Під ударами опинилися й історичні пам’ятки. Здається, у центрі міста не залишилося жодної історичної будівлі, яка б не постраждала від російських обстрілів.

Журналісти "Думки" пройшлися центральними вулицями, щоб зафіксувати, як виглядає центр Харкова сьогодні.

Держпром

Рідкий туман затягнув останні поверхи Держпрому – величезного 13-поверхового "радянського хмарочоса", що височіє в центрі Харкова на площі Свободи. Це пам'ятка архітектури в стилі конструктивізму та перша будівля у світі, збудована виключно із залізобетону в 1925-1928 роках.

Перехожі порівняно з ним здаються чорними цятками. Вони крокують швидко, чи то поспішають на роботу в пʼятничний ранок, чи то намагаються сховатися від мряки. Під ногами хрустить розбите скло. Деякі з них задирають голову та дивляться на Держпром, дістають телефони та фотографують наслідки російського удару.

Автор фото тут і нижче - Поліна Куліш

Під час Другої світової війни будівля зазнала пошкоджень: були знищені вікна, системи комунікацій, підлоги та двері. Попри спроби нацистів підірвати та спалити споруду в 1943 році, залізобетонна конструкція вистояла. Відновлення тривало до 1947 року.

Уночі 8 листопада 2024 року російські війська скинули бомбу на центр Харкова. Вона влучила у сквер біля Сухого фонтану між корпусами університету Каразіна. Влітку під струменями фонтану граються діти. Зараз сквер нагадує мурашник – десятки комунальників прибирають наслідки вибуху.

У будівлі Держпрому знову пошкоджено вікна, найбільше постраждав п'ятий під'їзд. Над входом до нього нерухомо висить український прапор. Увечері 28 жовтня вікна вибило з іншого боку пам'ятки – тоді російська бомба влучила в будівлю Держпрому та пошкодила один із під'їздів.

У 2017 році будівлю Держпрому було внесено до Попереднього списку ЮНЕСКО як об'єкт всесвітньої спадщини. Із 2023 року пам'ятка отримала статус об’єкту, що перебуває під посиленим захистом. 9 листопада 2024 року Харківський міський голова Ігор Терехов звернувся до представниці ЮНЕСКО в Україні Кʼяри Децці Бардескі щодо консервації та збереження споруди.

Каразінський університет

Держпром стоїть в історичному центрі міста й разом із сусідніми будівлями університету Каразіна створює унікальний силует Харкова.

Головний корпус університету – найвищий серед трьох хмарочосів. Його будували два роки й закінчили у 1932 році. Під час Другої світової війни споруда постраждала, але до 1961 року її відновили. Після реставрації будівля втратила свій конструктивістський стиль й виглядала вже по-іншому.

Північний корпус Каразінського, найнижчий з трьох, почали будувати в 1929 році, але не з залізобетону, як інші, а з цегли. Будівництво затягнулось і до початку війни його не встигли закінчити. Добудували корпус аж у 1954 році, але вже не в стилі конструктивізму, а в "сталінському ампірі".

Зараз працівниця університету замітає уламки розбитого скла. Поруч її колега нервово розмовляє телефоном, роздивляючись пошкоджені вікна. Вітер ліниво розвиває штори з-під вирваних рам.

Майдан Свободи

Майдан Свободи завмер у мертвій тиші, яку зрідка порушують проїжджі автівки та перехожі. Головна площа Харкова займає майже 12 гектарів і є шостою за розміром у Європі. За свою історію майдан змінював назви: від Ветеринарної площі до майдану Дзержинського. Сучасну отримав у 1991 році.

Площа бачила багато акцій і протестів. У вересні 2014 року українські патріоти знесли пам'ятник Леніну, встановлений тут у 1963 році. Із того часу на площі діє волонтерський намет "Все для перемоги", який став новим символом міста. Після початку повномасштабного вторгнення рф в Україну тут збиралися акції щодо повернення полонених азовців та мітинги "Гроші на ЗСУ".

Навпроти майдану стоїть будівля Харківської обласної державної адміністрації, яку збудували в стилі ампір протягом 1951-1954 років. Верхівка будівельного крана позаду споруди потопає в тумані.

1 березня 2022 року російські війська завдали двох ракетних ударів "Калібрами" по будівлі ОДА. Ракети пробили праве крило споруди від даху до підвалу та пошкодили сусідні будівлі. У червні 2022 року будівлю визнали такою, що не підлягає відновленню.

За даними начальника Харківської ОВА Олега Синєгубова, внаслідок обстрілу загинули 44 людини.

28 серпня 2022 року російські війська знову обстріляли будівлю ракетами С-300. Одна влучила в площу перед ОДА, друга – зруйнувала триповерхову будівлю поруч.

Пам'ятник Шевченку

Сумська – головна вулиця Харкова, що простягається на 4,2 кілометра від вулиці Дерев'янка до майдану Конституції. Вона проходить повз сад Шевченка, майдан Свободи та Центральний парк. Вулиця виникла наприкінці XVII століття як дорога, що вела до міста Суми, і нині на ній зосереджено багато пам'яток архітектури.

