Нова українська гармата "Богдана-Б": основні переваги і недоліки
В умовах зношення та бойових втрат радянських гармат і САУ, в умовах несвоєчасних і обмежених поставок західних артилерійських систем, в умовах дефіциту коштів на придбання іноземних гармат і САУ військово-політичне керівництво держави ухвалило стратегічне рішення на розробку вітчизняних артилерійських систем, які в перспективі здатні замінити наявні іноземні аналоги.
Першим успішним серійним зразком стала САУ 2С22 "Богдана", яка з 2022 року продовжує вдосконалюватися та невпинно змінюється, пройшовши щонайменше три модернізації. Наступним кроком у здешевленні та пришвидшенні виробництва української артилерії стала причіпна "Богдана-Б". Про початок її розробки почали говорити у 2023 році, у військо нова українська гармата надійшла, імовірно, вже весною 2025 року. Станом на зараз "Богдана-Б" використовується кількома військовими підрозділами в Україні, серед них – 40 окрема артилерійська бригада імені Великого князя Вітовта, що, в тому числі, виконує бойові завдання на Харківському напрямку.
Основна перевага – швидкість виготовлення та ціна
Нова українська гармата "Богдана-Б" має як низку переваг, так і низку недоліків.
У війську, зокрема, говорять про меншу маневреність причіпної "Богдани", про її велику вагу, відсутність низки автоматизованих рішень у системі завантаження снарядів, а також відсутність автоматизованої системи управління вогнем та прицілювання. Утім, через дефіцит закордонних артилерійських систем і дороговизну та складність виготовлення САУ "Богдана" (колісна база часто поставляється з-за кордону, тривалість виготовлення сягає одного року), причіпна "Богдана-Б" стає гідною заміною радянському "Гіацинту" і американській М-777.
Схоже, українська військова промисловість здатна виготовляти більше гарматних стволів, ніж шасі до САУ "Богдана" (аналітики звертають увагу на спробу закупати колісні бази в кількох виробників, у тому числі й за кордоном). Виготовлення причіпної "Богдани-Б", відтак, спрощене, адже не потребує складного колісного механізму. Натомість тут можуть використовуватися лафети, частина з яких, точно залишилася від радянських гармат, що вийшли з ладу. Тобто швидкість виготовлення причіпного варіанту гармати значно збільшується.
Утім, чи не найбільшою перевагою "Богдани-Б" в Україні є її ціна. За даними авторитетного видання "Мілітарний", приблизна вартість буксируваної "Богдани-Б" із обладнаною вантажівкою має становити приблизно 1,5-2 млн дол., у той час, як вартість американської гармати М-777, із якою зараз часто порівнюють українську гармату, становить приблизно 3,5 млн дол. В умовах дефіциту бюджету й нестабільності адміністрації Білого дому рішення переходити на вітчизняну гармату виглядає більш ніж обґрунтованим.
Бойове застосування "Богдани-Б"
Станом на травень 2026 року низка окремих артилерійських бригад Збройних Сил України вже або повністю перейшли на українські "Богдани", або у процесі переходу. Частина бригад мають дивізіони "Богдан" у різному виконанні та одночасно дивізіони іноземних (найчастіше, польських або американських) артустановок. На даний час як САУ "Богдана", так і буксирувана "Богдана-Б" активно використовуються на найскладніших ділянках фронту.
Найчастіше українську "Богдану-Б" порівнюють із радянською гарматою 2А36 "Гіацинт-Б" і американською гарматою М-777.
Командир гармати "Богдана-Б", військовослужбовець 40 ОАБр Денис зазначає, що самохідний і буксируваний варіант гармати "Богдана" технічно не відрізняється. Утім, причіпну гармату через менші розміри простіше маскувати: потрібен менший капонір, менша кількість лісоматеріалів та маскувальних сіток. При цьому, на думку бійця, у порівнянні з "Гіацинтом" українська гармата переважає за всіма параметрами. "Якщо порівнювати з радянським "Гіацинтом", то краще "Богдана-Б". Заряджати, обслуговувати – усе простіше", - говорить він.
Денис говорить, що скорострільність "Богдани-Б" відповідає швидкості стрільби з М-777. Обслуга американської та української гармат однакова – вісім осіб. Швидкість підготовки до пострілу також приблизно однакова. Серед недоліків артилерист називає велику вагу гармати "Богдана-Б" (близько 10 тонн) в порівнянні з американською гарматою М-777 (близько 4,5 тонн).
При цьому за влучністю гармата "Богдана-Б" переважає як радянські, так і американські зразки. "Як показує практика, "Богдана" трохи краще "топорів" (М-777 – ред.), влучність краще. Якщо порівнювати з радянськими, "Богдана" набагато краща", - говорить командир гармати. Це, за його словами, пов’язано з більшою довжиною ствола та більшою кількістю нарізів.
Крім цього, ресурс українського ствола значно перевищує американський аналог. До заміни ствола причіпна "Богдана" може зробити 8 тисяч пострілів, у той час як американська гармата М-777 має ресурс ствола 4700 пострілів.
