". Існує припущення, що саме тут виникло перше поселення на території сучасного міста.

На початку XX століття тут було створено сквер-парк. Його реконструювали у 2010 році. Під час оновлення набережної на Лопанській стрілці були побудовані об'єкти: сквер-парк "Стрілка", дві човнові станції – "Ластівка" та "Стрілка", а також новий "міст закоханих".

"Міст закоханих" офіційно відкрили 23 серпня 2010 року на місці старого Рибного пішохідного підвісного мосту. Він став популярним місцем для весільних церемоній. Додаткової романтичності мосту надає вечірня підсвітка. Зараз міст закритий, оскільки перебуває на реконструкції.

9. Площа Конституції

Майдан Конституції є центральним майданом Харкова, який виник разом із заснуванням міста. Протягом свого існування площа неодноразово змінювала назву. На сьогодні тут розташована Харківська міська рада.

Площа виникла одночасно зі спорудженням Харківської фортеці. Із XVII століття вона мала назву Ярмаркової, оскільки на ній проводився Успенський ярмарок. На початку XIX століття площа почала активно забудовуватися кам'яними спорудами, і зараз майже кожен будинок на майдані Конституції є архітектурною пам'яткою.

28 червня 1996 року майдан було перейменовано на честь новоприйнятої Конституції України. У серпні 2011 року розпочалася його реконструкція, яка супроводжувалася демонтажем монумента на честь проголошення Радянської влади в Україні. На його місці звели новий Монумент на честь Незалежності України, авторами якого є харківські скульптори Олександр Рідний та Ганна Іванова. Відкриття пам'ятника відбулося 22 серпня 2012 року.

2 березня 2022 року, під час боїв за Харків, Палац праці зазнав обстрілу з боку російської армії. Внаслідок обстрілу постраждала міська рада та інші споруди.

10. "Золотий трикутник”

У центрі Харкова розташовані три православні святині, відомі як "злотий трикутник": Успенський, Покровський та Благовіщенський собори. Усі вони на цей час належать до УПЦ (МП).

Свято-Успенський собор, найдавніший православний храм міста, є пам'яткою архітектури національного значення. Заснований у середині XVII століття, сучасна будівля зведена у 1771—1777 роках. Його дзвіниця, Олександрівська, висотою 89,5 м збудована в XIX столітті. Із 1984 року тут діяв Будинок органної та камерної музики. Зараз орган перенесено до філармонії.

Покровський собор, збудований козаками 1689 року, є унікальним – єдиним збереженим фрагментом забудови Харківської фортеці XVII століття. Він входить до складу Покровського чоловічого монастиря, заснованого 1726 року.

Свято-Благовіщенський кафедральний собор є найбільшим кафедральним храмом Східної Європи. Перша церква на цьому місці з'явилася близько 1655 року. Сучасна споруда, збудована за проєктом архітектора Михайла Ловцова, була урочисто закладена 1888 року і зведена в стилі класицизму.

Читайте також: Задокументувати Харків: Як виглядає центр міста на третій рік повномасштабної війни