Силова мобілізація у Харкові: "бусифікації" бути?

Дедалі більше новин про насильство та порушення закону з боку працівників ТЦК. Дедалі більше випадків протидії з боку громадян. А неологізм "бусифікація", що позначає примусову мобілізацію за прискореною процедурою, став одним із найпопулярніших у суспільстві. Як вийшло, що громадяни вбачають у працівниках ТЦК ворогів і чи можна це припинити?

Неофіційні версії, думки та події за участю харків'ян

У війну час рахується інакше. Усього трохи менше трьох з половиною років минуло від початку війни, а як багато чого змінилося. Зокрема, ставлення харків'ян до мобілізації.

1 березня 2022 року. Околиця Салтівки. З під'їзду дев'ятиповерхівки виходить чоловік, 35-40 років. Одягнений у спортивний костюм. На плечах туристичний рюкзак, що в руках несе мисливський карабін з оптичним прицілом. Сідає у машину та їде. Доброволець.

На самому початку вторгнення російської армії ситуація із закликом була чіткою та зрозумілою. Усі харків'яни ділилися на: 1) добровольців – тих, хто сам іде захищати свою країну; 2) на тих, хто "якщо закличуть – піду"; і 3) на тих, хто одразу говорив "не піду!".

Добровольців у Харкові вистачало і в ТЦК стояли черги

Приблизно до літа 2022 року у місті з'являються перші "групи оповіщення" ТЦК та СП. Групи перевіряють наявність та актуальність військово-облікових документів, військові поводяться ввічливо та коректно, видають повістки та пояснюють необхідність та важливість "відвідування військкомату".

20 вересня 2022 року. Осінній погожий день. У ТЦК "за повісткою". Дорога до одного з військкоматів міста лежить через парк. У парку алеєю бігає спортивного вигляду молодик, трохи далі на лавці троє чоловіків досить голосно п'ють пиво. Контраст - двері до військкомату відкриваються в інший світ, похмурий і безвихідний. Можливо, річ у тьмяному освітленні, а може, в тому, що коридори військкомату буквально забиті чоловіками, а вигляд у всіх явно приречений та депресивний. 99% присутніх – люди від сорока років та старші. Є болісно повні, є з паличками. Деякі настільки погано почуваються, що їм поступаються стільці. Усі проходять медкомісію. "Медкомісії" - фарс, навіть смішно, якби не було так страшно. Треба просто зайти до відповідного кабінету та поставити друк. Реальний стан здоров'я військовозобов'язаного нікого не цікавить. В одному кабінеті той самий лікар ставить позначку і за хірурга, і за офтальмолога! Остаточне рішення про придатність ухвалює голова військово-лікарської комісії, весела жінка-терапевт. На всі скарги про стан здоров'я або хронічні захворювання зі сміхом відповідає:

- Моєму татові 77 років, і то він хоче йти воювати!

Пізніше була інформація у ЗМІ, що саме ця добра жінка-терапевт за гроші "списувала" військовозобов'язаних.

Після проходження подібного "обстеження" всі отримували статус "годен", деякі отримували бойові повістки з приписом "з'явиться наступного дня з речами", решту відпускали із наказом чекати на виклик. У військкоматі не затримували нікого!

Поки що простежувалася якась видимість рівності та справедливості. Повістки роздають усім, хто трапиться. Питання в тому, хто йде за повісткою. Основний контингент у 45 і вище пояснюється просто: чоловіки цього віку ще пам'ятають радянські часи та розуміють, що таке "треба" та порядок, вірять у "закон". Є повістка – треба йти. Молодь, як правило, повістки ігнорує. Попадалися унікуми, у яких набиралося по півтора десятки повісток. Облік виданих повісток не провадився. Деякі викидали повістки до найближчої урни.

Приблизно із середини 2023 року з'являються публікації про корупцію у ТЦК. Не просто "про корупцію", а про якісь неймовірні для звичайних громадян суми, мільйони доларів, квартири та розкішні автомобілі у військкомів та лікарів.

Настрої у харків'ян змінюються. Тих, хто довіряє ТЦК, дедалі менше. Через недовіру до ТЦК падає довіра і до ЗСУ. Збільшується кількість тих, хто принципово не збирається воювати. На лице явна несправедливість і соціальна диференціація.

У Харкові працюють дорогі кафе та ресторани, в яких постійно "тусуються" молоді чоловіки, причому дуже часто у чудовій фізичній формі, які явно відвідують спортзали. Цих чоловіків ніхто не чіпає! На вулицях дедалі більше розкішних автомобілів. З'являється стійке відчуття, що "воювати мають лише ті, хто не може відкупитись".