Обличчям до Сумської стоїть пам'ятник Тарасу Шевченку – один із найвідоміших монументів поету у світі та символ Харкова, встановлений у 1935 році. Його висота перевищує 16 метрів, з яких фігура Кобзаря – 5,5 метрів. Монумент виконано у формі архітектурної спіралі з центральним пілоном, на якому встановлено статую Шевченка. Навколо пілона розміщено 16 скульптур, що зображують героїв творів поета, а також образи радянської пропаганди – шахтаря, колгоспника, червоноармійця та студентку робітфаку, які символізують "нову Україну".

У 2022 році пам'ятник Шевченку, як і декілька інших, укрили мішками з піском для захисту від російських обстрілів. На клумбі перед памʼятником поряд з квітами розвиваються прапори, на кожному з них імена полеглих українських захисників.

ХНАТОБ

Крокуючи вниз по Сумській, з-під паркової зелені виринає будівля Харківського театру опери та балету. Споруду звели у 1970-1990 роках за проєктом київських архітекторів.

У театрі є дві зали: велика на 1500 місць і мала на 400 місць. 12 березня 2022 року, під час російського вторгнення, будівля ХНАТОБ постраждала від обстрілів – було пошкоджено вікна та двері театру.

Навпроти, у сквері Перемоги, стоїть Дзеркальний струмінь – альтанка-фонтан у центрі Харкова, споруджена у 1947 році. Позаду височіє Мироносицька церква, посічена уламками від російських снарядів, а позолочені куполи де-не-де чорніють дірами.

2 березня 2022 року армія РФ завдала ракетного удару по будівлях, що розташовані поряд. Обстріли зруйнували економічний корпус університету Каразіна разом із сусідніми будівлями поліції та СБУ. Внаслідок обстрілу та пожежі було пошкоджено фасади, дах та внутрішні приміщення.

Площа Конституції

Сумська вулиця закінчується на Майдані Конституції – історичному центрі Харкова. У центрі площі височіє пам'ятник незалежності "Україна, що летить" – бронзова фігура богині Ніки на гранітному постаменті.

Поруч, у "скляному саркофазі", розташований Харківський історичний музей. Із 1984 року музей знаходиться в цій історичній будівлі на Університетській вулиці, зведеній у 1908–1912 роках. Його колекція нараховує понад 300 тисяч експонатів, що розповідають про історію регіону від археологічних часів до сучасності.

Із площі видно, як майорить Державний Прапор, встановлений на найвищому в Україні та Європі флагштоку заввишки 101 метр. Прапор підняли до 30-річчя незалежності України на набережній річки Лопань у центрі Харкова.

Майже всі будівлі на майдані є архітектурними пам'ятками. Тут розташовані міська рада та інші органи влади. Поруч знаходиться Свято-Успенський собор – найдавніший православний храм Харкова, заснований у XVII столітті. Сучасну будівлю собору звели у 1771–1777 роках, а Олександрівську дзвіницю, що має висоту 89,5 метра, побудували у XIX столітті. Вона залишається однією з найвищих в Україні.

2 березня 2022 року під час російського обстрілу центру Харкова постраждали Палац праці, міська рада, собор та сусідні будівлі.

Майдан Архітекторів

Повертаючи ліворуч з площі, виходиш на вулицю Григорія Сковороди. Це одна з центральних вулиць міста довжиною 5 км, що пролягає від майдану Конституції до міського цвинтаря №13.

На початку ХІХ століття тут оселилися 23 родини іноземних майстрів, запрошених Василем Каразіним. Вулиця отримала назву Німецька, у 1899 році її перейменували на Пушкінську.

У січні 2024 року вулицю перейменували на честь українського філософа Григорія Сковороди. Рішення ухвалили на позачерговій сесії міськради. Мер Харкова Ігор Терехов пояснив, що після обстрілів центральної частини міста запропонував назвати вулицю на честь Сковороди. Раніше, у липні 2022 року, Терехов заявляв, що Пушкін не винен у політиці сучасної росії, і пропонував залишити назву вулиці.

На перетині вулиць Сковороди та Жон Мироносиць з'явився Майдан Архітекторів. Офіційно отримав статус площі у 2009 році, хоча фактично існував з 1995 року після відкриття станції метро "Архітектора Бекетова".

Нарешті виходить сонце. Здається, воно зовсім змінює атмосферу міста: на вулицях більшає людей – вони виходять пити каву або просто поспішають у справах. На Майдані Архітекторів незмінно стоять мінікопії "Семи чудес Харкова": Держпром, Дзеркальний струмінь, Покровський і Благовіщенський собори, Успенський собор, Будинок зі шпилем та пам'ятник Шевченку. Лише тут, під прозорим корпусом, пам'ятки захищені від російських ракет.

Читайте також: Прихильниця окупації, гітарист у Токіо та Розенфельд: Хто з харків’ян висловився проти деколонізації Одеси