Кредит після смерті позичальника: чи можуть банк або колектори вимагати гроші від родичів?

Однак разом із активами у спадщину можуть перейти й майнові зобов’язання померлого. Саме тому прийняття спадщини – це не лише питання "що я отримую?". Не менш важливо з’ясувати, чи мав спадкодавець борги, перед ким саме він був зобов’язаний, у якому розмірі та чи можуть ці зобов’язання перейти до спадкоємців.

Що входить до складу спадщини?

Відповідно до статті 1218 Цивільного кодексу України, до складу спадщини входять усі права та обов’язки, які належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

До спадщини, зокрема, можуть входити:

• квартири та житлові будинки;
• земельні ділянки;
• транспортні засоби;
• кошти на банківських рахунках і депозитах;
• корпоративні права, зокрема частки у підприємствах;
• інше майно та майнові права.

Разом із майновими активами в окремих випадках до спадкоємців переходять і відповідні майнові обов’язки. Тому одним із перших кроків спадкоємця має бути повна ревізія майнового стану померлого: необхідно встановити, яке майно належало йому на момент смерті та які зобов’язання існували на цей момент.

Чи переходить кредит у спадщину?

Латинська фраза, яка актуальна й сьогодні: "Nemo heres est nisi qui heres est" – "ніхто не є спадкоємцем, доки не набув статусу спадкоємця". Самого факту спорідненості недостатньо, щоб банк чи колектор отримав право вимагати гроші від родича померлого.

Тому якщо помер позичальник, перше питання має звучати не "хто з родичів тепер платитиме?", а "хто прийняв спадщину і в якому обсязі?".

Саме від цього, а також від складу успадкованого майна та характеру зобов’язання залежить, чи виникає у конкретної особи відповідальність перед кредитором. Наприклад, якщо помер батько, його повнолітня донька не зобов’язана сплачувати кредит лише через те, що є його донькою. Інша ситуація виникає, якщо вона прийняла спадщину або мала власне зобов’язання перед кредитором, наприклад була поручителем чи надала своє майно в заставу або іпотеку.

Відповідальність спадкоємця обмежена вартістю спадщини

Одне з найважливіших правил містить стаття 1282 ЦК України: спадкоємці задовольняють вимоги кредитора в межах вартості майна, одержаного у спадщину. Тобто спадкоємець не повинен автоматично відповідати за борги померлого усім своїм особистим майном.

Якщо спадкоємців декілька?

Коли спадщину прийняли кілька осіб, необхідно встановити їхні частки та вартість майна, яке отримав кожен спадкоємець. Наприклад, після смерті позичальника спадщину прийняли двоє дітей. Загальна вартість спадкового майна становить 400 тис. грн, а кредитор заявляє про борг у 600 тис. грн. Якщо спадкоємці мають рівні частки, вартість майна, отриманого кожним, становитиме орієнтовно по 200 тис. грн.

Що робити, якщо телефонує банк або колектор?

Телефонний дзвінок від банку чи колекторської компанії після смерті позичальника легко може застати родича зненацька. Особливо якщо співрозмовник одразу називає суму боргу та вимагає термінової оплати.

Проте поспішати визнавати борг, називати себе спадкоємцем або погоджуватися на оплату лише на підставі телефонної розмови не варто. Насамперед потрібно з’ясувати, хто саме звертається, хто на цей момент є кредитором, на якій правовій підставі пред’являється вимога та чому вона адресована саме вам.

Тому вашою практичною позицією буде спокійно попросити надсилати банк чи колекторську компанію всі вимоги письмово та надати завірені документи, які підтверджують виникнення боргу, право вимоги та правові підстави звернення саме до вас. У таких ситуаціях правило просте: спочатку дивитесь документи – потім приймаєте рішення про будь-які платежі.

Які документи варто вимагати від кредитора?

Якщо банк або інший кредитор заявляє вимогу до спадкоємця, доцільно попросити надати документальне підтвердження.

Зокрема, варто отримати:

• копію кредитного договору;
• документи, що підтверджують виникнення заборгованості;
• детальний розрахунок боргу;
• інформацію про дату виникнення прострочення;
• розрахунок заборгованості станом на дату смерті позичальника;
• інформацію про особу кредитора;
• документи про перехід права вимоги, якщо кредит було відступлено іншій компанії;
• обґрунтування вимоги саме до спадкоємця;
• документи або відомості, на підставі яких кредитор визначає обсяг відповідальності спадкоємця.

