Імена видатних філологів на мапі Харкова
На мапі Харкова увічнені імена видатних фізиків Льва Ландау, Антона Вальтера, Кирила Синельникова, фізика й математика братів Ахієзерів, математиків Михайла Остроградського, Олександра Ляпунова, біологів Іллі Мечникова, Петра Власенка, Володимира Арциховського, фізіолога Івана Павлова. А як же представлені філологи в топонімії Харкова? (Принагідно нагадаємо, що назви міських об’єктів – це урбаноніми).
Скажемо відразу: представлені досить гідно. Насамперед у назвах проспектів, вулиць і провулків увічнено імена словолюбів (одне із тлумачень слова філологія – любов до слова), життя і діяльність яких пов’язані з Харковом. Кожен із них зробив великий внесок у розвиток українського мовознавства і літературознавства. А почнемо прогулянку "філологічними" вулицями Харкова з вулиці Потебні.
Стара вулиця недалеко від центру міста названа на честь Олександра Потебні – видатного мовознавця ХІХ століття, який там жив. (Будинок зберігся й досі, хоч і сильно змінений). Народившись на Полтавщині 1835 року, більшу частину свого життя він пов’язав із Харковом і Харківським університетом, де навчався і працював.
Зараз на філологічному факультеті університету є аудиторія його імені. В аудиторії стоїть погруддя вченого роботи відомого скульптора В. Агібалова. Обдарування О. Потебні не обмежувалось лише мовознавством. Олександр Опанасович був ще й літературознавцем, фольклористом, етнографом. Однак насамперед він відомий як лінгвіст, дослідник української, російської та інших слов’янських мов. О. Потебня був основоположником Харківської лінгвістичної школи, прикметною рисою якої було проведення філологічних досліджень у тісному зв’язку з психологією, філософією, історією. Найпомітнішою науковою працею О. Потебні є книга "Думка і мова", де автор довів нерозривний зв’язок мовлення і мислення, висловив цікаве твердження, що мова є не лише засобом передачі думки, а й інструментом її формування.
Помер О. Потебня 1891 року і похований на харківському цвинтарі № 13. Зараз традиції Харківської лінгвістичної школи продовжують і розвивають філологи Харківського національного університету імені В.Н. Каразіна та Харківського національного педагогічного університету імені Г.С. Сковороди.
В іншому районі, на Шатилівці, є вулиця, названа на честь всесвітньо відомого філолога-славіста й україніста Юрія Шевельова, колишня вулиця Червоного Льотчика.
Юрій Шевельов (псевдонім – Юрій Шерех) – людина цікавої і досить драматичної долі. За національністю був німцем і мав за батьком, генералом царської армії, прізвище Шнайдер. Але з початком Першої світової війни родина змінила "непатріотичне" німецьке прізвище і стала Шевельовими. Першу частину життя Ю. Шевельов провів у Харкові, де навчався, а потім і працював в університеті. Родина мешкала на вулиці Сумській у відомому будинку "Саламандра". Зараз на цьому будинку встановлено меморіальну дошку на честь видатного мовознавця (про драматичну історію цієї дошки має бути окрема розповідь).
У 1943 році Ю. Шевельов виїхав з Харкова до Львова, а потім – до Західної Європи. Із 1952 і до кінця життя (2002 р.) жив у США. Викладав в університетах Німеччини і Швеції, був професором Гарвардського і Колумбійського (США) університетів. У своїх працях, найпомітнішою з яких є фундаментальна "Історична фонологія української мови", Юрій Шерех спростовує російську імперську, а потім і радянську офіційну теорію про походження з давньоруської мови як "однієї колиски" трьох "братніх мов" – української, білоруської і російської. Учений переконливо довів, що ці мови утворились з об’єднання різних діалектів давньої праслов’янської мови в три окремі мови.
У Харкові гідно шанують пам’ять видатного мовознавця: як сказано вище, є вулиця його імені і меморіальна дошка. Крім того, у 2000 році вченою радою ХНУ імені В.Н. Каразіна за клопотанням вченої ради філологічного факультету Юрію Шевельову було присвоєно звання почесного доктора університету. "Тим самим, – зазначено на сайті філологічного факультету, – було пошановано великого подвижника науки на його 90-ліття та відзначено заслуги вченого як гідного продовжувача традицій Харківської лінгвістичної школи, фундатором якої був Олександр Потебня".
Є в нашому місті й вулиці, названі іменами відомих літературознавців. Одна з них – вулиця Академіка Білецького. Олександр Білецький (1884 – 1961) був дослідником української літератури, насамперед класичної. Також у нього є низка праць із зарубіжної літератури. Прикметно, що вулиця починається відносно недалеко від вулиці Шевченка, а саме творчості Кобзаря присвятив багато своїх праць О. Білецький: "Шевченко і світова література", "Шевченко і західноєвропейські літератури", "Світове значення творчості Шевченка" та ін. Крім того, О. Білецький зробив помітний внесок у розвиток франкознавства: "Художня проза І. Франка", "Світове значення Івана Франка" і навіть "Франко й індійська література".
Вищу освіту отримав у Харківському університеті, де потім і працював до кінця 1930-х років, до переїзду в Київ, де до кінця життя очолював Інститут літератури імені Тараса Шевченка АН УРСР.
І наостанок відвідаємо вулицю, назва якої з’явилась на мапі Харкова не так давно, у липні 2024 року. Це вулиця, точніше, провулок Леоніда Ушкалова, розташований на Салтівці, колишній провулок Ладигіна. Леонід Ушкалов – відомий літературознавець, письменник, доктор філологічних наук, професор Харківського національного педагогічного університету імені Г. С. Сковороди.
Навчався на філологічному факультеті тоді ще Харківського державного університету. Леонід Ушкалов відомий насамперед як дослідник творчості Григорія Сковороди. Він є автором наукових праць "Світ українського бароко", "Григорій Сковорода і антична культура", "Сковорода та інші. Причинки до історії української літератури" та ін. Також Л. Ушкалов був упорядником, перекладачем і автором передмов до видань творів Г. Сковороди, Г. Квітки-Основ’яненка, Т. Шевченка, П. Тичини, М. Рильського.
Ушкалов багато зробив для популяризації української літератури, видавши книжки для родинного читання – "Шевченко від А до Я", "Сковорода від А до Я". Л. Ушкалов мав тісні контакти з філологічним факультетом ХНУ імені В.Н. Каразіна. Автор багато разів був членом Державної екзаменаційної комісії на філфаці, яку очолював проф. Ушкалов. У лютому 2019 року Л. Ушкалов пішов у засвіти у віці 62 років. Зараз його іменем названа кафедра української літератури та журналістики ХДПУ імені Г. С. Сковороди.
Згаданими вище вулицями не обмежується список урбанонімів на честь видатних філологів. У Харкові є вулиці І. Срезневського, Б. Грінченка. Але це вже тема іншого допису.
Читайте також: Ціна свободи та формула нуля: про покоління 70-х, "Генерацію Ніка" та майбутнє під обстрілами
