Місто Вовчанськ – це найближчий до кордону з росією колишній районний центр Харківської області. Відстань до країни-терориста не перевищує 5 кілометрів, тому навіть після деокупації населений пункт щодня піддається обстрілам. Робити це армії путіна дуже легко, тому що сюди добиває навіть міномет.

До війни у Вовчанську мешкали приблизно 17 тисяч людей, а в цілій ОТГ – 36 тисяч. Станом на 1 листопада 2022 року у місті залишилося за різними підрахунками від 4 до 5 тисяч мешканців, населення ж усієї громади порахувати не встигли, та й це далеко не найбільш пріоритетне завдання, оскільки триває щоденна міграція, тому цифри в будь-якому разі будуть приблизні. Найголовніше – громада з кінця жовтня 2022 року залишається без газу, а значить і опалення. І ця проблема є найвагомішою і для місцевих мешканців, і для новоутвореної Вовчанської міської військової адміністрації.

Точних причин відсутності блакитного палива мешканці Вовчанська не знають. Існує дві версії: 1) росіяни збудували перемичку на петлі газопроводу, що з росії напряму заходила до міста, та просто відімкнули населений пункт від палива; 2) під час бойових дій тупикова гілка газогону до Вовчанська була перебита, і її не можуть полагодити.

Вовчанськ спорожнів

Серед дня 1 листопада в центрі Вовчанська зустріти місцевого мешканця не так вже і легко, як це здається. На довгих прямих вулицях іноді видно поодинокі фігури, частіше можна зустріти місцевих алкоголіків, охочих безглуздо потеревеніти. Після обіду в населеному пункті не працює взагалі жодного магазину й частішають "прильоти" з-за кордону, тому люди не ризикують безпричинно покидати будинки.

Деякі перехожі просто не хочуть говорити з журналістами на будь-які теми, у тому числі й про російський газ і опалення. І не обов’язково вони ставляться негативно до України. У мешканців Вовчанська залишається острах сказати щось зайве, деякі з огляду на повальну мобілізацію у прикордонній Бєлгородській області, де в багатьох є родичі, не відкидають можливості другої спроби росіян захопити Вовчанськ.

Люди шукають вихід

На центральній вулиці, біля колишнього магазину АТБ, зустрічаємо україномовну жінку, яка відгукується на прохання поговорити, однак одразу ж каже, що свого імені та прізвища називати не буде за жодних умов. Вона мешкає у приватному будинку, тому відсутність газу її непокоїть менше. Жінка впевнена, що росіяни навмисно перекрили газ українському місту тільки тому, що можуть.

"У нас є твердопаливний котел. Газу немає. Я думаю, що це пов’язано з отими нашими нехорошими "друзями". Я не думаю, що його (газопровід – ред.) перебили чи пошкодили. Не люблять вони нас трошки. За чутками, у Білгородській області газ дали", - каже вона.

Жінка не планує виїжджати на зиму з Вовчанська з низки причин: вона матиме опалення від твердопаливного котла, має роботу в місцевому територіальному центрі, ще не на пенсії, але головне – жінка не хоче покидати місто, в яке повернулася українська влада, оскільки не покинула його навіть за окупації.

Центр Вовчанська, адміністративна будівля / Фото: Думка

"Я працюю в територіальному центрі, це та установа, що обслуговує пенсіонерів. Наразі я маю роботу, це немаловажне. Є заборгованість 4 місяці. Але, я думаю, що виплатять, не може наша держава нас кинути. А друге, я тут пережила окупацію, щоб тепер поїхати? Я ж на своїй землі!" – говорить мешканка Вовчанська.

Читайте також: Начальник поліції Харківщини Володимир Тимошко: Росіяни роблять із українцями те, що зробили з поляками в Катині

Жінка визнає, що росіяни у Вовчанську, на відміну від більшості громад Харківської області, не безчинствували та ставилися нормально до місцевого населення. Однак саме усвідомлення того, що це – окупанти, психологічно пригнічувало.