У мережі виставляють ролики, де діючі військові, особливо жінки, закликають чоловіків "не бути боягузами" та йти воювати. Але проблема якраз не в боягузтві. Нормальний чоловік, який живе у воєнному Харкові, не може бути боягузом за визначенням. Історично ми всі звикли у питаннях захисту близьких та сім'ї, і своєї честі покладатися не на поліцію, а на себе!

Важко сказати, коли точно у Харкові розпочався процес, який пізніше назвуть "бусифікацією". Стартом можна вважати вихід 18 травня 2024 закону про посилення мобілізації. У місті вже не видають повістки, а забирають чоловіків із вулиць та везуть у військкомат.

На жовтень – листопад 2024 року припадає пік "бусифікації" у Харкові. У цей період у місті влаштовують справжні засідки та повноцінні "маски-шоу". У Харкові "посилення мобілізації". Перекриваються найжвавіші автомагістралі у місті, перевіряють усі авто та громадський транспорт. На імпровізованих блокпостах люди у військовій формі та суворо у "балаклавах". Причому хто ці люди в "балаклавах", звідки і з якого відомства, не знають навіть місцеві правоохоронці, які їх супроводжують! Після подібних рейдів на місці облав залишаються десятки покинутих автомобілів, деякі з явними пошкодженнями та розбитим склом.

Телеграм-канали і чутки, що поширюються, і паніка майже повністю паралізують місто. У цей період у годину пік у місті майже відсутні автомобілі, громадський транспорт курсує з перебоями. Найпопулярніші служби таксі майже не працюють: водії не виходять. З'являються перші публічні заяви щодо порушення закону представниками ТЦК та СП. А ситуація із насильницькою мобілізацією у Харкові навіть озвучується у Верховній Раді депутатом Олександром Бакумовим.

Народний депутат Бакумов заявив про серйозні порушення прав громадян під час мобілізаційних заходів у Харкові. Виступаючи у Верховній Раді, він наголосив на неприйнятних діях працівників ТЦК та СП.

За словами Бакумова, у місті масово блокуються вулиці, працівники ТЦК не ідентифікують себе, а часто діють у "балаклавах". Він назвав це "фільтрацією населення", наголосивши, що така ситуація характерна саме для Харкова.

Після цих подій чоловіча частина населення Харкова чітко поділяється на дві частини. Одні – мають відстрочку, бронь або просто "блат", інші харків'яни безповоротно "ідуть у підпілля". Ті чоловіки, які раніше просто уникали зустрічі з ТЦК та з побоюванням пересувалися по місту, тепер просто не виходять із дому.

З початку 2025 року влада, преса та командування ЗСУ починає реагувати на дії ТЦК. Представники армії заявляють, що дії "військкомів" дискредитують військових. Командування ЗСУ робить заяви про неприпустимість беззаконня, але вимагає шанобливого ставлення до працівників ТЦК. Виявляються випадки масової непокори мобілізації. Громадяни України дедалі частіше обурюються протиправними діями ТЦК та неможливістю протистояти агресії у правовому полі.

Міністерство оборони заявляє, що в ТЦК переважно працюють військові, які пройшли фронт, мають інвалідність і не здатні до бойових дій. У випадках прояву публічного необґрунтованого насильства щодо військовозобов'язаних такі дії виправдовуються посттравматичним синдромом і психологічними проблемами, пов'язаними з війною.

На даний момент у Харкові триває резонансний судовий процес про побиття працівником ТЦК шкільного вчителя історії. Подано цивільний позов про компенсацію моральної шкоди у розмірі 300 тис. грн. Під час перевірки документів у харків'янина без будь-яких протиправних дій з його боку один із працівників ТЦК завдав громадянину кілька ударів у живіт. Пояснити, а тим більше виправдати такі дії, неможливо.

На поширених у мережі кадрах чудово видно, як людина у формі б'є цивільного. Це не дія у стані афекту та не спонтанна реакція на образу чи загрозу. Перший удар підлий, короткий і хльосткий, добре поставлений. Також були відволікаючі фінти. Це добре поставлений удар гопника, призначення якого швидко і ефективно нейтралізувати противника. Питання: він мав таке "непросте минуле"? Чи це вже навички, отримані у процесі роботи в ТЦК?

За підсумками ситуація з мобілізацією сповнена протиріч та порушень закону. З одного боку, треба боронити Україну зі зброєю в руках. З іншого боку, громадяни України, яких силою везуть у бойові частини та їхня ефективність на полі бою залишається під питанням. І поки що рішення немає.

Читайте також: Командир полку "Ахіллес" Федоренко: Передумов для закінчення війни у 2025 році немає