У спадкових спорах важливий не лише розмір боргу, а й час, коли кредитор заявив про свої вимоги. Саме тому стаття 1281 ЦК України має практичне значення для спадкоємця, який отримав вимогу банку або іншого кредитора після смерті позичальника.

Ситуація 1. Після смерті батька його син Олексій прийняв спадщину. Через певний час до нього звернувся кредитор із вимогою погасити кредит батька. Олексій не став одразу погоджуватися з вимогою та сплачувати названу суму. Натомість він попросив надати документи, підтвердити розмір заборгованості та зазначити, коли саме кредитор дізнався про смерть батька і про прийняття спадщини. Під час перевірки документів з’ясувалося, що кредитор звернувся до спадкоємця із вимогою із пропуском передбаченого Законом строку – через рік після того, як Олексій прийняв спадщину, тому вимоги були безпідставні.

Перевірте, з чого складається борг

Цифра, яку називає банк або колектор, ще не означає, що саме таку суму спадкоємець повинен сплатити. Окремої уваги для вивчення потребують пеня, штрафи та інші санкції, адже на їх нарахування можуть впливати спеціальні законодавчі обмеження, зокрема ті, що діяли або діють у період воєнного стану. Тому велика сума в листі банку чи колектора – це не привід одразу діставати гаманець, а привід дістати документи й калькулятор.

Щоб не погодитися з необґрунтованою сумою та мати можливість оскаржити вимогу, варто діяти послідовно.

Перше – вимагайте детальний розрахунок. Не обмежуйтеся довідкою, у якій зазначена лише загальна сума боргу. Попросіть показати, коли і за що виникла кожна складова заборгованості, які платежі вже були здійснені та за який період нараховані проценти, пеня, штрафи й комісії. Обов’язково з посиланням на пункт кредитного договору та завіреною печатку фінансової установи чи банку.

Друге – зафіксуйте борг на дату смерті позичальника. Попросіть кредитора окремо зазначити суму заборгованості станом на день смерті. Це дозволить відокремити зобов’язання, які існували за життя позичальника, від сум, які кредитор намагався нарахувати пізніше.

Третє – перевірте кожне додаткове нарахування. Якщо після смерті позичальника продовжували нараховувати проценти, пеню, штрафи або комісії, попросіть кредитора пояснити правову та договірну підставу таких нарахувань. Необхідно перевірити не лише сам кредитний договір, а й законодавчі обмеження, які застосовуються до відповідного виду зобов’язання.

Четверте – не визнавайте спірну суму без перевірки.

П’яте – збирайте власну доказову базу. Збережіть кредитний договір, виписки, квитанції про платежі, листування з банком або колектором, отримані вимоги та конверти з датами їх надходження.

Якщо спір дійде до суду, важливим може бути не лише те, скільки кредитор вимагає, а й коли саме він пред’явив вимогу, як сформував розрахунок і якими документами підтверджує кожну суму.

Головне правило тут просте: не сперечайтеся з цифрою, сперечайтеся з її законним обґрунтуванням. Кожна гривня, яку кредитор вимагає від спадкоємця, повинна мати зрозуміле походження, документальне підтвердження та правову підставу.

Якщо спадкове майно перебувало в заставі або іпотеці

Квартира, будинок чи автомобіль, які переходять у спадщину, не завжди є "вільним" майном. Якщо за життя померлого це майно було передане в заставу або іпотеку для забезпечення кредиту, разом із правом власності спадкоємець може зіткнутися і з відповідним обтяженням. Саме тому перед тим, як погоджуватися з вимогами банку, варто з’ясувати, чи перебувало успадковане майно в заставі, коли і на яких умовах вона була оформлена, який саме кредит вона забезпечувала та які права має кредитор.

Ситуація 2. Після смерті батька Марія успадкувала квартиру в Харкові. Через деякий час банк повідомив їй, що квартира перебуває в іпотеці, оскільки свого часу батько використав її як забезпечення кредиту. Марія вважала, що після смерті батька кредит автоматично припинився, а отже, іпотека більше не має значення. Однак банк продовжив вимагати виконання зобов’язання та послався на право звернення стягнення на предмет іпотеки. Марія виявила розбіжності в розрахунку та поставила перед кредитором питання щодо правових підстав окремих нарахувань і заявленого способу стягнення. Свої заперечення вона оформила письмово, а коли спір перейшов у судову площину, подала документи, які підтверджували її позицію і оскаржила багато безпідставних нарахувань.

Що робити, якщо кредитор звернувся до суду?