"Саме атмосфера. От ви стоїте, ви нормальна людина, ви не кривите либу, нічого. А вони намагалися і посміхатися, але це було так морально важко, ви собі навіть уявити не можете. Наші (військові – ред.) тут зараз їздять – машина і машина. А ті їздили на танках, БТР, ви уявляєте, як це було морально? От по моїй землі їздить чужа техніка! Це було морально важко, хоч вони як би й не ображали. І знову ж їхній дрібний подхалімаж: діткам конфетку. Я вважаю, що це дешевий авторитет. Це настільки низько, гидко. Це настільки неприємно. Мені було просто бридко", - говорить вона.

За словами жінки, в місті зараз мешкає приблизно 5 тисяч людей. Місцева влада обіцяє видати дрова тим, хто матиме в цьому потребу. "Мені навіть трошки подобається, що золоті гори не обіцяють. Обіцяють зайнятися дровами, скільки зможуть. Мені подобається, що вони не кажуть "зуб даю золотий, що все буде". Ні. Скільки в їхніх силах, стільки й обіцяють зробити. Ми ж не знаємо, що ота заграниця і як бахне", - каже вона.

На питання, що змінилося з поверненням до Вовчанська місцевої влади, жінка з полегшенням каже: "Дихати легше стало. Стало просто легше дихати!"

Центр Вовчанська після деокупації / Фото: Думка

Мешканець сусідньої з "АТБ" п’ятиповерхівки в центрі Вовчанська 35-річний двірник Віталій менш говіркий. Очевидно, що чоловік побоюється казати про свої плани і висловлюватися про ставлення до російських окупантів. Чоловік каже, що газ зник у будинку приблизно два тижні тому, однак у нього є електрообігрівач, тому поки що виїжджати вглиб України не збирається. Конвектор, думає Віталій, дозволить пережити зиму у квартирі.

"Газу немає, але є обігрівач. Приблизно 2 тижні тому газ зник. Зранку прокинувся, і нема. Кажуть, нібито перебили газопровід, але я не знаю. Казали, що ремонтують. Точної інформації немає: або відімкнули, або перебили газопровід", - говорить він.

На питання, як було за росіян і що змінилося з поверненням української влади, Віталій обережно каже: "Натягнуто, спокійно (було за росіян – ред.). Аби не було війни. Господи, жити і жити далі, чесно кажучи. Треба продовжувати жити. Що може змінитися, коли міста, вважай, немає. Усе робиться, але ж постійні бомбардування..."

Церква і пам'ятник полеглим у Другій світовій війні на центральній площі Вовчанська / Фото: Думка

Ще один мешканець Вовчанська, 60-річний пенсіонер Олексій Мешков, хоч і мешкає у приватному будинку, однак опалення без газу також не матиме. Чоловік роздумує переїхати до Харкова, у квартиру доньки, яка з початком російського вторгнення була змушена виїхати за кордон.

"Газу немає. Подивимося, можливо, поїдемо з Вовчанська. Потрібно ставити котли. Якщо вдасться поставити котел на дровах, можливо, тоді ще якось перезимуємо. Якщо ні, будемо їхати на Харків. Там є квартира доньки, донька поїхала, зараз квартира порожня. У них опалення на Олексіївці є", - говорить чоловік.

Мешков переповідає чутки, які ширяться містом: причина відсутності газу – перебитий трубопровід на території Бєлгородської області росії. Він категорично відкидає інформацію про нібито збудовану росіянами перемичку та навмисне відключення росіянами Вовчанська від палива.

"Мені подзвонив знайомий і сказав, що перебили газопровід. На тому боці. Мабуть, влучив снаряд, я не знаю. Начебто чутки ходили, що почали ремонт, підключили частину селища з того боку, здається, селище Таволжанка. А там я не знаю, чи буде газ, - говорить пенсіонер. – Перемички немає там, це по-перше. А по-друге, ніякої петлі там немає. Я бачив схему газопроводу. До нас заходить тупикова гілка – і все. Її просто можна перекрити звідти. Тут транзиту немає, до нас заходить тільки гілка".

За словами чоловіка, з переміщенням лінії фронту на північ, до державного кордону, люди, побоюючись обстрілів, почали масово виїжджати з Вовчанська.

