Чи існують "хороші руські": Опитування в Харкові

По Харкову, починаючи з 29 грудня, вже випустили більше 50 "Шахедів" і ракет різних типів. Чи не щодня росіяни руйнують житло і підприємства харків’ян. У інтернетах блукають чутки, що "хороші руські" існують, деякі "арестовичі" навіть стверджують, що війну веде владімір путін, а не російський народ. Однак коментарі до наших відео на каналі "Думка" в Ютуб говорять про протилежне.

Тож ми вирішили поцікавитися в харків’ян, чи існують, на їхню думку, "хороші руські".

Анатолій: "Немає їх. Вони все ж таки виростали на тому корінні, яке закладено було ще імперією. Так що, нема їм віри. Якщо вони допустили, що їхня країна таке творить – довіряти не можна".

Василь: "Є, але дуже мало. У мене сусідка була. Вона сама з росії. Але ще молодою приїхала на Донбас. Вивчилась. Фармацевт. І каже: "Я – росіянка, але я громадянка України. І на що він мені той путін? На що мені та росія тут"?".

Військовослужбовець: "Є хороші, є погані".

Світлана і Поліна: "Думаю, ні. Або десь дуже далеко".

Харків'янин: "Я вважаю, в кожному народі люди є нормальні, є погані".

Сергій: "У нас багато є там родичів. Не тільки знайомих, а й родичів. Тому, на жаль, мабуть, зараз мені важко сказати, що є. Тому що вони вибрали позицію не те, що навіть мовчати там, а вони навіть вибрали позицію (більшість із них) не підтримувати нас. Якийсь у них страх і нерозуміння. Якась віра в вигадки. Віра в те, що їм якісь байки розповідають. Тому поважати точно я не можу. І довіряти вже також. Те, що ми останні дні відчуваємо на собі тут. Як цих людей можна називати гарними росіянами? Як можна їх сприймати, довіряти? Після цього всього, на жаль…".

Олена: "Люди різні. Потрібно ж людину знати і тоді вже можна довіритись. Я – проста людина. Я не депутат, не президент. Це вже будуть вони вирішувати. А ми всі однакові. Так що тут нема ніякої різниці".

Юрій: "Може, десь вони й існують, але у невеликій кількості. І знайомих там нема. Нема кого називати".

Денис: "Я думаю, там теж багато добрих людей. Просто їм страшно казати правду. Тобто, в якій ситуації вони опинилися. Так само, як і тут. Ми всі родинними зв'язками пов'язані. Тому що у моїх батьків у паспорті було написано: росіянин".

Лев і Чечен, військовослужбовці:

(Чечен): Припустимо, хлопці, які у Російському добровольчому корпусі. Якщо вони воюють за нашу країну, чому б ні? А ті, хто проти, не воюють за нашу країну, зрозуміло, що це - наші вороги.

(Лев): До хлопців із Російського добровольчого корпусу є повага. А до звичайних росіян, не кажучи вже про окупантів? Вони ж мовчки підтримують цей режим. Яка повага може бути? Вони ж там радіють, коли Харків обстрілюють і інші міста.

Харків'янин: "Не знаю. Навряд чи".

В’ячеслав: "Не існує. Якби вони були проти – вони б і виступали проти. Але ж вони сидять там десь у ямах і ніхто не виступає проти. Так що немає хороших росіян".

Анна: "Є в мене родичі і ми не спілкуємось. Ми і до того в принципі спілкувались дуже рідко після 14-го року. Майже не спілкувались. А зараз взагалі. Ні. Довіряти не можна нікому. Хто підтримує, хто не підтримує. Вони мовчать. Вони гідні своєї влади. Кожен народ гідний своєї влади. Тому ми не можемо довіряти руським. Жодній людині просто. Навіть тій, яка не підтримує взагалі. Уже 2 роки війни. І нічого нема. Нічого не змінюється. Вони бояться за себе. Вони не можуть відстояти свої права. А про нас? Це навіть смішно".

Павло: "Наразі мені важко про це говорити. Я не підтримую із ними стосунки".

Іван: "Так. Знайомі, родичі є в росії. Я не вважаю, що вони погані. Вони нейтральні. Ні за тих, ні за тих. У принципі їм байдуже".

Ірина: "Ні, не існує. Чому їх немає? Мені здається, очевидно. Тому що кожен день прилітає щось в Україну. Руйнуються наші міста. Вбивають дітей. Не можна сказати, що це лише проблема влади. Ні. Люди сидять на місці і це теж неправильно. Бездіяльність – це теж підтримка в якомусь сенсі. Мені здається, що, звичайно, якщо людина не підтримує війну – це просто нормальна позиція. Так має бути, бо це неприродно, як би. Те, що там хтось виїхав, хтось проти виступає. Я не можу їм покланятися. Вони – не молодці. Вони просто вчинили правильно і так має бути. Ми ж не звеличуємо людину за те, що вона п’є воду чи миє руки з милом. Вони вчинили правильно. Можливо, це якось поліпшує їх внутрішній стан, але мені на це абсолютно все одно, поки в Україну щось прилітає".

Читайте також: Вулиця Степана Бандери в Харкові: Чи хочуть жителі перейменування

"Це на віки": Чого мешканці Харкова бажають росіянам на Новий рік

Заборона РПЦ в Україні: Чи хочуть харків’яни закрити московські церкви