Після отримання позовної заяви насамперед потрібно уважно прочитати не лише те, скільки грошей вимагає кредитор, а й чому саме він вважає вас належним відповідачем.

Перевірте, які обставини викладені в позові, на які документи посилається банк, які докази додає та що саме просить суд стягнути.

Окремо зверніть увагу на ухвалу суду про дату відкриття провадження: у ній зазначаються процесуальні строки, зокрема строк для подання відзиву. Саме відзив є основним документом, у якому відповідач викладає свою позицію щодо позову.

Поради, якщо до вас позиваються в судовому порядку

1. Встановіть, що саме просить кредитор. Іноді позивач вимагає не просто повернення кредиту, а одночасно проценти, пеню, штрафи, комісії та інші платежі, оскаржуйте всі розбіжності.

2. Перевірте, чому позов подано саме до вас. Сам факт спорідненості з померлим позичальником ще не пояснює, чому саме ви повинні відповідати перед кредитором. У позові має бути наведене юридичне обґрунтування вашого статусу та відповідальності.

3. Зіставте позов із документами. Якщо кредитор посилається на певний договір, розрахунок або інший документ, перевірте, чи справді цей документ доданий до матеріалів справи і повністю, а не частками, та чи відповідає наведена в позові інформація його змісту.

4. Перевірте докази отримання кредиту. Важливо встановити, чи підтверджує кредитор сам факт видачі коштів, коли саме вони були надані та на яких умовах. Самого посилання на існування кредитного договору не завжди достатньо для доведення всіх обставин, на які посилається позивач.

5. Зверніть увагу на документи про спадщину. Перевірте, які саме документи кредитор використовує для підтвердження того, що ви прийняли спадщину та набули відповідного статусу.

6. Перевірте, чи правильно визначено відповідача. Якщо спадкоємців декілька, суду важливо розуміти, хто саме прийняв спадщину, які частки належать кожному та які вимоги заявлені до кожної особи. Не можна механічно переносити весь борг померлого на одного спадкоємця лише тому, що саме до нього звернувся кредитор.

7. Перевірте вартість успадкованого майна. Якщо кредитор обґрунтовує свої вимоги вартістю спадщини, необхідно перевірити, якими доказами підтверджена ця вартість.

8. Перевірте всі докази, які кредитор подав до суду. Складіть власну таблицю: документ кредитора – що він підтверджує – чи погоджуєтеся ви з цим – які маєте заперечення. Такий простий спосіб допомагає не пропустити важливу деталь і послідовно сформувати позицію у справі.

9. Подайте докази разом із процесуальними документами. Суд має отримати можливість ознайомитися з ними в установленому процесуальним законом порядку.

10. Не пропускайте жодні судові засідання та процесуальні строки. Слідкуйте за повідомленнями суду, строками подання відзиву, відповіді на відзив, заперечень та інших документів, якщо вони передбачені процедурою.

Що з комунальними боргами?

Квартира чи будинок, які переходять у спадщину, можуть приховувати й старі рахунки за світло, воду, газ, опалення та інші житлово-комунальні послуги. І тут спадкоємцю не варто діяти за принципом "разом із квартирою отримав – значить, маю все оплатити". Спочатку потрібно з’ясувати, звідки взялася заборгованість, за який період вона накопичувалася, хто був стороною відповідного зобов’язання та на якій саме підставі постачальник вимагає гроші від нового власника або спадкоємця.

Ситуація 3. Після смерті її тітки Світлана прийняла у спадщину квартиру. Коли вона почала оформлювати документи та звернулася до постачальників комунальних послуг, з’ясувалося, що за квартирою числиться значна заборгованість. Частину суми їй одразу запропонували сплатити як новій власниці. Світлана не стала автоматично визнавати весь борг своїм, вона попросила надати окремий розрахунок за кожним видом послуги, інформацію про період виникнення заборгованості, історію платежів, показники лічильників та документи, на підставі яких здійснювалися нарахування. Багато нарахованих сум вона оскаржила, довела, що в квартирі ніхто не проживав після смерті тітки.

Тож. Спадкоємцю важливо знати, що отримавши лист від банку, колектора чи іншого кредитора, не варто панікувати й тим більше поспішати платити лише через те, що вимогу з’ясувати склад і вартість спадщини, перевірити розрахунок боргу та дотримання кредитором правил прийняття спадщини. Саме такий підхід дозволяє не діяти під впливом страху чи тиску, а захищати свої права на підставі документів і Закону.

Читайте також: Зарплата в конверті: хто насправді ризикує більше - працівник чи роботодавець