"Дзвінок від СБУ". Афери воєнного часу в Харкові

Потерпілий доктор технічних наук повірив псевдоспівробітнику СБУ і передав кур'єру 69 950 доларів США та 2 410 євро (понад 3,2 млн грн).

Заслуженому професору надійшов дзвінок, людина, яка дзвонила, представилася співробітником СБУ з Києва, і повідомила потерпілому неправдиву інформацію про нібито здійснення оплати товару на території російської федерації. І з цього приводу заявила, що щодо професора має провести "дистанційний обшук".

"Надалі спілкування продовжилося по відеозв'язку. Зловмисник переконав потерпілого продемонструвати гроші, які він зберігає, і запевнив, що їх необхідно тимчасово передати для перевірки законності походження. За легендою, кошти мали перевірити за допомогою спеціального обладнання, розташованого у приміщенні СБУ у Києві".

Дзвінок був із-за кордону. Затримали лише дівчину-кур'єра з грошима.

Схема

Афера із дзвінком від "СБУ" чи "представника" іншої силової структури з вимогою передати гроші на перевірку чи безпеку є масовою. Правоохоронні органи наголошують, що концепція "дистанційного обшуку" та перевірки готівки спецслужбами – це чиста вигадка аферистів. Використання приводу про "дистанційне обшук" через нібито "оплату товару в росії", як у випадку з харківським професором, помічено вперше.

У всіх відомих випадках шахрай-виконавець, що безпосередньо дзвонив, знаходився за кордоном. Затримували при цьому лише кур'єрів, які приїжджали по гроші. Найчастіше вони взагалі не були причетні до злочину, лише виконували доручення, не підозрюючи про його справжню мету.

Швидше за все, реальних жертв цієї схеми значно більше. Але далеко не всі готові заявити про те, що сталося, навіть тоді, коли минає час і стає очевидним, що їх обдурили. Страх перед спецслужбами та небажання зв'язуватися з правоохоронними органами, сором і страх розголосу змушують людей мовчати навіть після того, як вони розуміють, що стали жертвами шахраїв.

Відомі випадки за цією схемою

Київ, травень 2026 року.

Шахраї, представившись полковниками СБУ, виманили 11 млн грн у хірурга-пульмонолога, доктора медичних наук та лауреата Держпремії України на підставі "перевірки походження грошей".

Київ, липень 2026 року.

За аналогічною схемою у 81-річної пенсіонерки виманили 1 млн грн.

Київ, серпень 2026 року.

Брехні-співробітники СБУ обманом забрали майже 32 тис. дол. у колишнього народного депутата.

Київ, серпень 2026 року.

Шахраї подзвонили 77-річному пенсіонеру під виглядом полковників СБУ. Щоб "зняти підозри у співпраці з росією", вони змусили його включити відеозв'язок для так званого "сканування території" вдома. У процесі розмови чоловіка попросили показати на камеру усі готівкові купюри, після чого переконали передати кур'єру для "перевірки до СБУ" майже 2 млн грн.

Київ, весна 2026 року.

Шахраї масово обдзвонювали людей похилого віку, які колись давно замовляли біодобавки (БАДи) російського походження. Жертв лякали тим, що вони автоматично спонсорували країну-агресора. Під цим приводом у пенсіонерів виманили 8,6 млн грн у березні і ще 3 млн грн у травні, гроші так само забирали готівкою нібито "на верифікацію до СБУ".

Донати на ЗСУ

Шахрайська схема з "перевіркою готівки" набула поширення в країні-агресорі ще в 2023 році. Тоді шахраї, які представлялися співробітниками правоохоронних органів та спецслужб, звинувачували людей у причетності до фінансування ЗСУ та погрожували кримінальним переслідуванням за державну зраду. Про появу такої схеми ощадбанк рф попереджав ще в березні 2023 року.

Після початку повномасштабної війни російські силові органи справді повідомляли про порушення справ проти людей, яких звинувачували у переказах коштів на користь українських організацій чи ЗСУ. З початку повномасштабного вторгнення за держзраду і шпигунство в рф було засуджено понад 1000 осіб, значну частину яких складають справи саме за грошові перекази в українські фонди або на підтримку армії. Суди призначають у таких справах реальні терміни – від 10 до 14 років у колоніях суворого чи загального режиму. Вироки виносять навіть за мінімальні суми переказів, еквівалентні декільком десяткам чи сотням рублів.

Саме на страху перед таким кримінальним переслідуванням і вибудовувалася психологічна основа схеми. Людині вселяли думку, що вона вже опинилася під підозрою, а єдиний спосіб уникнути проблем – виконати вимоги уявних співробітників спецслужб і передати їм готівку.

Як шахраї імітують дзвінки відомств

Як технічно шахраям вдається імітувати офіційні номери відомств? Шахраї підміняють номери телефонів за допомогою технології, яка називається IP-телефонія (VoIP) за допомогою функції заміни ідентифікатора, що викликає абонента. Шахраї дзвонять не зі звичайного мобільного телефону, а через спеціальне програмне забезпечення (софтфони) або віртуальні АТС (PBX), що працюють через інтернет.

