Два роки повномасштабної війни: втрати, виклики, надії

Днями виповнилося два роки з початку повномасштабного вторгнення рф на територію України. Яким був цей час, чому навчив, що буде попереду - у коментарях депутатів Харківської міської ради від "Успішного Харкова".

Володимир Котковський

Коли два роки тому вранці ми прокинулися, ніхто ж не вірив, що це може бути. А коли вже по всім медіа прийшла інформація, що росія - такий підступний ворог, що багато техніки прямує на місто Київ, нашу столицю, я одразу зрозумів, що це не жарти. І це ніякий не сон, тож потрібно бути згуртованими, щоб наші харків՛яни бачили, що ми разом з ними. Так, ми нікуди не виїжджали і ми знаходимося тут, працюємо для того, щоб наше місто залишалося українським. Харків переможе!

Тетяна Цибульник

Ми пам'ятаємо втрати наших близьких та рідних, пам'ятаємо страх і обурення, які охопили нас у перші дні великої війни. Проте, найважливіше - ми пам'ятаємо про нашу солідарність, мужність, непохитну віру в перемогу. І сьогодні активно волонтеримо, допомагаємо військовим, відбудовуємо Харків, плануємо наше майбутнє. Харків՛яни вкотре демонструють свою єдність та непохитність перед ворогом. Незламних не побороти!

Олександр Касьянов

За останні два роки все змінилося в моєму житті. Взагалі все. Є люди, з ким спілкувався, більша частина з них виїхала. Тут залишилися саме ті, хто відданий нашому місту, нашій улюбленій Україні. Я дуже добре пам'ятаю перші дні війни, коли була паніка, коли люди тікали, вивозили дітей, тоді грошей не було, незрозуміла ситуація, що буде далі... А ми все одно вірили в те, що місто стоятиме. І ми залишилися тут, і наше незламне місто стоїть. Що надає мені сил сьогодні? Моя родина, яка весь час була зі мною поруч у Харкові.

Тетяна Мироненко

Минуло два роки з того дня, коли Україну накрила хвиля агресії з боку рф. Для нашого міста Харкова цей час став випробуванням на міцність. Перші дні війни були страшними, проте ми пережили ті найскладніші моменти, ми не зламалися. Наша готовність захищати свою землю та свої права залишаються непохитними. Дякую нашим захисникам та захисницям за те, що сьогодні ми можемо працювати, бути поруч з родинами. Я вірю, що цей рік стане ще одним кроком на шляху до нашої перемоги. Не хочеться говорити про жахливі речі, просто давайте продовжувати працювати за для Перемоги!

Ці два роки стали випробуванням для нас усіх. Ми бачили знищення наших міст та сіл, евакуації, втрати серед цивільного населення. Але ми не здалися. І сьогодні залишаємося сильними, ми готові захищати нашу країну і нашу свободу. Прямуємо до перемоги!

Редакція "Думки" може не поділяти позицію авторів. Відповідальність за матеріали в розділі "Блоги" несуть автори текстів. Кожен бажаючий опублікувати блог може звернутися до редакції сайту "Думка".