Харківські правоохоронці 12 жовтня провели детальний огляд місця події, вилучили речові докази, у тому числі розстріляні автомобілі, та зафіксували сліди воєнного злочину. Станом на 13 жовтня уся озвучена інформація є первинною та потребує перевірки слідчим шляхом. На цей час триває розслідування кримінального провадження за фактом порушення законів та звичаїв війни, поєднаного з умисним вбивством (ч. 2 ст. 438 КК України).

Отже, що відомо на сьогоднішній день. 7 вересня в Харківській області розпочався масштабний контрнаступ Сил оборони України, під час якого вдалося звільнити від окупантів майже всю територію Харківської області. У другій декаді вересня ЗСУ звільнили Куп'янськ, а 27 вересня – смт Куп'янськ-Вузловий, що знаходиться в кількох кілометрах від колишнього райцентру, на лівому березі річки Оскіл.

Відступаючи, окупаційний контингент росіян вів хаотичні та прицільні обстріли підрозділів ЗСУ, а, відтак, і всіх прилеглих населених пунктів. Мости через річку Оскіл під час відступу, щоб загальмувати просування Сил оборони України, росіяни також підривали. Таким чином, громадяни, які були на лівому березі Оскола, опинилися відрізаними від контрольованої Україною території. Частина з них, укриваючись від обстрілів, була вимушена зорганізуватися в колону та вирушити через Луганщину, росію та країни Євросоюзу до України.

Одну з таких колон організував мешканець Куп'янська на ім'я Дмитро. Чоловік представлявся волонтером, однак за вивезення людей брав по 6 тис. грн за одне місце. Він, на думку місцевих, погоджував маршрути з окупантами, оскільки "міг бути пов'язаний з росіянами".

24 вересня колона з 5 легкових автомобілів і однієї тентованої "Газелі" з написом "Діти" вирушила з Куп'янська через Куп'янськ-Вузловий та Курилівку в напрямку Луганської області та кордону. Усього в колоні, за попередніми даними, їхали більше 40 людей. Того дня автомобілі цивільних росіяни не пропустили, посилаючись на обстріли.

Друга спроба у тому ж складі виїхати з небезпечної території сталася 25 вересня. Тоді Куп'янськ-Вузловий та околиці ще контролювали російські військові. Організатор "евакуації" Дмитро в колоні не їхав, керували автомобілями місцеві мешканці, які між собою в основному знайомі не були. В кожному легковику їхало по 5 людей, а в тентованій "Газелі" – більше 16 осіб, переважно діти з матерями.

О 8:30 колона вирушила з Куп'янська-Вузлового, за приблизно 20 хвилин доїхала до околиці села Курилівка, де на розвилці стояли три російські танки. Окупанти дозволили колоні проїхати. Автомобілі мали йти по ґрунтовій дорозі вздовж великого озера, що утворене річкою Лозоватка. Однак через дощі, які йшли напередодні, водії вирішили, що ґрунтовка розмита і що буде простіше проїхати вздовж залізничної колії, що проходить приблизно у 100 метрах правіше.

Слідчі дії на місці / Фото: Думка

25 жовтня близько 9:00, проїхавши приблизно 300 метрів від зупинки електричок на околиці Курилівки, колону зупинила автоматна черга. Одразу після цього розпочався обстріл, найімовірніше, з АГС, кулеметів, автоматів і мінометів, який тривав приблизно 10-15 хвилин, аж поки на місці не припинилися будь-які крики та стогони. Пасажири евакуаційної колони, яким пощастило вижити та втекти, переконані, що пасажирів добивали навмисно.

Інформація правоохоронців

На відстані приблизно 150-200 метрів від місця розстрілу в посадці слідчі виявили замаскований російський "секрет", де лежали ящики від боєприпасів, від автоматичного гранатомету, документи та особисті речі російських військовослужбовців. Правоохоронці припускають, що саме тут і була організована засідка, яка розстріляла цивільні автомобілі.

Речі росіян ан місці ймовірної засідки / Фото: Думка

"За нашою інформацією, на початку шляху була організована засідка. Ми спочатку думали, що, можливо, російські військові переплутали колону з нашими, ми думали, що, можливо, евакуація була вночі. Але колона почала свій рух о 8:30 із Куп'янська-Вузлового. До цього місця їхати приблизно 20 хвилин. Близько 9:00 у сонячний день колона була тут. Усі, хто починали вогонь і стріляли, розуміли, що це цивільні люди, цивільні машини. Перше, що вони (люди – ред.) почули, це автоматну чергу. Колона вся зупинилася. А потім почалися вибухи", - зазначив слідчий СБУ з позивним "Альфа".