Коли такий дзвінок йде з інтернету у звичайну телефонну мережу, міжнародні та транзитні оператори зв'язку часто передають цей змінений номер далі "як є", не перевіряючи, чи справді дзвінок йде від власника цього номера. Кінцевий оператор (наприклад, Київстар, Vodafone або Lifecell) отримує вже підмінені дані та відображає їх на екрані смартфона. Але якщо ви наберете номер вручну самі, то дзвінок піде правильним маршрутом мережі, і ви потрапите в реальну чергову службу.

Крім того, аферисти активно використовують месенджери (Viber, WhatsApp, Telegram). Там вони просто створюють профіль, називають його, наприклад, "Чергова частина СБУ", та ставлять на аватарку офіційний герб відомства. Під час дзвінка через месенджер на екрані відображається саме це текстове ім'я, що легко вводить людей в оману.

Психологічні прийоми шахраїв

В основі практично будь-якого телефонного обману лежить метод соціальної інженерії – психологічного маніпулювання людьми з метою отримання доступу до їх цінностей чи конфіденційної інформації. Шахраї не просто зачитують текст, вони використовують ретельно опрацьовані тригери, які відключають у жертви критичне мислення.

Цейтнот. Штучний дефіцит часу

Жертві нав'язують відчуття, що рішення треба ухвалити "прямо зараз", інакше буде пізно: гроші спишуться, спецназ виїде, справу передадуть до суду.

В умовах поспіху та паніки у людини активується мигдалеподібне тіло мозку, що відповідає за страх та виживання, а раціональне мислення блокується. Людина втрачає здатність аналізувати абсурдність ситуації, наприклад ту саму концепцію "дистанційного обшуку".

Страх та сором. Активація базових емоцій

Аферисти використовують найсильніші тригери – загрозу кримінального переслідування, звинувачення у зраді батьківщини, фінансуванні тероризму чи втраті заощаджень.

Страх перед в'язницею, ганьбою чи повною злиднями паралізує. У випадку з професорами та вченими шахраї часто б'ють за почуттям провини або сорому. "Ви припустилися помилки, оплатили товар у росії, тепер ваша кар'єра під загрозою, але ми можемо все тихо залагодити".

Тиск. Авторитет та статус

Шахраї видаються "генералами СБУ", "старшими слідчими", "керівниками департаментів". Вони використовують суворий, сухий, наказний тон, професійний жаргон, згадують кодекси, статті, протоколи і вимагають "дотримуватися секретності слідства". Це може посилюватися за допомогою дипфейків – у випадку з відеоспілкуванням з вами пов'язується "реальний офіцер спецлужб, або прокуратури, у формі та навіть із "службового кабінету", а на задньому плані імітується "робоча обстановка" такого закладу.

Суспільство привчене підкорятися постатям влади. Літні люди або інтелігенція завжди відчувають сильний трепет перед силовими відомствами і не наважуються перебити "полковника" або поставити його під сумнів.

"Поганий і добрий поліцейський"

Часто у реалізації схеми беруть участь кілька людей. Перший, наприклад, "співробітник фінмоніторингу", жорстко "пресує" та залякує жертву, озвучує конкретні звинувачення. Потім до розмови підключається другий, наприклад, "доброзичливий оперативник СБУ", який виявляє емпатію, заспокоює та каже: "Я розумію, ви не хотіли нічого порушувати. Я допоможу вам врятувати гроші чи репутацію, але потрібно суворо робити те, що скажу". Жертва відчуває полегшення та починає бачити в шахраї свого єдиного рятівника, повністю довіряючи його інструкціям.

"Нога в двері". Поступове залучення

Шахраї ніколи не просять віддати всі гроші в першу секунду розмови. Спочатку вони просять підтвердити прості дані – ПІБ, дату народження та відповісти на кілька нескладних чергових питань, а потім увімкнути відеозв'язок.

Кожна маленька згода ("так, це я", "так, я чую вас") знижує внутрішній поріг захисту. Людині психологічно набагато складніше сказати "ні" на десятому кроці, якщо перші дев'ять разів вона погоджувалась і йшла на контакт.

Подібні схеми набули широкого поширення саме у воєнний час. Війна створює для них сприятливе психологічне середовище: страх перед державними структурами, тривога через можливе кримінальне переслідування, відчуття постійного контролю та невизначеність щодо власних прав. На тлі військового стану частина звичних громадянських свобод справді обмежується, а вимоги представників силових відомств можуть сприйматися як щось, що неможливо оскаржити чи перевірити.

Одночасно війна підриває довіру до державних інститутів. Жорсткість силових структур, численні перевірки, обмеження та повідомлення про реальні кримінальні справи створюють у людини відчуття, що сперечатися з представником влади небезпечно. Цим і користуються шахраї. Вони не просто видаються співробітниками спецслужб, вони грають на реальних страхах і настроях, змушуючи жертву повірити, що вона зіткнулася зі справжньою нещадною державною машиною і повинна беззаперечно виконувати її вимоги.

Чим сильніший страх людини перед державою і чим менше вона розуміє, де закінчуються реальні повноваження чиновника чи силовика, тим легше шахраю зайняти місце цієї держави у телефонній розмові.

Читайте також: Нелегальні гроші. Як у Харкові витрачали неофіційні доходи