Читайте також: Гетто "народної міліції" Путіна: Улюблені катування росіян у Куп'янську Харківської області

"Народ звідси почав виїжджати повально. Не обов’язково в росію, просто виїжджають люди. 10 вересня багато туди (на росію – ред.) поїхали, але це не тому, що саме колаборанти чи не колаборанти. Народ просто боявся обстрілів. Тут, виходить, що в нас лінія, грубо кажучи, розмежування. Люди боялися, що тут будуть бої. У кого була можливість, виїхали туди. Рідні там. Я теж вам скажу, що я родом із Бєлгородської області, але я не поїхав. І не думаю туди їхати. А смисл? Годувати хто мене там буде? Тут яка не яка пенсія в мене є, я на пенсії вже. Смисл туди їхати?"

Зруйнований міст у Вовчанську / Фото: Думка

Мешков вважає, що у Вовчанській громаді була приблизно однакова кількість проукраїнських і проросійських мешканців, однак ніхто з них навіть і не думав приєднуватися до росії, оскільки "кожен займав свою нішу".

Військова адміністрація міста Вовчанськ

Під звуки прильотів артилерії та снарядів РСЗВ Тамаз Гамбарашвілі, якого президент Володимир Зеленський призначив начальником Вовчанської міської військової адміністрації 27 жовтня, говорить, що проблема газопостачання стояла перед Вовчанськом давно. Попередні роки був розроблений проект будівництва газогону з боку України до Вовчанська, однак його так і не реалізували з різних причин, не в останню чергу й через те, що люди не дозволили прокладати трубу через свої ділянки. Газ у місто без українських компресорних постачався з росії напряму.

З останньої декади жовтня Вовчанськ залишається без блакитного палива. "Зараз уже днів 10 немає газу. Ми не знаємо, що там, у російській федерації. Скоріше за все, вони перекрили постачання газу. У нас вся надія тепер на електромережі і на тверде паливо. З російської федерації заходе магістраль через Вовчанськ і знову виходить на російську федерацію. Тому вони перекрили, зробили перемичку цієї петлі – і все. Транзитна магістраль до нас не відноситься", - говорить Гамбарашвілі.

Голова Вовчанської міської військової адміністрації Тамаз Гамбарашвілі / Фото: Думка

Він визнає, що для місцевих мешканців майбутня зима буде найскладнішою, однак, незважаючи на це, люди не поспішають переселятися. "Евакуація вже з 11 вересня іде. Люди, які мають можливість, вони вже виїжджають. Була обласного рівня евакуація, виїхав один автобус, приблизно 40 осіб. Поки що такої нагальної потреби немає, люди не звертаються до нас, щоб евакуювали їх. Ми їм пропонуємо, але ті, хто хотів, виїхав, а ті, хто лишилися, переживають за своє майно, за своє місто", - говорить голова міської адміністрації.

Гамбарашвілі зазначає, що зараз у багатоквартирних будинках із мереж зливають воду, щоб взимку труби не потріскалися. Мешканці багатоповерхівок мають або переселитися до приватного сектору, або запасатися теплим одягом і електричними обігрівачами.

За його словами, благодійні фонди, волонтери та Харківська ОВА надають місту гуманітарну допомогу. "Зараз для нас найбільш необхідне – це буржуйки, це електроконвектори, плити електричні для приготування їжі, газові балони, примуси, теплий одяг, пледи, щоб ми пережили зиму, щоб ми могли ці речі людям роздати", - говорить він.

Голова Вовчанської адміністрації визнає, що найбільшою проблемою Вовчанська є його близькість до кордону з росією. Це дозволяє росіянам обстрілювати місто з будь-якої зброї. І з огляду на таку ситуацію в населений пункт дуже важко повернути нормальне життя та відновити функціонування сфери обслуговування.

Зруйнований блокпост окупантів біля річки Вовча / Фото: Думка

На сьогодні, за офіційною інформацією АТ "Харківгаз", без газу залишаються майже 9 тисяч будинків Вовчанська та 16 сіл.

У коментарі кореспондентові "Думки" прес-секретарка Харківської ОВА Олена Шаповал наголосила, що газопостачання до Вовчанська було припинене не через пошкодження газогону внаслідок бойових дій, а тому, що на російській стороні перекрита заслінка. Відновити газопостачання до громади з території України до настання холодів буде неможливо. "Так, там (у багатоповерхівках – ред.) опалення не буде, про це вже офіційно заявили. Там оголошується евакуація", - сказала Шаповал.

Читайте також: Колона терору: Що відомо про розстріл евакуаційного конвою в Харківській області