"Без слез не смогла прочитать": Новое стихотворение Жадана о "людях-улитках" растрогало харьковчан
Новый стих харьковского поэта, писателя, музыканта и волонтера Сергея Жадана потряс и растрогал харьковчан, ведь стихотворение посвящено вынужденным переселенцам - "людям-улиткам”.
Как передает "мысль”, за четыре часа стихотворение Жадана перепостили в сети Facebook более 650 раз.
Чекають вечора люди, схожі на равликів,
так гірко сплять на вокзалах, так глибоко.
Ламана лінія кордону, мов соснова гілка.
Дорога важка, коли несеш на спині свій дім і своє минуле.
Вперті равлики беззахисної Європи.
Жінки, що залишили вдома чисту постільну білизну.
Діти, що не відпускають материнську руку,
як прищеплені до яблуні гілки не відпускають теплий стовбур.
Ми потребуємо дива, потребуємо льодяників надії,
дотиків радості, променів, що пробивають темряву.
Що ти візьмеш, малий равлику, вибираючись із згорілого дому?
Насамперед віру в те, що ти сюди неодмінно повернешся.
Упокорений час шаленців і втікачів.
Запекла віра тих, хто зійшов на вокзалі вигнання.
Завжди пам’ятати розташування меблів у батьківському домі.
Ховати в кишені ключі, як засушену квітку.
Ось ця дорога – нині позначена безголоссям,
ночівлі ці – подорожні, поміж дощем і тишею.
Будьте мужніми, равлики, будьте гідними цієї мандрівки,
ви – позбавлені дому, проте не позбавлені серця.
"Без слез не смогла прочитать”, "Это просто символы нашего настоящего”, "Как это все рвет душу”, - пишут украинцы на странице поэта.
"Семь лет вот так носила ключи в сумочке... только в прошлом году выбросила. А в этом году снова...", - пишет в комментариях под стихотворением Лариса украинка.
"А если это второй раз?.. Уже пара ключей все время в кармане. Стихотворение очень правдивое. Надежда на возвращение всегда в сердце", - пишет харьковчанка Неля.
Напомним, за сто дней полномасштабной войны, которую начала россия против Украины, почти 14 миллионов украинцев были вынуждены покинуть свои дома.
Читать также: Жадан стал лауреатом престижной немецкой премии за политическое мышление