Правоохоронець підкреслив, що обстріл був прицільним і усвідомленим. "Автоматні черги не припинялися, також стріляли мінометом. Хлопки були глухі і їх було багато. Це і гранати, і міномет. Ті, хто стріляли, вони 100% бачили, куди стріляють, і накрили певний квадрат. Вони конкретно накрили колону від першої до останньої машини", - додав він.

Читайте також: Історія полоненого контрактника з армії Путіна, групу якого за день розбили в Харківській області

На самому початку обстрілу загорівся тільки перший легковик у колоні. Автомобіль "Газель", який знайшли також повністю знищеним вогнем, згорів пізніше. Імовірно, воєнні злочинці, коли зрозуміли, що убили дітей, таким чином вирішили позбутися доказів. Одразу після розстрілу в "Газелі" могли залишатися живі. За свідченнями одного з пасажирів, окупанти могли забрати кількох живих дітей на непідконтрольну Україні територію (до речі, дитина, яку, ймовірно, забрали з колони, через кілька днів після розстрілу з'явилася на пропагандистському телебаченні так званої "ЛНР").

Розстріляний автомобіль з колони / Фото: Думка

Зокрема, чоловік, який після обстрілу в напівпритомному стані залишився на задньому сидінні "Жигулів", начебто бачив, як до місця приїжджав цивільний автомобіль і забирав дітей. Яку кількість дітей забрали, чоловік уточнити не може. Й узагалі ця інформація вимагає перевірки. Особи, які забирали дітей, відмовилися забирати цього пораненого, посилаючись на те, що у транспорті начебто немає місця.

Важливо відзначити, що свідки обстрілу, які вижили, повернулися додому та жодним чином не повідомляли правоохоронцям про те, що сталося. Їх виявили українські силовики самостійно, вже знайшовши місце розстрілу.

За даними розвідки, в Курилівці стояли підрозділи Першої гвардійської танкової армії збройних сил російської федерації, зокрема 27 Окрема мотострілецька бригада з Москви.

Свідки розстрілу колони

Вижити вдалося тим, хто викотився з машин і лежав на землі, не піднімаючи голови, до завершення вогню. Після цього люди перекотилися через залізничне полотно та почали тікати посадками до селища Ківшарівка неподалік Куп'янська. Як згадує водій однієї з машин у колоні Микола Бондаренко, таких від початку було восьмеро – 4 жінки та 4 чоловіки. Частина з цих людей була поранена, частина – ні.

"Ми всі вибігли. Кричали пасажири, особливо багато було позаду, в "Газелі". Коли все припинилося, я скомандував жінкам потроху перелазити через колії, але не піднімати голову. Ми за машинами перекотилися через шляхи і побігли в посадку", - каже він.

Свідок Микола Бондаренко / Фото: Думка

По дорозі один із поранених чоловіків через втрату сил почав засинати, його залишили у посадці. За первинною інформацією, він загинув, однак уже з'являються дані, що цей чоловік нібито вижив і зараз знаходиться на непідконтрольній території. До Ківшарівки таким чином дісталося семеро вцілілих.

Бондаренко наголошує, що ніяких військових особисто не бачив, однак визнає, що неподалік від місця розстрілу стояв російський танк.

Уже 27 вересня околиці Куп'янську-Вузлового взяли під контроль Сили оборони України. За кілька днів правоохоронці виявили розстріляну колону. У "Газелі" правоохоронці виявили багато тіл дітей. Спочатку кількість порахувати було важко, тому що тіла були обгорілі, маленьких дітей прикривали тіла їхніх матерів. На пасажирському сидінні біля водія їхала вагітна жінка на останніх місяцях вагітності.

Слідчі дії на місці розстрілу колони / Фото: Думка

На цей час залишаються відкритими питання, де перебуває організатор евакуації "волонтер" Дмитро, скільки насправді людей їхало в колоні, скільки із них вижили і перебувають на окупованих територіях чи на росії. Зараз триває розслідування кримінального провадження за фактом порушення законів та звичаїв війни, поєднаного з умисним вбивством (ч. 2 ст. 438 КК України), під час якого правоохоронці поіменно встановлять винуватців цього злочину.

Читайте також: Мінна небезпека на Харківщині: Чому мешканцям деокупованих територій варто пам'ятати про підступність ворога