"Плюси, це те, що вона легка в обслуговуванні, навіднику все простіше тут. По бездоріжжю вона краще йде, ніж М-777, вона важча і на чотирьох колесах, не так її кидає. А мінуси – те, що вона дуже важка. Тому довше розкладати її в бойове положення і збирати. У ствола тут більше нарізів, міцніший ствол, він довший. Тому більше пострілів можна зробити з неї. Довший ствол – вона влучніше б’є", - говорить командир гармати.
Автоматизованої системи управління та ведення вогню у "Богдани-Б" немає, ствол керується двома механічними рулями. Утім, переконує старший офіцер батареї, командир взводу 40 ОАБР на ім’я також Денис, на лінії бойового зіткнення ця система навряд чи працюватиме через тотальне подавлення геолокації. "Автоматизована система керування – було би добре. Але так як у нас в основному GPS немає, тому це не буде працювати, як правило. Гармата не буде розуміти, де вона знаходиться. Тобто вона виїхала, але прив’язатися до місцевості не може. На відстані 40-50 км від лінії це можна робити, але коли туди під’їжджаєш, то там, як правило, навігація відсутня. Найчастіше там її просто немає", - говорить Денис.
Тому АСУ на причіпній гарматі "Богдана-Б" буде актуальною тільки на полігонах, у бойових умовах її встановлення навряд чи надаватиме якісь переваги в реальному бою.
Незважаючи на відсутність автоматизованої системи управління та ведення вогню, Денис запевняє, що чи не найголовнішою перевагою "Богдани-Б" є її точність. "Зараз практично працюємо з другого пострілу", - говорить він.
"Рішення достатньо вдале. Коли ми заїжджаємо на позиції, росіяни отримують достатньо серйозні ураження. Гармата достатньо точна, плюсів досить багато. Є свої нюанси, із якими розрахунок добре справляється. Точність стрільби і дальність стрільби до 40 км дозволяє працювати", - говорить офіцер.
Другою найбільшою перевагою "Богдани-Б" Денис називає живучість – уламки снарядів не можуть завдати значної шкоди українській артилерійській установці.
Офіцер зазначає, що гарматами можна працювати навіть в умовах дронової війни. Для цього потрібно проводити серйозне маскування, залучати розрахунок мобільної вогневої групи, який постійно захищає установку від атак із повітря. Найбільш небезпечним для "Богдани-Б" Денис називає дрони "Ланцет" або FPV із кумулятивним зарядом, які здатні пропалити ствол чи основні механізми. "А ось уламок в принципі для цієї гармати не страшний", - запевняє артилерист.
Військовослужбовець звертає увагу, що БПЛА, попри величезний внесок у стримування ворога, ніколи не зможуть повністю замінити артилерію. "Тут не можна порівнювати – дрон і гармату. Це різні засоби ураження. Дрони працюють на свої цілі, мають свої підходи до цього. А від гармати снаряд полетів, уже ніхто його ані РЕБом не задушить, ані щось інше. Усе має працювати в комплексі", - говорить офіцер.
"Маневреність, точність і якість. Грубо кажучи, уламок цю гармату пошкодити не може. Мінуси – це вага, розміри, габарити", - підсумовує Денис.
Навідник розрахунку гармати "Богдана-Б", військовослужбовець 40 ОАБр позивний "Міроха" вважає причіпні гармати кращими, оскільки під час роботи на них екіпаж працює на вулиці та швидко має можливість реагувати на дронову небезпеку. Серед переваг української гармати перед радянськими зразками навідник називає відсутність гільз для порохів. Ці гільзи за умови активної роботи і накопичення можуть демаскувати позиції.
Водночас, військовослужбовець звертає увагу, що гармати М-777, із якими він працював раніше, набагато легші. "Ми крутили їх, як хотіли. А цю так не покрутиш. Також швидше зайняти позицію, виїхати з позиції. М-777 набагато легші", - говорить навідник.
"Міроха" також називає технічну особливість "Богдани-Б", яка потребує виправлення: "Удосконалив би я кільце, де полум’ягасник. Це найбільша проблема в них. Вигорає і через це страждає клин. Прогари з’являються маленькі, мікротріщинки. Але вже якщо прогар з’явився, ти вже не маєш права стріляти".
"Міроха" при цьому переконаний, що рішення переходити на українське озброєння – правильне.
Інший навідник гармати "Богдана-Б" 40 ОАБр 29-річний харків’янин Дмитро стверджує, що і американські М-777, і українські "Богдани-Б" працюють влучно. "Зараз працюємо на тому, що є. Ефективне що то, що то. "Богдана" важча, тому завезти її важче. А плюси – працює ефективно, влучання 100%. Снаряди, звісно, є", - говорить навідник.
Боєць зазначає, що на перше прицілювання йде до 2 хвилин, на наступні постріли йде до 30 секунд.
На цей час 40 ОАБр у процесі переходу на українську артилерію. Американські М-777 передані іншим підрозділам.
Читайте також: Бойове завдання тривалістю 500 днів. Командир взводу кулеметників Іван Кавун
