Вулиця Степана Бандери в Харкові: Чи хочуть жителі перейменування
У грудні 2023 року Харківський міський голова Ігор Терехов в інтерв’ю німецькому виданню DW заявив, що місто протягом найближчих 10 років повністю перейде на українську мову спілкування. Мер закликав, ставитися в ідеологічному питанні до Харкова виважено та неквапно. При цьому він наголосив, що в Харкові не буде вулиці Степана Бандери,тому що нібито цього не хочуть самі мешканці міста.
Із огляду на ледь не щоденні потужні ракетні обстріли Харкова протягом останнього тижня, ми вирішили поцікавитися в мешканців Харкова, як вони ставлять до того, щоб у Харкові з’явилася вулиця борця за незалежність України Степана Бандери.
Ольга: "На мою думку, можливо, звісно. Мені здається, кожне покоління по-різному його трактує. І я не можу критикувати старше покоління, у якого була інша історія. Дуже багато тут людей, у котрих спірне до нього ставлення".
Олена: "Я б не була проти, тому що ця людина дуже велика і вона боролася за свободу українців. Націоналізм і нацизм – це різні речі. Це боротьба за своє. За свободу людини. Я гадаю, що харків’яни не будуть проти".
Олексій: "Я думаю, можливо. Але це з часом. Він намагався відійти від москви. Що до пособника нацистів – це ж совєтська пропаганда".
Олександр: "Ставлення нормальне. Власне, перейменовують вулиці так чи інакше. Тому те, що з'явиться вулиця Степана Бандери. Я думаю, що він робив те ж, що ми робимо зараз. Тому що боротьба з диктаторською росією у нас прямо зараз відбувається".
Артем: "Моя думка така, що тут має вирішувати народ. Тобто якщо люди хочуть перейменувати вулицю на ім'я Степана Бандери, то нехай. А моє особисте ставлення? Я в принципі не проти і не за. Якщо, є вулиця Степана Бандери, а є вулиця Пушкіна. Звичайно, я погодився б перейменувати. Ну а якщо вибирати між Сумською та Степана Бандери, то – ні".
Володимир: "Я абсолютно – за і вважаю, що Степан Андрійович Бандера (його до речі прізвище з польської перекладається як "прапор"), він дійсно прапор нашої боротьби. Завжди таким був, залишається, і вважаю, буде і надалі. І вважаю, що це не те що доцільно назвати його ім’ям вулицю, а абсолютно правильно і потрібно зробити. Чому в Харкові це не роблять? Тому що в міськраді, я вважаю, сидить багато депутатів, які, так би мовити, не настільки патріотично налаштовані, як хотілось би нам. Їх обирали ще до повномасштабного вторгнення. Там багато є антиукраїнських депутатів і тому так гальмують цей процес. Вважаю, що треба їх дотискати, бо це дійсно важливо".
Віталій: "Ні. Ви самі чудово розумієте, чому я сказав – ні. Я вчився. Скільки ми вчили, ми ніколи не чули доброго про це. За радянських часів ми вчилися. От і все. Який стосунок він має до Харкова? Я – проти".
Надія: "Мабуть, що так. За. Тому що це – історія України, яку росія через свої джерела намагалася спаплюжити і нав’язувала свою думку. Я впевнена, що більшість все ж таки підтримує це".
Валерій і Ірина: "Я б не проти. Правда не проти. Людина, власне кажучи, достойна того, щоб які-то вулиці і були названі. Інше питання, це особа контроверсійна. Ми дійдемо, але трохи пізніше до розуміння його ролі і місця в нашій історії. Сьогодні, я думаю, що далеко не всі харків’яни ще це розуміють. Тому будуть виникати проблеми. Якби спитали, то я сказав би, що скоріше – так".
Неллі: "Нормально до цього ставлюся. Я не проти. Люди, які вже забули те, що було до цього. Не те, що забули, а переварили інформацію, зрозуміли, проаналізували, то так підтримують".
Дмитро: "Я вважаю, що це може і має бути в Харкові. Бо Степан Бандера – це наш національний герой, якого ми маємо шанувати. І, наприклад, якби вулицю Пушкінську перейменували на вулицю Степана Бандери, було би значно краще. Ми маємо шанувати його пам’ять. І ті люди, які досі бояться ім’я Степана Бандери в нашій країні, я вважаю, що вони недостатньо українці і вони не розуміють, хто такий Степан Бандера. Що вони не знають, що це за людина і вірять в якісь балачки, які нам розповідає наш ворог".
Олександра Іванівна: "Я думаю – ні. Для мене це неприйнятно. Я звикла, знаєте як? Народженні в ссср якось по-іншому виховані, може і для мене це – ні. Я все життя прожила у цьому. І нам весь час у голову втовкмачували. І мені важко перестроїтись. Я проти. Не те, щоб я категорично проти, але я не згодна з цим".
Михайло: "Нам не треба тут всяких совєтських, російських. У нас є свої герої".
Сергій: "Позитивно. Для України – це національний герой. Чому би і не в Харкові? Він боровся за незалежну Україну. У своєму форматі і зі своїм поглядом на це. Можливо він був десь помилковим, але… Тому для незалежної України – це герой".
Харків'янин: "Питання досить складне. Так, скажімо, спірне. Навіть серед багатьох національних меншин, які є. Проте є національні герої і радянська пропаганда приліпила багато, щоб викликати негативну емоцію щодо цих людей. Одним словом, все збудовано на брехні. Навіть наведу останній приклад, що це було ближче і яскравіше. Є такий Саакашвілі. Я з Грузії. Я народився у Грузії. Його втопили у брехні. Найголовніше – негативна інформація, якою його обливали".
Оксен: "Я – за. І дуже міцно – за. І тим рашистам скажи, що я – за! Мені вже 96 років. То національний герой, котрий на цвяхах спав. Котрий знав, що таке радянська влада, і він себе готовив до тих тортур".
Читайте також: "Це на віки": Чого мешканці Харкова бажають росіянам на Новий рік
Заборона РПЦ в Україні: Чи хочуть харків’яни закрити московські церкви
Чи варто радіти ліквідації російських окупантів: Відеоопитування в Харкові
