"Це на віки": Чого мешканці Харкова бажають росіянам на Новий рік
У кожного без винятку харків’янина є рідний або знайомий, хто зараз продовжує воювати із російськими загарбниками. Безліч мешканців міста втратили на війні своїх близьких, велика кількість – втратили житло.
Російське військово-політичне керівництво, незважаючи на страшні руйнування і величезні втрати, не відмовляється від ідеї знищити українську державність, прикриваючись абстрактними словами "денацифікація" та "демілітаризація". Різні арестовичі, латиніни та інші "хороші руські" стверджують, що загарбницьку війну веде путін, а російський народ проти так званої "сво".
Утім, і коментарі до наших відео, і висловлення пересічних росіян у соціальних мережах свідчать про протилежне. Так звана російська федерація веде війну саме проти народу України, а населення держави-агресора підтримує своє керівництво в цій ідеї.
Ми вирішили провести в Харкові опитування, щоб дізнатися, чого мешканці міста, з огляду на всі події 2023 року, бажають росіянам у наступному 2024 році.
Ніна: "Щоб вони зрозуміли і схаменулись. Щоб схаменулися від того жаху, який творить народ російський. Я так бажаю росіянам, щоб вони зглянулись навіть на своїх синів, батьків, братів. Те, що вони відправили їх і чекають якісь-то гроші за них? Це абсурд".
Валерій: "Щоб вони з.охли всі".
Харків'янин: "Я не знаю. Я миру хочу і все".
Руслан: "Зникнути з планети Земля".
Феліція: "Щоб швидше опритомніли. Щоб росіяни трохи зрозуміли, що було б, якби таке сталося з ними. Їхнє рідне місто почали бомбити щодня. І щоб вони трохи прокинулися".
Антон, військовослужбовець: "У мене не буде гарних побажань для них, тому що я військовий. Я злий на них, але я не бажаю їм усім зла. Тому що всі якби не винні в цьому. Але тим, хто налаштований негативно до нас, я бажаю їм здохнути".
Алла: "Що я бажаю? Щоб вони все відчули, що ми відчули. Що наші діти, що ми залишилися без домівок. Я з Вовчанська. З окупації виїхала. Я знаю, як це там було і що там зараз робиться".
Олег і Галина: "Є така пісня гарна: "Горить москва". Ось вона нехай горить і вертається на свої болота. Звідкіля вона прийшла. До своїх жаб. Їх сюди ніхто не запрошував і нехай вони сидять у себе. Хай вони своїх бурятів підіймають. Таджиків, яких сюди насилають, забирають. Усі росіяни винні. У мене була така… Була, я не хочу. Племінниця. Вона народилася тут, росла. Я їй няньчив старшого брата. Вона поїхала туди, у белгород, зі своїм чоловіком жити. На початку війни моя дочка телефонувала їй. Казала, що Харків бомблять. А вона: "Не нийте. Знати будете, з ким дружити. А то ми ще кнопочку натиснемо". Ви ж зрозуміли, про яку кнопочку йдеться? Ось щоб вони у себе натиснули кнопочку і та кнопочка у них детонувала. Це їм бажаю".
Ірина: "Росіянам з.охнути всім".
Андрій і Вікторія: "Такі слова гидкі хочеться сказати, що не для телебачення. Щоб їм повернулося те, як нам. Щоб кожний відчув, як воно кожному українцю, особливо харків’янину, це відчути і побачити. Нехай їм теж так болить, як і нам".
Ілля, неповнолітній: "Бажаю всім росіянам, щоб вони померли у таких страшних муках. Вони зруйнували нам пів країни, а ми чому такі злі? Не знаю. Я думаю, що всі росіяни колись дізнаються, чому ми такі злі".
Наталія: "Чоловік моїй сестри, він з омська, але його батьки з-під Харкова. І він кожне літо приїжджав сюди. Був у бабусі з дідусем. Пас корів. Виріс тут. Але зараз він живе у москві і він вважає, що тут є нацисти. Я його питала: "Де ти їх бачив"? Він каже: "Тоді не було. А тепер є". У якийсь певний час вони просто знайдуть в себе сили, щоб скинути цей режим. Тому що я знаю дуже багатьох росіян, які не згодні з політикою свого цього путіна. І я їм бажаю сили, оптимізму і бути розумними".
Наталія: "Щоб вони п.дохли. Скільки дітей повбивали".
Олена: "Щоб кожен із них зрозумів, що вони накоїли. Вони ніколи не зрозуміють, як це мати почуття національної гідності. Вони його не мають".
Юрій: "Я такий пи.дець хотів би побажати. У нас квартири розбомблені. Тому що вони нам жити не дають. Тому що вони вбивають наших людей".
Вікторія: "До росіян ніяких ні побажань, ні привітань. Бо це не нація, це – нелюди. Це щось страшне. У жіночки їхньої, у якої загинув син, запитують: "А путін винен? – Ні, він стратег. Якщо би він раніш не почав, це б Україна б напала". У неї загинув син, а вона все одне підтримує і каже, що він стратег. Що всі їх хочуть захопити, всі їм заздрять. Тому вони ненавидять усіх".
Таїса: "Що російський народ, що український. Ніхто не бажає війни. Зайшли в таке, що не знаєш, що їм і бажати. Це на віки.
Харків'янин: "Щоб вони лягли спати".
Ніна: "Немає там братів, немає там сестер. Ці люди втратили людяність. У них проявилось звірство. І коли я чую або бачу навіть похилих людей і як вони бажають знищіти Україну, ви знаєте, у мене волосся підіймається. Я не розумію. Це – бабусі, це – мами, в котрих є сини. Вони готові їх віддавати, щоб їх повбивали. Для мене це таке слово – треш. Немає бажання їм чогось доброго бажати. Ну, так як я знаю ще Слово Боже, тому, що вони сіють сьогодні, страшне вони сіють, країна їхня буде жати. Жати буде гіркоту. Якщо кажуть, що там ще є добрі, я не вірю. Я вже не вірю. Ми тримаємося. І стоїмо. Я вірю, що нас підтримує Господь, все рівно. Бо у нас високий дух".
Жанна: "А що є така нація, як росіяни? Взагалі якби їх не було, то і проблем би не було. Не було б чого зараз і обговорювати. Побажання? Хотілось би, щоб земля разверзлась і росії не стало взагалі. Проблем не було б не тільки у нас, а в цілому світі. Бо так, як вони ненавидять нас і бажають нашої смерті, смерті нашим дітям, нашій країні всій, це не укладається в голові взагалі. У XXI столітті. Тому розуму. Це – саме мале, що можна їм побажати. А так, хай вони згинуть, як роса на сонці".
Читайте також: Відеоопитування: Що робитимуть чоловіки, якщо армія рф буде прориватися до Харкова
Чи варто радіти ліквідації російських окупантів: Відеоопитування в Харкові
Заборона РПЦ в Україні: Чи хочуть харків’яни закрити московські церкви
